Рішення № 94861192, 12.02.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2598/20

Провадження № 2/202/241/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Голобородько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що відповідно до кредитного договору від 12.01.2012 року ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 6 900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер. Станом на 11.11.2019 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить 6 136, 43 грн., яка складається з 6 136, 43 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту. 26.02.2019 року позивач направив претензію кредитора до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори. 05.07.2019 року позивач отримав відповідь від Шостої дніпровської державної нотаріальної контори, в якій зазначено, що спадкоємці померлого ОСОБА_4 із заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Позивач вважає, що відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять кредитні зобов`язання померлого позичальника, оскільки на час відкриття спадщини відповідачі постійно проживали з спадкодавцем - позичальником і протягом шести місячного строку від дня відкриття спадщини не відмовилися від її прийняття, посилаючись на положення частини третьої статті 1268 ЦК України. Просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 6 136, 43 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи в його відсутність, у якій проти винесення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомили, відзив на позов не надали, у зв`язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12.01.2012 року ОСОБА_4 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої виявив бажання отримати кредитний ліміт за платіжною карткою «Універсальна».

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06.07.2015 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 1296.

На підтвердження своїх вимог до матеріалів справи позивач надав виписку з особового рахункута розрахунок, згідно з яким вбачається, що станом на 11.11.2019 року у позичальника перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 6 136, 43 грн.

Банк звернувся до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори з претензією кредитора від 14.11.2015 року за № SAMDN50000056566412 та 19.09.2019 року з листами-претензіями до відповідачів, як до спадкоємців позичальника ОСОБА_4 .

Згідно з матеріалів спадкової справи № 864/2015 року стосовно померлого ОСОБА_4 заведеної на підставі претензії кредитора акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк». З питань оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 до вказаної нотаріальної контори ніхто із спадкоємців за законом та заповітом не звертався

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 1282 ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не довів, що відповідач ОСОБА_1 за правилами частинами третьої статті 1268 ЦК України прийняла спадщину, проживаючи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки з наданих позивачем та витребуваних судом документів не можливо беззаперечно встановити, що на час відкриття спадщини позичальник та відповідач ОСОБА_1 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим в задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Згідно листа департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради № 6/5-464 від 24.06.2020 року станом на 04.07.2015 року за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_3 , донька ОСОБА_2 .

Тобто на час відкриття спадщини з померлим позичальником проживали відповідачі дружина ОСОБА_3 , донька ОСОБА_2 .

Відповідно до листа № 768 від 27.01.2021 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Враховуючи, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги, тому на підставі положення ст. 1278 ЦК України, заяву про відмову від спадщини не подали, на час смерті проживали разом зі спадкодавцем, вважаються такими, що її прийняли. Тому, з них на користь позивача підлягає стягненню боргові зобов`язання спадкодавця в межах вартості успадкованого майна.

Згідно вимог ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Враховуючи зазначене, зі спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором спадкодавця ОСОБА_4 по 3 068, 21 грн. з кожного відповідача, в межах вартості успадкованого майна.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором в сумі 3 068 (три тисячі шістдесят вісім) грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором в сумі 3 068 (три тисячі шістдесят вісім) грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 051 (однієї тисячі п`ятдесят однієї) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 051 (однієї тисячі п`ятдесят однієї) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г.В. Бєсєда