Рішення № 94863681, 12.02.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2021м. ДніпроСправа № 904/6679/20

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про зобов`язання включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу у розмірі 3700,38 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради про зобов`язання включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу у розмірі 3 700,38 грн.

Ухвалою суду від 11.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/6679/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Міським комунальним підприємством "Дніпровські міські теплові мережі" (правонаступником якого є Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради) (надалі - енергопостачальна організація) та Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Кіровського району (правонаступником якого є Комунальне підприємство "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради) (надалі - споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 040096 від 01.06.2006 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Позивач вказав, що виконав умови договору, за період з 01.11.2017 по 31.12.2017 поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 3 019,55 грн.

Позивач зазначив, що виставив відповідачу рахунки на оплату № 040096 від 30.11.2017 на суму 1 542,76 грн. та № 040096 від 31.12.2017 на суму 1476,79 грн. Згідно реєстрів отримання платіжних документів, вказані рахунки були отримані представником споживача 08.12.2017 та 09.01.2018 відповідно.

Пунктом 7.4 договору визначено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

З урахуванням п. 7.4 договору, за розрахунком позивача, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати теплової енергії, поставленої у листопаді 2017 року настав 13.12.2017, поставленої у грудні 2017 року - 15.01.2018.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив спожиту теплову енергію у встановлені строки.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради у розмірі 3 019,55 грн.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до сплати 3% річних у розмірі 229,40 грн. та інфляційну складову у розмірі 451,43 грн.

Разом з тим, позивач зазначив, що Комунальне підприємство "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради перебуває в стані припинення.

Позивач вказав, що направив ліквідаційній комісії Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради заяву № 1553 від 13.07.2020 про визнання грошових вимог кредитора. Однак, відповіді на вказану вимогу боржником надано не було. Що і стало причиною спору.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про зобов`язання відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу у розмірі 3 700,38 грн. з яких: 3 019,55 грн. - основний борг, 229,40 грн. - 3% річних та 451,43 грн. - інфляційні втрати.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи була поставлена позивачем теплова енергія, на яку суму; в які строки і якому розмірі спожита теплова енергія мала бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи була оплачена відповідачем спожита теплова енергія), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено (чи пред`являлась кредитором боржнику заява про визнання грошових вимог, у які строки), які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Міським комунальним підприємством "Дніпровські міські теплові мережі" (правонаступником якого є Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради) (надалі - енергопостачальна організація) та Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Кіровського району (правонаступником якого є Комунальне підприємство "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради) (надалі - споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 040096 від 01.06.2006 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2009.

Згідно з п. 11.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, за період з 01.11.2017 по 31.12.2017 поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 3 019,55 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату № 040096 від 30.11.2017 на суму 1 542,76 грн. та № 040096 від 31.12.2017 на суму 1476,79 грн. Згідно реєстрів отримання платіжних документів, вказані рахунки були отримані представником споживача 08.12.2017 та 09.01.2018 відповідно.

Пунктом 7.4 договору визначено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

З урахуванням п. 7.4 договору, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати теплової енергії, поставленої у листопаді 2017 року настав 13.12.2017, поставленої у грудні 2017 року - 15.01.2018.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив спожиту теплову енергію у встановлені строки.

За таких обставин, у Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради у розмірі 3 019,55 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 229,40 грн. за загальний період з 14.12.2017 по 11.07.2020 та інфляційну складову у розмірі 451,43 грн. за загальний період з листопада 2017 року по квітень 2020 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової, доданий до позову, суд встановив, що такий розрахунок містить арифметичні помилки.

Крім того, при здійсненні нарахування інфляційної складової на суму заборгованості за листопад 2017 року, позивачем не було враховано такі вимоги до розрахунку:

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Всупереч наведеним вимогам, позивачем здійснюється нарахування інфляційної складової на суму заборгованості за листопад 2017 року починаючи з листопада 2017 року, коли зобов`язання відповідача з оплати такої заборгованості утворилось тільки 13.12.2017.

За розрахунком суду:

- інфляційна складова на суму боргу 1542,76 грн. за період з грудня 2017 року по квітень 2020 року становить 263,89 грн.;

- інфляційна складова на суму боргу 1 476,79 грн. за період з лютого 2018 року по квітень 2020 року становить 210,17 грн.

Всього: 474,06 грн. Тобто, сума в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до включення до проміжного ліквідаційного балансу.

Разом з цим, частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з ч.ч. 3, 5-6 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, вимоги кредиторів не повинні залишатися ліквідаційною комісією без розгляду.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Комунальне підприємство "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради з 14.08.2017 перебуває в стані припинення.

Вимоги кредиторів розглядаються до 14.10.2017.

Позивач, 13.07.2020 засобами поштового зв`язку направив ліквідаційній комісії Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради заяву № 1553 від 13.07.2020 про визнання грошових вимог кредитора.

Вказаний лист був повернутий підприємством поштового зв`язку адресанту внаслідок закінчення встановленого терміну зберігання.

В подальшому, 11.11.2020 позивачем було вручено заяву № 1553 від 13.07.2020 голові комісії з припинення відповідача - ОСОБА_1 нарочно.

Тобто, кредитором було пред`явлено боржнику заяву про визнання грошових вимог з порушенням встановленого ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України строку, а саме після спливу більше 3 років з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради.

Однак, відповіді на вказану вимогу боржником надано не було.

Відповідно до ч. 8 ст.111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

За таких обставин, вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради про зобов`язання Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу у розмірі 3 700,38 грн. є обґрунтованими та можуть бути задоволені з майна боржника, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 040096 від 01.06.2006 з додатками (том 1 а.с. 21 - 26, 29), рахунками (том 1 а.с. 33 - 34), витягами з журналів отримання платіжних документів (том 1 а.с. 37 - 38), заявами про визнання грошових вимог разом з доказами направлення (том 1 а.с. 53 - 66).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ліквідаційну комісію Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради (49070, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 88А; ідентифікаційний код 21852055) визнати грошові вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 29, оф. 504; ідентифікаційний код 32688148) у розмірі 3 700,38 грн. з яких: 3 019,55 грн. - основний борг, 229,40 грн. - 3% річних та 451,43 грн. - інфляційні втрати та включити зазначені вимоги до ліквідаційного балансу.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради (49070, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 88А; ідентифікаційний код 21852055) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 29, оф. 504; ідентифікаційний код 32688148) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 12.02.2021.

Суддя М.О. Ніколенко