Вирок № 94847178, 12.02.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7399/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Кривошапко І.О., прокурора Шевченка С.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Артемівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 62019050000000535 від 10 травня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, раніше не судимого, військовослужбовця за контрактом військової частини А2167 на посаді старшого стрільця 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону у військовому званні «молодший сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та обіймаючи посаду старшого стрільця 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А2167, діючи в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 20 липня 2018 року о 08 годині 00 хвилин, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, здійснив нез`явлення вчасно на службу з чергової відпустки без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, до розташування військової частини А2167, яка на той час тимчасово дислокувалась на території м. Світлодарська Бахмутського району Донецької області, та ухилявся від несення обов`язків військової служби до 07 травня 2019 року, знаходячись за місцем свого проживання та проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів з`явлення до військової частини А2167.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст.407 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння, а саме: з 2016 року він перебував на службі в Збройних Силах України, проходив військову службу за контрактом у військовій частині А2167. 16.04.2018 року контракт було продовжено ще на 6 місяців. В липні 2018 року йому була надана чергова відпустка на 10 днів, з якої він повинен був повернутися до місця служби 20 липня 2018 року до 08 годині 00 хвилин. Однак, до військової частини він не прибув, а залишився у себе вдома, де займався господарством. Вирішив він не повертатися на службу через сильне моральне та фізичне виснаження та хотів більше часу відпочити. 07 травня 2019 року його розшукали працівники Запорізького зонального відділу військової служби правопорядку та доставили до військової прокуратури в м. Бахмут, але до цього він добровільно звернувся до військкомату за місцем свого проживання та повідомив, що він самовільно залишив місце служби. Розуміє, що діяв незаконно, що вчинив злочин, просив його суворо не карати та не позбавляти його волі.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність позиції обвинуваченого ОСОБА_1 , а також роз`яснив, що в даному випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи сукупність наведених і оцінених судом доказів, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 407 КК України - нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який за місцем служби характеризувався позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, проходив військову службу в зоні проведення АТО на сході України, має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.09.2015 року.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття його у вчиненому кримінальному правопорушенні та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до Досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Бахмутського МРВ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області, ОСОБА_1 має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, виправлення обвинуваченого без обмеження або позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

За таких обставин суд приходить до переконання в тому, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів буде досягнуто при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 407 КК України. Разом з тим, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_1 не є особою, небезпечною для суспільства, тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України в умовах звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Судових витрат у справі немає.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за ОСОБА_1 , як за особою, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням, на час проходження військової служби покласти на командира військової частини, а у разі звільнення зі служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Захід забезпечення кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України, ОСОБА_1 не застосовувався та не обирався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Р.Є. Дубовик