Ухвала суду № 94866406, 15.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу)

15 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/5126/18

категорія 6820

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання затвердити проект землеустрою,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання затвердити проект землеустрою.

28 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

18 серпня 2020 року та 25 січня 2021 року позивач подав заяви про уточнення до заяви про судовий контроль за виконанням судового рішення.

Ухвалою суду від 16.09.2020 призначено заяву до розгляду в судовому засіданні 23 вересня 2020 року о 13:45.

За обґрунтованими клопотаннями позивача від 22.09.2020, від 26.10.2020, від 09.11.2020, від 20.11.2020, від 11.12.2020 та від 18.12.2020 судові засідання відкладались на інші дати (а.с.54, 85, 89, 96, 100, 104 т.3 ).

Представник відповідача 23 вересня 2020 року подав до суду клопотання про залишення заяви про встановлення судового контролю без розгляду та заперечення на заяву про встановлення судового контролю (а.с.58-59, 60-65 т.3).

01 лютого 2021 року представником відповідача подано заперечення на уточнення до заяви про встановлення судового контролю (а.с.151-152 т.3).

В судовому засіданні 18.01.2021 судом було поставлено на обговорення клопотання представника відповідача про залишення заяви про встановлення судового контролю без розгляду, в результаті обговорення протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволення такого клопотання.

Ухвалою суду від 27.01.2021 заяву ОСОБА_1 про витребування інформації задоволено, зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати інформацію про персональні дані керівника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_2 , а саме: число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта.

05.02.2021 на адресу суду надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю по справі №240/5126/18 від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (а.с.171-176 т.3) та від керівника суб`єкта владних повноважень Жукової Віри Георгіївни (а.с.161-164 т.3).

В судовому засіданні 10.02.2021 позивач та його представник заяву про судовий контроль підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача та керівник суб`єкта владних повноважень проти задоволення заяви про накладення штрафу заперечили. Просили відмовити у її задоволенні, з підстав, наведених у запереченнях на заяву.

Протокольною ухвалою суду від 10.02.2021 відбувся перехід до подальшого розгляду заяви про встановлення судового контролю в письмовому провадженні.

Після судового засідання, 10.02.2020 представником відповідача було подано звіт про виконання судового рішення від 04.12.2018 по справі №240/5126/18.

Зі змісту звіту встановлено, що 21.08.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області видано наказ про виконання рішення суду яким затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею 56,1807 га, для ведення фермерського господарства на території Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області та проставлено гриф "Затверджено". 13.08.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 56,1807 га за кадастровим номером 1820886500:05:000:2229. Діленням вказаної земельної ділянки було утворено нові, що наразі перебувають у приватній власності.

Вислухавши думку позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити, виходячи з наступного.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 20.09.2018 №Д-9455/0-5223/0/22-18 у затвердженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду та зобов`язано відповідача затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею 56,1807 га, для ведення фермерського господарства на території Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Рішення набрало законної сили 27.03.2019.

17.05.2019 позивачем отримано виконавчий лист по справі №240/5126/18 за № 1745/19 (а.с.229 т.1).

23 травня 2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконанння рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєвим М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59181847 з виконання виконавчого листа по справі №240/5126/18, виданого 17.05.2019 (а.с.233 т.1).

Відповідно до п.1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області "Про виконання рішення суду" від 12.04.2019 №6-1150/14-19-СГ наказано затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею 56,1807 га, для ведення фермерського господарства на території Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області. Однак згідно з пунктом 2 наказу визнано таким, що втратив чинність п.1 даного наказу (а.с.234 т.1).

24 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням вказаного рішення.

09 липня 2019 року до суду надішла копія постанови від 05 липня 2019 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєва М.М. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №240/5126/18, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 17.05.2019, на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.07.2019 №11-6-0.62-4314/2-19 та копії наказу від 04.07.2019 №6-1962/14-19-СГ відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову (а.с.235-236 т.1).

Ухвалою суду від 12.07.2019 клопотання позивача задоволено частково, Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області встановлено строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 240/5126/18 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою суду законної сили.

Дана ухвала набрала законної сили 28 жовтня 2019 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 по справі № 240/9508/19 позов ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконною та скасування постанови, - задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області "Про закінчення виконавчого провадження" №59181847 від 05.07.2019. Зобов`язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області вчинити дії по виконанню виконавчого листа №240/5126/18, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 17.05.2019, з урахуванням висновків суду у даній справі. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено (а.с.37-40 т.2).

На виконання ухвали суду від 12.07.2019 - 30.07.2019 на адресу суду надійшов звіт про виконання судового рішення від 04.12.2018 по даній справі та наказ від 04.07.2019 № 6-1962/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею 56,1807 га, для ведення фермерського господарства на території Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (а.с.51-52 т.2).

Однак пунктом другим зазначеного наказу вказано органам державної реєстрації речових прав взяти до відома, що дана земельна ділянка не підлягає передачі в користування, у зв`язку з належністю права власності на земельну ділянку іншим особам.

29.11.2019 позивач звернувся до суду із клопотанням про накладення шрафу.

12 грудня 2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконанння рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєвим М.М. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 59181847 з виконання виконавчого листа по справі №240/5126/18, виданого 17.05.2019. Підставою для відновлення виконавчого провадження стало рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 по справі № 240/9508/19, яке набрало законної сили 03.12.2019 (а.с.94 т.2).

Ухвалою суду від 16.12.2019 клопотання ОСОБА_1 задоволено частково. Накладено на керівника суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області штраф у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 38420,00 грн. Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. В решті вимог відмовлено.

Судом встановлено, що надані відповідачем звіт про виконання судового рішення від 04.12.2018 та докази, зокрема, наказ від 04.07.2019 № 6-1962/14-19-СГ та копія титульної сторінки проекту землеустрою не свідчать про фактичне та повне виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018, яке набрало законної сили.

Ухвалою суду від 16.01.2020 виправлено в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/5126/18 допущену описку.

Замість "Накласти на керівника суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області штраф у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 38420,00 грн" читати – "Накласти на керівника суб`єкта владних повноважень - в.о. керівника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Мельниченка Максима Анатолійовича штраф у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 38420,00 грн. Половина суми штрафу стягується на користь ОСОБА_1 , інша половина - до Державного бюджету України".

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року та 16 січня 2020 року залишено без змін.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року, яка набрала заклнної сили 07 серпня 2020 року, виправлено допущену в ухвалі описку щодо персональних даних ОСОБА_3 .

Позивач звертаючись із заявою про встановлення судового контролю у 2020 році посилається на умисне невиконання відповідачем рішення суду.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Крім того, Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом (ч.4 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів").

Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі по тексту - Конвенція) визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до §§ 51, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії" принцип обов`язковості виконання судових рішень входить до вимоги про юридичну визначеність. У § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" вказано, що виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу", бо право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Йдеться про загальнообов`язковість положень закону, на підставі якого ухвалене судове рішення в частині неможливості внесення змін чи скасування судового рішення, а також прийняття нормативно-правових чи індивідуальних актів на його основі.

У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п.п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується зі змістом статті 129-1 Конституції України.

Відтак, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

З огляду на викладене, суд вправі вживати заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.

Суд зазначає, що особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до висновків суду, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 статті 382 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, у разі неподання суб`єктом владних повноважень у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення, яке набрало законної сили, або за наслідками розгляду такого звіту суд має право накласти на керівника такого суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас згідно з ч.7 статті 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Надані відповідачем звіт про виконання судового рішення від 04.12.2018, копія наказу від 21.08.2020 №6-6660/14-20-СГ та копія титульної сторінки проекту землеустрою не свідчать про фактичне та повне виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018, яке набрало законної сили.

Так, як зі змісту звіту встановлено, що відповідачем надано дозвіл на поділ земельної ділянки площею 56,1807 га за кадастровим номером 1820886500:05:000:2229. Відтак, шляхом поділу спірної земельної ділянки було утворено нові земельні ділянки, що наразі перебувають у приватній власності.

Більш того, відповідач у звіті про виконання рішення суду зазначаючи про поділ спірної ділянки та подальшу передачу у приватну власніть вказує на неможливість фактичного виконання рішення суду.

З огляду на наведене, з урахуванням зазначених правових норм рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі №240/5126/18 є обов`язковим до виконання на всій території України, проте не виконується відповідачем з 27.03.2019, майже два роки.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області продовжує ухилятись від фактичного, повного й вчасного виконання рішення суду.

При цьому, суд звертає увагу на те, що поважних причин невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі №240/5126/18 відповідачем не повідомлено, а судом не виявлено.

Звіт про виконання судового рішення від 10.02.2021 поданий з порушенням встановленого судом строку.

Можливістю продовження процесуального строку в порядку статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не скористався та не звертався до суду із клопотанням щодо продовження строку подання звіту про виконання рішення.

А тому суд визнає звіт Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 10 лютого 2021 року щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі №240/5126/18 таким, що не підтверджує його виконання та поданий з порушенням встановленого судом строку.

Наведене вказує про наявність правових підстав для встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

З огляду на повторне невиконання судового рішення у даній справі, з урахуванням норм частин 1,2 статті 382 КАС України, суд вважає за доцільне накласти на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у вигляді тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас з урахуванням положення ч.7 ст.382 КАС України розмір нового штрафу (тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) збільшується на суму штрафу, який встановлено ухвалою суду від 16.12.2019.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про накладення на керівника управління Держгеокадастру у Житомирській області штрафу у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено, що в 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 гривень.

Частиною 3 статті 372 КАС України визначено, що половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Відтак, половину штрафу у розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 56750, 00 грн (25*2270,00=56750) належить стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину розмірі 56750,00 грн слід стягнути на користь Державного бюджету України.

Враховуючи викладені обставини, суд також вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк в один місяць з дня набрання даною ухвалою законної сили для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі №240/5126/18.

Слід зауважити, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України", №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України", №1811/06, від 19.02.2009).

Разом з цим, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).

В абз. 3 пп. 6.3 п. 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 зроблено висновок, що положення ст.267 КАС України визначають порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, тобто спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду". З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

З метою ефективного поновлення прав позивача та реального виконання рішення суду, заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 144, 149, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати звіт Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 10 лютого 2021 року щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі №240/5126/18 таким, що не підтверджує його виконання та поданий з порушенням встановленого судом строку.

Накласти на керівника суб`єкта владних повноважень - керівника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Жукову Віру Георгіївну (вул.Довженка,45, м.Житомир, 10002, паспорт № НОМЕР_1 від 26.06.2017, інд. код № НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) штраф у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 113500,00 грн.

Половина суми штрафу стягується на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідн. номер НОМЕР_3 ), інша половина - до Державного бюджету України.

Встановити Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області строк в один місяць з дня набрання даною ухвалою законної сили для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №240/5126/18.

Попередити керівника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_2 про те, що за правилами частини шостої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Попередити керівника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_2 про те, що відповідно до частини сьомої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів п.п.15.5 п.15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва