Рішення № 94866951, 15.02.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2021 рокум. Ужгород№ 260/3144/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення перерахунку з 01.04.2019 р. пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/1222 від 12.08.2020 р. з урахуванням 90% розміру окладу за посадою, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливі проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію клас 1, премії; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.04.2019 р. перерахунок призначеної ОСОБА_1 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії за вислугу років з урахуванням 90% розміру окладу за посадою, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію клас 1, премії, визначених довідкою Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/1222 від 12.08.2020 р. та виплатити починаючи з 01.04.2019 року 100 % суми перерахованої пенсії; 3) встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили для виконання рішення суду та подачі суду звіту про таке виконання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі його звернення Адміністрація державної прикордонної служби України надала до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 р. Однак відповідачем перерахунок пенсії відповідно до довідки про грошове забезпечення проведений не був.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що алгоритм дій, який повинен вчинити, зокрема, орган ПФУ у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1,2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився. Звертає увагу, що довідку складено на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 р. у зразковій справі № 160/8324/19 з метою здійснення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії позивача. У той же час, як ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, так і п. 1 Порядку № 45 передбачено, що такий проводиться після прийняття Урядом рішення про умови та порядок його здійснення. Разом з тим, після визнання протиправними та нечинними пунктів 1-2 постанови № 103 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій у відповідності до ст. 63 Закону Кабінетом Міністрів України не приймалось.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виходячи з розрахунку 90 % грошового забезпечення, відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі № 0740/850/18, яке набрало законної сили.

На підставі звернення позивача та у зв`язку з набранням законної сили рішенням Верховного Суду від 17.12.2019 р. у зразковій справі № 160/8324/19 Адміністрація державної прикордонної служби України надала до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку від 12.08.2020 року № 11/1222 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 р. для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 року.

Представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із адвокатським запитом.

Листом № 0700-0319-8/31237 від 07.09.2020 року адвоката повідомлено про те, що підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки від 12.08.2020 р. № 11/1222, наданої Адміністрацією державної прикордонної служби України немає.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон).

Суд враховує те, що спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку пенсії позивача.

Порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій регулюється нормами ст. 63 Закону. Так, ч. 1 зазначеної статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 3 ст. 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення, зокрема, політики у сфері соціального захисту.

Отже, зазначеними законодавчими нормами Кабінету Міністрів України делеговано повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, Кабінет Міністрів України 21 лютого 2018 року прийняв постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), якою постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України було внесено зміни також до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).

Так, відповідно до п. 1 Порядку № 45 (в редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії позивача в 2018 році), пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Пунктом 3 Порядку № 45 визначено, що па підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 5 Порядку №45 (в редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії позивача в 2018 році), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Наведені положення не визнані Конституційним Судом України неконституційними, на момент проведення перерахунку пенсії позивача в 2018 році були чинними, а отже підлягали застосуванню при проведенні перерахунку пенсії позивача.

Разом з тим, в подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Частиною 2 ст. 265 КАС України передбачені наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, відповідно до яких такий втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, починаючи з 05 березня 2019 року норми пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність та не підлягають застосуванню, а виплата пенсій військовослужбовцям повинна була проводитись з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Судом встановлено, що 12.08.2020 року (після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 160/8324/19) Адміністрація ДПС України видала нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, в якій зазначено також додаткові щорічні види грошового забезпечення, та направила таку до органу Пенсійного фонду.

Проте, орган Пенсійного фонду України, незважаючи на втрату чинності положень Постанови № 103, якими обмежено складові грошового забезпечення, з яких розраховується пенсія військовослужбовців, та наявність необхідних відомостей для проведення відповідного перерахунку, відмовився здійснити такий на вимогу позивача з мотивів відсутності рішення Кабінету Міністрів України щодо зміни в грошовому забезпеченні військовослужбовців.

Разом з тим, суд вважає такі мотиви суб`єкта владних повноважень протиправними з огляду на наступне.

Після визнання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 алгоритм дій, який повинен вчинити орган Пенсійного фонду України у зв`язку із втратою чинності положеннями п.п. 1, 2 постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

Зокрема, після визнання нечинними положень п.п. 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 органи Пенсійного фонду України проводять перерахунок пенсії на підставі наданих уповноваженим органом довідок у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

У постанові від 10.10.2019 у справі № 522/17864/15-а Верховний Суд зробив висновок про те, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсій, а здійснюють її перерахунок та нарахування на підставі отриманих від уповноважених органів документів про види і розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у відповідних довідках.

Тому суд вважає, що після отримання у серпні 2020 року довідки Адміністрації ДПС України з усіма складовими грошового забезпечення позивача, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, у ГУ ПФУ в Закарпатській області виник обов`язок провести перерахунок пенсії позивача.

Більше того, суд зауважує, що в разі наявності в органу Пенсійного фонду України будь-яких сумнівів щодо правильності оформлення документів, поданих для перерахунку пенсії, та достовірності інформації в таких, він наділений повноваженнями щодо їх перевірки (п. 9 Порядку № 45), а тому не був позбавлений можливості звернутися до Адміністрації ДПС України із відповідним запитом.

Разом з тим, ГУ ПФУ в Закарпатській області повернув надіслану довідку без виконання з мотивів відсутності підстав для проведення перерахунку за відсутності рішення Кабінету Міністрів України щодо зміни в грошовому забезпеченні військовослужбовців.

Частиною 3 ст. 51 Закону передбачено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Суд наголошує, що орган Пенсійного фонду України, як суб`єкт владних повноважень у сфері пенсійного забезпечення, не повинен формально підходити до виконання своїх повноважень та обов`язків, а його діяльність повинна бути спрямована на належне забезпечення прав пенсіонерів на гарантований Конституцією України соціальний захист.

А тому зазначена довідка є достатньою та належною підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що з 01 квітня 2019 року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Тому, на думку суду, з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704, відповідно до вимог ст.ст. 43 та 63 Закону.

Однак, відповідач свій обов`язок щодо перерахунку пенсії позивача не виконав. Натомість протиправно повернув надіслану уповноваженим органом довідку без виконання.

Нормами Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується захист власності, тобто на мирне володіння своїм майном.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, право на виплати зі сфери соціального забезпечення, в тому числі, пенсійні виплати, також відносяться до поняття "власності", що захищається положеннями Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у своєму рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії" Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005 р.) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя. Будь-яка дія органів державної влади має будуватися на цьому принципі, а відтак чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Броньовський проти Польщі" від 22 червня 2004 року).

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Зазначене кореспондується також з положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", якою передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, заявлені до ГУ ПФУ в Закарпатській області позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку вимогам позивача в частині виплати з 01.04.2019 року 100% суми перерахованої пенсії, та зобов`язання здійснити таку виплату, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Так, відповідно до пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Водночас, як зазначалось вище, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року.

Отже, після набрання законної сили (05.03.2019 року) рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, у відповідача виник обов`язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100 % суми підвищення.

При цьому, суд враховує, що Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 р. прийнято постанову № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019 р.

Згідно з даною постановою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.

Отже, після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, у відповідача, починаючи з 05.03.2019 р. виник обов`язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення. Проте, з 04.09.2019 р. набрала чинності постанова № 804 від 14.08.2019 р., яка є чинною та підлягає обов`язковому застосуванню відповідачем у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача виплатити 100% суми перерахованої пенсії за період з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року. Таким чином, вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів на користь ймовірного невиконання рішення суду відповідачем, що підтверджені належними та допустимими доказами.

У якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем-суб`єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Зазначивши у прохальній частині позовної заяви про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що дане рішення суду буде відповідачем не виконане, у зв`язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. Тому, дане клопотання позивача не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 77, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення перерахунку з 01.04.2019 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/1222 від 12.08.2020 року з урахуванням 90% розміру окладу за посадою, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію клас 1, премії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії за вислугу років з урахуванням 90% розміру окладу за посадою, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію клас 1, премії, визначених довідкою Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/1222 від 12.08.2020 року та виплатити 100% суми перерахованої пенсії за період з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець