Ухвала суду № 94865879, 15.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 лютого 2021 року Справа 215/7282/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши у місті Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльності, яка виявилася у неналежному розгляді заяви від 24.11.20 р., у незабезпеченні права на державні соціальні стандарти і соціальні гарантії;

визнати протиправною бездіяльності, яка виявилась у не винесенні за результатами розгляду звернення від 24.11.20 р. рішення та порушення управлінської функції і зобов`язання загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням в повному обсязі ;

визнати протиправною бездіяльності, яка виявилась у порушенні Конституції та зобов`язання залишити за позивачем призначену щомісячну компенсаційну виплату на період 01.12.2014 по 23.07.2023 у сумі 4,80 грн., проіндексовану і призначити компенсацію на рівні, не нижчом ніж прожитковий мінімум, тобто 2270 грн.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

10.02.2021 року матеріали адміністративної справи №215/7282/20 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов необхідно залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2020 рік в Україні складає 2102,00 грн.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі – 840,80 грн. за заявлену ним позовну вимогу немайнового характеру.

Водночас ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, на обґрунтування якого послався на тяжкий майновий стан.

При вирішені клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

На підтвердження неможливості сплатити судовий збір позивачем надано довідку з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради від 01.12.2020 року № 7481, у якій зазначено, що він отримав компенсацію по догляду за інвалідом І групи у період з грудень 2018 р. по листопад 2020 року у сумі 808 грн. 57 коп. Слід зазначити, що з цієї довідки неможливо визначити розмір річного доходу позивача, як того вимагає стаття 8 Закону України «Про судовий збір».

Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду, а саме у справі: №215/3329/19, №215/5288/18, №215/3786/18, №215/5427/18, №215/1025/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, копія довідки, надана позивачем, не може бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів позивача до суду надано не було, а тому така довідка не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.

Крім того, статтею 133 КАС України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Оскільки зазначені умови, за наявності яких ОСОБА_1 можна було б звільнити від сплати судового збору, відсутні, належних доказів, що підтверджують незадовільний майновий стан та відсутність інших джерел доходу, крім компенсації по догляду за інвалідом, на момент подання позову позивач не надав, то його клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вважаю за необхідне залишити без руху подану позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Коренев