Рішення № 94864062, 03.02.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1149/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового

засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Івано-Франківського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до відповідача: Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації

про стягнення коштів в сумі 49 249,38 грн.

За участю:

від позивача: Бениш Ю. С.

ВСТАНОВИВ:

До суду подано позов Івано-Франківським міським центром зайнятості-робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення коштів в сумі 49 249,38 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначити на 03.02.2021.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав суду відзив на позовну заяву (від 26.01.2021 вих. № 19/01-07; від 27.01.2021 вх. № 1428/21). У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що ліквідаційна комісія Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації не відмовляється від перерахування 49 249,38 грн позивачу у разі наявності відповідних коштів на рахунках, про що повідомлялося позивачу у листі від 13.11.2020 № 409/01-07. Відповідач вважає, що предмет спору відсутній, а тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України просить закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Стосовно клопотання викладеного у відзиві на позовну заяву про закриття провадження суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, в даному випадку це сплата суми боргу.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву відповідачем борг не сплачено. Водночас, відповідачем зазначено, що він не відмовляється від перерахування позивачу в разі наявності на рахунках відповідних коштів.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі не підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

В Івано-Франківський міський центр зайнятості 19.02.2020, з метою пошуку роботи звернувся ОСОБА_1 , який 31.01.2020 звільнений з посади начальника служби містобудівного кадастру управління містобудування та архітектури департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (наказ від 30.01.2020 № 2-К).

19.02.2020 ОСОБА_1 надано статус безробітного та з 26.02.2020 призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 у справі № 300/464/20 Департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації видано наказ від 21.08.2020 № 5-п "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ", згідно з яким ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника служби містобудівного кадастру управління містобудування та архітектури департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації з 01.02.2020.

Івано-Франківським міським центром зайнятості прийнято рішення про припинення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 20.08.2020 та з 21.08.2020 припинено реєстрацію безробітного.

За час перебування на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю у сумі 49 249,38 грн за період з 26.02.2020 по 20.08.2020, що підтверджується розрахунком заборгованості наявним у матеріалах справи.

07.10.2020 Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації направлено повідомлення про повернення коштів з сумі 49 249,38 грн, що підлягають поверненню у добровільному порядку в тридцяти денний термін та попередження про вирішення питання у судовому порядку у разі невідшкодування коштів у встановлений термін, яке відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержано 12.10.2020. Проте, відповідачем в добровільному порядку кошти не були повернуті позивачу.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що статус безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закон України "Про зайнятість населення").

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Абзацом 10 підпункту 1 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю (ч. 4 ст. 35 "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Положеннями частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що саме судове рішення про поновлення працівника на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному. Отже, обов`язок працедавця відшкодувати фонду соціального страхування суму виплат по безробіттю та наданих соціальних послуг виникає за наслідком прийняття судового рішення про поновлення працівника на роботі. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 06.07.2018 у справі № 921/220/17-г/16.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 49 249,38 грн.

За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову, враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 102,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 165, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Івано-Франківського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення коштів в сумі 49 249,38 грн задовольнити.

Стягнути з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 38163425) на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості (UA138201720355479300700706356, ідентифікаційний код 19390067, ДСУ м. Київ УДКСУ у м. Івано-Франківську) - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 49 249 (сорок дев`ять тисяч двісті сорок дев`ять) грн 38 к. коштів та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 к. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.02.2021.

Суддя М. А. Шіляк