Рішення № 94866054, 09.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 р. Справа№200/11478/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Дідевич І.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ярової С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просив:

визнати протиправною та скасувати Вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області №Ф-783-17 від 06 листопада 2020 року на суму 18 008,84 грн., про сплату боргу (недоїмки) із єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

зобов`язати Головне управління ДПС в Донецькій області, вул. Італійська,59, м.Маріуполь, Донецька область, Україна, 87515, ЄДРПОУ 43142826, внести до інтегрованої картки платника фізичної особи - підприємця, ОСОБА_1 ОКПП НОМЕР_1 зміни щодо зменшення нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 9009,66 грн. яке було нараховано позивачу з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності код операції 17Є.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що зареєстрований як фізична особа-підприємець. На адресу позивача від Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області надійшла Вимога Головного управління ДПС у Донецькій області №Ф-783-17 від 06 листопада 2020 року на суму 18 008,84 грн., про сплату боргу (недоїмки) із єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За даними позивача сума несплаченої суми ЄСВ за період АТО становить на момент отримання Вимоги та подання позову складає: 8999,18 грн. Додаткові нарахування ЄСВ у сумі 9009,66 грн. були здійснені відповідачем з тих підстав що позивач є адвокатом. Позивач вважає, що на сьогодні відсутня правова можливості подвійного взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, якщо така особа вже стоїть на обліку як фізична особа-підприємець та здійснює аналогічний вид діяльності в якості ФОП . Просить суд визнати протиправною та скасувати спірну вимогу.

Відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позивач є платником єдиного соціального внеску, як особа, що провадять незалежну професійну діяльність та одночасно, як фізична особа - підприємець, тому повинен формувати та подавати до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування. Також зазначив, що проведення АТО завершено, позивач не звертався із відповідною заявою, тому підстави для звільнення від сплати ЄСВ відсутні. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 13 січня 2021 року.

13.01.2021 року розгляд справи було відкладено на 09.02.2021 року.

Позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав відповідь на відзив, в якому зазначив, президентом України 30 квітня 2018 року повідомлено про закінчення АТО, тому звільнення від сплати ЄСВ скасовано. Вважає, що сплата позивачем ЄСВ як ФОП та адвокатом повинна здійснюватись паралельно, тобто сплачуватись двічі, без будь яких заяв з боку позивача, та без законодавчо встановлених підстав. Позивач повністю не погоджується із аргументами відповідача.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні змісту відзиву на позов та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), є громадянином України.

Відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є фізичною особою-підприємцем. Види діяльності: 69.10 Діяльність у сфері права (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

06 листопада 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області було винесено вимогу №Ф-783-17 на суму 18 008,84 грн., про сплату боргу (недоїмки) із єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464 (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Позивач в даних правовідносинах виступає в якості платника єдиного внеску відповідно до вимог Закону №2464.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за встановленою формою, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Статтею 9 Закону № 2464-VI визначено: сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п`ята); єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома); платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма); єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами податковий орган, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону № 2464-VI та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3 (з 13 березня 2015 року в зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02 березня 2015 року № 219-VIII пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

На підставі вище наведеної норми, позивач звільнявся від відповідальності за невиконання вимог щодо своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції саме за умови перебування її на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Законом України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» (далі Закон №440-ІХ) пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI виключено.

Закон № 440-ІХ набув чинності 13 лютого 2020 року.

В пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено що на час формування спірної вимоги про сплату боргу (06 листопада 2020 року), норма, яка тимчасово звільняла позивача від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI (своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) втратила чинність.

Відповідно, позивач з 13 лютого 2020 року повиний виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до положень Закону № 2464-VI, який на час формування спірної вимоги не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, встановлених статтею 6 цього Закону.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що пункт 9-4 Закону № 2464-VІ під час своєї чинності не скасовував обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавав можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

При цьому, згідно розрахунку суми заборгованості зі сплати єдиного внеску, борг у розмірі 18008,84 грн. складається з наступних нарахувань:

- 21.01.2019 року Нараховано єдиного внеску ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю Нарахування єдиного внеску № 1452018/еv від 21.01.2019 по терміну сплати 21.01.2019 на суму 696,82 грн.,

- 19.04.2019 року Нараховано єдиного внеску ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 3145483/еv від 19.04.2019 по терміну сплати 19.04.2019 на суму 2754,18 грн.,

- 19.07.2019 року Нараховано єдиного внеску ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 4618884/еv від 19.07.2019 по терміну сплати 19.07.2019 на суму 2754,18 грн.,

- 21.10.2019 року Нараховано єдиного внеску ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 6097629/еv від 21.10.2019 по терміну сплати 21.10.2019 на суму 2754,18 грн.,

- 20.01.2020 року Нараховано єдиного внеску ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 223309/еv від 20.01.2020 по терміну сплати 20.01.2020 на суму 2754,18 грн.,

- 21.04.2020 року Нараховано єдиного внеску ФОП, в т.ч. на спрощеній ситемі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 1697183/еv від 21.04.2020 по терміну сплати 21.04.2020 на суму 2078,12 грн.,

- 20.07.2020 року Нараховано єдиного внеску ФОП, в т.ч. на спрощеній ситемі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 3192769/еv від 20.07.2020 по терміну сплати 20.07.2020 на суму 1039,06 грн.,

- 19.10.2020 року Нараховано єдиного внеску ФОП, в т.ч. на спрощеній ситемі та фермерам Нарахування єдиного внеску № 4688071/еv від 19.10.2020 по терміну сплати 19.10.2020 на суму 3178,12 грн.

Отже, як вбачається з розрахунку спірної вимоги, забогованність на суму 11 713,54 грн. станом на 20.01.2020 року, тобто у період коли позивач був звільннений від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»,

Крім того, як вбачається з інтегрованої картким позивача, ним своєчасно сплачувався єдиний внесок за спірний період.

Крім того суд бере до уваги посилання позивача про те, що Постановою Донецького окружного адміністративного суду №805/3009/17-а від 23.07.2017 року було скасовано вимогу №Ф-783-17 від 15.05.2017 року на суму 7264,83 грн., Постановою Донецького окружного адміністративного суду №805/4490/17-а від 17.04.2018 року було скасовано вимогу №Ф-783-17 від 16.08.2017 року на суму 9376,83 грн., Постановою Донецького окружного адміністративного суду №805/4338/18-а від 02.10.2018 року було скасовано вимоги № Ф-783-17 від 03.11.2017 на суму 11488,83 грн., №Ф-783-17 від 05 лютого 2018 року на суму 13600,83 грн., №Ф-783-17 від 03.05.2018 року на суму 16 058,01 грн.

Зазначені судові рішення набрали законної сили. Втім податковим органом було включено суми скасованих податкових вимог до складу спірної податкової вимоги.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, про протиправність прийнятої вимоги від 06 листопада 2020 року №Ф-783-17 на суму 18 008,84 грн., про сплату боргу (недоїмки) із єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки позивач був звільнений від виконання обов`язків сплати єдиного внеску, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», втім своєчасно сплачував єдиний у спірному періоді.

Стосовно позовної вимоги про зменшення нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 9009,66 грн. яке було нараховано позивачу з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності код операції 17Є, суд зазначає наступне.

Статтею 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно пунктів 63.1, 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Згідно п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до положень ч.4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до положень п. 178.1, п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.4, п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч.5 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п.19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.

У даній справі, спірним є питання оплати позивачем ЄСВ за двома підставами, а саме: як фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на загальній системі оподаткування та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність з одного і того ж виду діяльності за КВЕД.

Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.

Однак, необхідно зазначити, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Такий обов`язок контролюючого органу передбачено п.п.65.4.4 п.65.4 ст. 65 Податкового кодексу України.

Тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з системного аналізу положень Податкового кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню згідно ст. 178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

До того ж, слід зауважити, що Законом №2464 не передбачений порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно доданих до позову роздруківок з електронного кабінету платника податків - позивача щодо стану розрахунків з бюджетом по платежу 70710400000 (по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) для фізичних осіб підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2018 - 2019 роки, відповідачем у 2018 році нараховано позивачу суми зобов`язань з ЄСВ кожного кварталу двічі, з яких одна сума 2457,18 грн. кожного кварталу нарахована позивачу відповідно до поданого ним звіту з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (Форма №Д5), а інша сума 2457,18 грн. (окрім першого кварталу 2018 року, в якому сума нарахування була 1638,12 грн.) за другий, третій та четвертий квартал 2018 року нарахована сума ЄСВ як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність (коди операції 17Х та 17Є відповідно).

Загальна сума неправомірно нарахованого єдиного внеску як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність за кодом операції 17Є складає: 9009,66 грн.

Розрахунок наступний:

1638,12 грн + 2457,18 грн. + 2457,18 грн. + 2457,18 грн. = 9009,66 грн.

Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, у рішенні від 02 вересня 2019 року, справа №520/3939/19, за наявного існуючого правового регулювання взяття та перебування на обліку платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності не передбачено; взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску - фізичної особи-підприємця (пункт 4 частини першої статті 4 Закону N 2464-VI) та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений Законом і підзаконними нормативно-правовими актами; підзаконний нормативно-правовий акт спеціальної облікової політики в частині визначення такої категорії платників єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності не відповідає статті 4 Закону N 2464-VI.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зменшення нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 9009,66 грн. яке було нараховано позивачу з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності код операції 17Є, підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 1 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єктом владних повноважень доказів правомірності свої дій або бездіяльності не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування спірної вимоги та зобов`язати Головне управління ДПС в Донецькій області, внести до інтегрованої картки зміни щодо зменшення нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 9009,66 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив судовий збір відповідно до Враховуючи, що позивачем було сплачено судовий збір року суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-783-17 від 06 листопада 2020 року на суму 18 008,84 грн., про сплату боргу (недоїмки) із єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області, (вул. Італійська,59, м.Маріуполь, Донецька область, Україна, 87515, ЄДРПОУ 43142826) внести до інтегрованої картки платника фізичної особи - підприємця, ОСОБА_1 зміни щодо зменшення нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 9009,66 грн. яке було нараховано позивачу з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності код операції 17Є.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826; 87515, Донецька область м. Маріуполь, вул.Італійська, буд. 59) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень) 80 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 лютого 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 12 лютого 2021 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити сторонам, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка