Рішення № 94866484, 15.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/18457/20

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури (прокуратури Житомирської області) щодо ненарахування їй з 27.03.2020 заробітної плати виходячи з розміру посадового окладу начальника відділу (керівника підрозділу) обласної (регіональної) прокуратури, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;

- зобов`язати Житомирську обласну прокуратуру нарахувати їй заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток) за період з 27.03.2020 по день постановлення судового рішення, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період, а також здійснювати подальше нарахування її заробітної плати як начальника відділу організаційного та правового забезпечення виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;

- звернути до негайного виконання рішення суду у частині виплати їй заробітної плати.

В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Конституційного суду від 26.03.2020 №6р/2020 визначено, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яким передбачено що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пояснює, що з 26.03.2020 прокуратурою Житомирської області а з 11.09.2020, у зв`язку з перейменуванням останньої, Житомирською обласною прокуратурою безпідставно не приведено розмір її посадового окладу до встановленого ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" розміру та, як наслідок, недоплачено їй заробітну плату з урахуванням надбавок і премій та інші передбачені платежі.

Вважає, що порушення її прав є реальним, оскільки порушує її конституційне право на заробітну плату, не нижчу ніж від визначеної законом, тому й звернулася до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.11.2020, в якому було оголошено перерву до 24.12.2020 для надання часу позивачу ознайомитись із відзивом на позовну заяву.

24.12.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду (а.с.93), тому судове засідання було відкладене на 20 січня 2021 року (у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 04.01.2021 до 15.01.2021 відповідно наказу №01-95-в від 29.12.2020).

20.01.2021 судом було розглянуто справу у підготовчому засіданні та закрито підготовче засідання і призначено розгляд справи по суті на 04.02.2021.

04.02.2021 в судовому засіданні було розглянуто справу, заслухано позивача і представника позивача, які просили задовольнити позов та представника відповідача, який просив відмовити в задоволенні позову, досліджено докази та усною ухвалою, внесеною в протокол судового засідання, суд перейшов до розгляду справи в письмове провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Обґрунтовуючи свої заперечення, представник відповідача просив прийняти рішення з врахуванням відзиву на позов та в судовому засіданні пояснив, що на його думку позовні вимоги є безпідставними з огляду на таке.

ОСОБА_1 працює в органах Житомирської обласної прокуратури на різних посадах з червня 2001 року, та з 25.01.2016 відповідно до наказу №101к її переведено на посаду начальника відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Житомирської області.

Позивачем на виконання пункту 10 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 Генеральному прокурору заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію не подано. Натомість, подано заяву, в якій вона відмовилася від написання такої заяви та просить врахувати вимоги Кодексу законів про працю України, не звільняти її з посади прокурора.

Таким чином, як зазначає представник відповідача, особа, яка порушила норми Порядку проходження прокурорами атестації та не подала заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію підлягає звільненню з посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-УІІ (відповідно до вимог підпункту 1 пункту 19 розділу II Закону № 113-ІХ). Разом з тим, ОСОБА_1 має статус одинокої матері дитини віком до 14 років.

Відповідно до ч. З ст. 184 Кодексу законів про працю України звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.

У зв`язку з вищевикладеним, після неподання заяви, відповідно до п. 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 не було звільнено.

ОСОБА_1 не переведена до Житомирської обласної прокуратури, вона продовжує перебувати на посаді начальника відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Житомирської області. Враховуючи вищевикладене, її закріплено за відділом організаційного та правового забезпечення Житомирської обласної прокуратури з визначенням робочого місця відповідно до наказу керівника Житомирської обласної прокуратури від 11.09.2020 №109к.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов`язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 - 3. На зазначений період оплата праці працівників регіональних прокуратур здійснюється відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників прокуратури (постанова Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов опати праці працівників органів прокуратури" (далі - Постанова "505)).

Разом з тим, абзацом третім пунктом 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (Далі - Закон №113) передбачено, що за прокурорами та керівниками регіональних прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до обласної прокуратури.

Пунктом 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113 передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади прокурорів у регіональних прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в обласних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Отже, позивачем згідно Порядку проходження прокурорами атестації не подано заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Внаслідок чого рішення кадровими комісіями про результати проходження атестації ОСОБА_1 як прокурора регіональної прокуратури не приймалося. Саме тому відсутні підстави та не відбулося переведення позивача до Житомирської обласної прокуратури. Таким чином, підстави для здійснення позивачу перерахунку заробітної плати у період з 26.03.2020 відсутні.

