Ухвала суду № 94867290, 15.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 лютого 2021 року справа № 320/1282/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 з позовом до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 42552598) від 11.11.2020 про скасування рішення УДМС України в Київській області від 20.08.2014 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м.Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 42552598) направити інформацію до територіальних органів ДМС України та в Адміністрацію державної прикордонної служби про протиправність і скасування рішення Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 11.11.2020 про скасування рішення УДМС України в Київській області від 20.08.2014 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.

При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов`язані одна з одною.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI).

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270 гривні.

Так, у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 11.11.2020 про скасування рішення УДМС України в Київській області від 20.08.2014 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також зобов`язати Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м.Києві та Київській області направити інформацію до територіальних органів ДМС України та в Адміністрацію державної прикордонної служби про протиправність і скасування рішення Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 11.11.2020 про скасування рішення УДМС України в Київській області від 20.08.2014 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд звертає увагу на те, що вказані вимоги не пов`язані одна з одною.

Отже, позовна заява містить дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якими становить 1816,00 грн. ((0,4 х 2270,00 грн.) х 2).

Проте представником позивача - адвокатом Чмель Ігорем Миколайовичем, яким підписано даний позов та подано до суду, всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

При цьому, суд не бере до уваги доданий представником позивача - адвокатом Чмель Ігорем Миколайовичем до позовної заяви доказ сплати судового збору за подання даного адміністративного позову у вигляді оригіналу квитанції АТ КБ ПриватБанк від 12.11.2020 №0.0.1902212697 на суму 840,80 грн., із призначенням платежу "за позовом ОСОБА_3 ", оскільки позивачем у даній справі є ОСОБА_1 , а відтак доказів сплати судового збору за позовом ОСОБА_1 до позовної заяви не надано.

У зв`язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1816,00 грн., сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Також суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її законний представник подає, серед іншого, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" №3773-VI від 22.09.2011 паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Суд зазначає, що паспортний документ іноземця до позовної заяви не поданий.

Згідно з ч.1 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до ч.2 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку належним доказом наявності у громадянки В`єтнаму ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб`єктності є паспортний документ іноземця.

Крім того, враховуючи, що місцезнаходженням відповідача є м.Київ, надання позивачем копії документу іноземця, до якого вносяться відомості про зареєстроване місце проживання громадянки В`єтнаму ОСОБА_1 в Україні, необхідно для підтвердження зазначеної в позові адреси місця проживання позивача в Україні ( АДРЕСА_1 ), що є визначальним для встановлення територіальної підсудності даної адміністративної справи.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати копію паспортного документу іноземця - громадянки В`єтнаму ОСОБА_1 разом із нотаріально посвідченим перекладом на українську мову, а також копію документу іноземця, до якого вносяться відомості про зареєстроване місце проживання громадянки В`єтнаму ОСОБА_1 в Україні.

Недотримання позивачем даної вимоги, яка пред`являється до позовної заяви, не дозволяє суду в повній мірі здійснити підготовку справи до судового розгляду та відповідно відкрити провадження у справі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору у сумі 1816,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);

- надати копію паспортного документу іноземця - громадянки В`єтнаму ОСОБА_1 разом із нотаріально посвідченим перекладом на українську мову, а також копію документу іноземця, до якого вносяться відомості про зареєстроване місце проживання громадянки В`єтнаму ОСОБА_1 в Україні (для суду та у кількості учасників справи).

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.