Рішення № 948476, 01.03.2007, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-105/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої- судді Ротар М.М., при секретарі Попенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, в якій вказала, що до 12.07.2006 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою. Відповідач не бажає добровільно надавати матеріальної допомоги на утримання сина. Посилаючись на те, що відповідач є приватним підприємцем і може сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі, позивачка просить суд стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі нею позовної заяви і до повноліття дітей і також стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивачки надав суду позовну заяву, в якій позивачка збільшила свої позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача додаткові витрати на лікування неповнолітнього сина в розмірі 500 гривень щомісячно.

Представник позивачки підтримав в судовому засіданні позовні вимоги позивачки.

Відповідач в судовому засіданні не погодився з позовним вимогами, посилаючись на те, що він ніде не працює, не є приватним підприємцем, має на утриманні іншу неповнолітню дитину, крім цього він добровільно надає позивачці матеріальну допомогу.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступних обставин.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі до 12.07.2006 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначені розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує обставини справи, матеріальне становище дитини, матеріальне становище відповідача, наявність у платника аліментів інших дітей.

В судовому засіданні було встановлено і підтвердилося матеріалами справами, що відповідач не працює, з 11.01.2007 року припинив свою діяльність як фізична особа-підприємець, крім того відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_1 від 10.01.2007 року має іншу неповнолітню дитину - сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі вищевикладеного, враховуючи обов'язок відповідача утримувати своїх неповнолітніх дітей, а також те, що відповідач є особою працездатного віку, суд приходить до висновку що при вищезгаданих обставинах можуть бути стягнуті аліменти з відповідача на утримання дитини на користь позивача в розмірі 170 гривень, при цьому суд враховує матеріальний і сімейний стан сторін, те що відповідач не має постійного доходу і має на утриманні іншу дитину.

Згідно зі ст. 184 СК України той з батьків, кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

Враховуючи те, що суду не надано доказів про те, що позивачка фактично зазнала або зазнає в майбутньому додаткові витрати та в якому розмірі, а матеріали справи містять тільки відомості проте, що дитина часто хворіє, позовні вимоги частині стягнення додаткових витрат на лікування в розмірі 500 гривень задоволенню не піддягають.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки документально не підтверджені, як це передбачено ст. 88 ЦПК України.

Згідно ст. 367 ч.1 ЦПК Украйни рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,213,214,215,367 ч.1 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Вознесенськ на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 170 гривень, починаючи з 12.12.2006 року і до повноліття дитини.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на лікування в розмірі 500 гривень відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 51 (п'ятдесят одну) гривню державного мита на користь держави в особі Вознесенського міськфінвідділу (місцевий бюджет м.Вознесенська, банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007).

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення на користь державного бюджету м. Вознесенська банк УДК в Миколаївській області, ОКПО 23406957, МФО 826013, р/р 31210259700007) в сумі 7,50 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.