Рішення № 94867871, 15.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 р. Справа № 400/2688/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Військової частини А0224, пр. Героїв України, 72, м. Миколаїв, 54025 третя особа:Міністерство оборони України, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168 про:визнання дій передчасними; поновлення на службі; стягнення середнього посадового окладу за час вимушеного прогулу з 01.07.2020,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини А0224 (далі також - відповідач, військова частина), за участю третьої особи - Міністерства оборони України, в якому просить суд:

- визнати дії керівництва Військової частини А0224 відносно видання наказу № 155 від 07.07.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за пп. «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з формуванням «за станом здоров`я» передчасними та без належного виконання вимог законодавства України;

- скасувати п. 5 наказу № 155 від 01.07.2020 року по військовій частині А0224 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за пп. «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з формуванням «за станом здоров`я»;

- зобов`язати Військову частину А0224 поновити ОСОБА_1 на службі у Збройних Силах України на посаді і підрозділі, на якій вона перебувала до звільнення;

- стягнути з Військової частини А0224 на користь ОСОБА_1 суму середнього посадового окладу за штатним розкладом за час вимушеного прогулу з 01.07.2020 року по день ухвалення судом рішення у справ.

Ухвалою від 22.07.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що під час проходження військової служби, у зв`язку з введенням карантину у військовій частині, пов`язаного з поширенням епідемії COVID-19, та наявності у медичній документації записів про захворювання на туберкульоз у період до проходження військової служби, позивач була направлена на огляд до лікаря-фтизіатра. Після огляду у лікаря позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії (далі також - ВЛК).

У період з 18 по 29.05.2020 року позивач перебувала на обстеженні в інфекційному (не спеціалізованому протитуберкульозному) відділенні медичного шпиталя Військової частини А2428 у м. Миколаїв.

Вхідний ВЛК № 2402 від 12.06.2020 року підтверджений без виклику позивача до м. Одеси Регіональним ВЛК вих. № 1098 від 12.06.2020 року.

За рентгенографією у позивача встановлено у верхній частці правої легені щільні множинні дрібні тіні (до 1 см.). Контури діафрагми чіткі, синуси вільні. Корені ущільнені. Пневматизація пазух не знижена. За цього керівництвом військової частини прийняло рішення про звільнення позивача з військової служби.

Дії відповідача щодо свого звільнення позивач вважає протиправними оскільки, по-перше, отримавши 01.07.2020 року наказ про своє звільнення, вона була позбавлена можливості проходження повторної ВЛК, дозвіл на яку отримала у той же день; по-друге, повний текст наказу про звільнення позивачу не пред`явлено, підпису про отримання витягу з нього про ознайомлення позивачем не здійснено, у зв`язку з чим позивач вважає, що на момент пред`явлення їй витягу повний текст наказу не було підписано відповідною посадовою особою військової частини, та він не був внесений до журналу реєстрації наказів стройової частини.

Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивач приховувала факт захворювання, а саме проходження у 2006 році лікування з приводу туберкульозу. У травні 2020 року, перед відбуттям в зону ООС планово виконана рентгенографія легень, виявлені зміни, про консультована фтизіатром. В подальшому, після обстеження, було встановлено діагноз, про який вказано вище. Після того, як висновок військово-лікарської комісії надійшов до військової частини, начальником медичної служби на ім`я командира було надано рапорт щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я. В діях командування військової частини відсутні порушення чинного законодавства України, звільнення було проведено в рамках законодавства, з повним розрахунком з позивачем. Крім того, відповідач зазначив, що позивач має право оскаржити висновок ВЛК, оскільки дії командування військової частини щодо її звільнення були вчинені на підставі існуючого висновку ВЛК.

Третя особа письмових пояснень по суті спору до суду не надала.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач з 31.08.2017 року проходила військову службу у Збройних Силах України за контрактом.

У зв`язку з епідемією на COVID-19 позивача було направлено на огляд до лікаря-фтизіатра. Записом в медичній книжці фтизіатра від 06.05.2020 року зазначено що позивач 2006 року перенесла захворювання на туберкульоз легенів та лікувалася в протитуберкульозному диспансері за місцем проживання. За оглядом лікар зазначив: остаточні зміни (великі - під питанням) 2006 року. Верхні долі правого легкого у вигляді щильних вогнищ.

В подальшому позивач була направлена на ВЛК.

У період з 18 по 29.05.2020 року позивач перебувала на обстеженні в інфекційному відділенні медичного шпиталя Військової частини А 2428 у м. Миколаїв. За рентгенографією встановлено у верхній частці правої легені щільні множинні дрібні тіні (до 1 см.). Контури діафрагми чіткі, синуси вільні. Корені ущільнені. Пневматизація пазух не знижена.

За виписним епікризом, підписаним начальником медичної частини шпиталю та начальником інфекційного відділення (медичний фах невідомий) вказано повний діагноз: «Великі залишкові зміни вилікуваного туберкульозу (2006) в верхній частці правої легені у вигляді щільних вогнищ. МБТ (-), Кат 5.1 ЛН Ост. Аутоімунний тиреоідит.

За рекомендацією ВЛК позивач має виконувати рішення ВЛК: стати на «Д» (диспансерний) нагляд ендокринолога; модифікувати (розробити для себе програму підтримки здорового образу життя, стимулювати себе, тощо) спосіб життя.

При вказаному ВЛК шпиталю визнала що позивач, за вищевикладеного опису, є хворою з отриманням захворіння не пов`язаного з проходженням військової служби.

16.06.2020 року начальником медичної служби військової частини складено рапорт щодо звільнення позивача за станом здоров`я.

30.06.2020 року позивачем подано командуванню військової частини рапорт № 130 про направлення її до військової частини ВМКЦ ПР м. Одеса для проходження повторної військово-лікарської комісії з 30.06.2020 року.

Рапортом від 01.07.2020 року, складеного на ім`я командира Військової частини А0224, позивач доповіла про те, що з 01.07.2020 року прибула з в/ч ВМКЦ ПР м Одеса до Військової частини А0224.

Рапортом від 01.07.2020 року позивач просила направити її до військової частини ВМКЦ ПР м. Одеса для проходження повторної військово-лікарської комісії з 02.07.2020 року.

Наказом командира Військової частини А0224 (по стройовій частині) від 01.07.2020 року № 155 позивача було звільнено з військової служби у запас за пп. «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я).

Не погоджуючись з наказом про своє звільнення, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно з пунктом 1.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 (далі - Положення № 402), військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з пунктом 1.3 Розділу І Положення № 402 серед основних завдань військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пункту 3.13 розділу ІІ Положення № 402 громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК або не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК госпіталів за узгодженням зі штатною ВЛК регіону за направленням військового комісара. Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п`ять років після звільнення.

У спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.

Аналіз наведених положень, дає підстави для висновку, що позивач не позбавлена права на момент фактичного звільнення з військової служби звернутися у порядку, визначеному Положенням № 402, до ВЛК щодо повторного проведення відповідного медичного огляду.

Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 затвердження Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008).

Згідно пп. 1 п. 35 Положення № 1153/2008 контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення): за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених підпунктами «а» - «г» «д», «е», «є», «з» - «й» та «л» пункту 1 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Під час дії особливого періоду контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби за рішенням командування військової частини у період: після закінчення строку проведення мобілізації та до моменту введення воєнного стану - на підставах, передбачених пунктом 2 (крім підстав, передбачених підпунктами «ґ», «й» та «к») частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У відповідності до п. 233 Положення № 1153/2008 при звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

В матеріалах справи відсутній аркуш бесіди з позивачем.

Одночасно з цим, згідно п. 240 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров`я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров`я, крім військовослужбовців, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров`я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом.

Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров`я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи зазначене, отримавши висновок ВЛК, відповідач, керуючись Положенням № 1153/2008, звільнив позивача з військової служби у запас за станом її здоров`я.

Одночасно з цим, як зазначено раніше судом, позивач не позбавлена права звернення до ВЛК щодо повторного проведення відповідного медичного огляду.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини А0224 (пр. Героїв України, 72, м. Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 08489704), за участю третьої особи - Міністерства оборони України (Повітрофлотський бульвар, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) - про: визнання дій керівництва Військової частини А0224 відносно видання наказу № 155 від 07.07.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за пп. «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з формуванням «за станом здоров`я» передчасними та без належного виконання вимог законодавства України; скасування п. 5 наказу № 155 від 01.07.2020 року по військовій частині А0224 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за пп. «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з формуванням «за станом здоров`я»; зобов`язання Військової частини А0224 поновити ОСОБА_1 на службі у Збройних Силах України на посаді і підрозділі, на якій вона перебувала до звільнення; стягнення з Військової частини А0224 на користь ОСОБА_1 суму середнього посадового окладу за штатним розкладом за час вимушеного прогулу з 01.07.2020 року по день ухвалення судом рішення у справ - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.02.2021 року.

Суддя О.В. Малих