Ухвала суду № 94865917, 15.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 лютого 2021 р. Справа №200/814/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви в адміністративній справі за позовом Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Приватного підприємства “Ваш двір” про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства “Ваш двір” (далі - відповідач) про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 за період з грудня 2017 року по листопад 2020 року у сумі 96056,75 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року позовну заяву Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн., за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті суду.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Як видно з відмітки сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (https://www.ukrposhta.ua/ua), ухвала про залишення позовної заяви без руху була отримана уповноваженим представником Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 29.01.2021 року.

Замість надання доказів сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн., позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання мотивовано, тим що відповідно до Наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.11.2020 року № 1663 «Про заходи у зв`язку з реорганізацією територіальних органів Фонду області» зі змінами від 12.11.2020 року Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області знаходиться на стадії реорганізації.

Вказано, що на наданий момент Пенсійний фонд не затвердив кошторис на 2021 рік та не закладені кошти для сплати компенсації судового збору.

Враховуючи вищевикладене просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши заявлене клопотання представника позивача, суд приходить до висновку, що наведені в ньому підстави не можна визнати достатніми для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі з огляду на таке.

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, на якого законодавством покладені певні обв`язки щодо здійснення своєї діяльності.

Підставою для залишення позовної заяви без руху слугувало недотримання позивачем вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, оскільки позивачем до позову не було додано документ про сплату судового збору.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Усталеною є судова практика, в тому числі і Верховного Суду (справи № 806/2321/16, №826/24448/15, №806/2950/15, №200/11691/19-а, № 405/7262/17, №1440/1822/18, №0840/3465/18 та низці інших), згідно якої відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

У постанові від 07 лютого 2018 року справа № 804/3801/16 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність та/або обмежене фінансування установи не може бути підставою як для звільнення його від сплати судового збору, так і для поновлення процесуального строку, встановленого законом.

При цьому враховуючи, що питання відстрочення сплати судового збору є близькими за своєю правовою природою, охоплюються однією статтею КАС України та з огляду на положення статті 6 Європейської конвенції з прав людини в контексті справедливого і публічного розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за необхідне врахувати вищенаведену правову позицію Верховного Суду при вирішенні питання щодо відстрочення сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу зазначеної норми, суд приходить до висновку, що суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору виключно фізичним особам, в той час як позивачем у справі є юридична особа.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного суду про звільнення та відстрочення сплати судового збору (ухвали Верховного суду від 29.12.2017 року та від 26.01.2018 року по справі №826/11019/15 (К/9901/2084/17).

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява № 45783/05).

Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ у справі “Кечко проти України” від 8 листопада 2005 року).

Жодних доказів на підтвердження того, що Пенсійний фонд не затвердив кошторис на 2021 року суду не надано.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви - відмовити.

Таким чином, оскільки позивачем не виконані вимоги ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року про залишення позовної заяви без руху, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви – відмовити.

Позовну заяву Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Приватного підприємства “Ваш двір” про стягнення заборгованості – повернути позивачеві разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала складена і підписана 15 лютого 2021 року у порядку письмового провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.І. Бабіч