Рішення № 94851530, 02.02.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

02.02.2021

Справа №489/5209/20

Провадження №2-о/489/13/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Бодюл А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту періоду проходження військової служби, зацікавлена особа – Військова частина А 4465

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з заявою, якою просив встановити факт періоду проходження ним військової служби у Збройних Силах України з 31 липня 2007 року по 11 травня 2012 року. Мотивуючи свої вимоги тим, що він проходить військову службу на посаді помічника командира В/ч А4465 з правової роботи – начальник юридичної групи. З період з 31.07.2007 по 11.05.2012 проходив навчання у Національній юридичній академії України імені Я. Мудрого на денній формі навчання. Проте, за весь час навчання у вищому начальному закладі до періоду проходження його військової служби зарахований не був. Зарахування до вислуги років військової служби неврахованого періоду йому необхідно для внесення змін до особової справи, перерахунку надбавки за вислугою років та правильного визначення факту періоду проходження військової служби. Зазначає, що під час навчання в навчальному закладі, він в період з 31.07.2011 по 12.05.2012 пройшов повний курс військової підготовки за військовою спеціальністю 850200, склав військову присягу на вірність Українському народові, здав встановлені екзамени та згідно з наказом Міністра оборони України від 12.05.2012 № 368, йому було присвоєно первинне військове звання «лейтенант юстиції». Під час оформлення відповідних документів (особової справи) кадровим органом вищого навчального закладу, безпосередньо, перед його закінченням навчання, не було зроблено запису до послужного списку стосовно початку військової служби на не враховано до вислуги років на військовій службі.

Від представника заінтересованої особи надійшли пояснення, відповідно до яких не заперечує проти задоволення заяви. Зазначає, що ОСОБА_1 дійсно в період з 31.07.2007 по 11.05.2012 проходив навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого на денній формі навчання, при цьому весь час навчання у вищому військовому навчальному закладі до періоду проходження його військової служби зараховано до вислуги років не було.

Ухвалою суду 26.10.2020, заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку окремого позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від заявника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає.

Від представника заінтересованої особи надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення заяви не заперечує.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Згідно витягу із наказу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 342-С від 31.07.2007, ОСОБА_1 зараховано студентом 1 курсу Військово-юридичного факультету № 6 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого з 31 липня 2007 року.

Військово-юридичний факультет утворений у складі Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого на виконання Указу Президента України від 20.11.1996 року №1105\96 № "Про заходи щодо підготовки кадрів військової юстиції та організації науково-дослідної роботи у галузі військового законодавства", відноситься до системи військової освіти та перебуває в оперативному управлінні Міністерства оборони України, тобто має статус військово-навчального закладу.

Згідно з Указом Президента України №1194\2010 від 24.12.2010 р. та розпорядженням Кабінету Міністрів України №2213-р від 08.12.2010 р. Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого перетворена у Національний університет "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого".

Відповідно до витягу з наказу Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» № 319-С від 30.06.2011, студенту ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію юриста бакалавра та відраховано з академії 30 червня 2011 року.

Як вбачається з витягу з наказу Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» № 415-С від 01.08.2011, зараховано ОСОБА_1 з 01 серпня 2011 року на 5 курс навчання в якості курсантів військово-юридичного факультету № 6 у зв`язку з призовом до Збройних Сил України і зараховано на військову службу за контрактом на підставі Наказу Міністерства оборони України і Міністерства освіти і науки України від 25.06.2011 № 350 ДСК/1 ДСК «Про організацію правил прийому слухачів, курсантів (студентів) на навчання у 2011 році до вищих навчальних закладів для підготовки військових фахівців з вищою освітою» та не виплачувалася стипендія до кінця навчання.

З витягу з наказу декана військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 107 від 01.08.2011, вбачається, що ОСОБА_1 з 01 серпня 2011 року зараховано до списків особового складу факультету та поставити на всі види забезпечення по курсантській нормі, присвоєно військове звання «солдат» та призначено на посаду курсанта ВОС 850200, 850300.

Кадровим органом військово-юридичного факультету №6 Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, ОСОБА_1 було зроблено запис до послужного списку стосовно початку військової служби та зараховано до вислуги років на військовій службі тільки період навчання на п`ятому курсі факультету, тобто з 01.08.2011 року.

Відповідно до витягу з наказу Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» № 263-С від 11.05.2012, студента денного військово-юридичного факультету № 6 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію юриста магістра та відраховано з університету з 10 травня 2012 року.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 04.12.2013 р. №1697 Національний університет "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого" перейменовано в Національний університет імені Ярослава Мудрого.

Згідно наказу командира військової частини А4465 № 332 від 01.08.2018, капітана юстиції ОСОБА_1 призначено на посаду помічника командира з правової роботи – начальника юридичної групи військової частини А4465, ВОС-8503003, з 01 листопада 2018 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення.

Заявник стверджує, що недозарахування до вислуги років та безперервної військової служби терміну навчання на військово-юридичному факультеті протягом перших чотирьох років призвело до звуження його прав у сфері безперервного проходження військової служби, тому звернувся до суду з цими вимогами.

Відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України», до Збройних Сил України належать об`єднання, з`єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації.

