Ухвала суду № 9484739, 22.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2010 р. м. КиївК-11004/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 10.04.2007 у справі № 11/545-А Господарського суду міста Києва

за позовом закритого акціонерного товариства «Гірськолижний спортивний комплекс «Протасів Яр»

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

про визнання протиправними рішення та податкових вимог

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 22.11.2006, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2007, позов ЗАТ «Гірськолижний спортивний комплекс «Протасів Яр»задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові вимоги ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 10.05.2006 № 1324 та від 15.06.2006 № 1526, рішення від 27.07.2006 № 72 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що вказані вимоги та рішення були прийняті в порушення підпункту 5.2.4 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ).

В касаційній скарзі ДПІ у Соломянському районі м. Києва просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст. 6 Закону № 2181.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Соломянському районі м. Києва проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Гірськолижний спортивний комплекс «Протасів Яр» за період з 01.01.2002 по 01.04.2005р.р., за результатами якої було складено акт перевірки від 10.06.2005 № 40/23-0541/31806735.

На підставі акту перевірки, рішень про результати розгляду скарг підприємства відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.01.2006 № 0000622305/3 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 12075,00 грн. (в т.ч. 8050,00 грн. за основним платежем та 4025,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), № 0000662305/3 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 89211,00 грн. (в т.ч. 59474,00 - за основним платежем та 29737,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), № 0000652305/3 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 71782,5 грн. ( в т.ч. 47855,00 грн. - за основним платежем та 23927,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), № 0002652312/3 про визначення податкового зобовязання за платежем податок за землю в сумі 414078,00 грн. (в т.ч. 276052,00 грн. - за основним платежем та 138026,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

ДПІ у Соломянському районі м. Києва надіслано позивачу першу податкову вимогу від 10.05.2006 № 1324, згідно якої податковий борг за узгодженими податковими зобовязаннями, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, складає 584022,58 грн. (в т.ч. податок на прибуток 9431,94 грн., податок на додану вартість 160475,28 грн., земельний податок 414078,00 грн., комунальний податок 37,46 грн.).

ЗАТ «Гірськолижний спортивний комплекс «Протасів Яр»листом від 22.05.2006 № 22 було повідомлено ДПІ у Соломянському районі м. Києва про оскарження податкових повідомлень-рішень, у звязку з чим податкове зобовязання є неузгодженим, однак, 15.06.2006 відповідачем прийнято другу податкову вимогу № 1526, згідно якої податковий борг підприємства за узгодженими податковими зобовязаннями складає 584763,00 грн. (в т.ч. податок на прибуток 10107,00 грн., податок на додану вартість 160510,00 грн., земельний податок 414078,00 грн., комунальний податок 68,00 грн.). 22.07.2007 податковим органом у звязку із несплатою визначених податкових зобовязань було прийнято рішення № 72 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків - ЗАТ «Гірськолижний спортивний комплекс «Протасів Яр»в рахунок погашення його податкового боргу.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181-ІІІ.

Пунктом 1.2 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 ст. 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Стаття 5 Закону регламентує порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу. Так, згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пункту 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 цієї ж статті. Останнім встановлено, що коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (абзац шостий цього підпункту).

Судами встановлено, що з 20.03.2006 розпочато процедуру судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 19.01.2006 № 0000622305/3, № 0000662305/3 № 0000652305/3, № 0002652312/3 (т. І а.с. 16, 204-215), яка на момент прийняття спірних податкових вимог та рішення не була завершена, отже, визначені цими рішеннями податкові зобовязання були неузгодженими, а відтак у відповідача не було правових підстав для прийняття першої та другої податкових вимог від 10.05.2006 № 1324 та від 15.06.2006 № 1526, рішення від 27.07.2006 № 72 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

З огляду на вищенаведене норми матеріального та процесуального права застосовані судами попередніх інстанцій вірно, а відтак підстави для скасування постанови Господарського суду м. Києва від 22.11.2006, ухвали Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 відсутні.

Згідно з частиною 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 22.11.2006, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підписТ.М.Шипуліна