Рішення № 94865121, 10.02.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

10 лютого 2021 року Справа № 926/3915/20

За позовом Комунального підприємства "Чернівціводоканал"

до відповідача Приватного підприємства "Солекс Інжинірінг"

про стягнення заборгованості у сумі 10000,00 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Марущак Л.В.

Представники:

від позивача - Мандабура С.В.

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Чернівціводоканал» звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «Солекс Інжинірінг» про стягнення заборгованості у сумі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви Комунальне підприємство «Чернівціводоканал» посилається на те, що 05 квітня 2018 року між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником, укладено договір підряду № 244/01, згідно умов якого позивач доручає, а відповідач зобов`язався виконати роботи по виготовленню, доставці та монтажу ПВХ-14,337 м.кв., а позивач зобов`язався прийняти роботи та оплатити їх вартість на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт. Позивач зазначає, що помилково перерахував відповідачу 10000,00 грн як часткову оплату за даним договором. Позивач стверджує, що відповідач у вказані в договорі строки роботи не виконав, у зв`язку з чим договір підряду припинено, а тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28грудня 2020 року позовну заяву передано судді Тинку О.С.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28 грудня 2020 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, яке призначив на 27 січня 2021 року.

27 січня 2021 року відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 10 лютого 2021 року. Повідомлено відповідача у справі про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на вебпорталі судової влади України на офіційному вебсайті Господарського суду Чернівецької області. Попереджено відповідача, що неявка його представника у судове засідання не буде перешкоджати розгляду справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.

Представник позивача в судовому засіданні 10 лютого 2021 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 10 лютого 2021 року не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Статтею 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Судом встановлено, що ухвали суду були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу: (58000, м. Чернівці, вул. Комарова, 11). Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою.

Так, направлене судом 29 грудня 2020 року на адресу відповідача поштове відправлення повернулось з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, згідно даних з сайту Укрпошта, поштове відправлення суду від 29 січня 2020 адресоване відповідачу, станом на 10 лютого 2021 року, не вручено під час доставки.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

За загальними вимогами пункту 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 року №270, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п. 92. правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка» в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою «Судова повістка», які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2018 року у справі № 916/3188/16.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за їх участі. При цьому, неотримання відповідачем кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В той же час, відповідача повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на вебпорталі судової влади України на офіційному вебсайті Господарського суду Чернівецької області.

Крім того, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Чернівецької області та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

05 квітня 2018 року між Комунальним підприємством «Чернівціводоканал, як замовником, та Приватним підприємством «Солекс Інжинірінг», як підрядником, укладено договір підряду № 244/01, згідно умов якого позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов`язання з виконання робіт по виготовленню, доставці та монтажу ПВХ-14,337 м.кв., а позивач зобов`язався прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначенні договором. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30 квітня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Пунктом 2.1.2 Договору передбачено, що Підрядник зобов`язується виконати роботи у термін з 04 квітня 2018 року по 30 квітня 2018 року.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Замовник проводить оплату робіт на підставі підписаних Сторонами актів приймання виконаних робіт на протязі десяти календарних днів з моменту їх отримання.

17 травня 2018 року позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 10000,00 грн, призначення платежу: за вибір ПВХ договір № 244/01 від 05 квітня 2018 року (платіжне доручення № 6927 від 17 травня 2018 року).

Проте, відповідач у порушення умов укладеного договору, станом на 21 жовтня 2020 року не виконав роботи згідно договору підряду, акти приймання виконаних робіт відсутні.

Оскільки відповідачем не виконано умови п. 1.1. договору щодо виконання робіт, 21 жовтня 2020 року позивач направив відповідачу повідомлення про припинення вище вказаного договору в односторонньому порядку на підставі ч.2 ст.849 Цивільного Кодексу України з 18 листопада 2020 року. Також в даному повідомленні виставлена вимога про повернення в строк до 20 листопада 2020 року безпідставно отриманих грошових коштів в розмір 10000,00 грн. Проте, відповідач на вказане повідомлення не відреагував.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ст. 598 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно вимог частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як зазначалось вище, відповідач не виконав взяті не себе зобов`язання щодо виконання робіт визначених п. 1.1. договору підряду, в наслідок чого позивач скориставшись своїм правом, наданим ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, відмовився від договору підряду, про що повідомив відповідача листом від 21 жовтня 2020 року, а тому укладений між сторонами договір є припиненим.

Отже, оскільки відповідач не виконав взяті не себе зобов`язання щодо виконання робіт визначених п. 1.1. договору підряду № 244/01 від 05 квітня 2018 року і укладений між сторонами вказаний договір підряду є припиненим, то перераховані позивачем 17 травня 2018 року на користь відповідача 10000,00 грн, як часткова оплата за даним договром, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки підстава, на якій відповідачем були набуті вказані кошти, згодом відпала.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, з огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 120, 123, 129, 202, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Чернівціводоканал» (58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, 5, код ЄДРПОУ 03361780, р/р НОМЕР_1 у Філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 356334) до Приватного підприємства «Солекс Інжинірінг» (58000, м. Чернівці, вул. Комарова, 11, код ЄДРПОУ 35891431, р/р НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», МФО 356334) про стягнення заборгованості у сумі 10000,00 грн задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Солекс Інжинірінг» (58000, м. Чернівці, вул. Комарова, 11, код ЄДРПОУ 35891431, р/р НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», МФО 356334) на користь Комунального підприємства «Чернівціводоканал» (58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, 5, код ЄДРПОУ 03361780, р/р НОМЕР_1 у Філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 356334) заборгованість у сумі 10000,00 грн та судовий збір у сумі 2102,00 грн.

У судовому засіданні 10 лютого 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 15 лютого 2021 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок