Рішення № 94866993, 09.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року о 12 год. 43 хв.Справа № 280/7635/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.

представника позивача - Щасливого О.Р.,

представника відповідача - Лисенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Азовкабель»

до Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» (далі – позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000201/1 від 25.09.2020;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/000365 від 25.09.2020.

Ухвалою суду від 02.11.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.12.2020.

Ухвалою суду від 02.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 13.01.2021.

13.01.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд адміністративної справи по суті на 09.02.2021.

09.02.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 28.12.2018 між Приватним акціонерним товариством «Азовкабель» (Україна) «Покупець» (надалі - ПрАТ «Азовкабель» або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рабекс Трейд» (Росія) «Постачальник» укладено Договір поставки №УКП46/3289-6995.2018, відповідно до якого Постачальник постачає, а Покупець оплачує продукцію, яка виготовляється ОАО «Курскрезинотехника».

23.09.2019 декларантом ПрАТ «Азовкабель» до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку електронну митну декларацію, якій присвоєно №UA110230/2020/020938 на товари (що зазначені в гр.31 МД):

«1.Стрічки конвеєрні гумовотканинні, на основі синтетичних тканин. З вулканізованої гуми, армовані тільки текстильними матеріалами завширшки 800мм: Стрічка конвеєрна шахтна трудногорюча гумовотканинна: 2ШТС(ТГ)-800-4-ЕР-200-4-2-ТСО-РБ У ТУ 2561-216-00149245-96 (Б2-206206, 11.09.2020) КРТ- 162,4 м.кв, 2ШТС(ТГ)-800-4-ЕР- 200-4-2-ТСО-РБ У ТУ 2561-216-00149245-96 (Б2-206207, 11.09.2020) КРТ - 160,0 м.кв Стрічка конвеєрна гумовотканинна: 3-800-4-БКНЛ-65-2-2,0-Б-НБ ТОСТ 20-2018 (Б206185, 11.09.2020) КРТ - 96пог.м, 3-800-4-БКНЛ-65-2-2,0-Б-НБ ГОСТ 20-2018 (Б206186, 09.09.2020) КРТ – 96 пог.м, 3-800-4-БКНЛ-65-2-2,0-Б-НБ ГОСТ 20-2018 (Б206187, 09.09.2020) КРТ – 96 пог.м, 3-800-4-БКНЛ-65-2-2,0-Б-НБ ГОСТ 20-2018 (Б206188, 09.09.2020) КРТ - 96пог. Призначені для транспортування сипучих, кускових і штучних вантажів. Товарний знак: «КРТИ». Виробник: ОАО «Курскрезинотехника». Країна виробництва: RU»;

«2. Стрічки конвеєрні гумовотканинні, на основі синтетичних тканин. З вулканізованої гуми, армовані тільки текстильними матеріалами: завширшки 1600мм: Стрічка конвеєрна гумовотканинна 2ШТС(ТГ)-1600-5-ЕР-200-4,5-3,5- ТСО-РБ ТУ 2561-216-00149245-96 (Б275, 18.04.2017) КРТ - 50,40м.кв, завширшки 1400мм:Стрічка конвеєрна гумовотканинна 2ШМ-1400-5-ТК-200-2-4,5-3,5-Г-2-РБ ГОСТ 20-2018 (Б204154, 25.06.2018) КРТ - 107,80м.кв, 2ШМ-1400-5-ТК-200-2-4,5- 3,5-Г-2-РБ ГОСТ 20-2018 (Б204159, 18.06.2018) КРТ - 157,50м.кв. завширшки 500мм: Стрічка конвеєрна гумовотканинна 2.2-500-4-ТК-200-2-5-2-Б-РБ ГОСТ 20- 2018 (різання Б205745/1, 29.08.2020) КРТ - 40пог.м., 2.2-500-4-ТК-200-2-5-2-Б-РБ ГОСТ 20-2018 (різання Б205745/2, 29.08.2020) КРТ - 50пог.м. Призначені для транспортування сипучих, кускових і штучних вантажів. Товарний знак: «КРТИ». Виробник: ОАО «Курскрезинотехника». Країна виробництва: RU».

При поданні МД №UA110230/2020/020938 від 23.09.2020 декларантом надано Дніпровській митниці Держмитслужби: договір поставки №УКП46/3289-6995.2018 від 28.12.2018; специфікації №17 від 01.09.2020, №18 від 07.09.2020, №19 від 10.09.2020; рахунки фактури №15098/46 від 18.09.2020, №15099/56 від 18.09.2020, №15100/46 від 18.09.2020; рахунки на оплату №35371 від 07.09.2020, №35841 від 09.09.2020, №34588 від 01.09.2020; платіжні доручення в іноземній валюті №87 від 03.09.2020, №88 від 11.09.2020, №90 від 17.09.2020; міжнародну товарно-транспортну накладну СМК. №573395; довідку про транспортні витрати №2209/1 від 22.09.2020; договір на транспортно-експедиційне обслуговування №1 від 08.05.2019; договір-заявку на перевезення вантажу №1509/2 від 15.09.2020; договір оренди транспортного засобу №140420 від 14.04.2020 з актом приймання-передачі транспортних засобів №1 від 14.04.2020; пакувальні листи №8783, 8784, 8791; сертифікати якості у кількості 11 шт.; митну декларацію країни походження №10131010/180920/0065107 від 18.09.2020.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, керуючись ч.3 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

в платіжному дорученні №90 від 17.09.2020 в гр.70 «Деталі платежу» відсутнє посилання на рахунок на оплату, що унеможливлює визначитися стосовно якої партії товару здійснено розрахунок за товар;

в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі №15098/46 від 18.09.2020 вказано платіжно-розрахункові документи №512 від 03.09.2020 та №972 від 11.09.2020 які до митного оформлення не надавалися;

надані до митного оформлення рахунки від 18.09.2020 №15098/46, 15099/46, 15100/046 не містять печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару.

Враховуючи вищезазначене, керуючись положеннями частини 3 статті 53 Кодексу, для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)виписку з бухгалтерської документації; 4)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомляємо, що згідно ч.б ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

На запит митниці декларантом листом від 24.09.2020 надано додатково: договір комісії №03-01/РТ-17 від 09.01.2017; додаткову угоду № 2 від 15.06.2018 до договору комісії №03-01/РТ-17 від 09.01.2017; додаткову угоду від 31.08.2018 до договору комісії №03-01/РТ-17 від 09.01.2017; рахунок-фактуру №8791 від 18.09.2020; рахунок-фактуру №8784 від 18.09.2020; рахунок-фактуру №8783 від 18.09.2020; комерційну пропозицію №МСК00034157 від 28.08.2020; комерційну пропозицію №МСК00035371 від 07.09.2020; комерційну пропозицію №МСК00034588 від 01.09.2020; комерційну пропозицію №МСК00035841 від 09.09.2020; лист ПрАТ «Азовкабель» від 23.09.2020 №ОС-1883; рішення суду від 07.07.2020 у справі №160/2154/20.

Крім того, листом від 25.09.2020 декларантом надано додатково: лист Міністерства фінансів РФ від 30.03.2009 №03-07-09/14; платіжне доручення №512 від 03.09.2020; платіжне доручення №972 від 11.09.2020; платіжне доручення №903 від 18.09.2020; специфікацію до договору комісії від 01.09.2020; специфікацію до договору комісії від 01.09.2020; специфікацію до договору комісії від 01.09.2020; лист б/н від ТОВ «Рабекс Трейд».

Разом з тим, Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято у відношенні позивача рішення про коригування митної вартості №UA110230/2020/000201/1 від 25.09.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00365 від 25.09.2020.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000201/1 від 25.09.2020, оскаржуване рішення митницею обґрунтовано наступним «У митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Митна вартість товарів може бути визнана за умови надання наступних додаткових документів: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Посадовою особою митниці проведено процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 Кодексу. Декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно ч.3 ст.53 МКУ. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ. Митна вартість товару №1, що імпортується, визначається із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно наявної у органу доходів і зборів інформації з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ст.59 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо ідентичних товарів за методом 2: А) для товару №1 позиція 1, 2 (в розрахунку 2700 рос.руб/м2 з урахуванням витрат на транспортування товару за МД №UA807170/2020/035634 від 17.07.2020). Стосовно товару №2 методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів» відповідно до вимог ст. 59, 60 МКУ. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст. 62, 63 МКУ. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митниці інформації з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МКУ використана наявна у митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядним методами з розрахунку 2,41 1180/кг, що є максимально наближеним рівнем за митною декларацією №UA10230/2020/015705 від 17.07.2020».

Позивач, не погодився з прийнятими рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо встановленої митним органом розбіжності «в платіжному дорученні № 90 від 17.09.2020 в гр.70 «Деталі платежу» відсутнє посилання на рахунок на оплату, що унеможливлює визначитися стосовно якої партії товару здійснено розрахунок за товар», суд зазначає таке.

У платіжному дорученні в іноземній валюті в графі №70 «Деталі платежу» вказано «предопл за ленту дог УКП46/3289-6995.2018 от 28.12.2018».

Разом з тим, митним органом не було враховано те, що у поясненнях наданих у листі вих.ОС-1883 від 23.09.2020, підприємством надано вичерпну інформацію щодо виявленого недоліку та вказано, що по специфікаціям №17, 18, 19 до договору №УКП46/3289-6995.2018 від 28.12.2018 платежі здійснювались наступним чином: платіжним дорученням №87 від 03.09.2020 в розмірі 405 816,48 рос.руб. по специфікації №17; платіжним дорученням №88 від 11.09.2020 в розмірі 25 092,00 рос.руб. по специфікації №19; платіжним дорученням №90 від 17.09.2020 в розмірі 1 637 928,32 рос.руб. повна доплата по специфікаціям №17, 18, 19.

В свою чергу, митним органом за результатами отримання додаткових документів не наведено ґрунтовних доводів стосовно того, що виявлений недолік не усунуто наданими документами, як і не зазначено яким чином виявлені обставини впливають на заявлену митну вартість товару.

Стосовно виявленого недоліку «в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі № 15098/46 від 18.09.2020 вказано платіжно-розрахункові документи №512 від 03.09.2020 та № 972 від 11.09.2020 які до митного оформлення не надавалися», суд зазначає, що позивачем на запит митному органу надано копії платіжних доручень №512 від 03.09.2020, №972 від 11.09.2020, №903 від 18.09.2020, а також листа ТОВ «Рабекс Трейд», в якому вказано, що згідно з листом Міністерства фінансів РФ №03-07-09/2014 від 30.03.2009, при отриманні продавцем оплати (часткової оплати) за товари в день їх відвантаження, реквізит «К платежно-расчетному документу» рахунки-фактури, що виставляється продавцем за цими товарами, не заповнюється. Тому, сума податку на додану вартість, вказана в таких рахунках- фактурах, має прийматись до відрахування в загальному порядку. В рахунку-фактурі №15098/46 від 18.09.2020 на суму 1 358 841,60 рос.руб. вказані номери отриманих платіжних доручень №512 від 03.09.2020, №972 від 11.09.2020 на загальну суму 430908,48 рос.руб. В рахунку-фактурі №15099/46 від 18.09.2020 та №15100/46 від 18.09.2020 не зазначено номеру платіжного доручення на отримані грошові кошти в день відвантаження згідно з вищевказаним листом.

За таких обставин, позивачем було надано вичерпні пояснення щодо встановленої розбіжності, а тому у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості товару з зазначеної підстави.

Щодо розбіжності «Надані до митного оформлення рахунки від 18.09.2020 № 15098/46, 15099/46, 15100/046 не містять печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару», суд зазначає, що такі доводи є лише припущеннями митного органу, а відповідно до положень статті 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також, митний орган вказуючи на відповідний недолік не зазначає про те, які положення Митного кодексу України порушено декларантом, а відповідно такі обставини не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товару.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що після первинно виявлених недоліків у поданих до митного оформлення документах, позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Азовкабель».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Промислова, буд.2-І, код ЄДРПОУ 31600918) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110230/2020/000201/1 від 25.09.2020.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/000365 від 25.09.2020.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» судовий збір в розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 11.02.2021.

Суддя І.В. Новікова