Рішення № 94866446, 15.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/21310/20

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 02.07.2014 у справі № 286/3176/14-а;

- зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв"язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 02.07.2014 у справі № 286/3176/14-а за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 17.07.2019.

- визнати протиправними дії ОГоловного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.06.2014 по 31.07.2014 нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 03.02.2015 у справі № 286/7039/14-а;

- зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв"язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 03.02.2015 у справі № 286/7039/14-а за період з 01.06.2014 по 31.07.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 04.12.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач указував, що відповідач на виконання постанов Овруцького районного суду Житомирської області провів донарахування та виплату пенсії 04.12.2019 та 17.07.2019. Стверджує, що тривале ненарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини органу Пенсійного фонду України, а фактична виплата проведена лише після набрання законної сили судовим рішенням, а не з моменту виникнення права на відповідну пенсію. Відтак, вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених на підставі рішення суду, нарахування та виплату якої протиправно не проведено відповідачем.

Ухвалою судді від 11.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалу суду направлено учасникам справи.

Відповідачем, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі, направлено до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач указує, що перерахунок та виплата позивачу суми пенсії на виконання судового рішення проведено у порядку черговості, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" № 649 від 22.08.2018. ГУ ПФУ жодним чином не порушувались строки виплати сум перерахованої пенсії, бюджетом Пенсійного фонду України не передбачено виплату компенсації втрати частини доходів громадян, а тому невиконання постанов Овруцького районного суду в Житомирській області в частині виплати грошових коштів позивачу не можна вважати невиконанням їх без поважних причин.

Відповідач просить зупинити проваження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.

Суд звертає увагу, що 24.12.2020 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі №510/1286/16-а, тому відсутні підстави для супинення провадженя у справі.

Крім того суд зазначає, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24.12.2020 в справі №510/1286/16-а, у постанові від 24 квітня 2018 року в справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18) та у постанові від 24 листопада 2020 року у справі №815/460/18. Так, у вказаних постановах, враховуючи позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 прямо зазначив про неможливість обмеження будь-яким строком звернення особи до суду з позовом про стягнення, окрім іншого, усіх виплат, на які особа має право відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк на звернення до суду з даним позовом.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в територіальному управлінні Пенсійного фонду України.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 02.07.2014 в справі № 286/3176/14-а, яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 залишена без змін, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області провести донарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, основної та додаткової пенсії у розмірах, визначених ст.39,50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.2014 року по 31.05.2014 року.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 02.07.2014 в справі № 286/7039/14-а, яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 залишена без змін, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області провести донарахування та виплатуЯцко ОСОБА_2 доплати до пенсії, основної та додаткової пенсії у розмірах, визначених ст.39,50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року. Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області провести донарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року допомоги на оздоровлення, щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі, згідно ст.37, 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

10.06.2019, на виконання вказаних судових рішень в справі № 286/7039/14-а, № 286/3176/14-а, позивачу нараховано та виплачено доплату до пенсії у розмірі 38896,40 грн та 14758,56 грн.

На звернення позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області листом від 13.08.2020 повідомило, що відповідно до Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Кошти, нараховані на виконання рішень судів до 01.01.2013, виплачуються у Порядку № 440, встановленому Кабінетом Міністрів України, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Кошти, нараховані позивачу на виконання рішення суду від 11.06.2014, виплачені у порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, у порядку черговості. Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 (далі - Порядок), компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

За змістом пункту 3 Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Також суд зауважує, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі №21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі №522/5664/17 та №336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17 та від 03 липня 2018 р. у справі № 521/940/17.

Відповідно до положень пункту 7 Порядку компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Таким чином, Пенсійний орган, з вини якого пенсіонеру не було вчасно нараховано та виплачено пенсію, навіть у випаду її присудження за рішенням суду, повинен здійснити виплату такої пенсії з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата пенсіонеру суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості з пенсії, є порушенням прав пенсіонера на отримання такої компенсації.

Як було зазначено вище, судовими рішеннями від в справах № 286/7039/14-а, № 286/3176/14-а відновлено право позивача на отримання допомоги на оздоровлення, щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі, згідно ст.37, 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; доплати до пенсії, основної та додаткової пенсії у розмірах, визначених ст.39,50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 року по 31.05.2014 року

Матеріалами справи підтверджено, що виконання судових рішень відбулося лише 10.07.2019 та 04.12.2019.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що несвоєчасне нарахування сум пенсії позивачу відбулось з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, а тому у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу (пенсії) за спірний період.

Одночасно, в контексті вищенаведених норм законодавства, суд зауважує, що відповідач повинен був самостійно нарахувати компенсацію за порушення строків виплати позивачу пенсії.

Суд критично оцінює доводи відповідача, наведені у відзиві на позов, оскільки в розумінні Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду. Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться, в даному випадку, за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: коштів Пенсійного фонду.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV закріплено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Верховний Суд України, а також Верховний Суд, у своїх постановах неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21-44а10, постанови Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, від 11.12.2019 - №711/6956/17, від 15.10.2019 - № 697/1702/17).

Така правова позиція відповідає позиції Конституційного Суду України, що викладена у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд приходить до висновку, що ненарахування та невиплата позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 11.06.2014 у справі № 286/2362/14-а, відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за період з 01.01.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, є протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

За таких обставин, а також з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 02.07.2014 у справі № 286/3176/14-а, за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 та постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 03.02.2015 у справі № 286/7039/14-а за період з 01.06.2014 по 31.07.2014 , відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 02.07.2014 у справі № 286/3176/14-а.

Зобов"язати Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв"язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 02.07.2014 у справі № 286/3176/14-а за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 17.07.2019.

Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.06.2014 по 31.07.2014 нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 03.02.2015 у справі № 286/7039/14-а;

Зобов"язати Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв"язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 03.02.2015 у справі № 286/7039/14-а за період з 01.06.2014 по 31.07.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 04.12.2019.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 15 лютого 2021 року.

Суддя О.Г. Попова