Ухвала суду № 94867540, 15.02.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 лютого 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/498/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2020 року № 0000020711, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року в сумі 223518,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2020 року № 0000010711, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 925421,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 231310,25 грн.

Ухвалою суду від 03 лютого 2021 року позовну заяву Комунального підприємства “Сєвєродонецькліфт” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху. Запропоновано Комунальному підприємству “Сєвєродонецькліфт” протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу, заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, копію поштового конверту, в якому надійшло рішення Державної податкової служби України від 10 грудня 2020 року № 34821/6/99-00-06-02-03-06 про результати розгляду скарги, та оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 16161,04 грн.

10 лютого 2021 року від позивача через відділ діловодства та обліку звернення громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним номером № 5683/2020 надійшла заява від 10 лютого 2021 року № 77 про усунення недоліків, до якої додано копію конверта, в якому надійшло рішення Державної податкової служби України від 10 грудня 2020 року № 34821/6/99-00-06-02-03-06 про результати розгляду скарги, оригінал платіжного доручення від 09 лютого 2021 року № 345 про сплату судового збору у розмірі 16161,04 грн, заяву від 10 лютого 2021 року № 78 про поновлення строку звернення до суду.

Розглянувши надані позивачем матеріали в сукупності з позовною заявою, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

До заяви від 10 лютого 2021 року № 77 додано заяву від 10 лютого 2021 року № 78 про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що процесуальним законом, що визначає порядок розгляду спорів між фізичними особами, юридичними особами та суб`єктами владних повноважень є КАС України. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Водночас, згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України встановлює місячний строк для оскарження податкових повідомлень-рішень, який, за змістом цієї норми, починає перебіг із дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Таким чином, існує колізія між положеннями частини четвертої статті 122 КАС України (процесуальна норма) та пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (матеріальна норма), які визначають різну тривалість скорочених строків для оскарження в суді рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у разі попереднього використання досудового порядку вирішення спору.

Позивач зазначає, що застосування процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів не повинно погіршувати становища платника податків і суттєво звужувати його права, скорочуючи строк на звернення до суду із трьох місяців до одного.

Так, положеннями податкового законодавства закріплено правило вирішення сумнівів на користь платника податків (тобто принцип in dubio pro tributario), яке покликано забезпечувати реалізацію однієї з ознак верховенства права - правової визначеності, а саме: можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування.

Отже, колізія між положеннями частини четвертої статті 122 КАС України та пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, повинна вирішуватись на користь КАС України, оскільки передбачений частиною четвертою статті 122 цього Кодексу строк є більш сприятливим для платника податків та відповідає сталому правозастосуванню й офіційній політиці державних органів.

Ще однією поважною причиною пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є обмеження та заходи зумовлені карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року № 956 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, продовжено карантинні заходи до 31 грудня 2020 року.

Рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, з 19 жовтня 2020 року «Червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення СОVID-19 встановлено, зокрема, у Луганській області - у місті Сєвєродонецьк. В зв`язку з чим було встановлено обмеження роботи громадського транспорту, діяльність закладів освіти, відвідування сфери культури, торгівлі тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19», яка набрала чинності з 12 грудня 2020 року, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року продовжено на території України дію карантину, а з 8 січня 2021 року по 24 січня 2021 року включно по всій Україні запроваджено посилені карантинні обмеження та протиепідемічні заходи.

Згідно з пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону від 18 червня 2020 року № 731-ІХ) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З огляду на вищевказане, беручі до уваги відсутність в штаті Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» посади юриста, а також приймаючи до уваги, що пропущений позивачем строк звернення до суду є незначним, позивач просить суд, у даній конкретній справі, визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та поновити позивачу вказаний строк.

За наслідками розгляду клопотання щодо поновлення строку звернення до суду суд дійшов такого.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформулював такий правовий висновок:

«Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас положення пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.».

Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Отже, посилання позивача на існування колізії між положеннями частини четвертої статті 122 КАС України (процесуальна норма) та пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (матеріальна норма), які визначають різну тривалість скорочених строків для оскарження в суді рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у разі попереднього використання досудового порядку вирішення спору, судом не приймаються.

Окрім того, постанова Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 10 грудня 2020 року. Доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень є безкоштовним та вільним.

Позивач як платник податків, міг передбачити наслідки несвоєчасного звернення до суду з такою позовною заявою.

Щодо посилання позивача на пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає таке.

Дійсно, відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Проте, позивач не навів жодної обставини пропуску строку звернення до суду, зумовлену обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Оскільки господарська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання на власний ризик, наведені Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» у заяві від 10 лютого 2021 року № 78 причини пропуску строку звернення до суду через відсутність в штаті посади юриста суд вважає неповажними, так як вказані обставини не є об`єктивно непереборними та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб у спірній категорії справ особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Запропонувати Комунальному підприємству «Сєвєродонецькліфт» протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.І. Чернявська