Рішення № 94846412, 27.01.2021, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 127/28892/19

Провадження № 2/131/64/2021

2021 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2021 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Олексієнка О.Ю., за участю секретаря судових засідань Курман Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Жорнище» про визнання акту розслідування нещасного випадку недійсним та визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, треті особи: Управління держпраці у Вінницькій області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Жорнище» про визнання акту розслідування нещасного випадку недійсним та визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, в якій вказав, що 18 квітня 2019 року ним був укладений цивільно-правовий договір про виконання робіт з ПАТ «Жорнище», основним видом діяльності якого є вирощування зернових та кісточкових фруктів.

Фактично позивач працював охоронником складу де зберігались хімічні речовини для обприскування яблунь, в його обов`язки входило охорона майна та обхід території, яка називалась «Хімія».

У цивільно-правовому договорі було зазначено, що ОСОБА_1 виконував роботи доглядача саду, при чому вказано, що виконавець виконує роботу на свій ризик та самостійно організовує її виконання, що не відповідає реальній дійсності, оскільки він діяв в інтересах та за дорученням роботодавця, в нього був безпосередній начальник ОСОБА_2 , заст. директора з економічної безпеки ПАТ «Жорнище», визначений графік та маршрут обходу ввіреної позивачу території.

Так, 29.04.2019 о 22:40 виконуючи свої функціональні обов`язки по охороні території під час огляду складу з «хімією» для входу в який був облаштований настил у вигляді сходів, які в порушення правил техніки безпеки не були зафіксовані, і внаслідок зміщення яких позивач зазнав падіння на ліву руку.

Про даний факт відомо ОСОБА_3 , який в той період пра¬цював на сусідньому кварталі саду.

30.04.2019 ОСОБА_1 поскаржився на біль в лівій руці своєму безпосередньому начальнику ОСОБА_4 , який відвіз його в Іллінецьку районну центральну лікарню, де встановили діагноз: закритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці з відривом шилоподібного відростка лівої променевої кістки зі зміщенням, та наклали гіпс.

10.06.2019 року за захистом свої прав позивач звернувся в управління Держпраці у Вінницькій області щодо проведення розслідування нещасного випадку.

Листом від 01.07.2019 р. № 2741/17-11/06 Управління Держпраці у Вінницькій області повідомлено, що 26.06.2019 р. директору ПАТ «Жорнище» було видано припис форми Н-9 № 002.1005.19 щодо проведення розслідування нещасного випадку який стався.

Відповідно до висновків викладених в акті проведення розслідування нещасного випадку від 01.07.2019 комісія визнала нещасний випадок, який стався з позивачем таким, що не пов`язаний з виробництвом, так як робота по перевірці того вагончика жодним чином не входила в обов`язки доглядача саду.

З вищенаведених підстав позивач вважає, що розслідування було проведено не об`єктивно, що призвело до невірного висновку, про те, що нещасний випадок, який стався, не пов`язаний із виробництвом, відповідач порушив його право на проведення об`єктивного розслідування нещасного випадку та на відшкодування шкоди, тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві.

В судове засідання представник публічного акціонерного товариства «Жорнище» не з`явився, подав відзив в якому вказав, що заперечує проти задоволення позову з наступних підстав.

18.04.2019 між позивачем і відповідачем було укладено цивільно-правовий договір. За умовами якого оплата робіт виконується після прийняття замовником роботи за актом (пункт 2.2. договору). Дія договору встановлена пункті 6.1. договору і становить з 18.04.2019 по 30.07.2019.

30.04.2019 між позивачем і відповідачем був укладений акт здачі і прийняття виконаних робіт (надання послуг).

Зі змісту договору та акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) між позивачем і відповідачем існували цивільні правовідносини. Зміст правовідносин складало виконання робіт по догляду за садом, а саме обрізки посадкових смуг в саду.

Вартість робіт обумовлювалась сторонами безпосередньо в процесі їх виконання і фіксувалась у вищезгаданому акті.

