Ухвала суду № 94848405, 11.02.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/6861/20

Провадження 2/243/150/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

за участю:

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»

до ОСОБА_1

вимоги позивача: про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

07.08.2020 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов обґрунтований тим, що 22.06.2017 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір № 014/07-160/50-260, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 153 300,00 доларів США. Далі між банком та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір № 014/07-160/0218, посвідчений приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Панченко А.В., зареєстрований за № 1784.

Відповідно до договору Іпотеки, предметом іпотеки є житловий будинок, загальною площею 378,2 кв.м., житловою – 95,3 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, 20.05.2008 року між банком та позичальником було укладено Кредитний договір № 014/07-160/50-416, відповідно до умов позичальник отримав кредит у розмірі 80 000,00 доларів США, а 21.05.2018 року між банком та Іпотекодавцем укладено Договір про внесення змін № 014/07-160/0315 до іпотечного договору № 014/07-160/0218, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Панченко А.В., зареєстрований за р-р № 1784, відповідно до умов якого сторони погодили, що Договір іпотеки забезпечує виконання зобов`язань за Кредитним договором № 014/07-160/50-260 від 22.06.2007 року та за кредитним договором № 014/07-160/50-416 від 20.05.2008 року.

Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, проте всупереч умов кредитного договору позичальник не здійснює платежі для погашення суми заборгованості по кредитному договору. У зв`язку з викладеним банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок, загальною площею 378,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути витрати зі сплати судового збору.

05.02.2021 року до Слов`янського міськрайонного суду через канцелярію суду від представника позивача – адвоката Бондар І.П., який діє на підставі доручення № 1213 від 17.02.2020 року надійшла заява про закриття провадження по справи у зв`язку з тим, що спірні питання між сторонами врегульовані, а тому предмет спору відсутній.

Згідно п.2 ч.1ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Суд закриває провадження у справі за відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань, а також у випадку, коли спір врегульовано самими сторонами після звернення з позовом, за умови подання доказів такого врегулювання.

Так, відповідач надав до суду довідку про повну відсутність будь-якої заборгованості перед позивачем.

Враховуючи те, що відповідач задовольнив позовні вимоги позивача після пред`явлення позову, тому на даний час перестали існувати обставини, що були предметом позову, тобто на сьогоднішній день відпала необхідність у розгляді позову по суті, у зв`язку з чим провадження у справі слід закрити за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки – закрити, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення, або в порядку п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їй пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко