Рішення № 94867090, 08.02.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р. справа № 300/3386/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

при секретарі Мули Х.О.,

за участю:

представника позивача: Шевченка К.Т.,

представника відповідача: Дунаса Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання незаконними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації № UA209300/2020/00064 від 17.08.2020 та рішення про коригування митної вартості № UA209300/2020/000028/2 від 17.08.2020, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби (надалі - відповідач) про визнання незаконними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації № UA209300/2020/00064 від 17.08.2020 та рішення про коригування митної вартості № UA209300/2020/000028/2 від 17.08.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - банани свіжі, зелені, та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" та компанією LHM Holland укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів за № 0405/20 від 04.05.2020 року та на виконання вищевказаного договору на митну територію України позивачем ввезено банани свіжі, зелені на загальну суму 6480,00 EUR. Вказав, що з метою митного оформлення даного товару відповідачу було подано митну декларацію № UA209300/2020/007192 та документи, перелік яких визначений Митним кодексом України, для застосування першого методу визначення митної вартості товарів. Однак за результатами розгляду поданих документів митним органом протиправно, на думку представника позивача, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості за № UA209300/2020/000028/2 від 17.08.2020 року, яким скориговано вартість товару у більшу сторону, та картку відмови № UA209300/2020/00064 від 17.08.2020 року. У зв`язку із вказаними вище обставинами, позивач для здійснення митного оформлення був змушений подати нову митну декларацію (електронне декларування) № UA209300/2020/007215 від 17.08.2020 року. Вважає, що митним органом безпідставно визначено митну вартість товару за резервним методом. Внаслідок чого, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209300/2020/000028/2 від 17.08.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA209300/2020/00064 від 17.08.2020 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.46-47).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18.12.2020 року (а.с.88-96), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що до митного оформлення поданий інвойс № 2020081201 від 13.08.2020 року, вартість товару відповідно до інвойсу складала 6480,00 EUR. Однак, у графі 22 CMR відсутній підпис відправника. Окрім того, представник відповідача вказує на те, що у поданих до митного оформлення документах були відсутні основні документи, що підтверджують складові митної вартості, а саме договір про надання послуг з транспортного експедирування. Таким чином, було розраховано вартість товару позивача та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості. Представник відповідача зазначила, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA209300/2020/005366 від 01.07.2020 року, за якою було здійснено митне оформлення бананів свіжих сорту Кавендіш походження з Колумбії. Пояснила, що на її переконання, митна вартість товару визначена за другорядним методом правомірно, і тому рішення про коригування митної вартості № UA209300/2020/000028/2 від 17.08.2020 року та картки відмови № UA209300/2020/00064 від 17.08.2020 року прийнято правомірно. Просила в задоволенні позову відмовити.

17.12.2020 року ТОВ "Інвестпроект 2012" подало на адресу суду відповідь на відзив, де представник позивача, не погодившись зі змістом відзиву на позовну заяву, вказав на безпідставність посилання відповідача на МД № UA209300/2020/005366, де ціна становить 0,5800 USD/кг та на рішення про коригування митної вартості № UA209300/2020/000018/2 від 23.07.2020 року, де ціна скоригована до рівня 0,6100 USD/кг. Водночас, у МД № UA209300/2020/007192 ціна товару виражена у EUR та складала 0,3278 EUR/кг, яка скоригована до рівня 0,5163 EUR/кг. Окрім того, відповідно до МД № UA209300/2020/005366 завозилися банани іншої характеристики та від іншого виробника, поставка відбувалася з різницею в часі 1,5 календарних місяці. Тобто, ні товар, ні вартість, ні валюта не є такими, що можуть виступати як джерело для коригування, всі дані абсолютно різні. Обгрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення представник позивача зазначив, що ТОВ "Захід-Логістик" на підставі договору № 081215 від 08.12.2015 року надає ТОВ "Інвестпроект 2012" транспортно-експедиційні послуги і, відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, заключає від свого імені та за рахунок Замовника (ТОВ "Інвестпроект 2012") договори спрямовані на забезпечення виконання робіт з організації транспортно-експедиційного обслуговування експертно-імпортних вантажів Замовника автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні. Відтак, логічним є те, що ТОВ "Захід-Логістик" заключив договір на перевезення вантажу ТОВ "Інвестпроект 2012" з перевізником "Arti Artur Kaminski", тому останній зазначений у міжнародній товарно-транспортній накладні (CMR).

Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 04.01.2021 року по 13.01.2021 року перебував на листку тимчасової непрацездатності, у зв`язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав наведених ним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши справу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позов та відповідь на відзив, встановив наступне.

04.05.2020 року між позивачем та компанією LHM Holland укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів за № 0405/20 (а.с. 21-24).

Позивачем на виконання умов вищенаведеного контракту та доповнення до контракту (специфікація) №8 на митну територію України відповідно до рахунку-фактури №2020081201 від 13.08.2020 року ввезено товар - банани свіжі, зелені, врожаю 2020, сорт - кавендіш, на загальну суму 6480,00 EUR.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідачу була подана декларація митної вартості № UA209300/2020/007192 від 17.08.2020 року, згідно якої заявлено митну вартість товару, визначену за першим методом визначення вартості товару - за ціною контракту у розмірі 6480,00 EUR (а.с. 14-15).

Також разом із декларацією митної вартості позивачем подано наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 2020081201 від 13.08.2020 року, автотранспортна накладна (CMR) № NL QV/2020/38042467 від 13.08.2020 року, фітосанітарний сертифікат EC NL/PCNU 198242307 від 13.08.2020 року, сертифікат про походження товару S104756496 від 13.08.2020 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 16 від 14.08.2020 року, зовнішньоекономічний договір № 0405/20 від 04.05.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору № 8 від 12.08.2020 року, інформацію про позитивні результати проведення державних видів контролю № 5828404, копію митної декларації країни відправника № 20NL00051012DE9423 від 13.08.2020 року.

Розрахована декларантом митна вартість товару (продукт банани свіжі, зелені, врожаю 2020 р, сорт- кавендіш. клас - 1, мінімальна довжина - 19 см) згідно наданих документів становить 6480,00 EUR.

Судом встановлено, що згідно повідомлення від 17.08.2020 року, під час митного оформлення, у зв`язку з перевіркою наявної інформації ЦБД та з метою підтвердження числових значень складових митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України позивачу запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, виписки з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією ДП "Держзовнішінформ" (а.с.32).

Декларант повідомив відповідача про неможливість інших додаткових документів крім наданих для підтвердження заявленої ним митної вартості товару (а.с.33).

У зв`язку із вищенаведеними обставинами, Галицькою митницею Держмитслужби винесено рішення про коригування митної вартості товарів за № UA209300/2020/000028/2 від 17.08.2020 року, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості (стаття 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв`язку з ненаданням додаткових документів відповідно до частин 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України. 2 метод визначення митної вартості товару (стаття 59-63 Митного кодексу України) не застосовані у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні товари (стаття 59, стаття 60 Митного кодексу України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (стаття 62 і стаття 63 Митного кодексу України). Джерело інформації: МД UA209300/2020/005366 від 01.07.2020, рішення про коригування митної вартості UA209300/2020/000018/2 від 23.07.2020 року. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України (а.с.10-11).

Також, у відповідності до частини 6 статті 54, частини 12 статті 264 Митного кодексу України, Івано-Франківською митницею ДФС винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA209300/2020/00064 від 17.08.2020 року, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з підстав коригування митної вартості товару (а.с.12-13).

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 - далі МК України).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 МК України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статей 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Стаття 49 МК України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 МК України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Судом встановлено, що декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в інтересах позивача були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) № 2020081201 від 13.08.2020 року, автотранспортна накладна (CMR) № NL QV/2020/38042467 від 13.08.2020 року, фітосанітарний сертифікат EC NL/PCNU 198242307 від 13.08.2020 року, сертифікат про походження товару S104756496 від 13.08.2020 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 16 від 14.08.2020 року, зовнішньоекономічний договір № 0405/20 від 04.05.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору № 8 від 12.08.2020 року, інформацію про позитивні результати проведення державних видів контролю № 5828404, копію митної декларації країни відправника № 20NL00051012DE9423 від 13.08.2020 року.

