Рішення № 94867364, 15.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 396/1728/20

провадження № 2-іс/340/1/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ: 20632802)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області), оформлене протоколом №111850000957 від 10.11.2020 р. про відмову у призначенні їй пенсії зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язання призначити і виплачувати їй з 05 вересня 2020 року таку пенсію.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 10.12.2020 року позовну заяву з додатками передано за підсудністю на розгляд Кіровоградського окружного адміністративного суду (а.с.17-18).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.22).

Позов мотивовано тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з чим 04.11.2020 р. звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, рішенням відповідача від 10.11.2020 р. їй відмовлено у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку у зв`язку з неможливістю підтвердження її участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції не менше 14 днів. Позивач вважає, що така відмова прийнята за відсутності правових підстав.

Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.28-29), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення. Відповідач вказує, що при розгляді заяви з`ясована відсутність документів, в яких зазначались би точні відомості щодо безпосередньої роботи позивача саме в зоні відчуження. Також, в наданих документах для підтвердження роботи в зоні відчуження відсутня будь-яка інформація про періоди участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, населений пункт, кратність, відповідно переліченні документи не можуть слугувати підставою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Відповідач зазначає, що посилання позивача на наявність посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, яке надає їй право на призначення пенсії у зв`язку із зменшенням на 8 років пенсійного віку є безпідставним, оскільки Законом чітко передбачено надання підтверджуючих документів про здійснення роботи в зоні відчуження. Відповідач звертає увагу, що посвідчення дійсно дає право на користування пільгами, проте одного посвідчення недостатньо для визначення права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесена до 2-ї категорії учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням, виданим 23 квітня 1991 року (а.с.3, 8-9).

Судом встановлено, що 03 жовтня 1987 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3 . Прізвище позивача після укладення шлюбу - ОСОБА_1 (а.с.37).

04.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 8 років, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС відповідно до ч.1ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до якої було додано посвідчення серії НОМЕР_2 та документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в яких вказано, що остання приймала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році (а.с.3-9).

Рішенням (протокол) №111850000957 від 10.11.2020 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с.12).

Листом від 12.11.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про те, що їй відмовлено в призначенні пенсії, оскільки у неї відсутні первинні документи, які підтверджують період її перебування в зоні радіоактивного забруднення у 1987 році протягом не менше як 14 днів (а.с.45-46).

В якості підстав відмови вказано про відсутність первинних документів, що передбачено пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1.

Не погоджуючись з таким рішенням пенсійного органу, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Соціальна захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій гарантується Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 № 796-XII (далі - Закон №796-XII).

Згідно із ст.9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Статтею 14 Закону №796-XII унормовано, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст.65 Закону №796-XII, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Відповідно до ст.15 Закону №796-XII, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно п. 1.6. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до розділу II Порядку № 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком подаються:

- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122

або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,

або довідка архівної установи,

або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

Наявність статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у ОСОБА_1 під сумнів відповідачем не ставиться та не заперечується. ГУ ПФУ в Кіровоградській області лише стверджує, що в доданих разом з посвідченням документах, відсутня інформація або дані, які б підтверджували дні виїзду безпосередньо в зони небезпеки, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто відсутні будь-які відомості, які б підтверджували факт роботи по виконанню обов`язків ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом встановлено, що законодавець не обмежує заявника поданням лише довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, визначивши в Порядку № 22-1 також інші документи що можуть бути подані замість неї (довідка військової частини, довідка архівної установи, або інші первинні документи). Єдиною вимогою до таких документів є те, щоб з їх змісту було видно період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що позивачу видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорія 2, яке є безстроковим, та підтверджує її статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та право на зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 8 років (а.с.9).

Судом досліджено також інші документи, які позивач подавала відповідачеві разом з заявою для отримання пенсії.

Так, копія виписки із наказу №20 начальника Новоукраїнського вузла зв`язку від 09.04.1987 р., в якій вказано, що ОСОБА_1 - телеграфіст була відряджена до Чорнобильської АЕС з 09.04.1987 р. по 11.05.1987 р. Дана виписка складена 16.11.1990 року (а.с.5). Копія довідки, видана начальником вахти Чорнобильського районного вузла зв`язку, в якій вказано, що ОСОБА_1 з 10.04. по 10.05. працювала в 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС по обслуговуванню засобами зв`язку підприємств, організацій, установ, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії. Відпрацьовано в м. Чорнобиль з урахуванням вихідних та святкових днів - 393 години (а.с.6). Копія довідки начальника управління зв`язку Київської області від 24.12.1990 р. №150, в якій вказано, що ОСОБА_1 приймала участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС в 30 кілометровій зоні протягом 31 дня 1987 року.

З дослідження вказаних документів в сукупності, встановлено, що позивач була відряджена та працювала телеграфістом в 30-км зоні Чорнобильської АЕС та обслуговувала засобами зв`язку підприємства, організації та установи, що виконували роботи з ліквідації наслідків аварії 31 день, а саме - з 10 квітня 1987 року по 10 травня 1987 року включно.

В ході розгляду справи представником позивача подано до матеріалів справи додаткові докази, які отримано на адвокатський запит від ПАТ "Укртелеком", що є правонаступником Новоукраїнського районного вузлу зв`язку, що підтверджується довідкою від 27.011.2020 року №02/16-6 (а.с.43), а саме:

- копію наказу №65 від 25.05.1987 року по Новоукраїнському вузлу зв`язку «Про преміювання працівників відряджених в м. Чорнобиль»;

- копію особового рахунку по нарахуванню оплати праці телеграфісту ОСОБА_1 ;

- копію табеля обліку робочого часу працівників, що знаходяться на вахті в м.Чорнобиль за квітень-травень 1987 року.

Дані документи додатково підтверджують той факт що позивач була відряджена та працювала телеграфістом в 30-км зоні Чорнобильської АЕС 31 день, а саме - з 10 квітня 1987 року по 10 травня 1987 року включно.

Судом встановлено, що спір між сторонами стосовно того, чи досягла позивач відповідного віку для використання свого статусу "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" для призначення пенсії за віком відустній.

З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що підстав для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає за відсутністю первинних документів на підтвердження наявності у позивача відповідного права.

При цьому, суд зазначає, що Верховний суд України у постанові від 21.11.2006 р. (справа №21-1048во06), постанові від 04.09.2015 р. ( справа № 690/23/15) висловив правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.03.2018 року (справа № 333/2072/17), в постанові від 21.11.2019 року (справа № 572/47/17).

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду, що, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Як встановив суд, прийняте відповідачем рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії, оформлене протоколом №111850000957 від 10 листопада 2020 року, не відповідає принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, всупереч вимог чинного законодавства, що призвело до порушення права позивача на призначення пенсії, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно з ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Як видно зі змісту письмової відмови в призначенні пенсії та відзиву на позов, посилання відповідача на відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком базуються лише на недоліках, на думку ГУ ПФУ в Кіровоградській області, що містять подані довідки. З огляду на висновок суду про наявність підстав для призначення пенсії, а також враховуючи відсутність інших обставин для такого призначення, як то, відсутність документів, обов`язкових за переліком для подачі тощо, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу з 05 вересня 2020 року пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, за правилами наведеної норми процесуального законодавства захисту в суді підлягають, зокрема, порушені органом державної влади та його посадовими особами, права, свободи та інтереси фізичних осіб.

Суд враховує, що відповідач розглянувши заяву позивача, перевіряючи зміст поданих документів, під час реалізації наданих законом повноважень, зробив помилковий висновок про те, що подані ОСОБА_1 документи не містять інформації або даних, які б підтверджували дні її виїзду безпосередньо в зони небезпеки, населений пункт чи об`єкт, де нею виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та, як наслідок, відсутні будь-які відомості, які б підтверджували факт її роботи по виконанню обов`язків ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області виплачувати пенсію з 05 вересня 2020 року, суд вважає, що позивач не надав обґрунтованих доказів, які підтверджували б достеменно той факт, що призначена пенсія не буде виплачуватись відповідачем, а тому така позовна вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оформлене протоколом №111850000957 від 10 листопада 2020 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 з 05 вересня 2020 року пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова