Рішення № 94866143, 15.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/16607/20

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біоресурс" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування картки відмови та рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоресурс" звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби України від 12 червня 2020 року №UА100060/2020/00514 та №UА100060/2020/00515, від 15 червня 2020 року №UА100060/2020/00527 та №UА100060/2020/00530;

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби У країни про коригування митної вартості товарів карток від 16 червня 2020 року № UА100060/2020/000028/2 та № UА100060/2020/000029/2.

В обґрунтування позову вказано, що позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту куплено засоби індивідуального захисту тощо, що в подальшому були заявлені до митного оформлення.

В свою чергу Київською митницею Держмитслужби України винесено картки відмови в прийнятті митних декларацій та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач вважає, що у відповідача не було жодних підстав для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів та прийняття за їх наслідками картки відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Так як в оскаржуваних рішеннях не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого ним до декларування товару, зокрема, не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими. З оскаржуваного рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості на підставі поданих документів позивачем, що не дає підстави вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статі 55 МК України.

Ухвалою судді від 13.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Представники позивача в судових засіданнях позов підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив від 16.11.2020 (а.с.234-239 т.1).

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 12.11.2020 №7.8-10/4817 (а.с.174-179 т.1).

В судовому засіданні 30.12.2020 протокольною ухвалою суду відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, 03 лютого 2020 року між ТОВ "Біоресурс" та фірмою з Республіки Ірландія "Роrtwest UC" укладено зовнішньоекономічний контракт № 3 щодо продажу засобів індивідуального захисту (а.с.35-38 т.1).

На підставі вказаного договору за інвойсом №003658985 (а.с.43-45 т.1) позивачем 12.06.2020 було заявлено до митного оформлення товар за митною декларацією №UА 100060/2020/320725 (а.с.46-49 т.1).

По вказаній митній декларації Київською митницею Держмитслужби України винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100060/2020/00514.

Причиною відмови у прийнятті митної декларації вказано помилка при заповненні графи 44 - відсутність документа за кодом 4301 від 18 лютого 2019 року №В-ЩМД-18-06-2019. Також, відповідно до заявленої ваги вантажу, не надано калькуляції транспортних витрат (а.с.50-51 т.1).

У зв`язку з вказаним, позивачем було надано нову митну декларації №UА 100060/2020/382534 (а.с.52-56 т.1).

По митній декларації №UА 100060/2020/382534 митним органом винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100060/2020/00527.

Причиною відмови у митному оформленні товарів вказано ст.54 пункт 6 МК України (а.с.57-58 т.1).

Рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів від 16 червня 2020 року № UA100060/2020/000028/2 здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товарів у сторону збільшення (а.с.59-61 т.1).

Також, 12 червня 2020 року позивачем по інвойсу №003654157 (а.с.72-78 т.1) було заявлено до митного оформлення відповідно до митної декларації UА 100060/2020/320747 (а.с.79-86 т.1) товар придбаний на підставі договору від 13.05.2019 №103 (а.с.226-227 т.1).

По указаній митній декларації відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100060/2020/00515.

Причиною відмови у прийнятті митної декларації вказано порушення постанови Кабінету Міністрів України № 450 від 21.05.2012, Наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 "Порядок заповнення митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", так як невірно заповнено графу 31, а саме: електронний інвойс товару № 13, не зазначено торгову марку і виробника товару та допущено помилку при заповненні графи 44 - відсутній документ за кодом 4301 від 18 лютого 2019 року №В-ЩМД-18-06-2019. Також, відповідно до заявленої ваги вантажу не надано калькуляцію транспортних витрат (а.с.87-88 т.1).

У зв`язку з вказаним, позивачем було надано нову митну декларації №UА 100060/2020/321005 (а.с.89-96 т.1).

В подальшому відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100060/2020/00530. Причиною відмови у митному оформленні товарів вказано статтю 54 пункт 6 МК України (а.с.97-98 т.1).

Рішенням про коригування митної вартості товарів від 16 червня 2020 року № UА100060/2020/000029/2 здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товарів у сторону збільшення (а.с.99-101 т.1).

З метою уникнення заподіяння матеріальної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивач надав до митного оформлення нові митні декларації № UА 100060/2020/321357 (а.с.62-64 т.1) та № UА 100060/2020/321308 (а.с.102-105 т.1), у яких відкоригував митну вартість товару з урахуванням рішень митного органу.

Вважаючи рішення та картки відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Частиною шостою вказаної статті визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч.4,5 ст.58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.68 Митного кодексу України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Таким чином Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

У випадках незгоди з задекларованою митною вартістю існує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Суд зауважує, що законом чітко визначено умови, за яких у контролюючого органу виникає право на витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною першою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджено наказом ДФС України від 11 вересня 2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 114 розділу 2 Методичних рекомендацій визначено, що робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа).

Виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо); порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині 18 статті 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що й оцінювані товари за результатами спрацювання критерію автоматизованої системи аналізу та управління ризиками; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу.

Пунктом 6 розділу 2 Методичних рекомендацій визначено, що при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині 10 статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами 5-8 статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Згідно з пунктом 8 розділу 2 Методичних рекомендацій у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин 3-4 статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною 6 статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Положеннями розділу 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Як свідчать матеріали справи, уповноваженою особою ТОВ "Біоресурс" було подано митну декларацію №UА100060/2020/382534 з метою митного оформлення товарів, що придбані за договором від 03.02.2020 на умовах поставки FCA ІЕ WESTPORT. Митна вартість товарів заявлена у декларації визначена за ціною договору.

До з митної декларації були подані наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) № 003658985 ;

- автотранспортна накладна (СМR) № 10060202 ;

- декларація про походження товару № 003658985;

- довідка про вартість перевезення з Польщі до України від 10.06.2020 б/н;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №3;

- договір (контракт) про перевезення № ТLА-ОVL-19-04-2019;

- декларація країни відправлення 20ЕВ06Х81429073017.

При виконанні митних формальностей щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, спрацювала форма контролю АСАУР 105-2 та 106-2 "Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог Методичних рекомендацій №689 "Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 Кодексу".

Аналіз наданих до митного оформлення товарів дозволив митному органу встановити наявність розбіжностей відомосей, що формують митну вартість та ціну товару.

Так, у графі 20 митної декларації умовами поставки ІНКОТЕРМС визначено FCA IE WESTPORT, тобто транспортування розпочалося з населеного пункту в Ірландії.

Водночас зі змісту п.5.1 договору від 03.02.2020 №3 встановлено, що товар постачається на умовах Інкотермс, які фіксуються в рахунках на кожну партію (а.с.37 зворот т.1). Відповідно до інвойсу Згідно рахунку від 01.06.2020 № 003658985 умовами поставки зазначено FСА (а.с.43 т.1).

Відповідно до документу, що підтверджує вартість перевезення від 10.06.2020 (а.с.186 т.1) перевезення вантажу розпочалось з населеного пункту Grodzisk Poland, що не відповідає умовам графи 20 митної декларації. Тобто, за умови, що товар перевозиться з IE WESTPORT, сума транспортних витрат, зазначених в вищевказаній довідці не відповідає даним умовам поставки.

Згідно п.2.1.10 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.04.2019 № ТLА-ОVL-19-04-2019 (а.с.218-221 т.1) виконавець зобов`язаний здійснити страхування вантажів на користь клієнта. Проте, відповідно до довідки, що підтверджує вартість перевезення від 10.06.2020 страхування не проводилось.

Відповідачем також зауважено, що вищезазначена довідка містить посилання на договір з надання послуг перевезення № В-ОVL-18-06-2019 від 18.06.2019, який до митного оформлення не надавався.

Суд погоджується з твердженнями позивача щодо відсутності встановленого законом обов`язку страхування товару. Однак слід звернути увагу, що у разі наявності відповідної умови страхування, що визначена сторонами, неподання таких документів до митного оформлення може ставити під сумнів відповідність заявленої митної вартості товару що ввозиться.

Ще однією розбіжністю у наданих декларантом документах є невідповідність реєстраційного номеру транспортного засобу у довідці від 10.06.2020 ( НОМЕР_1 ) та митній декларації країни відправлення (WL447ON/WL442FA).

Відтак, митним органом за результатами перевірки виявлено розбіжності у наданих декларантом документах та встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість аналогічних ввезених на митну територію України товарів.

З метою встановлення та перевірки відомостей щодо складових митної вартості товару, а також відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, точності розрахунку ціни товару (перевірка числових значень транспортних та інших витрат як витрат, які включені до ціни товару чи як витрати, які можливо підлягають включенню до митної вартості через розбіжність в умовах поставки між тим, що визначені зовнішньоекономічним контрактом та тими, що вказані в специфікації (інвойсі), а також в результаті виявлених розбіжностей, митний орган повідомленням декларанту запропонував на підставі п.3 статті 53, ч. 21 статті 58 Кодексу надати наступні документи:

- транспортні (перевізні) документи;

- копії декларації країни відправлення з належним перекладом відповідно до ст. 254 МКУ;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- виписку з бухгалтерської документації; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.182 т.1).

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, позивач відмовив митному органу у наданні додаткових документів.

Відтак, позивачем не надано доказів на підтвердження митної вартості, що заявлена в декларації, зокрема відсутні дані з приводу вартості транспортування товару, а з урахуванням наявних неформальних розбіжностей у наданих документах митний орган дійшов обґрунтованого висновку щодо неможливості застосування першого методу (ціни контракту) під час визначення митної вартості товару, що ввозився ТОВ "Біоресурс".

З урахуванням наведененого, відповідачем в межах норм чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості вказаного товару.

Щодо доводів позивача про безпідставне застосування митним органом шостого методу визначення вартості суд зазначає наступне.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу.

Таким чином, за відсутності можливості визначити митну вартість за попередніми п`яти методами, відповідачем було застосовано резервний метод відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

З огляду на наведене, з урахуванням наданої позивачу консультації під час вибору другорядного методу встановлення вартості товару, суд вважає обґрунтованими рішення митного органу про коригування митної вартості товару № UА 100060/2020/000028/2 та картку відмови від 16.06.2020 №UА100060/2020/00527.

Правовідносини між сторонами щодо ввезення на митну територію України товарів за митною декларацією №UА100060/2020/320747 (а.с.79-86 т.1) виникли за наявності аналогічних обставин.

Так, уповноваженою особою ТОВ "Біоресурс" з метою ввезення товарів на умовах поставки FCA ІЕ WESTPORT було надано митному органу до митної декларації №UА100060/2020/320747:

- рахунок-фактуру (інвойс) № 003654157;

- автотранспортну накладну (СМR) № 10060202;

- декларацію про походження товару № 003654157;

- довідку про вартість перевезення з Польщі до України від 10.06.2020 б/н;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №103;

- договір (контракт) про перевезення № ТЬА-ОУЬ-19-04-2019.

Аналогічно попередній ситуації під час здійснення митних формальностей спрацювала форма контролю АСАУР 105- 2 та 106-2.

За результатами перевірки митним органом встановлено розбіжності у наданих позивачем до митного оформлення документів.

Так, в порушення п.2.5 Контракту від 13.05.2019 №103 (а.с.226 т.1) позивачем серед документів до митного оформлення товарів не надано докази 100-відсоткової передплати.

Відповідно до п.5.2 Контракту від 13.05.2019 №103 з партією товару направляються документи: інвойс, пакувальний лист, копію експортної декларації, сертифікат про походження, транспортна накладна. До митного оформлення копію експортної декларації, пакувальний лист декларантом не надано.

Знову ж до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість транспортування оцінюваного товару.

Відповідач повідомленням декларанту надав строк для надання наступних документів для спростування виявлених розбіжностей:

- якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- якщо рахунок сплачено, -банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Позивач відмовив у наданні додаткових документів, у зв`язку з чим, митним органом було проаналізовано можливість визначення митної вартості товарів за п`ятьма першими методами та встановлено об`єктивну неможливість їх застосування у вказаних правовідносинах, а тому було прийнято рішення про застосування шостого (резервного) методу визначення вартості товару, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналізуючи наведені вище обставини суд вважає за необхідне зосередити увагу на тому, що у митного органу є виключне право у разі встановлення розбіжностей у документах вимагати у декларанта додаткові відомості (докази), зокрема на підтвердження заявленої ним у митних деклараціях вартості ввезених товарів.

Відтак, відповідач скориставшись правом на встановлення обставин визначення митної вартості витребовував у позивача необхідні документи.

Однак позивач не надав необхідні документи та не спростував належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих документах розбіжностей, що ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

З огляду на наведене, дії відповідача під час прийняття рішень з метою корегування вартості ввезених товарів визнаються судом обґрунтованими, а рішення про коригування митної вартості правомірними.

Слід звернути увагу, що оскаржені карти відмови у прийнятті митної декларації від 12 червня 2020 року №UА100060/2020/00514 та № UА100060/2020/00515 прийняті відповідачем у зв`язку з порушенням декларантом Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651.

Наведені порушення були усунені уповноваженою особою позивача, у зв`язку з чим, вказані декларації були прийняті до митного оформлення.

В подальшому на підставі прийнятих рішень від 16 червня 2020 року №UА100060/2020/000028/2 та №UА100060/2020/000029/2 про коригування митної вартості відповідачем винесено картки відмови №UА100060/2020/00527 та №UА 100060/2020/00530.

Враховуючи встановлений судом факт правомірності прийнятих контролюючим органом рішень, картки відмови у прийнятті митних декларацій, що видані на підставі таких рішень також визнаються судом правомірними.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення позову.

З урахуванням відмови у задоволенні позову, суд не розглядає питання про розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Біоресурс" (проспект Незалежності,55, м.Житомир, 10029, ЄДРПОУ 31049989) відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва