Рішення № 94847860, 11.02.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/11/21

Справа №235/4727/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Величко О.В.

при секретарі - Лебеденко В.В., Алфьорової І.Р.,Комарової О.С.

за участю прокурора Красноармійської місцевої прокуратури Рудь К.А.

за участю відповідача ОСОБА_1

за участю представника відповідача Онілова В.Л.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Покровськ цивільну справу за позовом в.о. керівника Красноармійської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Покровської районної державної адміністрації, Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельних ділянок від 10.09.2012 року та зобов`язання повернути земельні ділянки ,-

В С Т А Н О В И В:

В. о. керівника Красноармійської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Покровської районної державної адміністрації, Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельних ділянок від 10.09.2012 року та зобов`язання повернути земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що розпорядженням Красноармійської районної державної адміністрації № 276 від 19.06.2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 49 років для сінокосіння та випасання худоби земельної ділянки загальною площею 30,8082 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Гришинської сільської ради Покровського району.

На підставі вказаного розпорядження між Красноармійською РДА та ОСОБА_1 укладено договір оренди, зареєстрований у відділі Держкомзему у Красноармійському районі Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.09.2012 року за № 142270004001905.

Відповідно до умов договору в оренду передані земельні ділянки загальною площею 30,8082 га, у тому числі:

-ділянка № 1 -12,40 га пасовищ ( кадастровий номер 1423781100:02:000:1232)

-ділянка № 2- 15,10 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1233)

-ділянка № НОМЕР_1 -3,8082 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1234).

Пунктом 5 Договору передбачено, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок становить 143541,56 грн. Орендна плата згідно п. 9 Договору складає 1,2 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації земель, тобто 1722,50 грн. в рік. В подальшому додатковою угодою від 02.02.2015 року нормативно-грошова оцінка земель склала 179292,32 грн., орендна плата в рік – 3% нормативної грошової оцінки, а саме 5378,77 грн.

Згідно п. 15 Договору цільове призначення ділянок - для сінокосіння та випасання худоби.

Пунктом 16 Договору визначено умови збереження стану об`єкта оренди : використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Разом з тим ОСОБА_1 порушив умови договору та здійснив використання земель сільськогосподарського призначення ( цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби, вид угідь-пасовища) як ріллю, тобто не за цільовим призначенням з відступленням від проекту землеустрою земельної ділянки.

Державним інспектором відділу контролю проведено перевірку використання земельних ділянок, та виявлено факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, про що було складено документи перевірки - акти, при цьому результати перевірок та документи реагування до суду не оскаржено та не скасовано.

Відповідачем по справі ОСОБА_1 визнано результати перевірки, про що також свідчить сплата накладених адміністративних стягнень та відшкодування шкоди завданої нецільовим використанням земельної ділянки.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав вимоги ст.ст. 31,33-37 ЗК України, систематично використовував земельні ділянки з порушенням умов договору та чинного законодавства, чим завдано шкоди, просить розірвати договір оренди земельних ділянок від 10.09.2012 року загальною площею 30,8082 га, у тому числі: ділянка № 1 – 12,40 га пасовищ ( кадастровий номер 1422781100:02:000:1232), ділянка № НОМЕР_2 – 15,1000 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1233), ділянка № 3-3,9082 га пасовищ ( кадастровий номер 1422781100:02:000:1234) укладений між Красноармійською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області земельні ділянки №№ 1422781100:02:000:1232, 1422781100:02:000:1233,1422781100:02:000:1234 площею 30,8082 загальною нормативною грошовою оцінкою 958473,91 грн., стягнути з відповідача на користь прокуратури Донецької області судовий збір у розмірі 3842 грн.

Представник позивача Покровської райдержадміністрації надав пояснення , в яких зазначив, що на підставі розпорядження голови Красноармійської райдержадміністрації від 19.06.2012 року № 276 передано в оренду на 49 років для сінокосіння та випасання худоби земельні ділянки загальною площею 30,8082 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Гришинської сільської ради, про що був укладений договір оренди землі між райдержадміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрований у відділі Держкомзему, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10.09.2012 року за № 142270004001905.

До райдержадміністрації не надходила інформація щодо використання не за цільовим призначенням, з відступленням від проекту землеустрою , акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акти обстеження земельних ділянок, що перебувають в оренді ОСОБА_1 .

На теперішній час Покровська райдержадміністрація вже не є розпорядником орендованих земельних ділянок. Відповідно спірні земельні ділянки у разі дострокового розірвання договору, підлягають поверненню державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області.

У зв`язку з тим, що додаткову угоду про зміну орендодавця не було укладено і стороною за договором на даний час є Покровська райдержадміністрація, тому вона відповідно є і одним з позивачів по справі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. ( а.с. 127-128 том 1). В подальшому відмовились від позову ( а. с. 248 том 1, а. с. 65 том 2) , а листом в остаточній редакції просили вирішити спір на розсуд суду ( а. с. 85 том 2).

Представник позивача ГУ Держеокадастру в Донецькій області надав пояснення, в яких зазначив, що в ході перевірок державним інспектором виявлено порушення умов договору оренди землі від 10.09.2012 року в частині використання ОСОБА_1 земельних ділянок не за цільовим призначенням, у зв`язку з чим договір оренди підлягає розірванню, а земельні ділянки підлягають поверненню у розпорядження держави. Перевірка була проведена з дотриманням вимог діючого законодавства. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі ( а.с. 189-191).

Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на день подання позову позивач Покровська районна державна адміністрація не зверталась до відповідача з будь-якими претензіями щодо невиконання чи порушення умов договору, процедура припинення права користування земельною ділянкою відповідно до ст. 144 ЗК України не проводилась, вимоги щодо дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.09.2012 року з боку позивача до відповідача не надходило. Таким чином, на теперішній час керівником Красноармійської місцевої прокуратури не надано підтвердження про наявність спору між Покровською райдержадміністрацією та відповідачем ОСОБА_1 , який був підставою для звернення до суду у зв`язку з порушенням прав сторони договору, в інтересах якої діє прокуратура.

Рілля-земельні ділянки, які систематично обробляються та використовуються під посіви сільськогосподарських культур, покращують грунт земельної ділянки.

До ріллі не відносяться ділянки сінокосів і пасовищ , а також зайняті посівами сільськогосподарських культур не більше 2-3 років, розораних з метою корінного поліпшення, а також міжряддя садів, використовувані під посіви.

Сіножаті та пасовища - це земельні ділянки, які можуть бути розорані з метою їх докорінного поліпшення та які використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасу худоби.

За думкою відповідача, діюче законодавство не визначає вичерпного переліку сільськогосподарських культур, які можуть вирощуватись на землях, призначених для сінокосіння та випасання худоби. А для визначення постійного функціонування призначення земель та розмежування ріллі від сінокосів чи пасовищ важливим є саме строк використання земель за таким призначенням, який має бути тривалим, бо в іншому випадку під поняття рілля не можуть підпадати ділянки (навіть сінокоси та пасовища), зайняті посівами сільськогосподарських культур менший час.

Згідно умов Договору земельна ділянка передана відповідачу в оренду для сінокосіння та випасання худоби. Відповідно до проекту землеустрою земельна ділянка відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення.

Вказані в акті обстеження земельної ділянки дані про зростання на спірній земельній ділянці сільськогосподарської зернової культури не є достатніми ознаками зміни відповідачем виду використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення з пасовища на ріллю, а лише свідчать про здійснення відповідачем на земельній ділянці агротехнічних заходів задля підвищення родючості ґрунтів, їх захисту від ерозії і що відповідач зобов`язаний був робити і здійснював згідно з вимогами договору і ст. 37 Закону «Про охорону земель».

Акти обстеження земельної ділянки , додані до позовної заяви не містять таких даних як систематичне розорювання спірної земельної ділянки, вирощування на ній сільськогосподарських культур задля збирання урожаю, а не для випасання худоби, фактичне збирання урожаю зі спірної земельної ділянки, які б означали про використання відповідачем спірної земельної ділянки як ріллі.

З урахуванням цього вважають, що відсутні підстави стверджувати про зміну цільового використання орендованих відповідачем земельних ділянок, та порушення внаслідок цього, умов договору.

Вважає, що докази прокурора на обґрунтування своїх позовних вимог, а саме: акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акти обстеження земельних ділянок від 22.03.2017 року та від 27.03.2017 року, не можуть бути визнані допустимими доказами, оскільки порушено порядок проведення перевірки.

З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства щодо ОСОБА_1 була позаплановою, однак прокурором не надано жодних документів в обґрунтування законності проведення такого позапланового заходу державного контролю, а за таких умов відомості, що отримані в результаті такої перевірки одержані з порушенням порядку, встановленого законом, та не можуть братися до уваги судом як докази.

Прокурором також не доведені наявність підстав для представництва, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України « Про прокуратуру» .Вважають, що, в даному випадку відсутні підстави для представництва інтересів держави прокурором. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Прокурор надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що

посилання відповідача на недоотримання позивачами ст. 144 ЗК України є не обґрунтованим, оскільки вказана стаття передбачає порядок припинення права користування земельної ділянки у разі порушення вимог земельного законодавства за рішенням орендодавця. Водночас, п. а ч. 1 ст. 143 ЗК передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідач згідно п. п. 15,16 Договору зобов`язаний був використовувати земельні ділянки лише для сінокосіння та випасання худоби.

Сучасна класифікація виділяє сільськогосподарські угіддя, до яких належать землі, що безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції: рілля, багаторічні насадження, сінокоси і пасовища , а також перелоги.

Нормами ст. 20 Закону «Про землеустрій» встановлено, що при створенні нових або впорядкуванні існуючих об`єктів землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності. Оскільки у даному випадку створюється нове землекористування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо створення нових (впорядкування існуючих) землеволодінь, землекористувань.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду № 235/2276/18 встановлено, що ОСОБА_2 допущено порушення вимог договору оренди та земельного законодавства шляхом використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та з відступленням від проекту за видом користування, а саме ОСОБА_1 засіяв земельні ділянки призначені для сінокосіння та випасання худоби озимою пшеницею. Вказане рішення не оскаржено та набуло законної сили.

Відповідно до Договору оренди ОСОБА_1 сплачує оренду у розмірі 5378,77 грн. у рік, що складає 3% від нормативної грошової оцінки, яка станом на 01.01.2015 року відповідає 179292,32 грн., проте орендна плата станом на 01.01.2019 року орендна плата повинна складати 28754,22 грн. від нормативної грошової оцінки ріллі площею 30,8082 га, яка відповідає 958473,91 грн. Отже, щороку держава зазнає втрати не менше як на 20 тис. грн. через використання ОСОБА_1 пасовищ не за видом використання з відхиленням від проекту землеустрою

Вказані порушення інтересів держави та інтересів територіальної громади області свідчать про наявність порушень інтересів держави у розумінні ст. 23 Закону « Про прокуратуру» та наявність підстав для представництва. Оскільки позивачі самоусунулись від вирішення вказаного спору в досудовому або судовому порядку, є всі підстави для представництва інтересів держави органами прокуратури. Просив задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача Покровської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, просив справу слухати без участі представника ( а.с. 85 том 2)

Представник позивача Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області в судове засідання не заявився, просив сплаву слухати без участі представника ( а.с. 63 том 2).

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, підтримали наданий відзив на позовну заяву.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що працює агрономом, є знайомим відповідача по справі. Йому відомо, що ОСОБА_1 були надані в оренду земельні ділянки, та він як агроном надавав послуги щодо їх використання. На зазначених земельних ділянках Черкашиним вирощувались ячмінь, пшениця, внаслідок чого якість землі становились краще. Вирощування сільськогосподарських культур не розцінюється ним як використання землі за нецільовим призначенням, оскільки пасовища використовуються як для кормління, так і для виробництва фуражу. Проте, він не може стверджувати, що оглянуті ним земельні ділянки, по яким він надавав послуги, відносяться до спірних земельних ділянок.

В процесі розгляду справи позивачем Покровською райдержадміністрацією подано заяву про відмову від позову і про закриття провадження у справі.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду від 11.02.2021 року в задоволенні заяви Покровської райдержадміністрації про відмову від позову і про закриття провадження у справі відмовлено.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, відповідача, представника відповідача , свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 19.06.2012 року № 275 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду гр. ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби загальною площею 30,8082 га пасовищ, у тому числі 0,9605 га – в зоні дії обмежень ( охоронна зона вздовж об`єкта енергетичної системи ПЛ 35 кВ), виконаний за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Гришинської сільської ради. Вирішено передати в довгострокову оренду терміном на 49 років ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 30,8082 га пасовищ, у тому числі 0,9605 га – в зоні дії обмежень, а саме:

-12,40000 га, у тому числі 0,7295 га в зоні її обмежень, кадастровий № 1422781100:02:000:1232;

-15,10 га, у тому числі 0,2310 га в зоні дії обмежень, кадастровий № 1422781100:02:000:1233;

-3,3082 га, кадастровий № 1422781100:02:000:1234 для сінокосіння та випасання худоби з перенесенням зовнішніх меж ділянок в натурі (на місцевості) із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Гришинської сільської ради.

Установити щорічну орендну плату за орендовані земельні ділянки у розмірі 1,2% нормативної грошової оцінки пасовищ ( з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації земель 3,2) по Гришинській сільській раді з виплатою орендної плати згідно чинного законодавства ( а. с. 14-15).

На підставі вказаного розпорядження між Красноармійською районною адміністрацією (орендодавець) та відповідачем ( орендар) укладено Договір оренди землі від 04.09.2012 року, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 10.09.2012 року ( а.с. 12-13), відповідно до умов якого орендар прийняв в довгострокове платне користування земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Гришинської сільської ради Красноармійського району Донецької області.

В оренду передані відповідачу земельні ділянки загальною площею 30,8082 га, в тому числі ділянка № 1 -12,400 га пасовищ ( кадастровий номер 1422781100:02:000:1232);

№ НОМЕР_2 -15,1000 га пасовищ ( кадастровий номер 1422781100:02:000:1233);

№ 3 -3,8082 га пасовищ ( кадастровий номер 1422781100:02:000:1234). ( а. с. 16-19).

Згідно витягу № 957 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ( кадастровий номер 1422781100:02:000:1232) нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь пасовища площею 12.4000 га, становить 57774,08 грн.( а. с. 20) ; згідно витягу № 958 нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь – пасовища площею 15,10 га, становить 70353,92 ; згідно витягу № 959 нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь – пасовища площею 3,3082 га, становить 15413,561 грн. ( а. с. 20-22).

Згідно акту приймання-передачі б/н Красноармійська державна адміністрація передала, а ОСОБА_1 прийняв земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби 30,8082 га, у тому числі:

ділянка № НОМЕР_3 га пасовищ ( кадастровий номер 1422781100:02:000:1232);

ділянка № НОМЕР_2 – 15,1000 га пасовищ ( кадастровий номер 1422781100:02:000:1233);

ділянка № НОМЕР_1 3,8082 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1234) ( а. с. 23).

Згідно розрахунку розміру річної орендної плати за земельні ділянки земель запасу на території Гришинської сільської ради 01.02.2015 року розмір земельного податку за землю площею 12,4 га становить 721,63; розмір орендної плати -2164,90 грн.,

За землю 15,1000 га розмір земельного податку – 878,76 грн., розмір річної орендної плати – 2636,29 грн., за землю площею 3,3082 га – розмір земельного податку становить 192,52 грн., розмір річної орендної плати -577,58 грн. ( а. с. 25).

Листом МУ у Покровському районі та м. Мирнограді ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 12.02.2018 року в управлінні відсутня розроблена та затверджена у встановленому законом порядку Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок кадастрові номери: 1422781100:02:000:1232; № 1422781100:02:000:11233; № 1422781100:02:000:1234.

Відповідно до роз`яснень Держгеокадастру та враховуючи вимоги Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 року № 262 та зареєстрованого в МЮ України 31.05.2017 року за № 679/30547, розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється з урахуванням середньої грошової оцінки 1 гектара ріллі по Донецькій області, яка складає 31167,66 грн. ( а. с. 35).

За результатами перевірки земельної ділянки № 1422781100:02:000:1233 складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом

№ 109-Дк/103/АП/09/07-18 від 27.03.2018 року та акт обстеження

№ 109-ДК/68/АО/10/01/18 від 27.03.2018 року, відповідно до яких земельна ділянка розорена та присутні залишки торішнього соняшника, ділянка використовується з відхиленням від проекту землеустрою , що є порушенням ст. 211 ЗК України та ст. 20 ЗУ «Про землеустрій».

Актом обстеження земельної ділянки за № 262 від 22.06.2017 року встановлено, що земельна ділянка ( кадастровий номер 1422781100:02:000:1232) площею 124000 га, яка надана в оренду для ведення особистого селянського господарства, вид угідь-пасовища, вид використання- для сінокосіння, випасання худоби, фактично засіяна сільськогосподарською культурно-озимою пшеницею (використовується як рілля), внаслідок чого завдано шкоди державі ( а. с. 47-49).

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.06.2017 року встановлено, що земельна ділянка державної власності площею 12,4000 га ( фактично 12,4000 га), кадастровий номер 1122781100:02:000:1232, розташована за межами населеного пункту Гришинської сільської ради, перебуває в оренді у ОСОБА_4 ; категорія земель: 01- землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення : для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби , вид угідь: пасовища ( договір оренди землі від 10.09.2012 року) Фактично використовується як рілля, що відповідно до ст. 211 ЗК України є невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням ( а. с. 50-51).

Протоколом про адміністративне правопорушення № 109-ДК/0019П/07/01/18 зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 п. а ст. 96 ЗК України, ст. 15 Закону України « Про оренду землі» та ч. 1 ст. 24 Закону України « Про землеустрій» ( а.с. 52 -53).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 22.06.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 53 КУпАП ( а.с. 55-57).

Приписом № 109-ДК/0043Пр/09/01/-18 зобов`язано відповідача усунути виявлені порушення та привести ділянку у первісний стан відповідно до проекту землеустрою ( а. с. 58).

Згідно розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 1422781100:02:000:1232 не за цільовим призначенням, розташованої за межами населених пунктів Гришинської сільської ради Покровського району розмір шкоди становить 9808,52 грн. ( а. с. 60).

Перевіркою стану використання земельної ділянки № 1422781100:02:000:1234 та за №; 1422781100:02:000:1233 встановлено порушення земельного законодавства з боку відповідача та складено Акти обстеження від 27.03.2018 року та за № 109-ДК/68/АО/10/01/18 та за № 109-ДК/67/АО/10/01/-18, згідно яких встановлено, що земельні ділянки з кадастровим номером 1422781100:02:000:1233 та з № 1422781100:02:000:1234 площею 3,3082 га використовується ОСОБА_1 з відхиленням від установленого порядку проекту землеустрою, надана ОСОБА_1 як пасовище, а по факту використовується як рілля. ( а.с. 62-67).

Актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.03.2018 р. за № 109/ОН/103/АП/09/01-18 та за № 109/-ДН/102/АП/09/01-18 встановлено , що земельна ділянка з кадастровим номером 1422781100:02:000:1233 та земельна ділянка з кадастровим номером 1422781100:02:000:1234, площею 3,3082 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Гришинської ради використовується ОСОБА_1 з відхиленням від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою, що є порушенням ст. 20 Закону « Про землеустрій», ст. 37 Закону «Про охорону земель» ( а.с. 68-71).

Протоколом про адміністративне правопорушення від 27.03.2018 року за № 109/0к0019П\07/01/-1к встановлено факт використання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1422781100:02:000:1233 площею 15,10 га з відхиленням від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою. Вид угідь-пасовища, призначена для сінокосіння та випасання худоби, але площа земельної ділянки розорана, чим порушено вимоги ст. 211 ЗК України, ст. 20 Закону « Про землеустрій». ( а.с. 72—74).

Протоколом про адміністративне правопорушення від 27.03.2018 року за № 107-ДН0020П/07/01/-18 встановлено факт використання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1422781100:02:000:1234, площею 3,3082 га з відхиленням від встановленого проекту землеустрою: цільове призначення земельної ділянки: для сінокосіння та випасання худоби, станом на 27.03.2018 року вся площа земельної ділянки разорана та засіяна сільськогосподарською культурою, ймовірно пшеницею, чим порушені вимоги п. 1 ч. 1 ст. 211 ЗК України, ст. 20 ЗУ «Про землеустрій». ( а. с. 75).

Постановами про накладення адміністративного стягнення від 27.03.2018 року за № 109-ДН/0017По/08/01/-18 та за № 109-ДН0018По/08/01-18 ОСОБА_1 за неналежне використання земельних ділянок з кадастровими номерами 1422781100:02:000:1233 та 1422781100:02:000:1234 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 55 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. ( а.с. 78-83).

Приписами від 27.03.2018 року за № 109/ДН/0043Пр/09/01-18 та за № 109-ДН/0044Пр/03/01-18 зобов`язано відповідача усунути виявлені порушення та привести зазначені земельні ділянки у первісний стан ( а. с. 84--87).

Штрафи , накладені вищезазначеними постановами, відповідачем ОСОБА_1 сплачені, що визнано учасниками справи в судовому засіданні, та підтверджено матеріалами справи ( а. с. 60).

Відповідно до ст. 122 ЗК України ( який діяв на момент укладення договорів оренди), районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського призначення.

В подальшому, в ст. 122 ЗК України Законом України № 5245-У1, який набув чинності 01.01.2013 року, внесені зміни, зокрема функції розпорядження землями державної власності від районних державних адміністрацій перейшли до центрального органу виконавчої влади ГУ Держгеокадастру в Донецькій області.

Після набуття ГУ Держгеокадатру на законодавчому рівні статусу розпорядника земельними ділянками між Красноармійською райдержадміністрацією та відповідачем була укладена додаткова угода до Договору оренди землі від 04.09.2012 року щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розміру орендної плати та порядку її внесення. ( а. с. 113).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 09.04.2019 року в позові керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, поданому в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку відмовлено, оскільки ГУ Держгеокадастру не є стороною спірних орендних відносин. ( а. с. 108-113).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, прокурор діє в інтересах держави в особі Покровської райдержадміністрації як сторони договору, та в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру як розпорядника земельних ділянок державної форми власності.

Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 759 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму ( оренди).

Відповідно до ч. 8 ст. 93 ЗК України відносини, по`вязані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі» № 161 XIV від 06.10.1998 р., далі Закон №161 XIV)

Згідно із положеннями ст. 15 цього ж Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Статтею 35 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 37 цього ж закону власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ.

В силу ч. 1 ст. 24 Закону №161 XIV орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (ч. 1 ст. 25 Закону №161 XIV).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону №161 XIV орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ст. 19 ЗК України).

Відповідно до п.п.1.2,1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 р. № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 р. за № 1011/18306 (далі - Класифікація), код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Частиною 5 ст. 20 ЗК України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення зокрема, належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до положень ст. 34 ЗК України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Системний аналіз положень вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації.

Підстави та умови розірвання договору регулюється наступними нормами законодавства.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. «ґ» ч.1 ст. 141, ст. 143 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно із ч.ч.3,4 ст. 31 Закону №161 XIV договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Як передбачено ч. 1 ст. 32 Закону №161 XIV, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Судом встановлено, що згідно умов п. 14 умов Договору земельні ділянки передані в оренду для сінокосіння та випасання худоби; згідно п. 15 Договору цільове призначення земельних ділянок : для сінокосіння та випасання худоби; пунктом 16 визначені умови збереження стану об`єкта оренди: використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Як встановлено судом, спірні земельні ділянки були надані з метою використання пасовищ, а використовувались як рілля ( факт засівання пшеницею не заперечується учасниками процесу та підтверджено матеріалами справи), тобто без зміни категорії цільового призначення земельних ділянок, з порушенням виду їх цільового використання в межах однієї категорії.

За приписами ч. 5 ст. 20 , ст. 34 ЗК України земельна ділянка для сінокосіння і випасання худоби може використовуватися лише у межах вказаного виду використання, тобто відповідач був зобов`язаний використовувати земельну ділянку виключно як пасовище, тобто в межах виду користування, передбаченого умовами договору.

Відповідно до п. 34 Договору оренда зобов`язаний використовувати орендовані земельні ділянки відповідно до цільового призначення, умов договору, дотримуючись

при цьому вимог чинного законодавства, державних стандартів, норм і правил щодо використання землі. При використанні орендованих земельних ділянок враховувати існуючі обмеження і обтяження у їх використанні, права третіх осіб щодо земельних ділянок набуті у відповідності до закону та умов договору.

Відповідно до п. 39 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованих земельних ділянок, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

З матералів справи вбачається, що орендар без погодження з орендодавцем фактично змінив вид використання сільськогосподарських земель, тим самим порушив вимоги раціонального землекористування та одного з основних принципів державної політики у сфері охорони земель, передбаченого ст. 3 Закону України « Про охорону земель» - забезпечення охорони земель, як основного національного багатства України.

Саме цим, перш за все, завдано шкоди власнику землі і саме за цим критерієм порушення договору є істотним.

Крім того, з положень ст. 13 Закону України « Про оцінку земель» вбачається, що розмір орендної плати пропорційно залежить від величини нормативної грошової оцінки земель.

Так, з наданої органом Держгеокадастру інформації ( а.с. 28) вбачається, що нормативна грошова оцінка ріллі в декілька разів перевищує відповідні показники пасовищ та, в свою чергу, свідчить про те, що внаслідок фактичного використання орендованої землі в якості ріллі, орендодавець фактично недотримував значні грошові кошти в якості орендної плати, тим самим зазнав шкоди державний бюджет.

Зазначені обставини , та вищевказані висновки суду не спростовані в судовому засіданні ані відповідачем, ані його представником.

Доводи представника відповідача про незаконність здійснених перевірок щодо з`ясування питання про дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства не приймається судом до уваги, оскільки висновки таких перевірок не оскаржувались відповідачем по справі.

Більш того, відповідачем ОСОБА_1 сплачені штрафи, накладені на підставі результатів таких перевірок.

Суд при цьому зауважує, що сам факт визнання порушення відшкодування заподіяної шкоди та його усунення в наступному є по своєї суті дійовим каяттям, яке не скасовує наявність факту порушення орендарем умов договору, які дають підстави для його розірвання у судовому порядку.

Доводи відповідача про те, що використання пасовищ для вирощування сільгосппродукції (пшениці) покращує якість грунту не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджено належними доказами та зазначена обставина не є підставою для звільнення від обов`язку використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням та виконувати умови договору.

Доводи представника відповідача, викладені у відзиві про те, про недоведеність прокурором наявність підстав для представництва, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України « Про прокуратуру» , суд не приймає до уваги за наступними підставами.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав- це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в сумі у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини звужує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо ( Volovic v.Ukraine, № 15123/03 , ЄСПЛ 06.12.2007 р).

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя ( п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України « Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті. Тлумачення ч. 3 ст. 23 Закону України « Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в сумі лише в двох випадках : якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України « Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Приводом для звернення прокурора з позовом до суду стало виявлення порушень в ході вивчення стану додержання вимог чинного законодавства при використанні земель сільськогосподарського призначення на території покровського району.

Як зазначалось вище, органом, який на даний час наділений правом розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності є Головне Управління Держгеокадастру в Донецькій області.

Проте, цим органом не вжито всіх заходів для усунення порушень, оскільки стороною спірного договору оренди є Покровська райдержадміністрація.

Матеріалами справи встановлено, що пред`явлення позову у цій справі прокурором в інтересах держави викликано саме захистом інтересів держави в суді, оскільки не було вжито заходів щодо припинення порушень та повернення земельної ділянки.

Виконана була прокурором також вимога ч. 3 ст. 23 Закону « Про прокуратуру» про те, що необхідною умовою для звернення прокурора з позовом є попереднє повідомлення саме тих відповідних компетентних органів, які мали б самостійно захищати інтереси держави. ( а.с. 105-106).

Представником ГУ Держгеокадастру в Донецькій області підтримано позовну заяву ( а. с. 188-191 том 1, 63 том 2), проте представником Покровської райдержадміністрації , якій про порушення умов договору оренди стало відомо після отримання повідомлення про представництво прокуратурою, первісно позовні вимоги підтримано ( а.с. 127-128), в подальшому позивач Покровська РДА відмовилась від позову ( а. с. 248 том 1, а. с. 65 том 2) , а листом в остаточній редакції представник Покровської РДА просив вирішити спір на розсуд суду ( а. с. 85 том 2).

Вищезазначене свідчить про пасивну позицію позивача Покровської райдержадміністрації стосовно захисту інтересів держави в конкретних обставинах, які є предметом розгляду у даній справі, та обґрунтовує підстави звернення прокурора в інтересах держави.

За таких підстав суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні доведено, що відповідач використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби використовував земельну ділянку для вирощування сільськогосподарської культури- пшениці, чим істотно порушив умови договору оренди, укладеного 10.09.2012 року, що є підставою для розірвання договору оренди з поверненням земельної ділянки у розпорядження держави.

Вказане узгоджується із висновками , викладеними у постановах ВСУ від 28.01.2019 року у справі № 473/4413/17 (провадження 61-40320св18) від 22.01.2020 року у справі № 468/1498/17ц ( провадження № 61-36544св18), від 06.04.2020 року у справі № 707/658/17 (провадження № 61-17009св18).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь прокуратури Донецької області слід стягнути понесений судовий збір в сумі 3842 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16,651,759 ЦК України, ст.ст. 20,22,34,93,96, 141,143 ЗК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги в.о. керівника Красноармійської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Покровської районної державної адміністрації, Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельних ділянок від 10.09.2012 року та зобов`язання повернути земельні ділянки задовольнити.

Розірвати договір оренди земельних ділянок від 10.09.2012 року загальною площею 30,8082 га, у тому числі: ділянка № 1 – 12,40 га пасовищ ( кадастровий номер 1422781100:02:000:1232), ділянка № НОМЕР_2 – 15,1000 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1233), ділянка № 3-3,8082 га пасовищ ( кадастровий номер 1422781100:02:000:1234) укладений між Красноармійською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області земельні ділянки №№ 1422781100:02:000:1232, 1422781100:02:000:1233,1422781100:02:000:1234 площею 30,8082 га загальною нормативною грошовою оцінкою 958473,91 грн.,

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Донецької області судовий збір у розмірі 3842 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач :Покровська районна держадміністрація, 85300, м. Покровськ, пл. Шибанкова,11 ЄРДПОУ 21961790

Позивач : Головне Управління Держгеокадастру у Донецькій області, бульвар Машинобудівників м. Краматорськ,84313.

Представник позивача: красноармійський місцевий прокурор, вул. Центральна, 148, м. Покровськ Донецької області, ЄРДПОУ 25707002

Відповідач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 11.02.2021 року.

Суддя: