Рішення № 94847466, 09.02.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

09.02.2021 227/5134/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі

Головуючого судді Левченка А.М.,

за участі

секретаря судового засідання Черкасової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, Приватний виконавець м. Київ Павелків Тетяна Леонідівна, -

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до АТ «Банк Форвард», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., Приватний виконавець м. Київ Павелків Т.Л.

Позов обґрунтований тим, що відносно позивача існує постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. від 05.12.2019 року серії ВП №60795222, про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 09.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. за реєстром №7016, про стягнення з позивача на користь АТ «Банк Форвард» (раніше ПАТ «Банк Русский стандарт») заборгованості в загальній сумі 48100,01 грн. Крім того мається постанова про арешт коштів від 23.01.2020 року та постанова від 25.02.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату позивач. Через вказане ОСОБА_1 не має можливості отримати заробітну плату та утримувати сім`ю. Позивач не згодна із виконавчим написом приватного нотаріуса і тому вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав. Вважає його таким, що не підлягає виконанню на підставі постанови КМУ №662 від 26.11.2014 року, як такий, що був вчинений відносно кредитних договорів. Також кредитна заборгованість не є безспірною, оскільки позивач з нею не згодна. Крім цього в позові зазначено, що заборгованість позивачка сплачувала до 2014 року і кредитний ліміт не зростав, а заборгованість на той час складала не більше 4000,00 грн., більше кредитною карткою не користувалась. Вважає, що виконавчий напис вчинений з численними порушеннями законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не було з`ясовано, чи не порушено банком строк позовної давності, не встановлено, чи не погашена заборгованість, не надано всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості. Враховуючи викладене, просить суд визнати виконавчий напис №7016 від 19.11.2019 року виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути на її користь з відповідача судовий збір.

Ухвалою судді від 24.12.2020 року дану справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, хоча належним чином були повідомлені про місце, день та умови розгляду справи, про що маються відповідні поштові повідомлення.

Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача та треті особи не надали заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, не скористались правом надання відзиву на позовну заяву.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

09.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 7016, на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, яким запропоновано звернути стягнення з громадянки України, якою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є боржником за кредитним договором №110422422 від 14.11.2013 року, укладеним нею з ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», ідентифікаційний код 34186061. Строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.11..2017 року по 14.02.2018 року. Сума повної заборгованості складає 47250,01 грн., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту становить 47095,76 грн.; заборгованість за процентами становить 154,25 грн.; плата за пропуск мінімальних платежів становить 0 грн. Витрати за вчинення виконавчого напису – 850,00 грн. Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 09.11.2019 року.

Виконавчий напис вчинено на підставі даних, які наведені Банком в заяві про вчинення виконавчого напису та документів, які були додані до заяви, а саме: кредитний договір №110422422 від 14.11.2013 року з додатками; виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; документи стягувача та представника стягувача за довіреністю; довідка про відкриття рахунку клієнта; рішення Єдиного Акціонера про зміну найменування Банку від 19.08.2014 року; рішення Єдиного Акціонера про зміну найменування Банку №3 від 24.07.2018 року.

05.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. на підставі виконавчого напису №7016 виданого 09.11.2019 року та заяви про вчинення виконавчого провадження, було відкрито виконавче провадження серії ВП №60795222, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість в загальному розмірі 48100,01 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л серії ВП №60795222 від 23.01.2020 року було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках у банках, які належать боржнику ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л серії ВП №60795222 від 25.02.2020 року, було звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , яку остання отримувала з ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

Як вбачається з довідки ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» №674 від 09.12.2020 року, утримана сума за ВП №60795222 від 25.02.2020 року за період з квітня 2020 року по листопад 2020 року складає 2842,33 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 та постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц.

Позивачем до позовної заяви було долучено копії документів, на підставі яких 09.11.2019 року було вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі № 7016) про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» не сплаченої в строк заборгованості за кредитним договором № 110422422 від 14.11.2013 року.

Так, згідно із долученої до матеріалів справи виписки з рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ «Банк Форвард» 14.11.2013 року на ім`я ОСОБА_1 , сума заборгованості останньої з 16.11.2017 року по 14.02.2018 року складає 47250,01 грн., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту становить 47095,76 грн.; заборгованість за процентами становить 154,25 грн.; плата за пропуск мінімальних платежів становить 0 грн.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

В матеріалах справи відсутня копія письмової вимоги до ОСОБА_1 , про усунення порушень за кредитним договором №110422422 від 14.11.2013 року щодо погашення заборгованості перед банком в загальному розмірі 47250,01 грн. Також відсутні докази надсилання такої вимоги за адресою місця мешкання або реєстрації боржника ОСОБА_1 , або повернення конверту за терміном зберігання, матеріали справи не містять.

Крім того документів підтверджуючих повідомлення гр. ОСОБА_1 щодо існуючої заборгованості відповідачем або третіми особами до суду надіслано також не було.

Отже, у нотаріуса при вчиненні спірного виконавчого напису був відсутній документ, який би підтверджував виконання вимог п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, тобто був порушений порядок повідомлення боржника досудовою вимогою про усунення порушень умов Кредитного договору.

Крім того, представником банку не було надано нотаріусу розрахунок заборгованості, з якого можливо було встановити збільшення та нарахування заборгованості за сумою кредиту, яка становить 47095,76 грн. Нотаріусу було надано лише виписку з рахунку № НОМЕР_1 , з якої не вбачається рух та погашення основної заборгованості та процентної складової, оскільки з заяви №110422422 від 14.11.2013 року вбачається, що сума кредитної лінії для ОСОБА_1 встановлена в розмірі 6000,00 грн.

У зв`язку з викладеним судом встановлено, що сума кредиту в розмірі 6000,00 грн. значно відрізняється від суми основної заборгованості зазначеної банком у виписці з рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 47095,76 грн., тому суму заборгованості вже не можна вважати безспірною.

Зазначені обставини безумовно свідчать про те, що кредитна заборгованість не є безспірною, тому наявні всі підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у разі скасування або визнання не чинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження підлягаю закінченню.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року за № 1172, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 13, 223, 259, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ

Цивільний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, Приватний виконавець м. Київ Павелків Тетяна Леонідівна – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за №7016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 48100,91 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» (м.Київ, вул.Саксаганського, 105, код ЄДРПОУ 34186061) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач АТ «Банк Форвард», код ЄДРПОУ 34186061, 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 105;

- третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, АДРЕСА_2 ;

- третя особа приватний виконавець м.Київ Павелків Тетяна Леонідівна, м.Київ, вул.Златоустівська, буд.55, офіс 61-62.

Повний текст судового рішення складений 12 лютого 2021 року.

Головуючий суддя А.М. Левченко

09.02.2021