Ухвала суду № 94845123, 09.02.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1485/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 року Подільський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Анохіна А.М.,

при секретарі Товченко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України», третя особа - громадська організація «Федерація водного поло Київщини» про визнання недійсним рішення Всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України» від 16.12.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року заявник звернувся із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить:

-заборонити Всеукраїнській громадській організації «Федерація водного поло України» (04070, м.Київ, вулиця Фролівська, будинок 3/34, офіс 21-22.; Код ЄДРПОУ 33745638) та головним судейським колегіям Всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України», не допускати у якості арбітра/рефері до участі у суддівстві змагань відкритого чемпіонату України та інших змагань, серед чоловіків та юніорів з водного поло ОСОБА_1 до набрання рішення суду законної сили;

-заборонити Всеукраїнській громадській організації "Федерація водного поло України" застосовувати до ОСОБА_1 санкції, передбачені п.п. 24, 26 додатку №1 до Дисциплінарного кодексу ФВПУ, у вигляді позбавлення права здійснювати діяльність у сфері водного поло у поточних змаганнях з водного поло та/або позбавлення права здійснювати діяльність у сфері водного поло у майбутніх змагань з водного поло, до набрання рішення суду законної сили.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що має намір подавати позовну заяву предметом якої є визнання недійсним рішення Всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України» від 16.12.2020 року в частині п.2 «- застосувати до ОСОБА_1 санкцію у вигляді заборони здійснювати діяльність, пов`язану з водним поло, на термін 3 (три) роки», та п.4 «-Застосувати до ОСОБА_1 санкцію за порушення пунктів 4.3.17, 4.3.18 Дисциплінарного кодексу ФВПУ у вигляді обов`язкового грошового внеску в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.» щодо не допуску позивача до будь якої діяльності, пов`язаної з водним поло у якості арбітра до суддівства змагань з водного поло, тренера, знаходитись з командою на змаганнях у якості керівника команди і т. інше.

Зазначає, що є арбітром/рефері першої категорії із змагань з водного поло, приймає участь у змаганнях в якості рефері, які організує та проводить Всеукраїнська громадська організація «Федерація водного поло України», а також є керівником команди «збірна команда Київщини - ДЮСШ-21», головою правління ГО «Федерація водного поло Київщини», яка займається підготовкою та організацією команди для участі у змаганнях з водного поло.

Діяльність позивача та відповідача полягає у розвитку водного поло та проведення у тому числі Всеукраїнських змагань, в яких відповідач приймає участь в якості організатора їх проведення, призначає суддів, а позивач приймає участь, як арбітр/рефері у змаганнях серед команд з водного поло.

Для участі у змаганнях у якості арбітра/рефері позивача запрошує команда, яка приймає участь у змаганнях з водного поло у відповідності до вимог регламенту. Регламент зобов`язує команду забезпечити участь арбітра/рефері.

«12» січня 2021 року мені стало відомо, що на сайті відповідача розміщена Рішення від 16.12.2020 року структурного підрозділу відповідача Контрольно-дисциплінарної комісії яким, запропоновано :«-... відмовитись від усіх позовів, які мають відношення до Всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України», для чого подати відповідні заяви до всіх судів, у провадженні яких знаходяться такі справи, наслідком чого має бути закриття провадження в таких судових справах» (п.1.)

У випадку невиконання пункту 1 резолютивної частини цього рішення, застосувати до ОСОБА_1 санкцію у вигляді заборони здійснювати діяльність, пов`язану з водним поло, на термін 3 (три) роки. Санкція застосовується і набуває чинності автоматично при невиконанні ОСОБА_1 пункту 1 резолютивної частини цього Рішення. (п.2 рішення).

Застосувати до ОСОБА_1 санкцію за порушення пунктів 4.3.17,4.3.18 Дисциплінарного кодексу ФВПУ у вигляді обов`язкового грошового внеску в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень. (п.4 рішення).

Але, Всеукраїнська громадська організація «Федерація водного поло України» вважає, що звернення до суду для розгляду спору, який існує між сторонами є доказом негідної поведінки щодо Федерації водного поло України та її керівництва позивача, яка шкодить репутації ФВПУ, у зв`язку з чим приймає протиправні рішення.

Зазначає, що у випадку ухвалення судом рішення про забезпечення позову, а також не задоволення позовних вимог позивача, його суддівство не вплине негативно на результати змагань, оскільки по-перше, у випадку порушення правил суддівства Голова суддівської колегії завжди може усунути позивача від виконання обов`язків рефері/арбітра, у відповідності до п.3.2 регламенту та п.4 розділі VII Правил спортивних змагань з водного і таке рішення не вплине і не зачіпає будь яких інтересів учасників змагань.

У той же час позивач як керівник команди ДЮСШ-21, команда «Збірна Київської області», зможе контролювати дисципліну та забезпечення команди необхідними засобами, харчуванням, розміщенням, забезпеченням квитків на проїзд для успішного виступу у змаганнях.

Заявник вважає, що не вжиття даних заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, яке буде прийняте за результатами розгляду його позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, просить заяву задовольнити.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, або іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що спосіб забезпечення позову, який просить застосувати позивач не узгоджується з предметом позову.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що доводи заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, є необґрунтованим.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення майбутнього позову ОСОБА_1 у визначений ним спосіб, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.М.Анохін