Ухвала суду № 94847195, 12.02.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10372/20

Провадження № 1-кс/219/385/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Кривошапко І.О., прокурора Сагайдачної С.В., захисника Позняк І.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Артемівського міськрайонного суду Худіній Олені Олександрівні у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020055150000419 від 28.10.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11.02.2021 року до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Худіній О.О. В заяві про відвід ОСОБА_1 зазначив, що в провадженні судді Худіної О.О. знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020055150000419 від 28.10.2020 року за його обвинуваченням за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України. Подану заяву обґрунтував тим що, суддя ОСОБА_2 не має відповідного конституційного громадянства самостійної української держави Україна та виконує функції судді Бахмутського міського суду, одночасно перебуваючи на посаді судді юридичного підприємства «Артемівський міський суд Донецької області», таким чином, займає посаду судді незаконно, тому він вимагає припинити повноваженні судді ОСОБА_2 . Також суддя під час судового засідання примушувала його одягнути захисну маску та забороняла йому вести відеозйомку судового засідання, тобто перевищила свої службові повноваження. Крім того, зазначив, що раніше ним вже заявлявся відвід судді Худіній О.О., у задоволенні якого йому було відмовлено.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана заява передана на розгляд судді Дубовику Р.Є.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяву про ввідвід судді Худіної О.О. з мотивів, викладених у ній, та просив її задовольнити.

Захисник Позняк І.С. підтримала позицію ОСОБА_1 , просила задовольнити заяву про відвід у зв`язку з упередженим ставленням судді ОСОБА_2 до обвинуваченого.

Прокурор Сагайдачна С.В. заперечувала проти заявленого відводу, вказавши, що обвинуваченим не наведені конкретні підстави відводу судді, а також обвинувачений вже вдруге звертається до суду з даною заявою, у зв`язку із чим вбачаються ознаками зловживання правом на відвід.

Суддя Худіна О.О. в судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду заяви про відвід повідомлялася належним чином.

Розглянувши подану заяву про відвід, заслухавши учасників судового засідання, суд приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Підстави для відводу судді, слідчому судді встановлені ст. ст.75, 76 КПК України.

Згідно зі ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (ч.1). У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою (ч.2).

Відповідно до ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Перелік підстав для відводу судді, передбачений ст.ст. 75, 76 КПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Пунктом 85 Коментарів до Бангалорських принципів поведінки суддів визначено, що сторони керуються афоризмом про те, що «правосуддя не лише має бути здійсненим, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, у разі, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним чином поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє відсутні докази чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу здійснення правосуддя.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

З аналізу вказаних положень вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_1 , не є підставами, передбаченими у ст. 75 КПК України, для відводу судді. Будь-яких фактів на підтвердження недовіри судді, а також доказів, що вказують на необ`єктивність чи упередженість судді під час розгляду кримінального провадження, обвинувачений у судовому засіданні не зазначив, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75-76, 80-81 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Худіної Олени Олександрівни у кримінальному провадженні №12020055150000419 від 28.10.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Є. Дубовик