Рішення № 94845083, 02.02.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44902/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя: Матійчук Г.О.,

при секретарі: Хабеця О.О.,

справа №757/44902/19-ц

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1

ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації,

Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , про усунення перешкод у спілкуванні з внуками,-

Позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року позивачі звернулись до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просили зобов`язати останню не чинити їм перешкоди у вихованні та спілкуванні з внуками, встановити порядок спілкування з внуками без участі відповідача, включаючи можливість ночівель дітей за місцем їх (позивачів) проживання, в т.ч. під час шкільних канікул, можливості відвідувати дітей в шкільному закладі.

Свої вимоги мотивували тим, що відповідач, їх колишня невістка, в період шлюбу з їх сином - ОСОБА_4 , проживала разом з ними за адресою: АДРЕСА_1 .

Від шлюбу у відповідача та ОСОБА_4 народилось двоє синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02.08.2018 року шлюб між їх сином і відповідачем було розірвано.

Відповідач ще до розірвання шлюбу переїхала проживати за іншою адресою, після чого почала перешкоджати їм у спілкуванні із внуками, не відповідала на телефонні дзвінки, сама також не телефонувала, на давала можливості дітям телефонувати, тощо.

Посилаючись на ст. 257 СК України просять позов задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами загального позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що вона має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

12.11.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому остання заперечила вимоги позивачів з викладених у відзиві підстав. Зокрема зазначила, що дійсно перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , в якому народились сини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Втім сімейне життя з сином позивачів у неї не склалось. В 2017 році вона разом з дітьми переїхала від позивачів, а у 2018 році розірвала шлюб із ОСОБА_4 . Зауважила, що наразі перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_10 , проживає разом з ним та синами в квартирі АДРЕСА_2 . Діти відвідують школу №69, про що позивачам було відомо, оскільки ОСОБА_2 навідувала їх в даному навчальному закладі. Наголосила на тому, що жодним чином не перешкоджала/є діду і бабі у спілкуванні з внуками, що крім того підтверджується довідкою СЗШ №69, де вказано, що бабуся учнів 2-А та 5-Б класів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , періодично відвідувала дітей на території школи та мала можливість безперешкодно спілкуватись з дітьми, проводила з ними час, забирала дітей після уроків та попередньою домовленістю з матір`ю дітей. Дід ОСОБА_1 жодного разу до дітей в школу не навідувався. Адміністрація школи та вчителі не отримували жодних заяв, ані в усній, ані в письмовій формі, від матері дітей, що могли б завадити спілкуванню дітей з бабусею та дідусем. Крім того, вказала, що діти мають мобільні телефони за допомогою яких можуть спілкуватись із будь-ким, в т.ч. з бабусею та дідусем, і ні вона, ні її чоловік ОСОБА_10 не втручаються в особисте спілкування дітей. Головним і вирішальним критерієм зустрічей і спілкування дітей з родичами батька - є особисте бажання дітей. Посилаючись на безпідставність і необґрунтованість позову просила відмовити у його задоволенні. Крім того просить поновити строк на подання відзиву на позов, посилаючись на поважність причин його пропуску.

Треті особи не скористались своїм правом надати пояснення у справі.

Треті особи - Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської та Печерської районних в м. Києві державних адміністрацій в судове засідання явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, просили розглядати справу без участі останніх з урахуванням інтересів дітей.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 29.11.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачі позов підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача заперечив вимоги, зазначивши, що позов безпідставний. Відповідач не чинила та не чинить перешкоди бабі та діду в спілкуванні з внуками.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Згідно з вимогами ст. 263 СК України, спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу

Відповідно до вимог ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (відповідач) та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому 28.09.2008 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 народились ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

ОСОБА_4 - є сином позивачів, відповідно останні є дідусем та бабусею ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Рішенням Печерського районного суду м. Києві від 02.08.2018 року (справа №757/62112/17-ц) розірвано шлюб між ОСОБА_3 (відповідачем) та ОСОБА_4

24.07.2019 року ОСОБА_3 взяла шлюб з ОСОБА_10 , змінивши прізвище на ОСОБА_3 .

Позивачі у серпні 2019 року звернулись до суду із вказаним позовом, в якому заначили, що відповідач чинить їм перешкоди в спілкуванні з внуками, створює такі умови, що їх син теж не приймає участь у вихованні дітей.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на відповідь Служби у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 16.11.2018 року № 108/24/ц-1989-2303, якою заявникам роз`яснено про їх право звернутись до суду, у разі якщо їх права, передбачені нормами Сімейного кодексу України, порушені. Інших доказів перешкоджання в спілкуванні з внуками, з боку відповідача позивачами не надано.

В свою чергу, відповідачем ОСОБА_3 до суду додані копії довідок про місце навчання дітей, копію повідомлення про відвідування дітей їх бабусею ОСОБА_2 в навчальному закладі та відсутність перешкод в реалізації права баби та діда в спілкуванні з дітьми, копію довідки про відвідування дітьми дитячо-юнацької школи №5 м. Києва.

Також представником відповідача в судовому засіданні надано копію листа міського центру дитини, відповідно до якого центром розглянуто запит №108/24-4812 від 01.11.2019 р. щодо проведення психологічної роботи з малолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою визначення їх психоемоційного стану та особистісних характеристик, особливостей дитячо-батьківських відносин, визначення їх прихильності до батьків та інших членів родини, у зв`язку із вирішенням питання щодо визначення способів участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні дітей. З цього листа також видно, що з матір`ю дітей - ОСОБА_3 проведено консультацію щодо структури роботи за запитом №108/24-4812 від 01.11.2019 р., також відбулось знайомство з дітьми. Також 14.11.2019 р. бабусі дітей - ОСОБА_2 надіслано повідомлення на телефон про роботу центру з виниклого питання, а наступного дня ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомлено про зміст запиту та ознайомлено з роботою центру, на що останній повідомив про намір відкликати свій позов і тому співпраця із центром не є для них актуальною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно ч.2 ст. 6 Конвенції про права дитини передбачено, що Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання та здоровий розвиток дитини.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ст. 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом застосування ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

Так, рішенням у справі «М. С. проти України» від 11.07.2017 року ЄСПЛ, установивши порушення ст. 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Проаналізувавши всі докази в їх сукупності, вислухавши учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження, є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонами регулюється ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 7, 19, 159, 257, 263 СК України, Законом України "Про охорону дитинства", Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р., ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , про усунення перешкод у спілкуванні з внуками - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Треті особи:

Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, адреса: 01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 15, код ЄДРПОУ 37451524,

Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, адреса: 03020, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 41, ЄДРПОУ 37485506

ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП не зазначено.

Суддя Г.О. Матійчук