Зміст вказаних документів підтверджував заявлену митну вартість ввізного товару. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною рахунку-фактури № 2020081201 від 13.08.2020 року.

Тобто, судом встановлено, що подані 17.08.2020 року декларантом позивача до митного оформлення документи (декларація митної вартості, рахунок-фактура (інвойс) № 2020081201 від 13.08.2020 року в сукупності з усіма іншими за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Щодо посилання представника відповідача на відсутність договору про надання послуг з транспортного експедирування, суд зазначає наступне.

Як вбачається із повідомлення митного органу під час митного оформлення та з метою підтвердження числових значень складових митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України позивачу не було запропоновано подати документи для підтвердження вказаних обставин. Зазначені аргументи та зауваження відповідачем викладені лише під час розгляду даної справи в суді у відзиві на позов.

Однак, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, така зміна кваліфікації підстави прийняття рішення про коригування митної вартості та картки відмови, як актів індивідуальної дії, суб`єктом владних повноважень в судових процедурах, є неприйнятною з огляду на принцип правової визначеності, який притаманний як судовим рішенням, так і рішенням суб`єктів владних повноважень. В іншому випадку це вже будуть інші правопорушення за інших підстав, запровадження позиції зміни підстав прийняття рішень, після їх прийняття, як способу реалізації владних управлінських функцій, що призведе до свавілля суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, що в сукупності з усіма іншими за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Вказане також підтверджується інформацією ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 01.09.2020 (а.с.29).

Окрім того, у пунктах 1 та 4 частини 4 статті 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно частини 6 цієї статті, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 вказаної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частини 2 вказаної статті Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованих бананів свіжих, зелених, врожаю 2020 р, сорт - кавендіш. клас - 1, мінімальна довжина - 19 см, що вказана декларантом у митній декларації № UA209300/2020/007192, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, в тому числі рахунок-фактуру (інвойс) № 2020081201 від 13.08.2020 року, зовнішньоекономічний договір № 0405/20 від 04.05.2020 року.

Окрім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія висновку ДП "Держзовнішінформ" від 01.09.2020 року №111/49, згідно змісту якого, рівень цін на банани свіжі, країна виробництва Колумбія, що постачаються згідно з інвойсами № 2020072001 від 20.07.2020 року та №2020081201 від 13.08.2020 року, не суперечить рівню цін компанії-постачальника (а.с. 29).

В той же час, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури (інвойс) № 2020081201 від 13.08.2020 року.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 року за результатом розгляду справи № 809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку-фактури № 2020081201 від 13.08.2020 року, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частини 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованого товару за ціною рахунку-фактури № 2020081201 від 13.08.2020 року.

Водночас, суд критично оцінює посилання представника відповідача як на підставу для коригування митної вартості товару за 6 (резервним) методом наявність у базі даних МД UA209300/2020/005366 від 01.07.2020, з урахуванням встановленого в судовому засіданні факту коригування змісту такої декларації рішенням, яке в подальшому було оскаржене та скасовано, згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 року у справі № 300/3200/20.

На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару - банани свіжі, зелені за ціною рахунку-фактури № 2020081201 від 13.08.2020 року, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 року в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, визначення в даному випадку відповідачем митної вартості товару відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, є необґрунтованим та безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 4204 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання незаконними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації № UA209300/2020/00064 від 17.08.2020 та рішення про коригування митної вартості № UA209300/2020/000028/2 від 17.08.2020 - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209300/2020/000028/2 від 17.08.2020 року

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA209300/2020/00064 від 17.08.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711, вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" (код ЄДРПОУ 36609344, вул. Каракая, 26 Ж, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300) сплачений судовий збір в розмірі 4204 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" (код ЄДРПОУ 36609344, вул. Каракая, 26 Ж, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300).

Відповідач:

Галицька митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711, вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000).

Суддя Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі 15 лютого 2021 р.