Згідно з вимогами Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" (Закон N 2232-XII, 25.03.1992, у редакції із змінами, внесеними згідно із Законом №2171-111 від 21.12.2000, чинним на момент вступу заявника до військово-юридичного факультету), одним з видів військової служби є військова служба (навчання) у вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки, інститути військової підготовки) з програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу.

Відповідно до вимог п. 1.7 Інструкції про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України, затверджена наказом Міністерства оборони України № 399 від 30.10.1998 (яка діяла на момент спірних правовідносин), до вищих військових навчальних закладів належать такі військові структури: військові академії; військові університети; військові інститути; військові коледжі; а також військові інститути (факультети) при цивільних вищих навчальних закладах.

У відповідності до п. 15 Тимчасового положення про організацію підготовки офіцерів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства освіти України та Міністерства оборони України від 28.12.1995 № 360/345, затвердженого Міністерством юстиції України 29.01.1996 за № 39/1064, зокрема, військові факультети при цивільних вищих навчальних закладах є вищими військово-навчальними закладами Міністерства оборони України, що створені для підготовки офіцерів з вищою освітою з залученням професорсько-викладацького складу і навчально-матеріальної бази цивільних вищих навчальних закладів.

До військових начальних закладів відносяться такі військові структури, як військові факультети при вищих цивільних навчальних закладах і які готують військових фахівців з відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями як: магістр, спеціаліст, бакалавр, молодший спеціаліст (п. 17 Інструкції про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Міністерства Оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 399 від 30.10.1998).

Відповідно до п. 1.2 Положення про військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, Міністерства оборони України від 20.06.2003 № 400/192, передбачено, що військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів (далі - військові навчальні підрозділи) є структурними підрозділами цих вищих навчальних закладів. До них відносяться військові інститути, військові коледжі, факультети та кафедри військової підготовки вищих навчальних закладів.

Указ Президента України від 20.11.1996 № 1105/96 «Про заходи щодо підготовки кадрів військової юстиції та організації науково-дослідної роботи у галузі військового законодавства», вказує, що військово-юридичний факультет (військової юстиції) утворений у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та відноситься до системи військової освіти та перебуває в оперативному управлінні Міністерства Оборони України, тобто має статус військово-навчального закладу.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» в редакції від 25.03.1992 р., громадяни, які навчаються у військово-навчальних закладах, перебувають на військовій службі і не мають звань прапорщиків чи мічманів та офіцерського складу, є курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами. Навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вищезазначеного конституційного положення щодо недопустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів наведено в Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99. В указаному Рішенні, зокрема, зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. До події, факту застосовується тойзакон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, з огляду на викладене, у суду не має сумніву щодо дійсності проходження заявником військової служби в період з 31.07.2007 року по 11.05.2012 в Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що такі справи розглядаються якщо: відповідно до закону, такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язане з подальшим вирішенням суперечки про право.

Щодо роз`яснення Пленуму ВСУ в постанові № 5 від 31.03.1995 року про неможливість судами розглядати заяви про встановлення фактів проходження військової служби, суд зазначає наступне.

Період перебування громадянина на військовій службі обчислюється у відповідності з занесеними інформаційними даними до Послужного списку службовця.

В даному випадку, Послужний список ОСОБА_1 був розпочатий 01.08.2011 року, в той час коли діяли вже інші нормативно-правові положення щодо початку проходження військової служби, та у відповідності до діючого на той час ЗУ «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» днем з якого заявника призвану на військову службу вказано 01.08.2011 року день зарахування до списків особового складу військово-юридичного факультету, присвоєння військового звання «солдат» та призначення на посаду курсанта.

Такі обставини прямо порушують принцип статті 58 Конституції України який вище було розтлумачено та суттєво впливають на права і свободи військовослужбовця ОСОБА_1 , зокрема грубо їх порушують і погіршують його соціальний стан, що є не допустимим.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

До того ж, положення вказаної постанови від 31.03.1995 року критично сприймаються судом у зв`язку з застарілістю певних її норм порівняно з діючим національним законодавством, яке за 20 років потерпіло значних змін та спрямовано на європейські міжнародні стандарти.

Так, в своєму Пленумі Верховний Суд України, як зазначалось вище, вказав про неможливість розгляду такого роду заяв в порядку окремого провадження та разом з тим, не роз`яснив в якому порядку повинна здійснювати захист своїх прав особа при виниклих обставинах.

Суд вважає, що виникнення прав у заявника на певну категорію соціальних пільг пов`язаних з проходженням військової служби прямо залежить від можливості встановлення факту проходження військової служби в певний період саме в судовому порядку, оскільки законодавством інший порядок не встановлено.

Згідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» за №14 від 18.12.2009 року, - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 293, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту періоду проходження військової служби, зацікавлена особа – Військова частина А 4465 – задовольнити.

Встановити факт проходження ОСОБА_1 військової служби в період навчання у Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, в подальшому перейменованого на Національний університет "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого" з 31 липня 2007 року по 11 травня 2012 року.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Військова частина А 4465, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Аеродромна, 1, ЄДРПОУ 08228725.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено « 11» лютого 2021 року.