09.12.2020 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій підтримала аналогічну правову позицію викладену в позовній заяві та зазначила, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними і вважає, що факт проходження прокурором атестації, запровадженої Законом №113 жодним чином не впливає на порядок визначення розміру її посадового окладу, який встановлено статтею 81 Закону України "Про прокуратуру". Жодних застережень щодо цього Рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 не містить, натомість стосується розміру заробітної плати усіх прокурорів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 відповідно до записів у трудовій книжці (а.с. 42) працює з 18.06.2001 в органах Житомирської обласної прокуратури, та з 25.01.2016 відповідно до наказу №101к її переведено на посаду начальника відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Житомирської області (а.с. 21).

Генеральним прокурором України видано наказ №410 від 03.09.2020, яким наказано перейменувати без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу "Прокуратура Житомирської області" у "Житомирська обласна прокуратура" та наказом Генерального прокурора України №414 від 08.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур 11.09.2020 (а.с. 24-27).

Позивачем надано суду довідку Житомирської обласної прокуратури від 07.10.2020 про її заробітну плату з 26.03.2020 до 30.09.2020, з якої видно, що заробітна плата ОСОБА_2 в цей період складалась з посадового окладу 7210 грн; надбавки за вислугу років (25%) - 1802,50 грн; надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи (70%) -6308,75 грн; щомісячна премія (від 66% до 84%) від 10112,03 грн до 12869,85 грн; індексації 372,05 грн. Всього позивач отримала з 26.03.2020 до 31.03.2020 - 5177 грн, за квітень 2020 року - 25805,33 грн, за травень 2020 року - 28563,15 грн, за червень 2020 року - 27184,24 грн, за липень 2020 року -27201,06 грн, за серпень 2020 року - 25811,98 грн, за вересень 2020 року - 16443,07 грн.

Для порівняння ОСОБА_1 надала суду копію штатного розпису на 11.09.2020 апарату Житомирської обласної прокуратури в якому у пункті ХІ начальник відділу організаційно правового забезпечення (аналогічна посаді позивача) має посадовий оклад в розмірі 46160 грн (а.с.37).

ОСОБА_1 вважає, що з 27.03.2020 на підставі рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6р/2020 її посадовий оклад має становити не 7210 грн, а обчислюватись відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» тому наголошує, що порушене її конституційне право на заробітну плату, не нижчу ніж від визначеної законом, і вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 (далі Закон - № 1697-VII).

За приписами ст. 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурорів регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов`язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 - 3. На зазначений період оплата праці працівників регіональних прокуратур здійснюється відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників прокуратури (постанова Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов опати праці працівників органів прокуратури".

Так, рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Водночас, як частиною другою статті 152 Конституції України, так і частиною першою статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відтак, враховуючи викладене, суд наголошує, що дія окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, згідно рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18), втратила чинність 26.03.2020.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" до Закону № 113-IX за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заробітна плата ОСОБА_1 складається з посадового окладу, місячної премії, надбавки за вислугу років, надбавки за високі досягнення в праці та індексації.

Виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2020 розмір посадового окладу позивача має становити: 2102 грн. х 15 = 31530 грн, проте, як свідчать матеріали справи оклад позивача становить 7210 грн.

Однак суд вважає, що визначення конкретної суми у вигляді недоотриманої заробітної плати знаходиться у площині дискреційних повноважень відповідача Житомирської обласної прокуратури.

Щодо допуску рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає наступне.

За змістом статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

Отже, негайному виконанню підлягають рішення у майнових спорах про присудження виплати (стягнення) вже нарахованих платежів (допомог, пенсій, заробітної плати тощо).

Разом з тим, у даній справі розглядаються вимоги про зобов`язання відповідача зробити перерахунок заробітної плати позивача, тобто рішення суду буде мати зобов`язальний характер - відповідно воно не підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд підтримує доводи позивача про те, що факт проходження прокурором атестації, запровадженої Законом №113 жодним чином не впливає на порядок визначення розміру її посадового окладу, який встановлено статтею 81 Закону України "Про прокуратуру". Жодних застережень щодо цього Рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 не містить, натомість стосується розміру заробітної плати усіх прокурорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Зважаючи на відсутність документів на підтвердження судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Житомирської обласної прокуратури (вул. С.Ріхтера, 11, м.Житомир,10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 02909950) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо ненарахування ОСОБА_1 з 27.03.2020 заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов`язати Житомирську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток) за період з 27.03.2020 виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 15.02.2021.

Суддя О.В. Єфіменко