Ухвала суду № 948564, 18.07.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

   ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД   

Справа № 22а – 175/2007 р.                                                                                                                    Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 21                                                                                                        інстанції – Васильєв О.Ю.

      №17/16-07АП

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         18липня 2007 року                                                                           м. Дніпропетровськ

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючогосудді –  Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів              –  Проценко О.А., Стежко В.А.,

при секретарі–  Серьогіній О.В.,

за участю представників сторін:

позивача     – Гладкий К.В.

відповідача  - Пасько І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційнускаргу Приватного підприємства «Етіка», м. Запоріжжя

на постановугосподарського суду Запорізької області від 21.02.2007 року

у справі№17/16-07АП

за позовом  Приватного підприємства «Етіка», м. Запоріжжя

доУправління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

05.12.06 до господарського суду Запорізької області в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, звернулось Приватне підприємство «Етіка», м. Запоріжжя (надалі ПП «Етіка») з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі по тексту УПФУ в Жовтневому районі) про визнання недійсними рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя від 30.10.06 № 1076 про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним: ПП «Етіка» з 01.10.2003 року перебуває на спрощеній системі оподаткування та не є зареєстрованим у якості платника страхових внесків на загальнообов’язкове держане пенсійне страхування. Отже нарахування  страхових внесків та застосування штрафних санкцій здійснено органами Пенсійного фонду України протиправно.

            Відповідач  протии позову заперечував, вказуючи, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обов'язок щодо  сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не пов'язується із статусом платника податку. Цей Закон не встановлює для страхувальників, які обрали особливий спосіб оподаткування, ніяких пільг чи переваг та не передбачає можливості заміни сплати страхових внесків будь-якими іншими платежами.

            21.02.07р. господарським судом Запорізької області винесено постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено, виходячи з того, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків.

            Позивач з рішення суду не погодився, в апеляційній скарзі зазначив, що судом невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, п.1 ч. 8 Р. ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого розмір страхових внесків встановлено лише для тих страхувальників, які є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, та не встановлено його для тих страхувальників, які не є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Суд необґрунтовано зазначив, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не підлягає застосуванню до спірних відносин.

ПП «Етіка»також зазначає, що не є особою, зареєстрованою в Пенсійному фонді у якості платника страхових внесків.

УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя проти доводів апеляційної скарги заперечує, вказує, що постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи та чинному законодавству, реєстрація підприємства в органах Пенсійного фонду відбулася у 2003р.

У судовому засіданні представники сторін доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу підтримали.

            Заслухавши представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до заяви про реєстрацію, ПП "Етіка" 23.05.03р. зареєстровано в УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя за № 3834.

Як вбачається із свідоцтв про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, виданих ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ПП "Етіка" (код ЄДРПОУ 19268596) від 25.12.03р. №1096, від 20.12.04р. №1579 та від 22.12.05р. №1999, зазначене підприємство сплачувало єдиний податок за ставкою єдиного податку 6% і 10% та застосовувало спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у 2004-2006рр.

УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя в жовтні 2006 року була здійснена перевірка правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків, інших платежів до Пенсійного фонду України позивача за період з 01.01.03р. по 25.10.06р., про що 30.10.06р. складено акт № 81.

Згідно з цим актом, за наслідками перевірки ПП "Етіка" відповідачем встановлено порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у вигляді заниження страхових внесків на суму 12119,84 грн. За результатами перевірки підприємству донараховано ФОП - 37840 грн., страхових внесків - 12119,84 грн.

В матеріалах справи знаходиться рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя від 30.10.06 №1076 про застосування до позивача фінансових санкцій у зв’язку з донарахуванням органом Пенсійного фонду  України сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, винесене керівником цього управління відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Цим рішенням начальником УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 3826,40грн.

Матеріали справи свідчать, що спір між сторонами точиться з приводу співвідношення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV, 09.07.2003р.(далі закон №1058) та Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (далі Указ).

Розглядаючи співвідношення названих нормативних актів, необхідно зазначити, що Закон регулює відносини у сфері державного соціального пенсійного страхування, а Указ – у сфері оподаткування.

Статтею 4 Закону №1058 визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1058, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.  Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду; організація та порядок здійснення управлінняв системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно п. 1 ст. 14 Закону №1058 страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (у тому числі і єдиний податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Частина 1 ст. 15 Закону №1058 передбачає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону. Також на них розповсюджуються права і обов'язки страхувальників, що закріплені ст. 17 Закону №1058, куди відноситься також і обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

Обов'язковість сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не пов'язується із статусом суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків.

Закон №1058 не встановлює для страхувальників, які обрали особливий спосіб оподаткування, ніяких пільг або переваг та не передбачає також можливості заміни сплати страхових внесків будь-якими іншими платежами.

            Виходячи з названих норм Закону №1058 та приймаючи до уваги, що суми, нараховані під час перевірки, позивачем не оскаржуються, слід дійти висновку, що спірне рішення органу Пенсійного фонду не суперечить діючому законодавству та є обґрунтованим.

            Посилання апелянта на те, що суб’єкти підприємницької діяльності – роботодавці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, не відносяться до платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не можуть бути прийняті до уваги з підстав, зазначених вище.

            Посилання апелянта на ту обставину, що позивач не набув статусу платника страхових внесків, оскільки не здійснив відповідної реєстрації в органах Пенсійного фонду, не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного.

            Позивач ПП «Етіка» був зареєстрований як платник збору в управлінні ПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя з 25.05.2003р. за №08/01-3834, тобто до набрання чинності Законом №1058. Згідно з п. 12 прикінцевих положень Закону №1058, Пенсійний фонд є правонаступником Пенсійного фонду України.

            Перереєстрація в органах ПФУ у зв’язку з набранням чинності Закону №1058 не була передбачена чинним законодавством, зокрема названим Законом.

            Обов’язок страхувальника зареєструватися в органах ПФУ, закріплений у п.1 ч.2 ст. 17 Закону №1058 у редакції, що діяла у перевіряє мий період, виникає у разі:

- отримання свідоцтва про державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності;

            - отримання дозволу на провадження нотаріальної та іншої діяльності;

            - прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу;

            - зміни юридичного статусу чи адреси, якщо відповідно  закону державна реєстрація  таких установ, організацій та відокремлених підрозділів не проводиться;

            Укладення трудового договору з найманим працівником;

            - зміни прізвища, ім’я та по батькові.

            Як свідчать матеріали справи, з моменту набрання чинності Законом №1058 події, зазначені вище, з ПП «Етіка» не відбувались.

            Посилання апелянта на ту обставину, що діючим законодавством не визначено розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування для осіб, що перебувають на спрощеній системі  оподаткування, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки розмір зазначених внесків таких осіб відповідно до Закону №1058 повинен визначатися у загальному порядку, у розмірі збору, який був би передбачений для позивача  Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» у разі, коли б ПП «Етіка» добровільно не обрало спрощену систему оподаткування. Названий висновок суду базується на системному аналізі ст.ст. 14, 15, ч. 2-6 ст. 18 Закону №1058 та п. 1 ч.8 Р.ХV«Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

            Виходячи з викладеного вище, а також у зв’язку з тим, що при розгляді апеляційної скарги не встановлено порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, постанову господарського суду Запорізької області від 21.02.07р. залишити без змін.

                Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Етіка», м. Запоріжжя,  залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 21.02.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 23.07.07р.

   Головуючий суддя:                                                                        Туркіна Л.П.

   Судді:                                                                                              Стежко В.А.

  Проценко О.А.