Вирок № 94858468, 15.02.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/23/21

Провадження № 1-кп/206/89/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" лютого 2021 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Малихіної В.В.,

за участю секретаря - Мороз В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12020040660000880 від 23.06.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого базову середню освіту, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 07.03.2002 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за

ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття з випробуванням строком на 2 роки;

- 29.08.2002 року Голосіївським районним судом м. Києва за

ч. 3 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2002 року, остаточно призначено до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 30.12.2009 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за

ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно ухвали Верховного суду України м. Києва від 16.06.2011 вирок від 30.12.2009 Самарського районного суду м. Дніпропетровська та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.03.2010 змінити, вважати засудженим за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі;

- 06.11.2019 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за

ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі

ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випрбуванням строком на 2 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Спесивцев А.В.,

захисник-адвокат - Тихонський В.Г., обвинувачений - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений слідством час, у невстановленому слідством місці у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, внаслідок чого останній, діючи всупереч ст. 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 863 від 08.07.1999 (зі змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 (зі змінами), у невстановлений слідством час, у невстановленому слідством місці, у невстановленої слідством особи, за невстановлений слідством розмір грошових коштів, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - «опій ацетильований», наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - концентрат з макової соломи (опій екстракційний), який він в подальшому почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 без мети збуту до 22.06.2020.

Далі, 22.06.2020 року в проміжок часу з 19 години 40 хвилин до

23 години 00 хвилин слідчим СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Гога В.М. за місцем мешкання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - будинок АДРЕСА_1 проведено обшук, за результатами проведення якого виявлено та вилучено наступне: - скляний флакон з написом «Біосепт 100 мл», заповнений рідиною коричневого кольору, масою 21,3550 г., яка відповідно до висновку експерта № 19/104-8/3493 від 06.10.2020 містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,9781 г.; - шість пакетів, що виготовлені з полімерного матеріалу з «фіксатором», кожний з яких містить кристалічну речовину, у вигляді грудочок, білого кольору, масами 0,2482 г., 0,2664 г., 0,2287 г., 0,2533 г., 0,2452 г., 0,2597 г., які відповідно до висновку експерта № 19/104-8/3493 від 06.10.2020 містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Маса метадону відповідно становить 0,2172 г., 0,2400 г., 0,1930 г., 0,2257 г., 0,2296 г., 0,2237 г.; - медичний шприц, об`ємом 10 мл., заповнений рідиною темно-коричневого кольору, масою 11,2060 г., яка відповідно до висновку експерта № 19/104-8/3493 від 06.10.2020 містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - концентрат із макової соломи (опій екстракційний). Маса концентрату із макової соломи (опію екстракційного) в перерахунку на суху речовину становить 6,6104 г.; - пакет, виготовлений з полімерного матеріалу з «фіксатором» та десять фрагментів одноразових медичних шприців, які містять нашарування речовини коричневого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 19/104-8/3493 від 06.10.2020 містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - концентрат із макової соломи (опій екстракційний). Маса концентрату із макової соломи (опію екстракційного) в перерахунку на суху речовину становить 0,0010 г., які він умисно незаконно придбав та зберігав за місцем свого мешкання, з метою особистого вживання без мети збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини. Пояснив, що під час проведення обшуку за місцем його проживання було виявлено раніше придбаний ним опій ацетильований, шість пакетиків із метадоном, шприц з концентратом із макової соломи, а також пакетик з опієм екстракційним, які придбав та зберігав для власного вживання. Наявні в справі докази його винності не оспорює.

Беручи до уваги позицію учасників судового провадження, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України та наслідки її застосування, суд вирішив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежити дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідити дані, що характеризують особу обвинуваченого.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України подальше дослідження доказів за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження не проводилося.

Таким чином, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доказана і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України .

При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до нетяжких злочинів, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, на обліку у лікаря-нарколога знаходиться з 08.07.2014 року з діагнозом: "Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності", задовільно характеризується за місцем проживання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому правопорушенні.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі.

Призначаючи обраний вид покарання ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України, виходячи з наступного.

Згідно абз. 4 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання» вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

На підставі абз. 7 п. 26 Постанови, у разі коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до абз. 5 п. 8 Постанови застосування положень ст. 69 КК України щодо покарання, призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі, остаточно призначивши покарання за правилами ст. 71 КК України, оскільки останній вчинив новий злочин під час іспитового строку за попереднім вироком.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів по даному провадженню вирішено судом виходячи з положень ст. 100 КПК України.

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експерта документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного ОСОБА_1 за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.11.2019 року і визначити остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 2 (два) місяці.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського НДЕКЦ МВС витрати за проведення судової експертизи № 19/104-8/3493 від 06.10.2020 року у розмірі 2615,20 гривень (т. 1 а.п. 30).

Речові докази: опій ацетильований, метадон, опій екстракційний та ангідрид оцтовий, які передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 00325) - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя В.В. Малихіна