Згідно пункту 1.1. договору виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку.

В вищевказаному акті зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної.

Договір і вищевказаний акт підписані позивачем власноручно, без застережень та зауважень.

Отже, позивача влаштовували умови договору та порядок його виконання. Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено.

Базова умова виникнення права на позов в даному випадку це наявність у позивача права яке він захищає. Права на які посилається позивач виникають з наявності факту трудових відносин з відповідачем.

Лише у разі доведення факту укладення трудового договору працівник має право вимагати, а роботодавець зобов`язаний вчинити дії спрямовані на реалізацію прав працівника, які гарантовані йому у випадку, коли останній зазнав впливу небезпечного виробничого фактора у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок чого заподіяно шкоду його здоров`ю.

Заслухавши думку сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову з наступних підстав.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом або фізичною особою, з якого працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену даною угодою, з підпорядкуванням внутрішньому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган або фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно вимог статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою, що має місце у даній справі.

Разом з тим, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Таким чином, основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому за підрядним договором оплачується не процес праці, а її конкретні результати, на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Так судом установлено, що 18 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Жорнище» був укладений цивільно-правовий договір про виконання робіт (а.с.15). Згідно вказаного договору ОСОБА_1 виконував роботи, що пов`язані з доглядом за садом.

30.04.2019 між позивачем і відповідачем був укладений акт здачі і прийняття виконаних робіт (надання послуг).

Згідно Консультативного висновку травматолога від 03.06.2019 (а.с. 19) ОСОБА_1 встановлено діагноз: закритий перелом лівої променевої кістки в типовому міс¬ці з відривом шилоподібного відростка лівої променевої кістки зі зміщенням. Вказане ушкодження ОСОБА_1 отримав 29.04.2019.

10.06.2019 року за захистом свої прав позивач звернувся в управління Держпраці у Вінни¬цькій області щодо проведення розслідування нещасного випадку, який стався 29.04.2019.

Листом від 01.07.2019 р. № 2741/17-11/06 Управління Держпраці у Вінницькій об¬ласті повідомлено, що 26.06.2019 р. директору ПАТ «Жорнище» було видано припис форми Н-9 № 002.1005.19 щодо проведення розслідування нещасного випадку який став¬ся.

Відповідно до висновків викладених в акті проведення розслідування нещасного випадку від 01.07.2019 комісія визнала нещасний випадок, який стався з позивачем таким, що не пов`язаний з виробництвом, так як робота по перевірці того вагончика жодним чином не входила в обов`язки доглядача саду.

При цьому, ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій об-ласті щодо оскарження вказаного висновку не звертався.

Таким чином, судом установлено, що трудовий договір з позивачем не укладався, заробітна плата йому як працівнику за трудовим договором не нараховувалася (за умовами договору підряду грошова винагорода виконавцю робіт виплачується після підписання акта приймання-передачі виконаної роботи (розділ 2. Договору).

За визначенням, наведеним у пункті 5 частини першої статті 1 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок).

Дія цього Порядку згідно пункту 2 поширюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи; працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем; фізичних осіб-підприємців членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, які працюють за договором укладеним відповідно до законодавства.

Відповідно до підпункту 5 пункту 38 Порядку факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Державною службою з питань праці на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про отримання ним травми саме при виконані ним свої обов`язків у ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження, крім того трудовий договір з позивачем не укладався, між сторонами мали місце цивільно-правові відносини, тому нещасний випадок, який стався з позивачем 29 квітня 2019 року є таким, що не пов`язаний з виробництвом, а тому відсутні підстави для скасування акту розслідування нещасного випадку та визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом.

Враховуючи викладене, керуючись, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 21,24 КЗпП України, Постанови ВС № 486/836/17, Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 , ст.ст. 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Жорнище» про визнання акту розслідування нещасного випадку недійсним та визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, , треті особи: Управління держпраці у Вінницькій області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області - відмовити.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: