Рішення № 94868064, 15.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14196/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 14 грудня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просив визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 31.08.2020 року № 76 Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України без обмеження максимального розміру пенсії; та зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі вказаної довідки про розмір грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії із урахуванням основного та додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 90 % від оновленого грошового забезпечення та провести виплату за перерахованою пенсією з урахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою від 17 грудня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено в перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №76 від 31.08.2020 року станом на 05.03.2019 року, виданої Службою зовнішньої розвідки України з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Так, позивач зазначив, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України 2262-Xll та ст. 9 Закону України №2011 - X11.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до Фінансово-економічного управління СЗРУ із заявою про видачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та листом від 01.09.2020 року № 17/1/1908 запропонувало особисто звернутись до ГУПФУ в Одеській області та надало оригінал довідки від 31.08.2020 року № 76 про розмір оновленого грошового забезпечення. Проте відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки.

Також, позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року по справі №420/8402/20 зобов`язано ГУПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% сум грошового забезпечення позивача. Тому, позивач вважає, що при перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення має бути встановлений саме 90 % від грошового забезпечення основного розміру пенсії.

Окрім того, позивач вважає, що він має право на перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В той же час, позивач зазначив, що положення ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не може бути застосовано до позивача, оскільки п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону передбачено, що обмеження пенсії не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом, до яких відноситься позивач. Також позивач зазначив, що така позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 15 квітня 2019 року по справі № 127/4270/17 та від 03 жовтня 2018 року по справі № 127/4267/17.

До суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕП/26123/20 від 31.12.2020 року), в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що перерахунок пенсії позивача було проведено на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення. Також відповідач зазначив, до Головного управління від позивача оновлена довідка від 31.08.2020 року №76 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року не надходила.

Щодо виплати пенсії, виходячи з 90 % грошового забезпечення відповідач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/8402/20 від 05.10.2020 року зобов`язано ГУПФУ в Одеській області здійснити перерахунок пенсії у розмірі 90 %, отже вказана позовна вимога вже вирішена в межах іншого судового провадження.

Окрім того, відповідач зазначив, що починаючи з 01.01.2018 року, згідно із ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений закон є чинним з 01 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.

Однак, відповідач зазначив, що оскільки розмір пенсії позивача складає 12460,5 грн. та не перевищує 10 прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність станом на 2018-2020 роки, то вказана норма не застосовується до позивача.

На виконання ухвали суду відповідачем надано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до протоколу №1308001047 від 15.01.2008 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років 35 (календ. 33) у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.12.2007 року. При цьому при обчисленні пенсії враховано грошове забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40 %, надбавка по указу президента -100 %, робота з таємними виробами, носіями, документами 15 %, додаткова грошова надбавка /ОУС та інш/.

Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України видано позивачу довідку №1025 від 26.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 та від 21.02.2018 року № 103, на підставі якої пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 року, виходячи із таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50 %, премія 0%. Основний розмір пенсії встановлений 70 % грошового забезпечення.

У позовній заяві позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року по справі №420/8402/20 зобов`язано ГУПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% сум грошового забезпечення позивача. Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що на виконання цього рішення суду позивачу здійснений перерахунок пенсії, виходячи з 90 % розміру грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, що підтверджено перерахунком пенсії від 05.11.2020 року.

Суд встановив, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними п.п. 1. 2 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року та зміни до п. 5 і додатку Порядку № 45.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до Служби зовнішньої розвідки України із заявою про направлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення на адресу ГУПФУ в Одеській області для перерахунку пенсії.

Листом від 01 вересня 2020 року № 17/1/1908 Фінансово-економічне управління Служби зовнішньої розвідки №76 від 31.08.2020 року видало позивачу довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, з урахуванням таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад 7750,00 грн., оклад за військовим званням полковник 1480 грн., надбавка за вислугу років 50% 4615 грн., надбавка за особливості проходження служби 30% -4153,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% -1162, 50 грн., премія 30% 2325,00 грн. Разом - 21 486, 00 грн.

Суд встановив, що позивач звернувся до ГУПФУ в Одеській області із заявою від 08 вересня 2020 року, в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки та проводити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

На підтвердження надсилання цієї заяви на адресу ГУПФУ в Одеській області позивач надав суду копію квитанції про відправку ОД УДППЗ «Укрпошта», опис про вкладення та поштове повідомлення про вручення 10.09.2020 року.

Також позивач надіслав таку саму заяву через веб-портал Пенсійного фонду України, номер звернення ВЕБ-15001-Ф-С-20-054040.

Суд встановив, що листом від 22.09.2020 року № 8576-8450/Г-02/8-1500/20 на звернення ВЕБ-15001-Ф-С-20-054040 ГУПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що після визнання протиправними та скасування пп. 1, 2 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року інших рішень Уряду про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку. Додатково повідомлено, що довідка про розмір грошового забезпечення від 31.08.2020 року № 76 до Головного управління не надходила.

Не погодившись з відмовою у проведенні перерахунку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судом досліджена належним чином засвідчена копія пенсійної справи позивача в частині спірного питання.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262-XII), перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з ч.4 ст. 63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.

При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою Правління ПФУ від 30.01.2007 року N 3-1.

Відповідно до пункту 24 Порядку 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.

Отже, з набранням чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 (05.03.2019) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме у зв`язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Верховний Суд в Рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку про те, що дії відповідача (органу, уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії) щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача».

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до ГУПФУ в Одеській області із заявою від 08 вересня 2020 року, в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки № 76 від 31.08.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, з урахуванням таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад 7750,00 грн., оклад за військовим званням полковник 1480 грн., надбавка за вислугу років 50% 4615 грн., надбавка за особливості проходження служби 30% -4153,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% -1162, 50 грн., премія 30% 2325,00 грн. та проводити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Проте, листом від 22.09.2020 року № 5576-8450/Г-02/8-1500/20 ГУПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що після визнання протиправними та скасування пп. 1, 2 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року інших рішень Уряду про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку.

Судом відхиляються наведені доводи відповідача, оскільки Верховний Суд у рішенні по зразковій справі № 160/8324/19 від 17.12.2019, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 з вказаного питання зазначив: Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін. При цьому порядок дій, який повинен вчинити відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.

Таким чином, суд доходить висновку, що наявні правові підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі довідки, яка видана за нормами, чинними на час її видання.

Крім того, суд наголошує, що Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 було надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість.

Посилання відповідача щодо не отримання ним довідки № 76 від 31.08.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року відхиляються судом, оскільки позивачем надано достатньо доказів на підтвердження тому, що заява із довідкою була надіслана на адресу відповідача поштою рекомендованим листом, який був отриманий відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення про вручення. Так, позивач надав суду копію квитанції про відправку ОД УДППЗ «Укрпошта», опис про вкладення та поштове повідомлення про вручення 10.09.2020 року.

Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки виходячи з розмірі 90 % грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Суд встановив, що відповідно до протоколу №1308001047 від 15.01.2008 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років 35 (календ. 33) у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.12.2007 року.

Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України видано позивачу довідку №1025 від 26.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 та від 21.02.2018 року № 103, пенсійним органом було здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 року, однак, установлений основний розмір пенсії 70 % грошового забезпечення.

Також матеріалами справи підтверджено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року по справі №420/8402/20 зобов`язано ГУПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% сум грошового забезпечення позивача, та на виконання цього рішення суду пенсійним органом позивачу здійснений перерахунок пенсії, виходячи з 90 % розміру грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, що підтверджено перерахунком пенсії від 05.11.2020 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладені та встановлені обставини, наявність рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року по справі №420/8402/20, яке набрало законної сили, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 року на підставі довідки № 76 від 31.08.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення та зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 року на підставі довідки № 76 від 31.08.2020 року, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з основного розміру пенсії - 90 % грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру, суд зазначає таке.

Позивач обґрунтовує вказані вимоги тим, що рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В той же час, позивач зазначив, що положення ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не може бути застосовано до позивача, оскільки п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону передбачено, що обмеження пенсії не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом, до яких відноситься позивач. Також позивач зазначив, що така позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 15 квітня 2019 року по справі № 127/4270/17 та від 03 жовтня 2018 року по справі № 127/4267/17.

Оцінюючи вказані доводи позивача, суд зазначає таке.

Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Разом з цим, відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення Закону неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Таким чином, вказану норму не можна тлумачити як підставу для скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом №3668-VI. В даному випадку ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі № 580/234/19.

Також постановою Верховного Суду, ухваленій у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі № 580/234/19 судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність відступити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі №360/1428/17 та зробила такі висновки:

« 41. З огляду на викладене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Суд не знаходить у такому різному ставленні правомірної, об`єктивно обґрунтованої мети.

42. При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).

Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Як вбачається зі встановлених по справі обставин, лише починаючи з 01 березня 2018 року внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення Закону № 3668-VI та частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що вказані спірні правовідносини регулюються положеннями Закону № 3668-VI.

Так, суд вважає, що вказані норми Закону №3668-VI підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки за змістом абз. 1 ст. 1-1 Закону №2262-ХІІ, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

У свою чергу, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення складається з в тому числі із закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Таким чином, в розумінні Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Закон №3668-VI входить до складу законодавства про пенсійне забезпечення, а тому останній підлягає застосуванню до правовідносин, що не врегульовані нормами Закону №2262-ХІІ.

Тому, з огляду на те, що спірні правовідносини регулюються положеннями Закону № 3668-VI, суд доходить висновку щодо необхідності врахування правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі № 580/234/19, що до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, тому у задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити.

З урахуванням того, що Верховний Суд відступив від своєї практики, судом відхиляється посилання позивача на позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 15 квітня 2019 року по справі № 127/4270/17 та від 03 жовтня 2018 року по справі № 127/4267/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову частково довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.

Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення належить негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, керуючись приписами ч. 3 ст. 139 КАС України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, сплачений судовий збір належить стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно до кількості задоволених позовних вимог у розмірі 840,00 грн.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 01.04.2019 року на підставі довідки № 76 від 31.08.2020 року, виданої Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на підставі довідки № 76 від 31.08.2020 року, виданої Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з основного розміру пенсії - 90 % грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,00 грн. (вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу IV Прикінцеві положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.