Ухвала суду № 94865391, 15.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

15 лютого 2021 р. Справа № 120/1007/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до:Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в особі регіонального представника Уповноваженого представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Вінницькій області Левицького Олега (вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в особі регіонального представника Уповноваженого представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Вінницькій області Левицького Олега (далі – відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.

Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Згідно ч. 1 ст. 46 КАС України сторони в адміністративного процесі є позивач та відповідач.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Суд зазначає, що згідно позовної заяви відсутня можливість визначити суб`єктний склад учасників справи, оскільки у якості позивача зазначено дві особи - Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в особі регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Вінницькій області Левицького Олега.

В той час, як слідує з тексту позовної заяви, позивач оскаржує дії саме регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Вінницькій області Левицького Олега.

З огляду на зазначене, позивачеві необхідно уточнити суб`єктний склад учасників справи.

Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До матеріалів позовної заяви жодних документів, які б підтверджували сплату судового збору не надано. Водночас, позивачем подано клопотання про звільнення останнього від сплати судового збору та надано довідку ДУ «Вінницької установи виконання покарань № 1» від 22.12.2020 року № 5/11776, згідно якої на особистому рахунку позивача кошти відсутні.

Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Так, положеннями ч. 1 ст. 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

При цьому, підлягають врахуванню посилання позивача на відсутність у нього станом на дату звернення до суду коштів на особовому рахунку.

Разом із тим, долучена до позовної заяви довідка ДУ «Вінницької установи виконання покарань № 1» від 22.12.2020 року № 5/11776 про відсутність коштів на особовому рахунку, не може бути доказом відсутності у позивача коштів саме станом на дату звернення до суду - 09.02.2021 року.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим ст. 160 цього Кодексу.

Разом з тим, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд:

1.Визнати протиправними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в особі регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Вінницькій області Левицького Олега щодо неналежної перевірки звернення засудженого ОСОБА_1 від 05.10.2020 року та невстановлення порушень Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції прав позивача на ознайомлення з матеріалами розгляду його звернення від 17.06.2020 року;

2.Зобов`язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в особі регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України у Вінницькій області повторно провести перевірку звернення засудженого ОСОБА_1 від 05.10.2020 року щодо порушення Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції права позивача на ознайомлення з матеріалами розгляду його звернення від 17.06.2020 року відповідно до ст. 18 ЗУ «Про звернення громадян».

Таким чином, позивачем заявлено дві немайнові позовні вимоги, які водночас є похідними та взаємопов`язаними між собою, з огляду на що позивачеві слід сплатити судовий збір лише за одну позовну вимогу.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме, працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.

З огляду на це, сума судового збору за звернення до суду з даним позовом становитиме 908 грн. 00 коп. ((2 270 грн. 00 коп. Х 0,4).

За правилами визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом уточнення суб`єктного складу учасників даної справи та надання оригіналу документу підтверджуючого сплату судового збору у сумі 908 грн. 00 коп. або зазначення обставин, що є підставою для звільнення від сплати судового збору з наданням підтверджуючих це документів.

Керуючись та ст. 160, 161, 169, 171, 248, 255, 256, 287 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в особі регіонального представника Уповноваженого представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Вінницькій області Левицького Олега про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачеві 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом уточнення суб`єктного складу учасників даної справи та надання оригіналу документ, підтверджуючого сплату судового збору у сумі 908 грн. 00 коп. або зазначення обставин, що є підставою для звільнення від сплати судового збору з наданням підтверджуючих це документів.

Дану ухвалу направити позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Маслоід Олена Степанівна