Рішення № 94863550, 15.02.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

(додаткове)

15 лютого 2021 року Справа № 903/964/20

Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №903/964/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор "ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" про стягнення 118156,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2020 ТОВ "Дівай Вест" надіслало на адресу суду позов до ДП "Волинський облавтодор "ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" про стягнення 118156,40 грн. заборгованості, в т.ч.: 117966,00 грн. основного боргу, 190,16 грн. пені.

Заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору купівлі-продажу №58-б (поставки) товарів (з доставкою).

Подаючи позов до суду, представник позивача подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесе у зв`язку з розглядом справи № 903/964/20.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.01.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор "ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" (вулиця Ковельська, 41, місто Луцьк, 43016, код ЄДРПОУ 32035139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" (вулиця Шевченка, 1, м.Здолбунів, Здолбунівський район, Рівненська облсть, 35705, код ЄДРПОУ 37992952) 117 985,11грн. заборгованості (сто сімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень одинадцять копійок), в т.ч.:117 966,24 грн. основний борг, 18,87 грн. пеня та 2098,95 грн. (дві тисячі дев`яносто вісім гривень дев`яносто п`ять копійок) витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовити.

01.02.2021 представник позивача надіслав на адресу суду заяву про ухвалення додаткового рішення та долучення документів до матеріалів справи.

10.02.2021 відповідач подав до суду заперечення щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат на правову допомогу. Зазначає, що позовна заява складається із 6 аркушів (сторінок), в якій проводиться аналіз договору поставки від 18.11.2019 № 58-6 та посилання на відповідні бухгалтерські документи, електронні копії яких посвідчені адвокатом штампом «З оригіналом згідно». Інших робіт адвокатом практично не проводилось. Доказів виконання інших робіт адвокатом не представлено.

Із доданого до заяви представника позивача адвоката Лещенко Н.П. про ухвалення додаткового рішення і стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн. акту прийому-передачі наданих послуг від 28.01.2021 та тотожного детального опису робіт від 01.02.2021 вбачається, що вартість одної години по наданню правової допомоги складає 1000,00 грн., а вартість правових послуг по даній справі складає 10000,00 грн., тобто адвокатом на надання правових послуг по даній справі затрачено 10 годин робочого часу.

Із вказаного акту вбачається, що на підготовку і подання позовної заяви адвокатом затрачено 4 години часу, а вартість даних робіт складає 4000,00 гривень. Будь-яких доказів виконання інших послуг про даній справі адвокатом Лещенко Н.П - представником позивача суду не представлено.

Вважає, що докази фіктивності заяви від 01.02.2021 про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. на користь позивача по дані справі - ТОВ «Дівай Вест» знаходяться в іншій господарській справі за № 903/965/20 (головуючий - суддя М.С.Шум).

Аналіз позовних матеріалів по справах №903/964/20 та №903/965/20 свідчить про наступне: 03 грудня 2020 року з позивачем - ТОВ «Дівай Вест» та адвокатським бюро «Сергія Пагера» укладається два договора - договір про надання правової допомоги №21-Ю, вартість послуг по якому становить 15000,00 гривень (договір знаходиться в справі №903/965/20), та договір № 22-Ю про надання правової допомоги на суму 10000,00 гривень (справа №903/964/20).

8 грудня 2020 року представником позивача - адвокатом Лещенко Н.П. були сформовані позовні заяви №216/1-20 на суму 446 664,00 грн. та № 216/2-20 на суму 118 156,40 грн., які 16 грудня 2020 року були направлені до суду. Позовні заяви практично ідентичні по змісту і по об`єму, різниця між ними лише в датах і сумах доданих до них документів.

Вважає, що вимога представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн. за 10 годин робочого часу є неадекватною, незаконною і суперечить соціальним стандартам, оскільки згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року мінімальна місячна заробітна плата становить лише 6000,00 гривень, а прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць 2189,00 гривень.

В задоволенні заяви представника позивача по даній справі - адвоката Лещенко Наталії Петрівни від 01 лютого 2021 року про стягнення на користь позивача - ТОВ «Дівай Вест» витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн. просить відмовити по причині їх незаконності, безпідставності та необґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку:

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

У клопотанні про здійснення розподілу судових витрат, позивач просить стягнути з відповідача 10000, грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем в зв`язку з розглядом в господарському суді справи №903/964/20.

В підтвердження надання Адвокатським бюро «Сергія Пагера» послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду справи № 903/964/20 стороною надано копії: договір про надання правової допомоги №22-Ю від 03.12.2020, рахунок на оплату №73 від 03.12.2020, платіжне доручення №666 від 07.12.2020, акт прийому-передачі послуг №1 від 28.01.2021, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених для надання правничої допомоги від 01.02.2021.

Судом встановлено, що 03.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" (замовник) та Адвокатським бюро "Сергія Пагера" (виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги, у відповідності до умов п. 1.1. котрого Адвокатським бюро зобов`язується надати всіма законними методами та способами правову допомогу клієнту, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надану правову допомогу.

У відповідності до умов п.4.1. договору, вартість послуг за цим договором становить 10000,00 грн. без ПДВ із розрахунку вартості однієї години надання правової допомоги, яка складає 1000,00 грн. . Детальний перелік наданих послуг та відповідний розрахунок витрат на надання правової допомоги фіксується у акті прийому-передачі наданих послуг, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що клієнт сплачує вартість наданих послуг на підставі виставленого адвокатським бюро рахунку на оплату.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 28.01.2021 за договором про надання правової допомоги від 03.12.2020 Адвокатським бюро «Сергія Пагера» було виконано, а ТОВ "Дівай Вест", прийнято, послуг на загальну суму 10000,00 грн., яка складається зокрема, з 1000,00 грн. надання консультації включаючи консультації по телефону, 2000,00 грн. аналіз документів та надання попередніх висновків щодо спору, 2000,00 грн. аналіз актуальної судової практики, 4000,00 грн. підготовка та подання позовної заяви до суду, 1000,00грн. подання клопотань з приводу процесуальних питань.

Як вбачається з платіжного доручення №666 від 07.12.2020 ТОВ "Дівай Вест" перерахувало на рахунок Адвокатського бюро "Сергія Пагера" кошти в сумі 10000,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата за послуги згідно рахунку №73 від 03.12.2020.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: на підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Враховуючи, що позивач не подавав до суду клопотань з приводу процесуальних питань, то сума 1000,00 грн. до задоволення не підлягає.

Враховуючи вказане, позивачем згідно з вимогами ст. 74 ГПК України було доведено надання йому адвокатом вказаних послуг у суді.

Суд, при вирішенні розміру судових витрат переглянув калькуляцію часу, який був витрачений адвокатом, оцінив співмірність та розумність ціни його послуг, врахував складність справи.

Заперечення відповідача, відхилені судом, оскільки не доведено неспівмірність та необгрунтованість заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу за розгляд справи.

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, оскільки розмір судових витрат доведений, документально обгрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, суд вважає підставним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73-80, 123, 126, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор "ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" (вулиця Ковельська, 41, місто Луцьк, 43016, код ЄДРПОУ 32035139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" (вулиця Шевченка, 1, м.Здолбунів, Здолбунівський район, Рівненська область, 35705, код ЄДРПОУ 37992952) 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 15.02.2021.

Суддя І. О. Гарбар