Ухвала суду № 94865763, 15.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 лютого 2021 року Справа 160/1926/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому просить суд:

- визнати протиправним бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вихідної допомоги при звільненні на підставі наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 1090к від 24.11.2020 року;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 02909938) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вихідну допомогу при звільненні в розмірі двох середньомісячних заробітних плат;

- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 31.12.2020 року по день фактичного розрахунку.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд, вивчивши позовну заяву, встановив, що її подано з порушенням вимог, встановлених ст. 161 КАС України, а саме: не надано суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску; документу про сплату судового збору, а також копії паспорта та РНОКПП.

Суд зазначає, що при зверненні до адміністративного суду позивачем був пропущений місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, які пов`язані з прийняттям, проходженням та звільненням з публічної служби. Оскаржені дії виникли на підставі наказу про її звільнення з посади від 24.12.2020 року № 1090к, а з даним позовом ОСОБА_1 звернулася лише 09.02.2021 року.

При цьому, позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, відповідно до частин 1 - 3 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд, виходячи з аналізу вищенаведених норм КАС України, зазначає, що для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, та суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі №620/1982/19 та від 04.12.2019 року у справі №815/2681/17, в яких зазначив, що під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення Кодексу адміністративного судочинства України, як норми спеціального процесуального закону, які визначають місячний строк звернення до суду.

Тому, для звернення до адміністративного суду з вимогами щодо виплати вихідної допомоги та середнього заробітку під час звільнення з публічної служби застосовується місячний строк, визначений ч.5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач пропустив встановлений КАС України місячний строк звернення до адміністративного суду, не надав суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин пропуску строку звернення.

Також відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч означеному, позивач не надав документу про сплату судового збору. При цьому, зазначив, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки ним подана позовна заява про стягнення заробітної плати.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові вді 30.01.2019 року по справі № 910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору передбачена п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільніються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що вона обгрунтована саме затримкою розрахунку при звільнення з посиланням на статті 116 та 117 КЗпП України.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №711/4010/13-ц зазначено, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, яка входить до такої структури. Також Велика Палата Верховного Суду у даній постанові зауважила, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер.

З огляду на викладене, позивачу необхідно відповідно до ч.3 ст.161 КАС України надати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн.

При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання, зокрема, фізичною особою, до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на момент звернення до суду така становить 908,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачу слід сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 908,00 грн.

Таким чином, недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені шляхом надання суду документа про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову немайнового характеру, у відповідності до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 908,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частина 2 ст. 43 КАС України передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Частиною 1 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона може брати участь у справі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

З урахуванням викладеного вище та з метою встановлення наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності, суд зазначає, що позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчену копію паспорта громадянина України, копію РНОКПП – НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачам усунути шляхом надання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску;

- документа про сплату судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову у відповідному розмірі.

- завірених копій паспорту громадянина України та РНОКПП позивача.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька