Рішення № 94857615, 01.02.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/692/20

2/707/73/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Смоляра А.О.

при секретарі Зарубі Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати та моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 07.08.2018р. по 11.11.2019р. працював у ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», а при звільненні 11.11.2019 року відповідач не виплатив належну йому заробітну плату, у зв`язку із чим, він був вимушений звернутися до суду із заявою про стягнення заробітної плати та інших належних йому до виплати платежів. 29.01.2020 року Придніпровським районним судом м.Черкаси видано судовий наказ у справі №711/574/20, яким стягнуто з ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на його користь заборгованість по нарахованній, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 34798 грн.05 коп. Судовий наказ набрав законної сили 25.02.2020 року. Проте, фактично заборгованість по нарахованній, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 34798 грн. 05 коп. була виплачена йому лише 11.03.2020 року.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 11.03.2020 року в розмірі 38624,04 грн.; суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в розмірі 541 грн.; моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та судові витрати в розмірі 2840,80грн.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надавав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, судом вирішено проводити розгляд справи в заочному порядку.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з трудової книжки позивача, ОСОБА_1 з 07 серпня 2018 року по 11 листопада 2019 року працював у ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», а 11 листопада 2019 року був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Як встановлено судом, відповідач в порушення ст.116 КЗпП, не здійснив виплати належної позивачузаробітної плати в день його звільнення у зв`язку з чим, сума заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 34798,07 грн. була стягнута з відповідача на користь позивача судовим наказом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.01.2020р. (справа №711/574/20) та фактично отримана останнім 11.03.2020 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

На підставі абз.4 ч.2. п.2 Постанови КМУ №100 від 08 лютого 1995 року про затвердження «Порядку обчислення середньої заробітної плати» передбачено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчисляється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно ч. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» та п. 3 Положення «Про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Відповідно до п. 4 Положення у разі затримки виплати заробітної плати за кілька місяців сума компенсації визначається згідно з пунктом 3 цього Положення за кожний місяць окремо і підсумовується.

Як вбачається з довідки ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» від 02 листопада 2020 року №239 про доходи ОСОБА_1 , його середньоденна заробітна плата становить 459 грн. 81 коп.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку з виплати заробітної плати, а саме за період з 11.11.2019р. по 11.03.2020р., в розмірі 38624,04 грн. (тобто 84 днів х 459,81грн (середньоденна заробітна плата) = 38624,04грн.).

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати становить 541 грн.

Суд, перевіривши розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та розрахунок розміру компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, які наведені позивачем та не спростовані відповідачем, вважає їх належним та допустим доказом, а отже з відповідача слід стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 38624,04 грн. та суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі 541 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин

В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди, позивач не надав суду жодного доказу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Підсумовуючи вищевикладене, суд, вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно відшкодування йому моральної шкоди.

Щодо розподілу судових витрат, то суд приходить на доступних висновків.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги, що позов підлягає задоволенню частково, тому, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн., пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги позивачем та його представником надано не було, тому вимога позивача в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 2000 грн. не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, ст.ст.115,116,117 КЗпП України керуючись ст.ст. 76-81, 263-265, 268,273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код 31141625, м.Черкаси, бульв. Шевченка, 389) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 38624 грн. 04 коп. та суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі 541 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код 31141625, м.Черкаси, бульв. Шевченка, 389) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, заява має бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяті днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О. А. Смоляр