Вирок № 94856947, 15.02.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

279/2455/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2021 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого судді Шульги О.М.

з секретарем Башинською Н.М.

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Лисич Л.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Налапка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження № 12017060060000070 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Озерне, Лазовського району (Молдова), громадянина України, з середньою освітою, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 13 січня 2017 року, перебуваючи в кварталі 1 виділі 11 Ушомирського лісництва ДП "Коростенське ЛМГ", що поблизу с.Сантарка, Коростенського району, шляхом вільного доступу таємно викрав 14 колод дерев породи «дуб", загальною масою 10, 1 куб.м, саме: пиловник дубовий першого гатунку діаметрами від 36 до 49 см. об`ємом 3, 08 куб.м. на суму 27640, 99 гривень, пиловник дубовий першого гатунку діаметрами від 50 і більше об`ємом 7, 02 куб.м., на суму 62999, 93 гривень, чим заподіяв державі в особі ДП "Коростенське ЛМГ" майнової шкоди на загальну суму 90640, 92 гривень.

Умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), що завдало значної шкоди потерпілому, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України.

Судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, внесеному прокурором згідно ст. 338 КПК України.

При судовому розгляді обвинувачений ОСОБА_1 вини у вчиненні злочину не визнав та показав, що дерев не різав, лише перевозив на прохання незнайомої особи, яка зателефонувала на його мобільний телефон. Деревину він, згідно домовленості, мав відвезти до Володарськ-Волинського. По дорозі його зупинила лісова охорона, тоді він дізнався про відсутність дозвільних документів на лісопродукцію. Вказав, що автомобіль "Камаз", яким він керував, належить його тестю ОСОБА_2 , прізвища та будь-яких інших даних осіб, які замовили ліс не знає, раніше з ними не спілкувався. Номер телефону з якого йому телефонували був записний в його телефоні, який він віддав працівникам поліції, і після цього цей номер зник. Вказав, що ніколи раніше в цьому лісі не був, в лісі не орієнтується, був обізнаний про те, що лісова продукція має бути маркована. Вважає, що при судовому розгляді кримінального провадження сторона обвинувачення не довела його винуватість у вчиненні даного злочину, обвинувачення грунтується на недопустимих доказах, тому просив виправдати за пред`явленим обвинуваченням.

Представник потерпілої особи (ДП «Коростенське ЛМГ ») ОСОБА_3 показав, що надійшла інформація від працівників лісової охорони про виявлення незаконної порубки 10 дерев на території Ушомирського лісництва, поблизу с.Сантарка. Наздогнали автомобіль Камаз, номерний знак НОМЕР_1 , біля с.Ришавка, який був завантажений 14 колодами деревини породи "дуб". За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1 .. З вказаної кількості колод 10 було зрізано з вищевказаної ділянки. Розмір заподіяної шкоди вираховувався спеціалістом ОСОБА_4 згідно затвердженої методики.

Свідок ОСОБА_5 показав, що працює на посаді майстра Ушомирського ЛМГ. 13.01.2017 року приблизно о 14 чи 15 годині йому зателефонував ОСОБА_6 , який повідомив, що в 1 кварталі 11 відділу проводиться самовільна порубка лісу. Разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поїхали в напрямку зазначеного місця і вже на дорозі побачили автомобіль «Камаз » з маніпулятором, який був повністю загружний деревиною породи "дуб". За кермом вказаного автомобіля перебував ОСОБА_1 , який не надав будь-яких документів на ліс, який ним транспортувався, тому були викликані працівники поліції. Особисто він знаходився біля автомобіля, огляд транспортного засобу не проводив, розмови з ОСОБА_1 не мав. Вказав, що як майстер лісу відпускає деревину та складає відповідні документи, жодних з яких ОСОБА_1 не пред`явив.

Свідок ОСОБА_10 показав, що 14.01.2017 року в телефонній розмові з ОСОБА_1 дізнався про порубку лісу. ОСОБА_1 повідомив, що його "підставили", а саме, як він зрозумів, ОСОБА_1 попросили перевезти ліс породи "дуб", однак документів не надали, із-за чого він був затриманий працівниками охорони. Вказав, що нічого незнає про осіб, з якими домовлявся ОСОБА_1 , а також незнає кому належить автомобіль «Камаз»; знає лише, що ОСОБА_1 має власну пилораму, займається різкою лісу; одного разу він з ним їздив виписувати ліс.

Свідок ОСОБА_13 показав, що вранці 13.01.2017 року телефонув своєму знайомому ОСОБА_1 , у якого є автомобіль «Камаз» з маніпулятором, і просив перевести деревину. ОСОБА_1 йому відмовив, повідомивши про те, що йому необхідно перевезти деревину породи «дуб» за що йому більше заплатять. Вказав, що телефонував ОСОБА_1 оскільки знав, що у нього є автомобіль «Камаз» з маніпулятором, а також є пилорама.

Свідок ОСОБА_6 показав, що був присутнім при затриманні особи, яка перевозила крадену лісопродукцію. На той період часу він працював в Ушомирському лісництві. В 1 кварталі 11 відділу поблизу с.Сантарка було виявлено незаконну порубку 10 дерев породи дуб. Порушника на місці виявлено не було, тому було вирішено дочекатись особу, яка буде перевозити дану продукцію. Чергувати залишився ОСОБА_15 , який мав наглядати звідки буде рухатись транспорт. Коли заїхав автомобіль "Камаз" на погрузку, вони не встигали прибути на місце незаконної порубки, тому стали на виїзді з лісу. За кермом автомобіля був ОСОБА_1 . На запитання де він взяв деревину відповів, що йому її продали мешканці с.Сантарка. Незаперечив, що брав деревину на місці незаконної порубки. Про документи на лісопродукцію нічого не повідомляв. Огляд місця події проводився працівниками поліції та працівниками інженерного відділу.

Свідок ОСОБА_7 показав, що певний період часу працював на посаді старшого майстра лісу Ушомирського лісництва. 13.01.2017 року йому зателефонували і повідомили, що в 1 кварталі 11 виділу здійснена незаконна порубка дерев породи "дуб". Через деякий час було виявлено автомобіль "Камаз", який був повністю загружений лісопродукцією з ділянки, де проводилась незаконна порубка лісу. Даним автомобілем керував ОСОБА_1 , який не мав документів на лісопродукцію, походження якої, в його присутності, не пояснював. Вказав що в наданому йому для огляду протоколі місця події від 13.01.2017 року наявний його підпис, однак пригадати де саме він підписував даний документ не може.

Письмовими доказами вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, які були досліджені безпосередньо судом в судовому засіданні є: витяг з ЄРДР зі змісту якого слідує, що відомості про вчинення злочину було внесено на підставі заяви ОСОБА_6 14.01.2017 року з правовою кваліфікацією дій за ч.3 ст.185, ст.246 КК України; рапорт уповноваженої особи зареєстрований в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення за №277 від 13.01.2017 року яким зафіксовано про надходження повідомлення про самовільну порубку дерев поблизу с.Сантарка Коростенського району; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 від 13.01.2017 року в якому відображено відомі останньому обставини, а саме, що в період часу з 9 години по 15 годину 30 хвилин невідома особа в 11 кварталі 1 відділу Ушомирського лісництва здійснила незаконну порубку лісу; протокол огляду від 13.01.2017 року яким зафіксована ділянка 11 кварталу 1 відділу ДП Коростенське ЛМГ Ушомирського лісництва, на якій виявлено пні дерев породи "дуб" в кількості 10 штук, на снігу виявлено сліди протекторів шин, з фототаблицею до нього; висновок трасологічної експертизи №1/272 від 30.03.2017 року яким не виключається можливість залишення сліду протектору шини транспортного засобу на території лісової ділянки ДП «Коростенське ЛМГ» Ушомирського лісництва в кварталі 1, відділі 11, тим же типом протектору шин, які установлені на автомобілі КАМАЗ - 4310, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; протокол огляду від 13.01.2017 року яким зафіксовано огляд автомобіля "КАМАЗ -4310", номерний знак НОМЕР_2 , який проводився зі згоди ОСОБА_1 , в кузові якого знаходяться колоди дерев породи дуб в кількості 14 штук, довжиною 3 м., в кабіні паяльна лампа, каністра з - під масла; постанова про визнання автомобіля "КАМАЗ - 4310", реєстраційний номер НОМЕР_2 з маніпулятором, який завантажений колодами дерев породи "дуб" в кількості 14 штук довжиною по 3 метри речовим доказом у даному кримінальному провадженні; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 30.02.2017 року, а саме інформації ПрАТ «Київстар» щодо абонента НОМЕР_3 , яка відображена на СD - диску; протокол огляду від 12.04.2017 року яким зафіксовано огляд автомобіля "КАМАЗ" номерний знак НОМЕР_2 з маніпулятором, який був розвантажений та зроблено відрізи з обох сторін кожної з колод, з ілюстративною таблицею до нього; довідка щодо вартості деревини; висновок №1/700 від 26.04.2017 року яким встановлено, що надані на експертизу зрізи з колод дерев, виявлені в ході огляду місця події від 13.01.2017 року на кузові автомобіля "КАМАЗ - 4310", реєстраційний номер НОМЕР_2 , за винятком 7 зрізів, раніше складали одне ціле - стовбур деревини; відомість про обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев дуба в кварталі 1, виділі 11 Ушомирського лісництва, здійсненої 13.01.2017 року; відповіді з товарно-касовими накладаними з яких слідує, що ніяка продукція ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року не виписувалась; постанова від 26.06.2017 року про виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.06.2017 року в яких відображено впізнання свідками ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 ) ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом "КАМАЗ" з маніпулятором 13.01.2017 року поблизу с.Сантарка; висновок товарознавчої експертизи №5/589 від 20.11.2019 року яким встановлено ринкову вартість пиловнику дуба.

Захисником Налапко М.М.зроблені зауваження, які також було підтримано обвинуваченим ОСОБА_1 , про неналежність та недопустимість поданих прокурором доказів, зокрема:

- протоколу огляду місця події від 13.01.2017 року з тих підстав, що огляд було проведено до внесення відомостей до ЄРДР, в огляді приймав участь спеціаліст ОСОБА_17 , документи щодо виклику якого в матеріалах провадження відсутні і стороні захисту не відкривались, яку установу даний спеціаліст представляв та які спеціальні знання має не зрозуміло, при цьому не було забезпечено участі ОСОБА_1 в проведенні огляду, додані фототаблиці до протоколу, які отримані незаконним шляхом, оскільки підписані лише вказаним спеціалістом, а також , що участь у проведенні огляді приймав працівник ДП «Коростенське лісомисливське господарство» ОСОБА_7 , який потім був визнаний потерпілим в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.345 ч.2 КК України;

- протоколу огляду предметів від 12.04.2017 року оскільки стороні захисту не було повідомлено про завершення досудового розслідування та не надано доступу до матеріалів, речових доказів, зокрема автомобіля та колод дуба;

-клопотання слідчого про проведення огляду житла чи іншого володіння особи від 14.01.2017 року та ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду від 20.01.2017 року, оскільки автомобіль не був оглядом місця події, яка сталась у лісовому масиві; заява ОСОБА_1 про дозвіл на огляд транспортного засобу не може вважатись законною підставою проведення огляду, оскільки у нього були відсутні будь-які документи, а власником автомобіля є ОСОБА_2 .. При цьому участь у огляді приймав спеціаліст ОСОБА_18 , фототаблиці до даного протоколу підписані також лише вказаним спеціалістом, а також оскільки стороні захисту, а саме адвокату Налапку М.М. , не були надані для огляду вилучені речові докази: автомобіль та колоди дуба, та не надавались на ознайомлення матеріали кримінального провадження;

- довідки про вартість дуба, оскільки слідчим, прокурором, всупереч вимог ст.242 КПК України, не була проведена експертиза по визначенню розміру матеріального збитку, що є обов`язковим;

- висновку експерта від 30.03.2017 року, оскільки дослідження проводилось на підставі отриманих з порушенням норм КПК України матеріалів, зокрема огляду місця події при якому приймав участь спеціаліст ОСОБА_17 , документи щодо виклику якого в матеріалах провадження відсутні і стороні захисту не відкривались, не відомо яку установу даний спеціаліст представляв та які спеціальні знання має , не забезпечення участі ОСОБА_1 в проведенні огляду, чим порушено право останнього на захист, зібрання до протоколу огляду фототаблиць, які отримані незаконним шляхом, оскільки підписані лише вказаним спеціалістом, а також участь у проведенні огляді приймав працівник ДП «Коростенське лісомисливське господарство» ОСОБА_7 ;

- клопотання слідчого про арешт майна від 14.01.2017 року та ухвали слідчого судді від 20.01.2017 року про арешт майна, оскільки огляд місця події проведено до внесення відомостей до ЄРДР, огляд транспортного засобу був проведений без дотримання вимог ст.237 ч.2 КПК України, це майно ОСОБА_1 не належить, стороні захисту для огляду не надавалось;

- повідомлення про підозру від 28.04.2017 року з тих підстав, що підозра складена слідчим на припущеннях, на підставі недопустимих доказів;

- постанови слідчого від 15.01.2017 року про залучення потерпілого та постанови про уточнення від 23.01.2017 року, в якій зазначено, що шкода завдана ДП Коростенське ЛМГ Ушомирському лісництву, однак такої юридичної особи не має. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підприємство має назву ДП «Коростенське лісомисливське господарство». Постанова фактично винесена 22.06.2017 року у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ст.246 КК України, а не по факту крадіжки за ч.3 ст.185 КК України;

-постанови про визнання та приєднання до матеріалів провадження речових доказів, оскільки всупереч норм КПК України був залучений спеціаліст, а також всупереч ст.290 КПК України, стороні захисту не надавалась можливість скопіювати або іншим шляхом відобразити речові докази або їх частини, документи або копії до них, надати доступ до приміщення де вони зберігаються;

- висновку експерта від 26.04.2017 року, який побудований на доказах отриманих під час проведення огляду ділянки лісу 13.01.2017 року на якій було здійснено незаконну порубку дерев та огляді предметів від 12.04.2017 року під час яких оглянуто частини зрізаних дерев та колод і проведено з них зрізи, при цьому огляд проводився до внесення відомостей до ЄРДР;

Посилання захисника Налапка М.М. та обвинуваченого ОСОБА_1 щодо недопустимості наведених доказів не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального законодавства.

Так, з приводу зауважень сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця події від 13.01.2017 року з тих підстав, що огляд було проведено до внесення відомостей до ЄРДР, в огляді приймав участь спеціаліст ОСОБА_17 , документи щодо виклику якого в матеріалах провадження відсутні і стороні захисту не відкривались, яку установу даний спеціаліст представляв, які спеціальні знання має, не забезпечення участі ОСОБА_1 в проведенні огляду, долучення до протоколу огляду фототаблиць, які отримані незаконним шляхом, оскільки підписані лише вказаним спеціалістом, що участь у проведенні огляді приймав працівник ДП «Коростенське лісомисливське господарство» ОСОБА_7 , який потім був визнаний потерпілим в іншому кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.345 ч.2 КК України, ненадання стороні захисту доступу до речових доказів, зокрема до авто та колод дуба слід зазначити наступне:

Проведення огляду є єдиною слідчою дією, яку КПК України дозволяє проводити у невідкладних випадках до моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч. 3 ст. 214 КПК України). Під невідкладними випадками розуміється ситуація, за якої зволікання з проведенням огляду місця події може призвести до втрати матеріальних слідів кримінального правопорушення, знарядь та засобів його вчинення, втрати інформації про осіб, що його вчинили.

Після проведення огляду слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України).

Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення надійшло 13.01.2017 року о 18 годині 40 хвилин від ОСОБА_6 , огляд місця події проведено 13.01.2017 року в період часу з 19 години 10 хвилин до 20 години 10 хвилин, відомості до ЄРДР внесено 14.01.2017 року о 03 годині 42 хвилини, що не є порушенням вимог ст.214 КПК України.

Статтею 237 КПК України передбачено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко-чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Фототаблиця, схеми, зліпки, носії комп`ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу можуть бути додатком до протоколу.

Додатки до протоколу повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовлені та/або вилучені таких додатків (ст.105 КПК України).

Протоколом зафіксовано місце виявлення пнів дерев породи «дуб», залишки верхівки, слідову інформацію.

Протокол підписано всіма учасниками: слідчим, понятими, спеціалістом.

Вимоги до протоколу встановлені ст.104 КПК України.

За своєю формою та змістом протокол огляду місця події від 13.01.2017 року відповідає вказаній нормі Закону.

Викладена в протоколі інформація містить своє відображення на фототаблицях до протоколу.

Зазначений протокол відповідає вимогам ст.84, 85, 86 КПК України, є допустимим доказом оскільки отриманий у передбаченому цим Кодексом порядку, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Разом з тим, фототаблиці до даного протоколу не оформлені відповідно до положень закону, зокрема ст.105 КПК України, оскільки не засвідчені підписами слідчого та понятих, тому, як додаток до протоколу огляду місця події від 13.01.2017 року, підлягають визнанню недопустимим доказом в кримінальному провадженні.

Доводи щодо особи ОСОБА_7 , який був в статусі понятого у даному провадженні, а у іншому провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.345 ч.2 КК України, має статус потерпілого, є неспроможними.

Взагалі щодо участі понятих, обвинуваченого, захисника при огляді місця події слід зазначити, що КПК України не передбачає обов`язкової участі понятих при огляді, якщо він проводиться не в житловому приміщенні.

Участь понятих, обвинуваченого та його захисника при огляді місця події, який проводився на відкритій місцевості, не була обов`язковою, отже питання щодо залучення вказаних осіб до проведення зазначеної дії є правом, однак не обов`язком слідчого.

Так, статтею 223 КПК України визначено, що слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Правову позицію щодо не обов`язкової участі понятих при огляді місця події поза межами житла висловив також Верховний Суд у справі № 473/2485/17.

Доводи щодо визнання недопустимими доказами протоколу огляду предметів від 12.04.2017 року, у зв`язку з тим, що стороні захисту не повідомлено про завершення досудового розслідування та не надано доступу до матеріалів провадження, речових доказів, зокрема автомобіля та колод дуба, постанови про визнання та приєднання до матеріалів провадження речових доказів також не є беззаперечними, оскільки правом на ознайомлення безпосередньо з речовими доказами, їх частинами, сторона захисту не скористалась. Жодних зауважень про ненадання речових доказів обвинувачений та захисник в ході досудового розслідування не надавали, отже порушень права на захист обвинуваченого не встановлено.

Так само безпідставними є й твердження захисника про порушення права на захист та не відкриття йому матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.

В судовому засіданні перевірено, що з матеріалами кримінального провадження було ознайомлено обвинуваченого та його захисника Слобожанюка А.М., який на той час здійснював захист ОСОБА_1 .. На підтвердження повноважень вказаного захисника в матеріалах провадження наявний договір про надання правової допомоги.

На підтвердження повноважень адвоката Налапка М.М. безпосередньо в судовому засіданні було надано договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 , який датований 5.05.2017 року.

Також в матеріалах провадження наявний договір про надання правової допомоги адвокатом Шадурою П.П., який укладено з ОСОБА_1 2.10.2017 року.

Захисник Налапко М.М. заявляє про не відкриття йому матеріалів провадження у порядку наведеної норми процесуального закону, однак слід зазначити, що ст. 290 КК України покладає обов`язок повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового провадження.

Вказана норма закону зазначає особу захисника в однині, тому можна припустити, що законодавець визначив необхідність надання доступу, незважаючи на наявність декількох захисників, хоча б одному з них.

Сторона захисту (обвинувачений та його захисники) реалізували своє право на доступ до матеріалів досудового розслідування у прийнятний для них спосіб, самостійно визначивши спрямованість і тактику захисту.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 та його захиснику 30.06.2017 року в порядку ст. 290 КПК України було надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що вказує про виконання вимог ст. 290 КПК України. Разом з тим, дана норма закону не передбачає відкриття матеріалів справи при кожній зміні захисника, чи вступу у справу іншого захисника.

Захисник Налапко М.М. ознайомився із матеріалами провадження у прокурора (т.2 а.с.167-168).

Доступ до матеріалів провадження надавався разом з постановами про визнання речових доказів, тому суд вважає, що зазначені докази відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, та є допустимими.

Клопотання слідчого про проведення огляду житла чи іншого володіння особи від 14.01.2017 року, ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду від 20.01.2017 року, клопотання слідчого про арешт майна від 14.01.2017 року, ухвала слідчого судді від 20.01.2017 року про арешт майна, повідомлення про підозру від 28.04.2017 року, постанова слідчого від 15.01.2017 року про залучення потерпілого та постанова про уточнення від 23.01.2017 року, зміст яких містить інформацію про дати їх ухвалення та найменування юридичної особи відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є процесуальними документами, при цьому не є самостійними доказами у кримінальному провадженні, а також не є документами в розумінні ч.2 ст.99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних фактичних даних про протиправні діяння, тому не можуть визнаватися недопустимими доказами.

Підстави для визнання недопустимим доказом дозволу на огляд автомобіля, оскільки у ОСОБА_1 не було будь-яких документів, а власником автомобіля є ОСОБА_2 , відсутні, оскільки статтями 386, 395, 396 ЦК України визначені засади щодо захисту права власності, що поширюється також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві володіння, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

В судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що ОСОБА_2 є його тестем і надав йому дозвіл на користування належним транспортним засобом в особистих цілях.

Відповідно до частини 1 статті 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Тобто, законодавцем окрім можливості проникнення до іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме, можливість проникнути до іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.

Частиною 3 вказаної норми Закону передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. Утакому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

Матеріали провадження вказують на те, що згода володільця автомобіля на його огляд була надана. Після проведення огляду його було легалізовано ухвалою слідчого судді від 20.01.2017 року.

Отже, вищенаведені вимоги закону було дотримано.

Необгрунтованими є також посилання сторони захисту на те, що довідка про вартість дуба не може бути доказом, оскільки відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.

В ході судового слідства за клопотанням сторони захисту було призначено та проведено експертизу визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Отже, відповідно до положень ст.242 КПК України розмір шкоди був визначений експертним шляхом.

Зауваження захисника про визнання постанови про визнання та приєднання до матеріалів провадження речових доказів, оскільки всупереч норм КПК України не надавалась можливість стороні захисту скопіювати або іншим шляхом відобразити речові докази або їх частини, документи або копії до них, надати доступ до приміщення де вони зберігаються, також є необгрунтованими.

Про безпосередній огляд речових доказів стороною захисту на відповідній стадії не заявлялось.

Не заявлялось таке клопотання і в судовому засіданні.

Одночасно, з урахуванням доводів захисника, враховується об`єктивна неможливість огляду речового доказу в судовому засіданні навіть за ініціативою суду, що компенсовано іншими доказами, які були безпосередньо досліджені судом.

Сторона захисту не ставила під сумнів факт наявності деревини, її кількість. Крім того, у доводах захисника відсутнє обґрунтування того, як міг вплинути на кінцевий результат у даному кримінальному провадженні факт огляду речового доказу (деревини породи «Дуб») безпосередньо стороною захисту чи судом. Не зазначено можливості встановлення жодних нових обставин, аніж ті, що встановлені іншими підтверджуючими доказами у справі, зокрема: показаннями представника потерпілого, свідків, протоколом огляду місця події, протоколом огляду речового доказу, постановою про визнання речовим доказом та передачі речового доказу на зберігання, висновками експертиз, які досліджувалися судом та є належними і допустимими.

Ні суд, ні захисник шляхом безпосереднього огляду речового доказу не в змозі виявити жодних нових обставин, аніж ті, що встановлені підтверджуючими доказами у даному провадженні.

Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, наведений захисником аргумент про порушення засади безпосередності дослідження речового доказу відхиляється.

З урахуванням наведеного аналізу відсутні підстави для визнання недопустимими доказами висновків експертів за результатами проведених у даному кримінальному провадженні експертиз. Проведені у кримінальному провадженні експертизи (трасологічна, дослідження знарядь, агрегатів та інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами, та товарознавча) були проведені експертами спеціалізованої державної установи, яких було залучено слідчим та судом, тому підстав для визнання недопустимим доказом висновку експерта №5/589 від 20.11.2019 року, висновку експерта №1/700 від 26.04.2017 року, а також висновку експерта №1/272 від 30.03.2017 року, не має.

Компетентність експертів, якими проводились експертні дослідження, ніким під сумнів не ставилась.

Клопотання про проведення додаткової експертизи стороною захисту було знято.

Отже, отримані та досліджені судом вищевказані докази є допустимими, належними, в своїй сукупності, достатності та взаємозв"язку поза розумним сумнівом доводять причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.

На спростування наданих стороною обвинувачення доказів, які узгоджуються між собою, не викликають будь-якого сумніву у їх достовірності, сторона захисту доказів на підтвердження непричетності обвинуваченого до вчинення злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України не подала.

Доводи обвинуваченого про його непричетність до вчинення незаконної порубки та викрадення деревини суд розцінює як обраний останнім спосіб захисту та спробу уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Так, з аналізу показань обвинуваченого, які ним давались в судовому засіданні слідує, що на запитання суду ОСОБА_1 не зміг чітко аргументувати, як відразу знайшов місце неазконної порубки, хоча в лісі не орієнтувався, скільки саме повинен був взяти та доставити лісопродукції, якщо був впевнений на наявність дозвільних документів; яким чином і від кого повинен був отримати розрахунок. Одночасно не зміг пояснити, яким чином незнайомі особи знайшли з ним засоби зв`язку, якщо будь - яких оголошень про можливість надання таких послуг він не давав, надати інформацію про номер телефону, з якого здійснювався дзвінок для перевірки власних доводів, слідству також не надав. При цьому, маючи власну пилораму попередньо придбавав для своєї діяльності лісопродукцію у визначений законом спосіб, тому був добре обізнаний про порядок відпуску лісопродукції та необхідність відповідної документації на її транспортування.

Посилання обвинуваченого у останньому слові на постанову Верховного суду від 30.09.2020 року у справі №512/4/18, як на підставу виправдання, є безпідставними, оскільки дана позиція стосується іншої правової ситуації, пов`язаною з кваліфікацією дій особи, яка притягувалась до кримінальної відповідальності у зазначеній справі.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, вид та вартість викраденого майна, а також наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як особа, обвинувачений ОСОБА_1 працездатного віку, на спеціалізованих обліках не перебуває, раніше не судимий.

Обставин, що пом`якшують покарання, не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Вчинений злочин, згідно ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, а також предмет злочинного посягання, його вартість, суд вважає за можливе обрати ОСОБА_1 покарання відповідно до санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин у виді позбавлення волі, та відповідно до ст.75 КК України, звільняє від його відбування з випробуванням, з покладанням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

В кримінальному провадженні цивільний позов не подавався.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України. Транспортний засіб підлягає поверненню власнику, оскільки матеріали кримінального провадження не містять доказів про те, що зазначене майно було свідомо для власника використано як знаряддя злочину.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки , якщо він протягом зазначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Зобов`язати ОСОБА_1 , відповідно до ст.76 КК України, періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи .

Запобіжний захід ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов не подавався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 6129 гривень 08 копійок за проведення експертиз, згідно ч.2 ст.124 КПК України.

Речові докази: автомобіль "Камаз -4310", реєстраційний номер НОМЕР_2 з маніпулятором повернути власнику; колоди дерев породи "дуб" в кількості 14 штук повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення - надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Суддя: