Рішення № 94863554, 08.02.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 лютого 2021 року Справа № 903/800/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ессел Аліни Ігорівни

та за присутності представників сторін:

від позивача: Ткачук А.А. - старший юрисконсульт (довіреність №1652 від 28.10.2020р); Яковук Т.І.- заступник директора - начальника ПЕВ (доручення №1896 від 11.12.2020р.); Заікін В.М.- головний інженер (доручення №1897 від 11.12.2020р.)

від відповідача: Гетьман І.О.-начальник юридичного відділу (довіреність №1357 від 11.12.2020р.), Ткачук О.В.- адвокат (посвідчення №306 від 27.06.2012р., Ордер серія ВЛ №000,073795 від 15.01.2021р.)

від третьої особи: Назарчук А.Г. - заступник начальника юридичного відділу виконавчого комітету Ковельської міської ради (довіреність від 05.01.2021р. №19.07/1)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Підприємства теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель

до відповідача: Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал", м. Ковель

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ковельська міська рада, м. Ковель

про зобов`язання вчинити дії

Встановив: 28 жовтня 2020 року Підприємство теплових мереж "Ковельтепло" звернулось до господарського суду з позовом від 27.10.2020р. №1644 до Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" про визнання протиправною бездіяльності Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" щодо відмови у проведенні ремонтних робіт водопроводу в районі будинку по вул. 40 років Перемоги, 13 в м. Ковелі та забезпеченні питною водою об`єктів Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" по вул. Володимирській, 97а (адмінприміщення) та по вул. Володимирській, 85 (резервний ввід котельні) в м. Ковелі, а також про зобов`язання Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" за власний рахунок відновити водопровід в районі будинку по вул. 40 років Перемоги, 13 в м. Ковелі та забезпечити постачання питної води до об`єктів Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" по вул. Володимирській, 97а (адмінприміщення) та по вул. Володимирській, 85 (резервний ввід котельні) в м. Ковелі з дотриманням відповідної потужності та кількості.

В правове обгрунтування позовних вимог позивач посилався на положення ст. 13 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 7, 22 ЗУ "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", ст. 173, 174, 180, 193 ГК України.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.11.2020р. (з підстав, визначених у зазначеному процесуальному документі) відповідну позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення встановлених при поданні позовних матеріалів недоліків.

Із заявою від 09.11.2020р. №1697 про усунення недоліків позову, поданою у встановлений судом строк, ПТМ "Ковельтепло" звернулось до Господарського суду Волинської області 09 листопада 2020 року, долучивши при цьому до матеріалів заяви відповідні підтверджуючі документи.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.11.2020р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 14.12.2020р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали, явку уповноважених представників сторін в судове засідання визначено на їх розсуд.

27.11.2020р. відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано відзив на позовну заяву з обгрунтовуючими відзив документами та доказами надіслання останнього на адресу позивача у справі, в котрому відповідач позов заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" є одним з основних надавачів послуг водопостачання та водовідведення в м. Ковелі та Ковельському районі. Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" належить до комунальної форми власності. Власником підприємства є Ковельська міська рада, якій згідно ст. 17 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Ковельське УВКГ.

29.01.2015 року Ковельська міська рада прийняла рішення №65/2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж" (далі-Рішення), згідно з п. 1 котрого міська рада вирішила прийняти у комунальну власність міста з подальшою передачею на баланс Ковельському УВКГ "Ковельводоканал" та ПТМ "Ковельтепло" безгосподарні водопровідні вводи і розподільчі мережі холодного водопостачання до зрізу комунальних підприємств (ПТМ "Ковельтепло", РЖКП №1, РЖКП №2, ДП "Добробут") та бюджетних установ міста, відведення до першого від будівлі колодязя включно; безгосподарні теплові мережі, мережі гарячого водопостачання до зрізу комунальних підприємств (Ковельське УВКГ "Ковельводоканал", РЖКП №1, РЖКП №2, ДП "Добробут") та бюджетних установ міста відповідно.

Відповідно до п. 5 Рішення "до моменту фактичного прийняття на баланс комунальних підприємств мереж, зазначених в п.1 даного рішення, обслуговування та ремонт вказаних мереж проводити Ковельському УВКГ "Ковельводоканал" ... за власні кошти...".

Обов`язки по вчиненню необхідних дій були покладені на Відділ комунального господарства Ковельської міської ради (п. 2 рішення); контроль за виконанням цього рішення - на постійну комісію з питань житлово-комунального господарства, екології та благоустрою ...(п.6 рішення).

Тобто, згідно рішення безгосподарні водо- та тепломережі повинні були бути прийняті у комунальну власність міста з їх подальшою передачею на баланс Ковельському УВКГ "Ковельводоканал" та ПТМ "Ковельтепло".

Проте, станом на сьогоднішній день водопровідні вводи і розподільчі мережі холодного водопостачання до зрізу будівель ПТМ "Ковельтепло" не визнані безгосподарними, відсутнє рішення Ковельської міської ради про прийняття їх у комунальну власність міста, відсутнє рішення Ковельської міської ради про передачу даних мереж на баланс Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" з комунальної власності міста.

Водопроводи-вводи до котелень, бойлерних та теплових пунктів ПТМ "Ковельтепло", що знаходяться у м. Ковелі за адресами вул. Володимирська, 97а (адміністративне приміщення), вул. Володимирська, 85 в м. Ковелі не перебувають на балансі управління.

Згідно П(С)БО №7 "Основні засоби" у відомості нарахувань амортизації по підприємству будь-які записи по вказаних мережах (об`єктах) відсутні.

23.07.2015р. Ковельська міська рада прийняла подібне рішення № 74/43 "Про безоплатну передачу безгосподарних мереж" відповідно до якого безоплатно були прийняті у комунальну власність міста з подальшою передачею на баланс Ковельському управлінню водопровідно - каналізаційного господарства "Ковельводоканал" безгосподарні мережі водопостачання та водовідведення. Дані мережі належним чином обслуговуються та ремонтуються управлінням.

Згідно п. 1.5 Статуту Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, кутові штампи, фірмовий бланк та інші реквізити. Майно Підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади міста та закріплюється за ним на праві господарського відання (п.1.6 Статуту). Відповідно до п.3.1 Статуту підприємство створене з метою отримання прибутку, підвищення ефективності використання майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Ковеля, а також з метою забезпечення всіх категорій споживачів водопостачанням та водовідведенням, належним обслуговуванням водопровідних та каналізаційних систем, виконанням інших робіт та послуг.

Усі видатки та доходи управління передбачені виключно тарифом на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Враховуючи те, що тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення Ковельському управлінню водопровідного господарства регулює та встановлює Ковельська міська рада, підприємство не має фінансової можливості нести витрати по утриманню мереж, які не знаходяться на балансі підприємства. Мережі, які не знаходяться на балансі управління не входять до розрахунку собівартості послуг в частині амортизаційних відрахувань, розрахунку обслуговуючого персоналу, витрат на ремонт, розрахунку необлікованих втрат і витрат води у мережах водопостачання, а також витрат води на промивання мереж водовідведення при ліквідації засмічень.

Вказані в позовній заяві мережі в районі будинку по вул. 40 р. Перемоги, 13 в м. Ковелі не перебувають у комунальній власності міста та не передані на баланс Ковельського УВКГ "Ковельводоканал", витрати на їх обслуговування не включено до тарифу управління, тому не можуть обслуговуватися ним.

Позивачем не надано жодних документів, які б свідчили про перебування мереж на балансі Ковельського УВКГ "Ковельводоканал".

Здійснення обслуговування та ремонту спірних мереж, які не перебувають на балансі Ковельського УВКГ "Ковельводоканал", за кошти підприємства зумовить завдання прямих збитків управлінню та міститиме ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.191 "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем" Кримінального кодексу України.

Діючий тариф не передбачає прибутку і діє на рівні затвердженої собівартості. Кошти, які передбачені на розвиток підприємства - це стаття амортизаційних відрахувань, передбачених тарифом.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначено Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р. (далі - Правила). Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.2 Правил передбачено, що виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - це суб`єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - виробник).

Згідно п. 1.3 Правил виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Вищий арбітражний суд України в п. 7 роз`яснення №02-5/225 від 02.04.1994р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з судовим захистом права державної власності" вказав, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Тобто, навіть за умови знаходження певного майна на балансі підприємства, але без належного оформлення комунальної власності на таке майно, у Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" були б відсутні правові підстави для здійснення обслуговування такого майна.

Справді в 2017, 2018 роках є судові рішення, якими Розділ 6 "Межі балансової належності" Договору на подачу холодної води з комунального водопроводу визнано в редакції позивача, однак жодним судовим рішенням не встановлено технічні характеристики мереж, зокрема, їх протяжність, матеріал труб, балансова вартість, рік введення в експлуатацію, що необхідно для здійснення їх належного обслуговування, ремонту.

Відповідач вказав, що всупереч неправдивому твердженню позивача про відсутність централізованого водопостачання в адміністративному приміщенні за адресою вул. Володимирська, 97 А в м. Ковель, на території ПТМ "Ковельтепло" за вказаною адресою заходить два незалежних водопровідних вводи: один - з боку будинку по вул. 40 р. Перемоги, 13 в м. Ковелі, а інший - з боку будинку по вул. Володимирська, 97 в м. Ковелі. Кожен з вказаних вводів спроможний повністю забезпечити холодним водопостачанням як котельню так і адміністративне приміщення. Водопровідний ввід з боку будинку по вул. Володимирська, 97 в м. Ковелі на сьогоднішній день працює в звичайному режимі і забезпечує холодним водопостачанням об`єкти ПТМ "Ковельтепло". Використання того чи іншого водопровідного вводу регулюється безпосередньо в камері переключення на території ПТМ "Ковельтепло" і таке регулювання можливе без участі Ковельського УВКГ "Ковельводоканал".

Крім того, перебування працівників ПТМ "Ковельтепло", котрі мають робоче місце в даному адмінприміщенні та кількість яких становить понад 20 осіб, впродовж 1,5 роки було б неможливим при відсутності централізованого водопостачання та не функціонування, в першу чергу, вбиралень. І при цьому, ПТМ "Ковельтепло" звернулось до Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" з приводу цього питання лише один раз 01.04.2019р. та ще раз через міського голову 16.04.2019р., фактично, на початку виникнення проблемної ситуації.

Поруч з цим, вказаний відзив відповідача містив клопотання про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ковельську міську раду Волинської області.

03.12.2020р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь №1844 від 02.12.2020р. на відзив відповідача, в котрому позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

При цьому засвідчив, що відповідно до п.п. 5, 6 п. 2 ст. 6 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем комунальних послуг з централізованого водопостачання та послуг з централізованого водовідведення є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" є надавачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Ковелі та Ковельському районі.

Згідно з п. 1 ст. 12 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

У відзиві на позовну заяву відповідач Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" і не згадує про договірні відносини з позивачем, які склалися на підставі укладених договорів, зокрема, Договору №2 В ПТМ на подачу холодної води з комунального водопроводу від 26.12.2018р. в редакції позивача. Як вбачається з укладеного договору, який прийнятий відповідачем з протоколом розбіжностей до договору, п.6.1 передбачено, що між Споживачем та Виробником встановлюється межа балансової належності водопровідних мереж і споруд відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах країни, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №190 від 27.06.2008р.

Водопровідні вводи до об`єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатує та обслуговує Виробник відповідно до рішення Ковельської міської ради 29.01.2015р. №65/2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж".

Водопровідні вводи до насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільчі мережі від них експлуатують підприємства, на балансі яких вони перебувають.

Внутрішні водопровідні мережі, споруди і пристрої включно з водомірним вузлом і розміщеною на ньому протипожежною засувкою знаходяться на балансі Споживача, експлуатуються та обслуговуються останнім. Тому бездіяльність відповідача Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" по ремонту водопроводу є, на думку позивача, неправомірною, і не спростованою належними та допустимими доказами.

Поруч з цим, відповідач не заперечує ту обставину, що 29 січня 2015р. Ковельською міською радою було прийнято Рішення № 65/2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж", відповідно до якого Ковельському УВКГ "Ковельводоканал" слід прийняти на баланс підприємства водопровідні вводи і розподільчі мережі холодного водопостачання до зрізу будівель комунальних підприємств (ПТМ "Ковельтепло", РЖКП № 1, РЖКП № 2, КП "Добробут") та бюджетних установ міста, водовідведення до першого від будівлі колодязя включно. До моменту фактичного прийняття на баланс комунальних підприємств мереж, зазначених в п.1 даного рішення, обслуговування та ремонт вказаних мереж проводити Ковельському УВКГ "Ковельводоканал", ПТМ "Ковельтепло" за власні кошти. Рішення сьогодні діє, в судовому порядку недійсним не визнавалось, не оскаржувалось.

Як вбачається з рішення господарського суду по справі № 903/109/18, судами встановлено, що "... Ковельською міською радою унормовано порядок обслуговування водопровідних та теплових мереж на підставі рішень № 65/2 від 29.01.2015р. та № 74/43 від 23.07.2015р. та укладеними між сторонами Договором на прийняття стічних вод до комунальної каналізації №2-КС ПТМ від 02.03.2015р. на період з 01.02.2015р. по 31.12.2015р. та Договором № 2 КС - ПТМ на приймання стічних вод до комунальної каналізації від 28.12.2015р. на період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., які є чинними. Крім того, між сторонами було укладено Договір про співпрацю від 18.05.2015р., який є діючим".

Посилання відповідача Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" у відзиві на ту обставину, що позивач надав неправдиву інформацію про відсутність Централізованого водопостачання в адміністративному приміщенні за адресою вул. Володимирська, 97а в м. Ковелі спростовується долученими до позовної заяви копіями розрахунку витрати холодної води на потреби ПТМ "Ковельтепло" за квітень 2019р., вересень 2020р., з яких вбачається споживання води 0 м3.

Також адмінприміщення по вул. Володимирській, 97а та пожежний гідрант на території котельні в м. Ковелі на даний час можуть працювати лише від водопроводу, на якому виявлено порив, так як на вказаному трубопроводі відсутня запірна арматура, яка б забезпечила перекриття аварійної ділянки.

Позивач заперечив і той факт, що ПТМ "Ковельтепло" лише раз зверталося з приводу вирішення даної ситуації до відповідача на початку її виникнення, оскільки підприємство 03.07.2019р. за вих. № 1747 листом зверталося повторно до міського голови; 16.12.2019р. за вих. № 3756 листом до Начальника Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" Рибачка Ю.І., копія міському голові; 09.09.2020р. за вих. № 1412 знову ж таки до міського голови. Однак, дана ситуація і на сьогодні залишається не врегульованою.

Також позивач звернув увагу суду на те, що 28 грудня 2017р. ПТМ "Ковельтепло" було надіслано лист вих. № 2244 Ковельському міському голові Кіндеру О.О., в якому вкотре повідомило про ігнорування рішення міської ради Ковельським УВКГ "Ковельводоканал", та нав`язування, користуючись монопольним становищем, ПТМ "Ковельтепло" обслуговування водопровідних вводів та мереж водовідведення, які не перебувають на балансі підприємства позивача, а доказів знаходження на балансі ПТМ "Ковельтепло" мереж холодного водопостачання та каналізаційних мереж відповідач також не надав.

14.12.2020р. судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.01.2021р., встановлення відповідачу строку до 04.01.2021р. для подачі суду та направлення на адресу позивача письмових пояснень стосовно відповіді на відзив на позовну заяву, встановлення позивачу строку до 14.01.2021р. для надання суду та відповідачу пояснень (за наявності) на пояснення на відповідь на відзив.

При цьому в підготовчому судовому засіданні заявлене відповідачем у відзиві №1311 від 24.11.2020р. на позовну заяву клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ковельської міської ради, господарським судом не розглядалось.

В той же час, ухвалою суду від 14.12.2020р. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 14.12.2020р.) судом було постановлено повідомити Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" про процесуальні дії, вчинені судом в судовому засіданні 14.12.2020р. за наслідками підготовчого судового засідання.

08.01.2021р. на адресу суду від Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" надійшли заперечення від 04.01.2021р. №04 з доказами надіслання останніх на адресу позивача у справі, в котрих відповідач позов заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та цих запереченнях.

При цьому відповідач засвідчив, що 29.01.2015 року Ковельська міська рада прийняла рішення №65/2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж" (далі-Рішення), згідно п. 1 котрого міська рада вирішила прийняти у комунальну власність міста з подальшою передачею на баланс Ковельському УВКГ "Ковельводоканал" та ПТМ "Ковельтепло" безгосподарні водопровідні вводи і розподільчі мережі холодного водопостачання до зрізу комунальних підприємств (ПТМ "Ковельтепло", РЖКП №1, РЖКП №2, ДП "Добробут") та бюджетних установ міста, відведення до першого від будівлі колодязя включно; безгосподарні теплові мережі, мережі гарячого водопостачання до зрізу комунальних підприємств (Ковельське УВКГ "Ковельводоканал", РЖКП №1, РЖКП №2, ДП "Добробут") та бюджетних установ міста відповідно.

Відповідно до п.5 Рішення "… до моменту фактичного прийняття на баланс комунальних підприємств мереж, зазначених в п.1 даного рішення, обслуговування та ремонт вказаних мереж проводити Ковельському УВКГ "Ковельводоканал" ... за власні кошти... ".

Обов`язки по вчиненню необхідних дій були покладені на відділ комунального господарства Ковельської міської ради (п.2 рішення); контроль за виконанням цього рішення - на постійну комісію з питань житлово-комунального господарства, екології та благоустрою ...(п.6 рішення).

Тобто, згідно рішення безгосподарні водо- та тепломережі повинні були бути прийняті у комунальну власність міста з їх подальшою передачею на баланс Ковельському УВКГ "Ковельводоканал" та ПТМ "Ковельтепло".

Проте, станом на сьогоднішній день водопровідні вводи і розподільчі мережі холодного водопостачання до зрізу будівель ПТМ "Ковельтепло" не визнані безгосподарними; відсутнє рішення Ковельської міської ради про прийняття їх у комунальну власність міста; відсутнє рішення Ковельської міської ради про передачу даних мереж на баланс Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" з комунальної власності міста.

Водопроводи-вводи до котелень, бойлерних та теплових пунктів ПТМ "Ковельтепло", що знаходяться у м. Ковелі за адресами вул. Володимирська, 97а (адміністративне приміщення), вул. Володимирська, 85 в м. Ковелі не перебувають на балансі управління.

Згідно П(С)БО №7 "Основні засоби" у відомості нарахувань амортизації по підприємству будь які записи по вказаних мережах (об`єктах) відсутні.

Відповідно до п. 1.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27.06.2008 року № 190, водопровідні вводи до теплових пунктів (далі - ТП), котелень, окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільчі мережі від цих об`єктів експлуатують підприємства, на балансі яких перебувають ці об`єкти. Водопровідні вводи до об`єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатують виробники.

Експлуатацію мереж холодного водопостачання в межах ТП та котелень здійснюють організації, на балансі (в управлінні) яких вони перебувають.

Відповідно до п.4.7. Статуту Ковельського УВКГ "Ковельводоканал", Засновник має право здійснювати контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо, не втручаючись в господарську діяльність Підприємства.

Крім того, в 2017, 2018 роках є судові рішення, якими Розділ 6 "Межі балансової належності" Договору на подачу холодної води з комунального водопроводу визнано в редакції позивача, однак жодним судовим рішенням не встановлено технічні характеристики мереж, зокрема, їх протяжність, матеріал труб, балансова вартість, рік введення в експлуатацію, що необхідно для здійснення їх належного обслуговування, ремонту.

Даний спір між позивачем та відповідачем, на думку останнього, склався саме через бездіяльність органу місцевого самоврядування - Ковельської міської ради Волинської області, як засновника комунальних підприємств: Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" та Ковельського УВКГ "Ковельводоканал", так як виключно від Засновника комунальних підприємств залежить прийняття рішення про передачу в комунальну власність спірних об`єктів та визначення балансової належності таких об`єктів між позивачем та відповідачем.

Тобто, в даному випадку Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" вважає, що не є належним відповідачем у даній справі.

14.01.2021р. на адресу суду від ПТМ "Ковельтепло" надійшли додаткові пояснення від 13.01.2021р. №43, в котрих позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

При цьому позивач засвідчив, що у своєму запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" і не згадує про договірні відносини з позивачем, які склалися на підставі укладених договорів, зокрема, Договору № 2 В ПТМ на подачу холодної води з комунального водопроводу від 26.12.2018р. в редакції позивача. Як вбачається з укладеного договору, який прийнятий відповідачем з протоколом розбіжностей до договору, п.6.1 передбачено, що між Споживачем та Виробником встановлюється межа балансової належності водопровідних мереж і споруд відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 190 від 27.06.2008р.

Водопровідні вводи до об`єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатує та обслуговує Виробник відповідно до рішення Ковельської міської ради від 29.01.2015р. № 65 / 2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж".

Водопровідні вводи до насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільчі мережі від них експлуатують підприємства, на балансі яких вони перебувають. Внутрішні водопровідні мережі, споруди і пристрої включно з водомірним вузлом і розміщеною на ньому протипожежною засувкою знаходяться на балансі Споживача, експлуатуються та обслуговуються останнім. Тому бездіяльність відповідача Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" по ремонту водопроводу, на думку позивача, є неправомірною, і не спростованою належними та допустимим доказами.

Разом з тим, відповідач не заперечує ту обставину, що 29 січня 2015р. Ковельською міською радою було прийнято Рішення № 65/2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж", відповідно до якого Ковельському УВКГ "Ковельводоканал" слід прийняти на баланс підприємства водопровідні вводи і розподільчі мережі холодного водопостачання до зрізу будівель комунальних підприємств (ПТМ "Ковельтепло", РЖКП № 1, РЖКП № 2, КП "Добробут") та бюджетних установ міста, водовідведення до першого від будівлі колодязя включно. До моменту фактичного прийняття на баланс комунальних підприємств мереж, зазначених в п.1 даного рішення, обслуговування та ремонт вказаних мереж проводити Ковельському УВКГ "Ковельводоканал", ПТМ "Ковельтепло", за власні кошти. Рішення сьогодні діє, в судовому порядку недійсним не визнавалось, не оскаржувалось.

А тому, безпідставним та некоректним, на думку позивача, є посилання відповідача у запереченнях на те, що даний спір між позивачем та відповідачем склався саме через бездіяльність органу місцевого самоврядування - Ковельської міської ради, як засновника комунальних підприємств, так як виключно від Засновника залежить прийняття рішення про передачу в комунальну власність спірних об`єктів та визначення балансової належності таких об`єктів між позивачем та відповідачем.

І тим більше абсурдними, на думку позивача, є твердження відповідача Ковельського УВКГ "Ковельводоканал", що він не є належним відповідачем у даній справі, адже між сторонами існують договірні відносини, які не виконуються належним чином останнім.

Також, позивач вважає, що на даний час Ковельською міською радою унормовано порядок обслуговування водопровідних та теплових мереж на підставі рішення № 65/2 від 29.01.2015р. та укладеним між сторонами Договором на подачу холодної води з комунального водопроводу № 2 В ПТМ від 26.12.2018р. які є чинними, та не заперечується відповідачем.

Згідно схем наданих відповідачем УВКГ "Ковельводоканал", до укладеного договору між сторонами на подачу холодної води, останнім визначено точки розподілу надання послуг з централізованого постачання холодної води, відповідно до яких аварійна ділянка трубопроводу в районі будинку но вул. 40 років Перемоги, 13 належить саме відповідачу, адже на схемі чітко вказано точку підключення адмінприміщення ПТМ "Ковельтепло" по вул. Володимирська, 97А в м. Ковелі.

Також, зі схеми підключення адмінприміщення по вул. Володимирська,97А та котельні по вул. Володимирська, 85 в м. Ковелі до мереж централізованого водопостачання вбачається, що адмінприміщення не може використовувати воду із іншого водопроводу окрім того, який пошкоджено.

Доказів знаходження на балансі позивача підприємства теплових мереж "Ковельтепло" мереж холодного водопостачання та каналізаційних мереж, які є предметом даного спору відповідач також не надав.

Відповідно до ст. 207 ГПК України, до початку розгляду справи по суті головуючий суддя з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Відтак, з огляду на те, що в підготовчому судовому засіданні судом не було розглянуте відповідне клопотання відповідача, заява Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ковельської міської ради, виступила предметом розгляду судового засідання 18 січня 2021 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.01.2021р. підтримав клопотання про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ковельської міської ради.

В судовому засіданні 18.01.2021р. суд, не приступаючи до розгляду справи по суті, постановив ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 08.02.2021р., залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ковельської міської ради, зобов`язання позивача надіслати на адресу третьої особи копію позовної заяви з доданими до неї документами, відповіді №1844 від 02.12.2020р. на відзив на позовну заяву, додаткових пояснень №43 від 13.01.2020р., докази надіслання вказаних документів надати суду, зобов`язання відповідача надіслати на адресу третьої особи копію відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами, заперечення на відповідь на відзив від 04.01.2021р. №04, докази надіслання надати суду, встановлення Ковельській міській раді строк до 01.02.2021р. включно для подачі суду письмових пояснень по суті справи і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду); а також пояснень стосовно виконання рішень Ковельської міської ради від 29.01.2015р. №65/2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж" в частині прийняття у комунальну власність міста з подальшою передачею на баланс Ковельському управлінню водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" безгосподарних водопровідних вводів і розподільчих мереж холодного водопостачання до зрізу будівель комунальних підприємств (ПТМ "Ковельтепло", РЖКП №1, РЖКП №2, КП "Добробут") та бюджетних установ міста, водовідведення до першого від будівлі колодязя включно, Підприємству теплових мереж "Ковельтепло" безгосподарних теплових мереж, мереж гарячого водопостачання до зрізу будівель комунальних підприємств (Ковельське УВКГ "Ковельводоканал", РЖКП №1, РЖКП №2, КП "Добробут") та бюджетних установ міста, а також рішення від 23.07.2015р. №74/43 "Про безоплатну передачу безгосподарних мереж" в частині прийняття у комунальну власність міста з подальшою передачею на баланс Ковельському управлінню водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" безгосподарних мереж водопостачання та водовідведення, одночасно надіслати позивачу та відповідачу - копію пояснень/заперечень та доданих документів, докази такого направлення надати суду, встановлення сторонам строк до 08.02.2021р. включно для подачі суду та іншим учасникам процесу письмових пояснень/заперечень (за наявності) стосовно позиції третьої особи та додаткових пояснень ПТМ "Ковельтепло" №43 від 13.01.2020р., явку представників сторін та третьої особи в судове засідання визначено обов`язковою.

22.01.2021р. на адресу суду від позивача надійшла заява від 21.01.2021р. №69 про приєднання до матеріалів справи поштових документів в підтвердження надіслання на адресу Ковельської міської ради позовної заяви з додатками, відповіді на відзив та додаткових пояснень.

01.02.2021р. на адресу суду від Ковельської міської ради надійшли письмові пояснення №19.07/7 від 29.01.2021р., в котрих міська рада засвідчила, що керуючись ст. ст. 78, 136 ГК України, п. 30 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 1.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 та враховуючи розпорядження Ковельського міського голови від 09.12.2014р. №355-р, Ковельська міська рада прийняла рішення "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж" від 29.01.2015р. №65/2, яким унормовала порядок обслуговування водопровідних та теплових мереж. Станом на час розгляду цієї справи рішення від 29.01.2015р. №65/2 є чинним та не заперечується сторонами.

Порушене питання щодо експлуатації та обслуговування мереж водопостачання та водовідведення врегульовано діючими Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190 (далі - Правила).

Пунктом 1.7 Правил визначено, що водопровідні вводи до теплових пунктів (далі - ТП), котелень, окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільчі мережі від цих об`єктів експлуатують підприємства, на балансі яких перебувають ці об`єкти. Водопровідні вводи до об`єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатують виробники.

З огляду на викладене, враховуючи те, що теплові пункти та котельні перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Ковеля, правові норми п. 1.7. Правил повинні застосовуватись наступним чином: "Водопровідні вводи до об`єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатують виробники".

Ковельська міська рада, керуючись п. 31 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.п. 1.16 ст. 197 Податкового кодексу України, розглянувши звернення Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" від 04.03.2015р. № 427 та від 18.05.2015р. № 980 з метою подальшої належної експлуатації технічного обслуговування мереж прийняла рішення "Про безоплатну передачу безгосподарних мереж" від 23.07.2015р. № 74/43, яким прийняла безоплатно у комунальну власність міста з подальшою передачею на баланс УВКГ "Ковельводоканал" (згідно додатків 1, 2), та зобов`язала УВКГ "Ковельводоканал" ( ОСОБА_1 ) прийняти на баланс підприємства безгосподарні мережі водопостачання водовідведення.

Станом на час розгляду цієї справи рішення від 23.07.2015р. № 74/43 є чинним, не заперечується сторонами та у відповідності до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Ковельська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Ковель та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами, а тому діючи у межах владних повноважень законно прийняла рішення від 29.01.2015р. № 65/2, яким врегулювала порядок обслуговування водопровідних та теплових мереж та рішення від 23.07.2015р. № 74/43, яким врегулювала питання передачі на баланс УВКГ "Ковельводоканал" безгосподарних мереж водопостачання та водовідведення (згідно додатків 1,2 ).

03.02.2021р. на адресу суду від позивача надійшли заяви про приєднання до матеріалів справи копій листа ПТМ "Ковельтепло" від 25.09.2019р. №2677, листа Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2019р. №8/9.1.1 5354-19 та поштової квитанції від 03.02.2021р.

05.02.2021р. на адресу суду від відповідача надійшли пояснення/заперечення по справі №81 від 05.02.2021р., в котрих відповідач позов заперечив та просив суд відмовити в задоволенні останнього в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву та цих запереченнях.

При цьому, відповідач засвідчив, що вказані в позовній заяві мережі в районі будинку по вул. 40р. Перемоги, 13 в м. Ковелі не перебувають у комунальній власності міста та не передані на баланс Ковельського УВКГ "Ковельводоканал", витрати на їх обслуговування не включено до тарифу управління, тому не можуть обслуговуватися ним.

Позивачем, на переконання відповідача, не надано жодних документів, які б свідчили про перебування мереж на балансі Ковельського УВКГ "Ковельводоканал".

Договір № 2В ПТМ від 26.12.2018р. на подачу холодної води з комунального водопроводу був запропонований позивачу для підписання з редакцією 6.1 Розділу 6 "Межі балансової належності" наступним чином: "Між споживачем і Виробником встановлюється така межа балансової належності водопровідних мереж і споруд: водопровідні вводи до теплових пунктів, котелень, окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільні мережі від цих об`єктів експлуатують підприємства, на балансі яких перебувають ці об`єкти; внутрішні водопровідні мережі, споруди і пристрої включно з водомірним вузлом і розміщеною на ньому протипожежною засувкою знаходяться на балансі Споживача, експлуатуються та обслуговуються останнім, що узгоджується з п. 1.7 Правил.

Однак, ПТМ "Ковельтепло" в Протоколі розбіжностей від 28.12.2019р. до Договору №2 В ПТМ на подачу холодної води з комунального водопроводу від 26.12.2018р. вимагав зазначити п.6.1 Розділу 6 "Межі балансової належності" в своїй редакції.

У відповідь 16.01.2019 р. Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" надало Протокол узгодження розбіжностей до Договору №2В ПТМ, в якому наполягало на укладенні Договору з викладенням п. 6.1 Розділу 6 "Межі балансової належності" в його первинній редакції.

Справді в 2017, 2018 роках є судові рішення, якими Розділ 6 "Межі балансової належності" Договору на подачу холодної води з комунального водопроводу визнано в редакції позивача, однак жодним судовим рішенням не встановлено технічні характеристики мереж, зокрема, їх протяжність, матеріал труб, балансова вартість, рік введення в експлуатацію, що необхідно для здійснення їх належного обслуговування, ремонту.

Щодо Рішення Ковельської міської ради №65/2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж", прийнятого 29.01.2015 року відповідач зауважив, що Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" з метою недопущення завдання збитків комунальному підприємству неодноразово своїми листами №160 від 17.02.2017р., №221 від 16.03.2017р., № 569 від 26.05.2017р., № 809 від 16.06.2017р., № 2020 від 20.12.2017р. зверталось до Ковельської міської ради з проханням посприяти щодо: внесення змін в рішення Ковельської міської ради Волинської області від 29.01.2015 року №65/2, скасувавши його в частині зобов`язання Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" за власні кошти обслуговувати та ремонтувати безгосподарні водопровідні вводи до котелень та каналізаційні мережі від них; передачі безгосподарних водопровідних вводів до котелень та каналізаційні мережі від них на баланс ПТМ "Ковельтепло" з подальшим укладенням з Ковельським УВКГ "Ковельводоканал" договору на їх обслуговування та оформленням Актів балансової належності та експлуатаційної відповідальності мереж.

Проте, станом на сьогодні управління не отримало жодної відповіді на свої звернення.

Крім того, згідно тверджень ПТМ "Ковельтепло", викладених в позовній заяві, 29.03.2019 року адміністративне приміщення позивача по вул. Володимирській, 97А в м. Ковелі відключене від холодного водопостачання через порив підвідного трубопроводу (тобто спірного водопровідного вводу), тому з квітня 2019 року на даному об`єкті відсутнє холодне водопостачання, про що свідчать розрахунки витрат холодної води на потреби ПТМ "Ковельтепло" за квітень 2019р, вересень 2020 року.

Однак, згідно наданих позивачем Ковельському УВКГ "Ковельводоканал" розрахунків витрат холодної води на потреби ПТМ "Ковельтепло" за грудень 2020 року за адресою адмінприміщення по вул. Володимирській, 97А в м. Ковелі було використано 19 метрів кубічних холодної води, за січень 2021 року - 14 метрів кубічних.

Факт відновлення споживання послуг з централізованого водопостачання підтверджується Актом від 15.12.2020 року про контрольне зняття показників лічильників, складеного представником відповідача за підписом представника позивача.

Даним Актом зафіксовано показник лічильника № 20100331292 в адміністративному корпусі 1555 метрів кубічних, показник якого на момент зупинення надання послуг в березні 2019 року згідно розрахунків витрат холодної води на потреби ПТМ "Ковельтепло" за березень, квітень 2019р. та й за наступні місяці аж до грудня 2020 року становив 1541 метрів кубічних.

В той же час, згідно розрахунку витрат холодної води на потреби ПТМ "Ковельтепло" за лютий 2019 року (перед пошкодженням спірного водопроводу) було спожито 8 метрів кубічних холодної води.

Водночас, позивач в своїх додаткових поясненнях від 13.01.2021 року №43 зазначив, що адмінприміщення не може використовувати воду із іншого водопроводу окрім того, який пошкоджено та на підтвердження цього надав схеми підключення.

Зважаючи на дані обставини, твердження позивача про відсутність централізованого водопостачання в адміністративному приміщенні за адресою вул. Володимирська, 97 А в м. Ковелі, на переконання відповідача, не відповідають дійсності.

Присутні в судовому засіданні 08.02.2021р. представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача позов заперечили та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву та письмових поясненнях/запереченнях.

Присутній в судовому засіданні 08.02.2021р. представник третьої особи-Ковельської міської ради підтримав, висловлену міською радою у письмових поясненнях №19.07/7 від 29.01.2021р., позицію у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін та третьої особи, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений позивачем до відповідача позов підлягає до часткового задоволення.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 11 ЦК України зазначено що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2018 року між Ковельським управлінням водопровідно-каналізаційним господарством "Ковельводоканал" (Виробник) та Підприємством теплових мереж "Ковельтепло" (Споживач) було укладено Договір №2 В ПТМ на подачу холодної води з комунального водопроводу з Додатком №1 до нього "Перелік об`єктів та точок комерційного обліку споживача" протоколом розбіжностей до вказаного договору, згідно з п. 2.1. котрого виробник бере на себе зобов`язання забезпечувати Споживача питною водою, яка відповідає ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання зовнішні мережі та споруди", що є сировиною для виробництва гарячої води та для власних потреб Споживача, до межі балансової належності в необхідних Споживачу обсягах, що визначаються згідно показів засобів обліку води в порядку, передбаченому даним Договором. Підтримувати в місці приєднання Споживача до міської комунальної водопровідної мережі напір не менше 20 м водяного стовпа для забезпечення безаварійної роботи технологічного обладнання. Об`єкти Споживача зазначені в Додатку №1.

У відповідності до п. 4.1. договору розрахунки за воду, використану Споживачем, здійснюються на підставі щомісячно виставлених Виробником рахунків, згідно з Правилами, чинним законодавством України та затвердженими тарифами, які Споживач отримує у відділі обліку і збуту Виробника. Рахунок наданий Водоканалом є одночасно актом передавання-приймання виконаних робіт. У разі змін тарифів, діючих на час укладення договору, оплата Споживачем наданих йому послуг здійснюється за новими цінами без зміни інших умов договору.

Споживач має право на, зокрема, отримання своєчасно та належної якості послуг згідно із законодавством та умовами цього договору (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.12. договору Виробник зобов`язаний, зокрема, забезпечувати вчасне та відповідної якості надання послуг згідно із законодавством та умовами Договору.

Згідно з п. 9.1. цього договору цей договір укладається строком до 31.12.2019р. і набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками уповноваженими представниками Сторін. Взаємні права та обов`язки Сторін, передбачені даним Договором, виникають у них з 01.01.2019р.

Вказаний договір підписано сторонами та скріплено відтисками печаток господарюючих суб`єктів.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між сторонами був укладений договір, що за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Договір №2 В ПТМ на подачу холодної води з комунального водопроводу від 26.12.2018р. предметом судового розгляду не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Згідно статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч. ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2019 року адміністративне приміщення ПТМ "Ковельтепло" по вул. Володимирській, 97А та резервний ввід котельні по вул. Володимирській, 85 в м. Ковелі були відключені від холодного водопостачання через порив підвідного трубопроводу. Таким чином, з квітня 2019р. на даних об`єктах відсутнє холодне водопостачання, про що свідчать розрахунки витрати холодної води на потреби ПТМ "Ковельтепло" за квітень 2019р, вересень 2020р.

Листом від 01.04.2019р. вих. № 890 позивач - ПТМ "Ковельтепло" звернулося до відповідача - Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" з проханням ліквідувати порив водопроводу. Однак, відповіді позивач не отримав, водопостачання не відновив.

16 квітня 2019р. за вих. № 991 позивач звернувся письмово до Ковельського міського голови Кіндера О.О. з приводу відсутності холодного водопостачання в приміщенні адмінбудівлі по вул. Володимирській, 97а в м. Ковелі.

11 червня 2019 року за вх. № 529 ПТМ "Ковельтепло" отримало відповідь за підписом заступника Ковельського міського голови від 20.05.2019р. №544/3.17/2-19, якою було надіслано відповідь відповідача № 618 від 15.05.2019р., з котрої вбачається, що УВКГ "Ковельводоканал" не має наміру ремонтувати даний водопровід і, відповідно, подавати холодне водопостачання на об`єкт ПТМ "Ковельтепло".

Згідно пункту 3.1. Статуту Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (нова редакція), затвердженого рішенням міської ради 23.04.2020р. №66/6 підприємство створене з метою отримання прибутку, підвищення ефективності використання майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Ковеля, а також з метою забезпечення всіх категорій споживачів водопостачанням та водовідведенням, належним обслуговуванням водопровідних та каналізаційних систем, виконанням інших робіт та послуг.

Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" є одним з основних надавачів послуг водопостачання водовідведення в м. Ковелі та Ковельському районі. Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" належить до комунальної форми власності. Власником підприємства є Ковельська міська рада, якій згідно ст.17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Ковельське УВКГ.

Згідно ст. 7 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення шляхом, зокрема, забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання залежно від району та умов проживання.

У відповідності до ст. 22 вказаного Закону споживачі питної води, послуг з питного водопостачання та водовідведення мають право на: забезпечення питною водою, якість якої відповідає державним санітарним нормам і правилам, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання; підключення в установленому порядку до централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням. При цьому договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг (ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавцем послуг з централізованого водопостачання та послуг з централізованого водовідведення є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення (ст. 6 Закону).

Суд зазначає, що порядок користування системами централізованого. комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначено Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України' № 190 від 27.06.2008р. Дані Правила є обов`язковими для всix юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

У відповідності до п.п.1.3., 1.5.-1.7. вказаних Правил, виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем. Водопровідні вводи державного житлового фонду, житлово-будівельних кооперативів (далі - ЖБК), а також об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ), усі магістральні й розподільчі внутрішньоквартальні мережі централізованого водопостачання, а також вуличні водорозбірні колонки, призначені для колективного водокористування, окремо розташовані підвищувальні насосні станції холодного водопостачання, артезіанські свердловини передаються за згодою власника згідно з відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування на баланс виробника для подальшої експлуатації. За стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі. Водопровідні вводи до теплових пунктів (далі - ТП), котелень, окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільчі мережі від цих об`єктів експлуатують підприємства, на балансі яких перебувають ці об`єкти. Водопровідні вводи до об`єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатують виробники. Експлуатацію мереж холодного водопостачання в межах ТП та котелень здійснюють організації, на балансі (в управлінні) яких вони перебувають.

Згідно п.2.1 Правил, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 2 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" є виробником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії №8 від 02.12.2011 року (переоформлено рішенням від 20.10.2015 року №2601).

Відтак, як вбачається з матеріалів справи, УВКГ "Ковельводоканал" ігнорує неодноразові вимоги щодо відновлення пошкодженого водопроводу мотивуючи це тим, що вказана аварійна ділянка водопроводу має перебувати на балансі ПТМ "Ковельтепло".

Однак, такі твердження та дії відповідача, на думку та переконання суду, не узгоджуються з умовами укладеного між УВКГ "Ковельводоканал" та ПТМ "Ковельтепло" Договору №2 В ПТМ на подачу холодної води з комунального водопроводу від 26.12.2018р., а також з рішеннями Ковельської міської ради від 29.01.2015р. №65/2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж" та від 23.07.2015р. №74/43 "Про безоплатну передачу безгосподарних мереж".

Так, рішенням Ковельської міської ради від 29.01.2015р. №65/2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж" було вирішено прийняти у комунальну власність міста з подальшою передачею на Баланс: - Ковельському управлінню водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" безгосподарні водопровідні вводи і розподільчі мережі холодного водопостачання до зрізу будівель комунальних підприємств (ПТМ "Ковельтепло", РЖКП №1, РЖКП №2, КП "Добробут") та бюджетних установ міста, водовідведення до першого від будівлі колодязя включно; - Підприємству теплових мереж "Ковельтепло" безгосподарні теплові мережі, мережі гарячого водопостачання до зрізу будівель комунальних підприємств (Ковельське УВКГ "Ковельводоканал", РЖКП №1, РЖКП №2, КП "Добробут") та бюджетних установ міста. Відділу комунального господарства (Балак О.С.) здійснити необхідні дії щодо приймання-передачі вищевказаних засобів відповідно до вимог чинного законодавства. Ковельському УВКГ "Ковельводоканал" (Рибачок Ю.І.) прийняти на баланс підприємства водопровідні вводи і розподільчі мережі холодного водопостачання до зрізу будівель комунальних підприємств (ПТМ "Ковельтепло", РЖКП №1, РЖКП №2, КП "Добробут") та бюджетних установ міста, водовідведення до першого від будівлі колодязя включно. Підприємству теплових мереж "Ковельтепло" (Бойко В.І.) прийняти на баланс підприємства теплові мережі, мережі гарячого водопостачання зрізу будівель комунальних підприємств (Ковельське УВКГ "Ковельводоканал", РЖКП №1, РЖКП №2, КП "Добробут") та бюджетних установ міста. До моменту фактичного прийняття на баланс комунальних підприємств мереж, зазначених в п.1 даного рішення, обслуговування та ремонт вказаних мереж проводити Ковельському УВКГ "Ковельводоканал" (Рибачок Ю.І.), ПТМ "Ковельтепло" (Бойко В.І.) за власні кошти.

Водночас, рішенням Ковельської міської ради від 23.07.2015р. №74/43 "Про безоплатну передачу безгосподарних мереж" було вирішено прийняти безоплатно у комунальну власність міста з подальшою передачею на баланс Ковельському управлінню водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" безгосподарні мережі водопостачання та водовідведення (згідно додатків 1,2). Відділу комунального господарства (Балак О.С.) здійснити необхідні дії щодо приймання-передачі вищевказаних мереж відповідно до вимог чинного законодавства. Ковельському УВКГ "Ковельводоканал" (Рибачок Ю.І.) прийняти на баланс підприємства безгосподарні мережі водопостачання та водовідведення. Вважати таким, що втратило чинність рішення міської ради від 15.04.2015р. №69/44 "Про безоплатну передачу безгосподарних мереж". Контроль за виконанням цього рішення покласти на комісію з питань житлово-комунального господарства, екології та благоустрою міста, комунального майна, промисловості, будівництва, транспорту, зв`язку, торговельного та побутового обслуговування населення (Кіндер Г.О.).

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання щодо скасування актів органів виконавчої влади, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням ради, прийнятим у межах її повноважень, вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частинами дев`ятою та десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В аспекті викладеного, суд засвідчує, що рішення Ковельської міської ради від 29.01.2015р. №65/2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж" та від 23.07.2015р. №74/43 "Про безоплатну передачу безгосподарних мереж" предметом судових розглядів не виступали, у встановленому законом порядку скасовані не були та є чинними на даний час.

Також як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2019р. №8/9.1.15354-19, адресованого ПТМ "Ковельтепло", вимогами ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом. У разі якщо котельні, теплові пункти, які знаходяться в повному господарському віданні ПТМ "Ковельтепло", належать територіальній громаді міста, в особі Ковельської міської ради, ці об`єкти є комунальною власністю Ковельської міської ради

Поруч з цим, як вбачається з п. 6.1. укладеного договору №2 В ПТМ на подачу холодної води з комунального водопроводу від 26.12.2018р., який прийнятий відповідачем з розбіжностями до договору, між Споживачем та Виробником встановлюється межа балансової належності водопровідних мереж і споруд відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №190 від 27.06.2008р.; - водопровідні вводи до об`єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатує та обслуговує Виробник відповідно до рішення Ковельської міської ради від 29.01.2015р. №65/2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж"; - водопровідні вводи до насосних станцій для підвищення тиску а також розподільчі мережі від них експлуатують підприємства, на балансі яких вони перебувають; - внутрішні водопровідні мережі, споруди і пристрої включно з водомірним вузлом і розміщеною на ньому протипожежною засувкою знаходяться на балансі Споживача, експлуатуються та обслуговуються останнім.

При цьому, суд засвідчує, що балансова належність мереж вже неодноразово були предметом розгляду в суді про визнання укладеними договорів в редакції Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" (постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 14.08.2018р. по справі № 903/109/18; рішення Господарського суду Волинської області від 22.05.2017р. по справі № 903/213/17 та від 20.06.2017р. по справі № 903/312/17, які набрали законної сили).

Так, рішенням Господарського суду Волинської області від 22 травня 2017 року по справі №903/213/17, яке набрало законної сили, в позові Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" до Комунального підприємства теплових мереж "Ковельтепло", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ковельська міська рада про визнання договору укладеним, було відмовлено. При цьому, судом не було взято до уваги доводи позивача, що 01 січня 2015 року проектування котелень та теплових пунктів здійснювалось відповідно до вимог СНиП П-35-76 "Котельні установки" проектування зовнішніх та внутрішніх мереж водопроводу і каналізації в даному СНиП виділено в окремий Розділ 17 ("Водопровод и канализация"), відповідно до якого проект будівництва котельні включає в себе розділи ВК, та ЗВК (внутрішні та зовнішні мережі водопроводу каналізації), який може не входити до складу проекту лише у випадку реконструкції окремих елементів котелень (бойлерних) та входить до загальної вартості будівництва об`єкту, а отже вартість об`єкта будівництва (котельня, тепловий пункт) включає в себе вартість всіх інженер мереж, які є частиною проекту будівництва, включаючи зовнішні і внутрішні мережі водопостачання та водовідведення, а відтак про те, що при передачі на баланс ПТМ "Ковельтепло" котелень та теплопунктів (Бойлерних) дані об`єкти включали в себе вартість зовнішніх мереж водопостачання та каналізації, а тому дані мережі повинні знаходитися на балансі ПТМ "Ковельтепло" як частини прийнятих на баланс об`єктів (котелень). Таким чином, витрати на обслуговування і ремонт водопровідних вводів до котелень та зовнішніх мереж каналізації від них включені до тарифів ПТМ "Ковельтепло". Разом з тим, судом не взято до уваги твердження позивача щодо відсутності дій зі сторони Ковельської міської ради, а саме не визнання безгосподарними теплових мереж, відсутність рішення Ковельської міської ради про прийняття їх у комунальну власність міста та про передачу даних мереж на баланс Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" з комунальної власності міста, як на підставу до задоволення позову, оскільки підставою для укладення даного договору в редакції позивача, є докази знаходження на балансі ПТМ "Ковельтепло" зовнішніх водопровідних мереж і споруд холодного водопостачання та каналізації.

Крім того, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.08.2018р. у справі №903/109/18 за позовом Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" до підприємства теплових мереж "Ковельтепло", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Ковельська міська рада Волинської області про визнання укладеними договорів в редакції позивача, також було визначено, що оскільки позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про перебування мереж холодного водопостачання на балансі ПТМ "Ковельтепло", місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання укладеним договорів №2В ПТМ від 22 січня 2018 року на подачу холодної води з комунального водопроводу та №2КС ПТМ від 22 січня 2018 року на приймання стічних вод до комунальної каналізації в редакції Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал".

Поруч з цим, як вбачається з рішення господарського суду по справі № 903/109/18 від 22.05.2017р. судами встановлено, що "... Ковельською міською радою унормовано порядок обслуговування водопровідних та теплових мереж на підставі рішень № 65/2 від 29.01.2015р. та № 74/43 від 23.07.2015р. та укладеними між сторонами Договором на прийняття стічних вод до комунальної каналізації №2-КС ПТМ від 02.03.2015р. на період з 01.02.2015р. по 31.12.2015р. та Договором № 2 КС - ПТМ на приймання стічних вод до комунальної каналізації від 28.12.2015р. на період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., які є чинними. Крім того, між сторонами було укладено Договір про співпрацю від 18.05.2015р., який є діючим".

Відповідно до частини 4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з абз. 1, 3 п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від у 03.07.2018 у справі № 917/1345/17: "преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом; преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення".

Як вбачається з Довідки про наявність матеріально - технічної бази на котельнях підприємства станом на 01.10.2020р., зокрема, трубопровід холодного водопостачання, до якого підключені котельня Володимирська, 85 та адмінприміщення по вул. Володимирській, 97а в м. Ковелі на балансі ПТМ "Ковельтепло" не перебуває.

Згідно схем, наданих відповідачем УВКГ "Ковельводоканал", до укладеного договору між сторонами на подачу холодної води, останнім визначено точки розподілу надання послуг з централізованого постачання холодної води, відповідно до яких аварійна ділянка трубопроводу в районі будинку но вул. 40 років Перемоги, 13 в м. Ковелі належить саме відповідачу, адже на схемі чітко вказано точку підключення адмінприміщення ПТМ "Ковельтепло" по вул. Володимирська, 97А в м. Ковелі.

Також, зі схеми підключення адмінприміщення по вул. Володимирська,97А та котельні по вул. Володимирська, 85 в м. Ковелі до мереж централізованого водопостачання вбачається, що адмінприміщення не може використовувати воду із іншого водопроводу окрім того, який пошкоджено.

Доказів знаходження на балансі позивача підприємства теплових мереж "Ковельтепло" мереж холодного водопостачання та каналізаційних мереж, які є предметом даного спору відповідач також не надав.

Відтак, на переконання суду, підставною та такою, що підлягає до задоволення є вимога позивача про зобов`язання Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" за власний рахунок відновити водопровід в районі будинку по вул. 40 років Перемоги, 13 в м. Ковелі та забезпечити постачання питної води до об`єктів Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" по вул. Володимирській, 97а (адмінприміщення) та по вул. Володимирській, 85 (резервний ввід котельні) в м. Ковелі з дотриманням відповідної потужності та кількості.

Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст. 16 ЦК України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Надаючи правову оцінку належності обраного способу захисту належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Суд наголошує, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, слід враховувати, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 р. в справі "Артіко проти Італії", п. 32 рішення від 30 травня 2013 року в справі "Наталія Михайленко проти України").

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Суд зазначає, що рішення суду саме по собі повинне бути не декларативним, тобто за наслідками ухвалення (прийняття) акту правосуддя має здійснюватися відновлення порушених прав, за захистом яких звертається сторона до суду.

Отже, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (правова позиція ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 910/21911/14 ).

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

З урахуванням зазначеного та з огляду на одну із аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права», суд вважає, що формальний підхід відповідача до виконання умов договору №2 В ПТМ на подачу холодної води з комунального водопроводу від 26.12.2018р. та рішення Ковельської міської ради від 29.01.2015р. №65/2 "Про обслуговування водопровідних та теплових мереж" став наслідком порушення прав позивача.

Разом із тим, на думку суду, саме лише визнання протиправною бездіяльності Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" щодо відмови у проведенні ремонтних робіт водопроводу в районі будинку по вул. 40 років Перемоги, 13 в м. Ковелі та забезпеченні питною водою об`єктів Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" по вул. Володимирській, 97а (адмінприміщення) та по вул. Володимирській, 85 (резервний ввід котельні) в м. Ковелі не призведе до ефективного захисту прав особи, яка звернулася до суду, а тому, на думку та переконання суду, в цій частині в позові слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, частиною 9 вказаної статті визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи прийняття судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід покласти на Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" пропорційно до підставних та задоволених судом позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (Волинська область, місто Ковель, вулиця Геологів, будинок 2, код ЄДРПОУ 05500871) за власний рахунок відновити водопровід в районі будинку по вул. 40 років Перемоги, 13 в м. Ковелі та забезпечити постачання питної води до об`єктів Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (Волинська область, місто Ковель, вулиця Володимирська, будинок 97-А, код ЄДРПОУ 30514446) по вул. Володимирській, 97а (адмінприміщення) та по вул. Володимирській, 85 (резервний ввід котельні) в м. Ковелі з дотриманням відповідної потужності та кількості.

3. Стягнути з Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (Волинська область, місто Ковель, вулиця Геологів, будинок 2, код ЄДРПОУ 05500871) на користь Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (Волинська область, місто Ковель, вулиця Володимирська, будинок 97-А, код ЄДРПОУ 30514446) 2 102,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

4. В задоволенні позову в частині визнання протиправною бездіяльності Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" щодо відмови у проведенні ремонтних робіт водопроводу в районі будинку по вул. 40 років Перемоги, 13 в м. Ковелі та забезпеченні питною водою об`єктів Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" по вул. Володимирській, 97а (адмінприміщення) та по вул. Володимирській, 85 (резервний ввід котельні) в м. Ковелі, відмовити.

5. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 15.02.2021р.

Суддя В. А. Войціховський