Вирок № 94850301, 11.02.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6625/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2021 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.

з участю:

прокурора Олексів О.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

захисників Савчука В.Л., Лех Р.А.,

перекладача Маркелової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові об`єднане кримінальне провадження за № 12020140050001926 від 27.07.2020 року та № 12020140050002069 від 18.09.2020 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє 31.05.2018 вироком Франківського районного суду м.Львова за ч.2 ст.185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України, та кримінального проступку за ч.1 ст.309 КК України,-

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Хобі, Грузія, грузина, громадянина Грузії, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого вироком Залізничного районного суду м.Львова від 04.06.2018 за ч.2 ст.185 КК України, до покарання у виді арешту строком 5 місяців; 17.04.2019 вироком Калушського міськрайонного суду Івано-Франківської області, за ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 357 КК України, до покарання у виді арешту строком на 6 місяців, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в:

обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 27.07.2020 приблизно о 15 год. 45 хв., перебуваючи на території ринку «Галицький», що на пл.Соборній, 12 у м.Львові, умисно, за попередньою змовою в групі осіб, вчинили закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за обставин, коли розприділивши між собою ролі, ОСОБА_1 таємно викрав із кишені наплічної сумки ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Iphone 11 Pro» вартістю 44000 грн. у чохлі вартістю 500 грн. із сім-карткою оператора «Київстар» вартістю 50 грн. та з метою уникнення викриття, передав викрадений ним мобільний телефон ОСОБА_2 , однак, їхні дії було помічено потерпілою, яка намагалась повернути викрадене у неї майно; тоді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 намагалися втекти, утримуючи при собі викрадені речі, після чого їх затримано потерпілою та іншими відвідувачами ринку.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 , 10.07.2020, приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи у парку «Цитадель» у м. Львові зі сторони вул. Грабовського, 18, придбав шляхом знахідки фольговий згорток з кристалічною речовиною білого кольору, фольговий згорток із речовинною рослинного походження, поліетиленовий пакет із кристалічною речовиною білого кольору, поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження, поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною коричневого кольору, та, усвідомлюючи, що це наркотичні речовини, з метою приховання своєї протиправної діяльності, заховав їх в середину дезодоранту марки «Loreal» та зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до 17.09.2020 для власного вживання без мети збуту. В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції України у м. Львові, що по вул. Городоцька, 20, сказав своїй дружині ОСОБА_4 передати зазначений дезодорант марки «Loreal», яка не знала про його вміст, разом з іншими продуктами харчування. 17.09.2020, приблизно о 12 год. 10 хв., у кімнаті прийому передач Державної установи «Львівська установа виконання покарань № 19», що по вул. Городоцька, 20 у м. Львові, у передачі для ув`язненого ОСОБА_1 , а саме в дезодоранті марки «Loreal» працівниками поліції виявлено та вилучено фольговий згорток з кристалічною речовиною білого кольору, що згідно висновку експерта - є метадоном, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою 0.1520 грам, а також два поліетиленові пакети із порошкоподібною речовиною світло коричневого кольору та кристалічною речовиною білого кольору, у яких, згідно з висновком експерта - є PVP, який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою 1,4006 грам.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 та ч.1 ст.309 КК України, визнав повністю та показав, що27.07.2020р. зустрів біля Галицького ринку в м.Львові ОСОБА_5 , з яким познайомився напередодні. Вони вирішили піти на ринок. Перебуваючи на ринку він побачив жінку, в якої був наплічник, з якого було видно мобільний телефон; він підійшов впритул і викрав таємно із наплічника потерпілої мобільний телефон, який відразу передав ОСОБА_6 , що знаходився поруч. Останній взяв телефон і пішов в сторону виходу, за ним побігла потерпіла І просила повернути телефон; ОСОБА_2 телефон не повернув , а попрямував до виходу, де їх обох затримали працівники ринку.

Щодо незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів , то обвинувачений пояснив, що сказав своїй дружині ОСОБА_4 передати йому в СІЗО №19 разом з продуктами харчування банку дезодоранту марки «Loreal», в якому був захований фольговий згорток з наркотичним засобом, який він в липні 2020р., перебуваючи у парку «Цитадель» у м. Львові зі сторони вул. Грабовського, 18 , знайшов на вулиці. Не оспорює обставин та доказів вчиненого.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та вказав, що зустрівшись із ОСОБА_1 27.07.2020р.на зупинці транспортних засобів біля Галицького ринку, вирішив піти купити яблук. Він став у чергу, перед ним стояло в черзі двоє жіночок, ОСОБА_1 стояв поруч. В якийсь момент, останній дав йому в руки мобільний телефон, який він відразу сховав. За хвилинку почався шум, і він вирішив піти геть з ринку; тоді його догнала незнайома жіночка і почала вимагати повернення телефону. Він відмовився віддати телефон і почав тікати до виходу, де його з ОСОБА_1 затримали працівники ринку, і в подальшому працівники поліції вилучили в нього викрадений мобільний телефон потерпілої ОСОБА_7 ..

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не прибула у зв`язку із тривалим перебуванням поза межами України; представник потерпілої адвокат Сеньків А.І. подав заяву, в якій просить розглянути справу без участі потерпілої та його як представника. ОСОБА_7 повернуто викрадений мобільний телефон «Iphone 11 Pro». Щодо призначення покарання покладається на розсуд суду.

З врахуванням норм ст.ст. 368, 370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, суд, ухвалюючи вирок в даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності доказів, прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України та кримінального проступку за ч.1 ст.309 КК України, та про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186, ч.1 ст.309 КК України та обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України, стверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами:

даними протоколом огляду мобільного телефону «Iphone 11 Pro» від 28.07.2020 року, наданого потерпілою ОСОБА_7 , та фототаблицями до нього;

даними протоколом огляду предмету від 28.07.2020 року, а саме компакт -диску типу DVD-R, на якому міститься файл з відеозаписом тривалістю 00:15:42 год.На вказанаму відеозаписі фіксується торгівельний комплекс під накриттям, що знаходиться на території Галицького ринку у м.Львові. На вищевказаному відеозаписі зафіксовано, як свідок ОСОБА_8 наздогнала ОСОБА_2 , в котрого знаходився мобільний телефон потерпілої ОСОБА_7 . На вищевказаному відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_2 втікає в сторону виходу із Галицького ринку від свідка ОСОБА_9 .

В судовому засіданні суд безпосередньо дослідив означений відеозапис і пересвідчився у відповідності відтворених на відеозапису обставин події вчиненого кримінального правопорушення встановленим обставинам справи. Зокрема, об`єктивно підтверджується, що до ОСОБА_2 підходить дівчина, з якою він розмовляє, а потім він повертається і починає втікати від неї в напрямку до виходу із ринку «Галицький».

Останніх обставин обвинувачений ОСОБА_2 не оспорює і визнає, що саме ця незнайома дівчина просила його повернути мобільний телефон, він відмовився повертати телефон, який йому перед тим за кілька хвилин передав ОСОБА_1 .

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 12.08.2020 року, підтверджується , що потерпіла ОСОБА_3 опізнала серед пред`явлених їй осіб, особу під №4 – ОСОБА_2 , який 27.07.2020, приблизно о 15.45 год., перебуваючи на ринку «Галицький», викрав у неї мобільний телефон, який не хотів повертати, і втікав з ринку. Опізнала по обличчі та тілобудові.

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 12.08.2020 року, підтверджується, що свідок ОСОБА_8 опізнала за рисами обличчя та тілобудові обвинуваченого ОСОБА_2 , який 27.07.2020, приблизно о 15.45 год., перебуваючи на ринку «Галицький», намагався втекти з викраденим телефоном потерпілої ОСОБА_7 .

Із розписки від 29.07.2020р. потерпіла ОСОБА_7 отримала на відповідальне зберігання мобільний телефон «Iphone 11 Pro», який 27.07.2020викрадено в неї на території ринку «Галицький».

Висновком експерта Львівського НДЕКЦ МВС України від 10 листопада 2020 року № 13/1831, стверджується, що подрібнена речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору, яка міститься в полімерному пакеті та подрібнена речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору, яка міститься в фольговому згортку, вилученому у обвинуваченого ОСОБА_1 є канабісом; канабіс віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 1,23 грам. В кристалічній речовині білого кольору, яка міститься в полімерному пакеті та в порошкоподібній речовині світло-коричневого кольору, яка міститься в полімерному пакеті, виявлено PVP, який віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Загальна маса PVP становить 1,4006 грам. В кристалічній речовині білого кольору, яка міститься в фольговому згортку, виявлено метадон, який віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса метадону становить 0,1520 грам.

Таким чином, суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України, та кримінального проступку за ч.1 ст.309 та обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України,доведена повністю.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання доказів недопустимими відсутні.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабежі), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, оскільки він вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабежі), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Злочин, передбачений за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинений за попередньою змовою в групі осіб, що підтверджують обставини вчиненого; закінчений замах на грабіж вчинено обвинуваченими спільно, про що свідчить узгодженість їх дій та розподіл функцій. ОСОБА_1 викрадає телефон , який передає ОСОБА_2 і останній втікає із викраденим.

З об`єктивної сторони ст.186 КК України, (грабіж) має місце і в тому випадку , коли викрадення розпочалось таємно, але в процесі вчинення злочину переросло у відкрите і це усвідомлюється винними.

Відповідно до ст.65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винних.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 є визнання вини та розкаяння у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Характеризуючи особу ОСОБА_1 , встановлено, що він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності; не працював, суспільною-корисною працею не займався; характеристика формальна; має на утриманні неповнолітніх дітей; на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 є визнання вини та розкаяння у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Характеризуючи особу ОСОБА_2 встановлено, що він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності; не працював, суспільною-корисною працею не займався;; має на утриманні неповнолітню дітинк; на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченим слід призначити покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів – в межах санкцій статей особливої частини Кримінального кодексу України. Суд враховує особу обвинувачених, ставлення винних до вчиненого та наслідків злочину.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи обставини справи, тяжкість вчиненого, особу обвинувачених, які неодноразово судимі, ніде не працювали, заслуг перед суспільством не мають , вчиняють злочини , висновків щодо своєї поведінки належних не зробили, правових підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає .

В межах даного кримінального провадження проведено судову експертизу /висновок експерта Львівського НДЕКЦ МВС України від 10 листопада 2020 року № 13/1831/ вартість проведення якої становить 1961,40 грн. та яка, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в повному обсязі.

Цивільні позови не заявлялись.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.349, ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України та кримінального проступку за, ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

-за ч.1 ст.309 КК України - у виді 2 (двох) місяців арешту.

У відповідності до ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 на підставі ухвали Галицького районного суду м.Львова від 29.07.2020 року у вигляді тримання під вартою - залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, а саме з 27.07.2020 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_2 на підставі ухвали Галицького районного суду м.Львова від 29.07.2020 року у вигляді тримання під вартою - залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання, а саме з 27.07.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи в сумі 1961,40 грн.

Речові докази:

1.мобільний телефон марки «Iphone 11 Pro» у чорному силіконовому чохлі із сім-карткою «Київстар» - залишити потерпілій ОСОБА_7 ;

2.диск DVD-R із записами, здійсненими камерами відеоспостереження Галицького ринку у м.Львові - залишити у матеріалах кримінального провадження;

3.номерний полімерний пакет Експертної служби МВС України №5401683, в якому знаходяться фольговий згорток з кристалічною речовиною білого кольору, фольговий згорток із речовинною рослинного походження, поліетиленовий пакет із кристалічною речовиною білого кольору, поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження, поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною коричневого кольору та первинне упакування – знищити;

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд протягом тридцять днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Волоско І.Р.