Рішення № 94867376, 10.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/4461/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого судді Пасічника Ю.П.

за участю секретаря судового засідання Побочій О.В.

представника позивача - Кривоносов Є.М.,

представника відповідача - Момот О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРЕС" (вул.Ельворті, 7, офіс 212, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 41212262) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В.Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 43142606) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Сторес» (надалі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі – відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.07.2020р.:

- №00000230501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1184430 грн., в т.ч. за основним платежем 947544 грн. та за штрафними санкціями 236886 грн.;

- №00000240501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 167810 грн.;

- №00000250501, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00000230501 від 24.07.2020 р. на загальну суму 1 184 430,00 грн., в т. ч. за основним платежем 947 544,00 грн. та за штрафними санкціями 236 886,00 грн., ТОВ «СТОРЕС», на думку Головного управління ДПС у Кіровоградській області, порушено пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, и. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ (із змінами та доповненнями), у зв`язку з чим Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00000240501 від 24.07.2020 р. на загальну суму 1 184 430,00 грн., ТОВ «СТОРЕС», на думку Головного управління ДПС у Кіровоградській області, порушено пп.14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ (із змінами та доповненнями), у зв`язку з чим Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00000250501 від 24.07.2020 р. ТОВ «СТОРЕС». на думку Головного управління ДПС у Кіровоградській області, порушено п. 85.2, п.85.4, п. 85.8 ст. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ (із змінами та доповненнями), у зв`язку з чим до товариства на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн.

Грошові зобов`язання визначено податковим органом у зв`язку з включенням ТОВ «СТОРЕС» до складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ «Інвест Петрол», які на думку ГУ ДПС у Кіровоградській області не носять реального характеру, а отже, у зв`язку з відсутністю факту придбання товарів, робіт, послуг перевіркою встановлено відсутність об`єкту оподаткування податком на додану вартість.

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 00000230501 від 24.07.2020 р., № 00000240501 від 24.07.2020 р. та № 00000250501 від 24.07.2020 р. прийнято на підставі необґрунтованих висновків, що зроблені в акті № 23/11-28-05-01/41212262 від 03.07.2020 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «СТОРЕС» (код за ЄДРПОУ 41212262) з питань правомірності формування від`ємного значення, яке задекларовано у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2020 року».

Позивач вказує, що господарські операції, які ставляться під сумнів відповідачем, підтверджено належним чином складеними фінансово-господарськими документами, а тому висновки посадових осіб відповідача є безпідставними, що і стало підставою для зварення до суду з даним позовом.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позову надав письмовий відзив на позов, вимоги якого не визнаються з підстав зазначених у відзиві та додаткових пояснення з приводу обставин справи (т.1а.с.204-208, т.2а.с.1-3).

Позивачем надано відповідь на відзив, та додаткові заперечення, якими на переконання позивача спростовуються доводи відповідача наведені у відзиві (т.1а.с.230-243,т.2а.с.10-13).

Ухвалою суду від 16.10.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у справі, судове засідання призначено на 10.11.2020р. (т.1а.с.187).

Ухвалою суду від 10.11.2020р. розгляд справи відкладено до 24.11.2020р. за клопотаннями учасників справи (т.1а.с.193,196, 198).

В період з 24.11.2020р. по 22.01.2021р. справа не слухалась у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному (т.1а.с.246).

22.01.2021р. в судовому засідання оголошено перерву до 04.02.2021р. (т.1а.с.251).

04.02.2021р. в судовому засіданні продовжено перерву до 10.02.2021р. (т.2а.с.7).

10.02.2021р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, складення повного тексту рішення відкладено до 15.02.2021р. (т.2а.с.15).

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питання правомірності формування від`ємного значення, яке задекларовано у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2020р., за результатами якої складено акт № 23/11-28-05-01/41212262 від 03.07.2020 р. (т.1а.с.14-67).

В ході перевірки виявлено порушення:

- пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, и. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ (із змінами та доповненнями), п.12, п. 14 Порядку заповнення податкової накладної (затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015р. №1307), в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за квітень 2020р. на суму 947544 грн.;

- п. 121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України;

- пп.14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних. Що тягне за собою накладення штрафу у розмірах визначених ст. 120-1.2 Податкового Кодексу України з урахуванням п. 52 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.07.2020р.:

- №00000230501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1184430 грн., в т.ч. за основним платежем 947544 грн. та за штрафними санкціями 236886 грн. (т.1а.с.10);

- №00000240501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 167810 грн. (т.1а.с.11);

- №00000250501, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн. (т.1а.с.12).

Як вбачається з акту перевірки позивача грошові зобов`язання визначено податковим органом у зв`язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ «Інвест Петрол», які на думку посадових осіб відповідача не носять реального характеру, а отже, у зв`язку з відсутністю факту придбання товарів, робіт, послуг перевіркою встановлено відсутність об`єкту оподаткування податком на додану вартість.

Не погоджуючись з такими висновками позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2. ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до абз. 3 п. 198.6. ст. 198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 2 п. 201.10. ст. 2018ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб`єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов`язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (сертифікатів, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступні господарські операції позивача з контрагентами.

Господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Інвест Петрол» в періоді, що перевірявся, відбувались на підставі укладеного договору поставки нафтопродуктів № ІП20-0084 від 01.04.2020 р. (т.1а.с.74,75).

На умовах договору між сторонами було укладено додаткову угоду з зазначенням асортименту, кількості, ціни та вартості нафтопродуктів. Факт поставки підтверджено актом прийому-передачі нафтопродуктів № ІП-200430000040 від 30.04.2020 р. (т.1а.с.76,77).

Факт оплати вартості поставлених нафтопродуктів підтверджено платіжними дорученнями (т.1а.с.78-81).

Нафтопродукти поставлялись позивачеві на умовах ЕХМ - резервуари нафтобаз ТОВ «НАФТАСІТІ». Зберігання нафтопродуктів в резервуарах ТОВ «НАФТАСІТІ» здійснювалось на підставі укладеного між позивачем та ТОВ «НАФТАСІТІ» договору зберігання № 857 від 03.02.2020 р. Факт зберігання нафтопродуктів в квітні 2020 р. підтверджується актом № 04191 від 30.04.2020 р. приймання-передачі наданих послуг згідно договору № 857 від 03.02.2020 р., протоколом узгодження ціни від 30.04.2020 р. згідно договору № 857 від 03.02.2020 р., актами приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання та їх отримання зі зберігання за період квітень 2020 року (т.1а.с.115-120).

Оплата послуг із зберігання нафтопродуктів здійснена в безготівковому порядку, що підтверджено копіями платіжних доручень (т.1а.с.121-135).

Транспортування нафтопродуктів на окремі АЗС позивача здійснювалось автомобільним транспортом на підставі укладеного між позивачем та ТОВ «ТД «Кременчукнафтопродуктсервіс» договору перевезення від 01.02.2020 р. № 120 (т.1а.с.101-103).

Факт надання послуг з перевезення в квітні 2020 р. підтверджується актом № АР-0000300 здачі-прийомки виконаних робіт за період квітень 2020 р. (т.1а.с.104).

Факти поставок нафтопродуктів безпосередньо на АЗС підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними (т.1а.с.82-99).

Оплата послуг з перевезення нафтопродуктів здійснювалась у безготівковому порядку, що підтверджено копіями платіжних доручень (т.1а.с.105-114).

Можливість фізичної поставки на адресу позивача нафтопродуктів від ТОВ «Інвест Петрол» підтверджено договорами поставки нафтопродуктів укладеними ТОВ «Інвест Петрол» з ТОВ «Легіон Систем», що також знайшло своє відображення в податковій звітності з ПДВ ТОВ «Інвест Петрол» (т.1а.с.139-168).

Позивачем використано одержані від контрагента нафтопродукти в ході здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі через мережу автозаправних станцій, що відповідачем не заперечується та не спростовується.

В даному випадку суд дійшов висновку, що позивач не зобов`язаний відстежувати джерело походження товару, який реалізовувався його контрагентами, а в разі встановлення контролюючим органом таких фактів відповідальність має нести саме та особа, яка вводить товар в обіг, а не добросовісний набувач.

Щодо застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 510 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №00000250501 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі ВСІ документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Відповідно до п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Аналіз вищезазначених норм дає підстави зробити висновок, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмету перевірки і свідчать про порушення законодавства. При цьому підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Під час перевірки позивачем були надані всі оригінали документів, що відносяться до предмету перевірки. Запит про надання документів від 25.06.2020 р. (т.1а.с.219) не є запитом документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства в розумінні п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України, оскільки в ньому відсутнє посилання на будь-які порушення, в зв`язку з виявленням яких вимагається надання копій документів, та конкретний перелік документів, копії яких вимагається надати (з зазначенням реквізитів документів), а сам запит, всупереч вимогам абз. 2 п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України, вручений в останній день перевірки, у позивача був відсутній обов`язок та правові підстави для надання засвідчених копій первинних документів, а тому податкове повідомлення-рішення № 00000250501 від 24.07.2020 р. прийнято безпідставно та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову з бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір сплачений позивачем (т.1а.с.1) в розмірі 20291,25 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення - рішення № 00000230501 від 24.07.2020 р., яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 184 430,00 грн., в т. ч. за основним платежем 947 544,00 грн. та за штрафними санкціями 236 886,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 00000240501 від 24.07.2020 р., яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 167 810,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 00000250501 від 24.07.2020 р., яким до товариства застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРЕС" (код ЄДРПОУ 41212262) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 20 291,25 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 15.02.2021р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник