Рішення № 94865421, 08.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 лютого 2021 р. Справа № 120/6989/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід О.С.,

за участю:

секретаря судового засідання: Карпінської Т.В.

представника позивача: Мартинюка Н.Р.

представника відповідача: Гонсчаренка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кряж» (вул. Максимовича, б. 4, оф. 10, м. Вінниця, 21036)

до: Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 23, м. Вінниця, 21036)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т. Перемоги, б. 41, м. Київ, 03135)

про: визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Кряж» (далі - позивач) з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - третя особа) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.10.2020 року № 198728, № 198729, № 198730 та від 03.11.2020 року № 198795, № 198796.

Разом із позовною заявою до суду позивачем надана заява про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем 20.10.2020 року та 03.11.2020 року прийняті постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 198728, № 198729, № 198730, № 198795 та № 198796, які він вважає протиправними з огляду на порушення здійснення габаритно-вагового контролю на не встановленому, несертифікованому обладнанні. Крім того, позивач вказує про відсутність відомостей про справність обладнання, яким було проведено габаритно-ваговий контроль, а також будь-яких його характеристик. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 20.11.2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 20.11.2020 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 09.12.2020 року.

У судове засідання 09.12.2020 року представник відповідача не з`явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив.

Представник позивача вважав за необхідне відкласти судове засідання на іншу дату у зв`язку з відсутністю представника відповідача. Судове засідання відкладено на 13.01.2021 року.

22.12.2020 року за вх. № 44457 представником позивача надано до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів будь-яким можливим способом: за допомогою програмного забезпечення "EasyCon.

Ухвалою від 11.01.2021 року забезпечено участь представника позивача Мартинюка Н.Р. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

13.01.2021 року за вх. № 1467/21 представником відповідача через канцелярію суд подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій матеріалів перевірок, на підставі яких прийняті оскаржувані постанови.

У судовому засіданні 13.01.2021 року сторони надали пояснення по суті спірних правовідносин, з урахуванням думки представника позивача, відповідачеві продовжений строк для подання відзиву, зобов`язано долучити до матеріалів справи якісні копії матеріалів перевірок, за результатами яких прийняті оскаржувані постанови. Судове засідання відкладено на 18.01.2021 року.

18.01.2021 року за вх. № 2136 відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній позовну заяву не визнає, вважає її безпідставною та такою, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи. По суті спірних правовідносин пояснив наступне. 21.09.2020 року у пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський 329км+10 посадовими особами відповідача було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , що використовувався перевізником позивачем. Під час зважування транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено фактичне навантаження на здвоєну вісь 23,200 т., при допустимих 16 т.. За результатами проведеної перевірки, було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 229237 від 21.9.2020 року, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 030323 від 21.09.2020 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 029823 від 21.09.2020 року, на підставі яких проведено розрахунок № 029823 від 21.09.2020 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 678,30 євро. 20.10.2020 року проводився розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно акту № 229237 від 21.09.2020 року, проте позивач на розгляд даної справи не з`явився, жодних документальних або інших доказів, які б спростували факт перевищення габаритно-вагових параметрів не надав, тому відповідачем й прийнято оскаржувану постанову № 198728 від 20.10.2020 року.

28.08.2020 року у пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-12 320 км. посадовими особами Хмельницького управління Уктрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 , що використовувався перевізником позивачем. Під час зважування транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_4 встановлено фактичне навантаження на здвоєну вісь 16,600 т., при допустимих 16 т. та навантаження на здвоєну вісь 22,750 т. при допустимих 16 т.. За результатами проведеної перевірки, було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 234525 від 28.08.2020 року, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 028621 від 28.08.2020 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 032721 від 28.08.2020 року, на підставі яких проведено розрахунок № 371 від 28.08.2020 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 706,20 євро. 20.10.2020 року проводився розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно акту № 2234525 від 28.08.2020 року, проте позивач на розгляд даної справи не з`явився, жодних документальних або інших доказів, які б спростували факт перевищення габаритно-вагових параметрів не надав, тому відповідачем й прийнято оскаржувану постанову № 198729 від 20.10.2020 року.

Цього ж дня у пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-12 320 км. посадовими особами Хмельницького управління Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , що використовувався перевізником позивачем. Під час зважування транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено фактичне навантаження на здвоєну вісь 16,800 т., при допустимих 16 т., та навантаження на здвоєну вісь 25,550 т. при допустимих 16 т. та загальною масою 42,350 т. при нормативно допустимих 40 т.. За результатами проведеної перевірки, було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 234526 від 28.08.2020 року, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 028605 від 28.08.2020 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 032372 від 28.08.2020 року, на підставі яких проведено розрахунок № 372 від 28.08.2020 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 1 069,20 євро. 20.10.2020 року проводився розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно акту № 2234526 від 28.08.2020 року, проте позивач на розгляд даної справи не з`явився, жодних документальних або інших доказів, які б спростували факт перевищення габаритно-вагових параметрів не надав, тому відповідачем й прийнято оскаржувану постанову № 198730 від 20.10.2020 року.

18.09.2020 року у пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-12 320 км. посадовими особами Хмельницького управління Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4 , що використовувався перевізником позивачем. Під час зважування транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_5 встановлено фактичне навантаження на здвоєну вісь 17,150 т., при допустимих 16 т., та навантаження на здвоєну вісь 21,550 т. при допустимих 16 т.. За результатами проведеної перевірки, було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 234728 від 18.09.2020 року, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 028720 від 18.09.2020 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 032476 від 18.09.2020 року, на підставі яких проведено розрахунок № 476 від 18.09.2020 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 267,33 євро. 03.11.2020 року проводився розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно акту № 234728 від 18.09.2020 року, проте позивач на розгляд даної справи не з`явився, жодних документальних або інших доказів, які б спростували факт перевищення габаритно-вагових параметрів не надав, тому відповідачем й прийнято оскаржувану постанову № 198795 від 03.11.2020 року.

Цього ж дня у пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-12 320 км. посадовими особами Хмельницького управління Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 , що використовувався перевізником позивачем. Під час зважування транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_4 встановлено фактичне навантаження на здвоєну вісь 16,650 т., при допустимих 16 т., та навантаження на здвоєну вісь 21,750 т., при допустимих 16 т.. За результатами проведеної перевірки, було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 234727 від 18.09.2020 року, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 028719 від 18.09.2020 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 234727 від 18.09.2020 року, на підставі яких проведено розрахунок № 477 від 18.09.2020 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 247,38 євро. 03.11.2020 року проводився розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно акту № 234727 від 18.09.2020 року, проте позивач на розгляд даної справи не з`явився, жодних документальних або інших доказів, які б спростували факт перевищення габаритно-вагових параметрів не надав, тому відповідачем й прийнято оскаржувану постанову № 198796 від 03.11.2020 року.

Відповідач також посилається на вимоги діючого законодавства та зазначає про те, що жодним нормативним документом не визначено різниці між зважуванням транспортних засобів у разі перевезення подільних, неподільних або наливних вантажів. Наказом Мінтранспорту України № 363 від 14.10.2014 року на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані. До відзиву відповідачем додані належної якості копії матеріалів перевірок, за наслідками яких прийняті оскаржувані постанови.

У судовому засіданні 18.01.2021 року представниками сторін надано пояснення щодо суті спірних правовідносин. Представника відповідача зобов`язано надати докази щодо використання вагового комплексу для статичного або динамічного зважування. Судове засідання відкладено на 26.01.2021 року.

25.01.2021 року за вх. № 3846 представником відповідача надано до суду додаткові пояснення, в яких останній вказав, що згідно свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки № 34-00/2065 від 14.08.2020 року-14.08.2021 року (заводський номер 008234) та № 34-00/2394 від 11.09.2020 року-11.09.2021 року (заводський номер 008211) повірка підтверджується підписом і відтиском повірочного клейма державного повірителя по експлуатації ваг, метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації. У цих же свідоцтвах про повірку зазначено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ГОСТ 29329-92 «Весы для статического взвешивания. Общие технические требования». Відповідачем також вказано, що здійснення вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі повинно відбуватись під час руху транспортного засобу. Про це вказує ГОСТ 30414-96, згідно якого ваги, які визначені не тільки для зважування у русі, а і для статичного зважування повинні також відповідати ГОСТу для ваг статичного зважування 29329-92.

У судовому засіданні 26.01.2021 року представником відповідача надано пояснення щодо долучених до матеріалів справи додаткових пояснень. Представником позивача заявлено клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, так як письмові пояснення він не отримав, а тому не ознайомлений з їх змістом. Судове засідання відкладено на 03.02.2021 року.

29.01.2021 року за вх. № 4800 представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому останній позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 03.02.2021 року судом досліджувалися письмові докази. Судове засідання відкладено на 08.02.2021 року.

У судовому засіданні 08.02.2021 року було закінчено дослідження доказів, з`ясування обставин справи, представником позивача наголошено про стягнення витрат на правову допомогу, при цьому вказано, що заявлена сум витрат ще фактично не сплачена позивачем адвокату, що визначено договором.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

На підставі графіку здійснення габаритно-вагового контролю з використанням пересувних пунктів ДП «Вінницький облавтодор», Державної служби України з безпеки на транспорті, документального вагового контролю, контролю за рухом автотранспорту загальною масою понад 24 тн з навантаженням 7 і більше тн на вісь за температури повітря +28 градусів у Вінницькій області на автомобільних дорогах загального користування на вересень 2020 року з режимом роботи - цілодобово та на підставі направлення на рейдову перевірку від 21.09.2020 року № 002160 посадовими особами відповідача під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 виявлено порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: «перевезення вантажу з перевищенням вантажних вагових норм без відповідного дозволу ТТН від 21.09.2020 року № 3160475 з перевищенням, встановленим п. 22.5 ПДР вагових норм на 45%», чим порушено абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень понад 20%. Вказане порушення зафіксовано відповідним актом № 229237 від 21.09.2020 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Крім цього, був складений акт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 029823 від 21.09.2020 року, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 678,30 євро.

Повідомленням від 02.10.2020 року за вих. № 76638/20/24-20 відповідач повідомляв позивача про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначене на 20.10.2020 року.

20.10.2020 року за результатом розгляду справи, відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 198728 за порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено штраф у сумі 34 000 грн. 00 коп..

На підставі направлення на рейдову перевірку № 003951 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області 28.08.2020 року у пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-12 320 км. під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 виявлено порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: «водій здійснював перевезення вантажів згідно ТТН № 91 від 28.08.2020 року. На час перевірки виявлено, що навантаження на здвоєну вісь становить 16,600 т., при дозволених 16 т., та навантаження на здвоєну вісь становить 22,700 т., при дозволеній 16 т.», чим порушено абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень понад 20%. Вказане порушення зафіксовано відповідним актом № 234525 від 28.08.2020 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Крім цього, був складений акт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 032721 від 28.08.2020 року, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 706,20 євро.

Повідомленням від 02.10.2020 року за вих. № 76638/20/24-20 відповідач повідомляв позивача про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначене на 20.10.2020 року.

20.10.2020 року за результатом розгляду справи, відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 198729 за порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено штраф у сумі 34 000 грн. 00 коп..

Одночасно було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , виявлено порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: «водій здійснював перевезення вантажів згідно ТТН № 15660 від 28.08.2020 року. На час перевірки виявлено, що навантаження на здвоєну вісь становить 16,800 т., при дозволених 16 т. та навантаження на здвоєну вісь становить 25,550 т., при дозволеній 16 т.», чим порушено абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень понад 20%. Вказане порушення зафіксовано відповідним актом № 234526 від 28.08.2020 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Крім цього, був складений акт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 032372 від 28.08.2020 року, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 1 069,20 євро.

Повідомленням від 02.10.2020 року за вих. № 76638/20/24-20 відповідач повідомляв позивача про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначене на 20.10.2020 року.

20.10.2020 року за результатом розгляду справи, відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 198730 від 20.10.2020 року за порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено штраф у сумі 34 000 грн. 00 коп..

18.09.2020 року у пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-12 320 км. посадовими особами Хмельницького управління Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4 , за результатами якого виявлено порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: «водій надавав послуги з перевезення вантажу від с. Писарівка, Вінницької обл. до с. Копистин., Хмельницької обл., про що свідчить ТТН № 20330 від 18.09.2020 року під час перевірки виявлено, що навантаження на здвоєну вісь становить 17,150 т., що на 1,150 т. перевищує дозволену, та на іншу здвоєну вісь становить 21,550 т., що на 5,550 т. перевищує дозволену. Порушено вимоги п. 22.5 ПДР», чим порушено абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень понад 20%. Вказане порушення зафіксовано відповідним актом № 032476 від 18.09.2020 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Крім цього, був складений акт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 032476 від 18.09.2020 року, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 267,33 євро.

Повідомленням від 19.10.2020 року за вих. № 80893/20-1/24-20 відповідач повідомляв позивача про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначене на 03.11.2020 року.

03.11.2020 року за результатом розгляду справи, відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 198795 за порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено штраф у сумі 34 000 грн. 00 коп..

Цього ж дня у пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-12 320 км. посадовими особами Хмельницького управління Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 , за результатами якого виявлено порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: «водій надавав послуги з перевезення вантажу від с. Писарівка, Вінницької обл. до с. Копистин., Хмельницької обл., про що свідчить ТТН № 20326 від 18.09.2020 року під час перевірки виявлено, що навантаження на 1 здвоєну вісь становить 16,650 т., що на 0,650 т. перевищує дозволену, та на 2 здвоєну вісь становить 21,750 т., що на 5,750 т. перевищує дозволену. Порушено вимоги п. 22.5 ПДР», чим порушено абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень понад 20%. Вказане порушення зафіксовано відповідним актом № 234727 від 18.09.2020 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Крім цього, був складений акт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 032477 від 18.09.2020 року, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 247,38 євро.

Повідомленням від 19.10.2020 року за вих. № 80893/20-1/24-20 відповідач повідомляв позивача про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначене на 03.11.2020 року.

03.11.2020 року за результатом розгляду справи, відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 198795за порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено штраф у сумі 34 000 грн. 00 коп..

Не погоджуючись з правомірністю вказаних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про автомобільні дороги», Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879., Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року.

Згідно з абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

П. 1, пп. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорт. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із п. 14, 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).

Згідно з пп. 4 п. 2, п. 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Так відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

П. 21 Порядку № 879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь - який спосіб (п. 23 Порядку № 879).

Згідно з п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Системний аналіз наведених норм доводить, що державному контролю підлягають транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи - Уктрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдової. Під час проведення рейдової перевірки здійснюється державний контроль, у тому числі, за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються відповідні адміністративно-господарські штрафи.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів було виявлено порушення позивачем вимог габаритно-вагових стандартів транспортних засобів.

Згідно наданих квитанцій щодо зважування транспортних засобів під час здійснення перевірки дотримання габаритно-вагових стандартів позивачем було встановлено: що фактичне навантаження на здвоєну вісь становить 23,200 т, при допустимих 16 т. (квитанція № 09132 від 21.09.2020 року); фактичне навантаження на здвоєну вісь становить 16,600 т., при допустимих 16 т., та навантаження на здвоєну вісь 22,750 т., при допустимих 16 т. (квитанція № 05615 від 23.08.2020 року); фактичне навантаження на здвоєну вісь становить 16,800 т., при допустимих 16 т., та навантаження на здвоєну вісь 25,550 т., при допустимих 16 т. та загальною масою 42,350 т., при нормативно допустимих 40 т. (квитанція № 05614 від 23.08.2020 року); фактичне навантаження на здвоєну вісь 17,150 т., при допустимих 16 т., та навантаження на здвоєну вісь 21,550 т., при допустимих 16 т. (квитанція № 05830 від 18.09.2020 року); фактичне навантаження на здвоєну вісь 16,650 т., при допустимих 16 т., та навантаження на здвоєну вісь 21,750 т., при допустимих 16 т. (квитанція № 05831 від 18.09.2020 року). За вказане перевищення розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування була визначена відповідна плата.

Як вже зазначалось, чинним законодавством передбачено, що у випадку, якщо транспортний засіб перевищує встановлені габаритно-вагові стандарти, то рух таких транспортних засобів здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі, виданого уповноваженим підрозділом Національної поліції або ж документа про внесення плати за проїзд такого транспортного засобу, якщо перевищення обмежень становить менше п`яти відсотків.

У даному випадку, згідно вищевказаного розрахунку плати за проїзд перевищення визначених параметрів складає 45%,42,19%, 59,69%, 36,56% та 35,94% відповідно.

Під час вказаних перевірок відповідачем встановлена відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Стосовно посилань позивача на те, що здійснення габаритно-вагового контролю відбувалося на невизначеному, несертифікованому обладнанні, а документи не містять характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року № 255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених (далі - Вимоги).

Відповідно до п. 8 Вимог вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Відповідно до п. 12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з п. 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Документи на ваги завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно-вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення.

Як вже зазначалось, до матеріалів справи надані квитанції зважування транспортних засобів, в яких не вказані відомості, за якими можливо ідентифікувати ваги, за допомогою яких здійснювалось зважування транспортних засобів, але міститься відбитки печаток ДП Хмельницький облавтодор та ДП Вінницький облавтодор.

Відповідачем надані пояснення, що в пункті габаритно-вагового контролю використовувалися: 1) ваги пересувні автомобільні типу CHEKLODE FREEWEIGH зав. № 008234 виробник «CENTRAL WEIGHING», Англія відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/2065 від 14.08.2020 року за результатами повірки встановлено, що відповідає вимогам ГОСТ 29329-92 «Весы для статического взвешивания. Общие технические требования». Характеристики кожної платформи: НмГЗ - 500 кг., НГЗ - 15 000 кг., d=е=50 кг, клас звичайний, для статичного зважування, контрольне число калібрування - BD. Вказане свідоцтво дійсне до 14.08.2021 року. 2) ваги пересувні автомобільні типу CHEKLODE FREEWEIGH зав. № 008211 виробник «CENTRAL WEIGHING», Англія відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/2394 від 11.09.2020 року за результатами повірки встановлено, що відповідає вимогам ГОСТ 29329-92 «Весы для статического взвешивания. Общие технические требования». Характеристики кожної платформи: НмГЗ - 500 кг., НГЗ - 15 000 кг., d=е=50 кг, клас звичайний, для статичного зважування, контрольне число калібрування - F0. Вказане свідоцтво дійсне до 11.09.2021 року.

Щодо підтвердження факту ідентифікації вказаних ваг відповідачем до матеріалів справи наданий лист ДП Хмельницький облавтодор від 27.10.2020 року стосовно того, що у нього на балансі перебуває один пересувний габаритно-ваговий комплекс типу CHEKLODE FREEWEIGH зав. № 008234 виробник «CENTRAL WEIGHING», Англія.

При цьому, суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не надані документи щодо ідентифікації пересувного габаритно-вагового комплексу ДП Вінницький облавтодор, за допомогою якого здійснювалось зважування транспортного засобу. Під час судового засідання представником відповідача лише надані пояснення щодо наявності на балансі ДП Вінницький облавтодор також одного габаритно-вагового комплексу - типу CHEKLODE FREEWEIGH зав. № 008211 виробник «CENTRAL WEIGHING», Англія.

Крім цього, відповідачем надані на вказані габаритно-вагового комплекси свідоцтва про повірку, у яких передбачено, що вказані засоби вимірювальної техніки відповідають ГОСТу 29329-92 «Весы для статического взвешивания. Общие технические требования».

Під час судового розгляду справи судом встановлено та підтверджується відповідачем, що здійснення вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів відбувається саме під час руху транспортного засобу, тобто зважування здійснюється не статично, а в русі. Зазначений ГОСТ 29329-92, визначений саме для ваг щодо здійснення зважування статичного.

В цьому контексті суд не приймає до уваги посилання відповідача на ГОСТ 30414-96 «Весы для взвешивания транспортних средств в движении. Общие характеристики», згідно якого передбачено, що ваги для зважування у русі, у тому числі, повинні відповідати і вимогам ГОСТу 29329-92 для ваг щодо статичного зважування.

Так дійсно ваги для зважування у русі повинні відповідати вимогам ГОСТу 30414-96 і ГОСТу 29329-92, але вказане зовсім не свідчить про те, що ваги для статичного зважування також повинні відповідати вимогам і ГОСТу 30414-96 і тим більш, що на них можливо здійснювати зважування транспортних засобів у русі.

Як вже зазначалось, ваги для статичного зважування повинні відповідати тільки ГОСТу 29329-92 і на них повинно здійснюватися зважування транспортних засобів лише у статичному стані.

З наведеного вбачається, що під час здійснення габаритно-вагового контролю шляхом зважування транспортних засобів посадовими особами ДП Хмельницький облавтодор та ДП Вінницький облавтодор неправомірно використовувались засоби вимірювальної техніки - ваги для статичного зважування, які не могли (не повинні були) бути використані, оскільки зважування здійснювалося транспортних засобів саме у русі.

За таких обставин, суд доходить висновку, що у даному випадку відбулось порушення застосування засобів вимірювальної техніки, відповідно відомості, отримані за результатами вказаних зважувань, а саме, перевищення вагових параметрів - перевищення навантаження на здвоєну вісь, не відповідають дійсності.

Крім цього, під час судового розгляду справи судом з`ясовано, що загальна вага транспортних засобів, яка зазначена у ТТН, відрізняється у бік збільшення від загальної ваги, вказаної у квитанціях зважування транспортних засобів, тобто загальна вага транспортного засобу по ТТН є меншою, ніж загальна вага вказана у квитанціях зважування транспортних засобів.

З огляду на викладене, суд також не приймає до уваги інші доводи позивача щодо порушення зважування транспортних засобів, оскільки взагалі відсутня можливість їх з`ясування та перевірки.

Але при цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що оскільки перевезення відбувалось сипучого вантажу, відповідно зважування на вісь є протиправним, а Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобі у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, з огляду на наступне.

Так, наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.2014 року «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Відповідно до п. 8.14-8.15 гл. 8 зазначених правил завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладними, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньо для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з п. 12.1 гл. 12 зазначених правил при транспортуванні вантажів слід дотримуватися вимог Правил дорожнього руку України.

П. 12.5 гл. 12 вказаних правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

У відповідності до п. 8.21 гл. 8 зазначених правил виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Таким чином, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема, сипучого вантажу великогабаритним автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому суд не приймає до уваги доводи позивача щодо сипучості вантажу, так як вони є необґрунтованими.

Згідно вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи та оцінивши усі докази по справі у їх сукупності, суд вказує, що відповідачем не доведені факти наявності перевищень навантажень на здвоєні вісі, відповідно допущення позивачем порущень, передбачених ЗУ «Про автомобільний транспорт» та відповідного накладання адміністративно-господарських штрафів.

Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З огляду на викладене, суд зазначає, що спірні постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів до позивача на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» прийняті відповідачем неправомірно, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення та відповідно підлягають скасуванню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 550 грн. 00 коп..

Водночас у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд здійснити розподіл судових витрат та зазначає, що його витрати на правову допомогу склали 50 000 грн. 00 коп..

На підтвердження вказаних витрат позивач надав суду договір про надання юридичних послуг та правничої допомоги № 040МТА від 23.04.2019 року, замовлення на надання юридичних послуг № 3 від 20.10.2020 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 200 від 10.11.2020 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором № 040МТА від 23.04.2020 року від 16.11.2020 року, ордер серії ВН № 137896, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 658 від 01.10.2008 року.

При вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу у цій справі, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Ч. 3 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, змістовний аналіз зазначених вище норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду надаються договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про фактичну оплату обґрунтованого гонорару та інших понесених стороною витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Такі документи повинні бути оформлені у визначеному законом порядку та відповідати критеріям належності, допустимості, достатності та достовірності.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим…Суд повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

На переконання суду, стороною позивача не надано належні та допустимі докази, що підтверджують реальність понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, адже у судовому засіданні адвокатом було наголошено про відсутність факту оплати гонорару адвокату на теперішній час, а також в матеріалах позовної заяви власне відсутні документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших понесених стороною витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.

Відсутність цих вказаних документів не заперечувалася й представником позивача у судовому засіданні 08.02.2021 року.

Суд також наголошує на тому, що адвокатом не було заявлено у судовому засіданні про надання вказаних документів після винесення судом рішення у відповідності до вимог ст. 143 КАС України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для присудження позивачу витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 та ст. 2, 9, 77, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кряж» до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу задовольнити.

Визнати протиправними та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.10.2020 року № 198728, № 198729, № 198730 та від 03.11.2020 року № 198795, № 198796.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кряж» судовий збір у сумі 2 550 грн. 00 коп..

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кряж» (вул. Максимовича, б. 4, оф. 10, м. Вінниця, 21036)

Відповідач - Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 23, м. Вінниця, 21036)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна служба України з безпеки на транспорті (пр-т. Перемоги, б. 41, м. Київ, 03135)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 15.02.2021 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна