Ухвала суду № 94844617, 08.02.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/1637/21

Провадження №: 2/755/1505/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Яровенко Н.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

В провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод», про визнання правочину з передачі частки в статутному капіталі та рішення загальних зборів недійсними.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2021 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

Разом з позовною заявою представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» до суду була подана заява про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на частку (корпоративні права) ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» у розмірі, що становить 99,9992% статутного капіталу в межах суми заборгованості в розмірі 45 398 157,83 гривень. Заборонити державним реєстраторам та іншим суб`єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії, пов`язані зі зміною частки у статутному капіталі ТОВ «Лисичанський пивоварний завод».

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача у зв`язку з поведінкою подружжя, спрямованою на ухилення від виконання рішення суду. Так, позивач вважає, що поведінка боржника ОСОБА_1 свідчить про недобросовісне ставлення до свого обов`язку виконання рішення суду, а також підтверджує прямий умисел на ухилення від виконання судового рішення. Також, ТОВ «ФК «Геліос» вважає, що дії ОСОБА_1 про виключення його зі складу учасників товариства спрямовані на не на реальне настання наслідків - перехід права власності на частку, а укладені с метою ухилення від виконання зобов`язань перед позивачем, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «Геліос» просить забезпечити позов, оскільки предметом позовних вимог є визнання правочину та загальних зборів щодо даної частки статутного капіталу недійсними.

У відповідності до ч. 4 ст. 153 ЦПК України, сторони в судове засідання не викликались.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши заяву про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Так, згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до положень ч. ч. 1-3 ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та заборона вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними з заявленими позивачем вимогами.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом розгляду справи є визнання недійсним правочину, а саме заяви ОСОБА_1 про відчуження частки в статутному капіталі у розмірі 99,9992% та рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» про зміну складу учасників Товариства та застосувати наслідки недійсності правочинів.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ТОВ «ФК «Геліос» зазначає, що невжиття заходів може призвести до відчуження зазначеної частики в статутному капіталі товариства, що в майбутньому ускладнить виконання судового рішення та унеможливить ефективний захист порушених прав позивача.

З позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що між сторонами існує спір щодо виконання рішення суду від 23 травня 2013 року про солідарне стягнення з відповідача ОСОБА_1 та ТОВ «Агромаш» заборгованість за кредитним договором в розмірі 45 411 984,35 гривень. В ході виконання рішення суду, ОСОБА_1 було відчужено частку в статутному капіталі товариства в розмірі 99,9992 % на користь своєї дружити ОСОБА_2 . Позивач вважає, що такий правочин спрямований на умисне ухилення від виконання рішення суду та зазначає, що існує можливий ризик того, що в свою чергу відповідач ОСОБА_2 знову допоможу боржнику ОСОБА_1 ухилитися від виконання судового рішення.

Таким чином, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, так як відчуження частки у статному капіталі призведе до необхідності залучення до участі у справі інших осіб (набувачів) або звернення позивача з новим позовом до суду.

Згідно ч.1 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Права учасника господарського товариства визначені ст. 116 ЦК України, відповідно до яких у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вони мають право: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

На думку суду, обраний позивачами спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на корпоративні права в розмірі 99,9992% частки у статутному капіталі є неспівмірним ефективному способу захисту для досягнення необхідної мети, може вплинути на права відповідача ОСОБА_2 та ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» щодо участі в управлінні товариством. Суд вважає, що достатнім та обґрунтованим видом забезпечення позову буде заборона вчиняти певні дії, до чого також зводиться обґрунтування заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» про забезпечення позову частково, а саме заборонити державним реєстраторам та іншим суб`єктам державної реєстрації проводити будь-які реєстраційні дії, пов`язані зі зміною частки у статутному капіталі ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» в тому числі відчуження частки товариства.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам та іншим суб`єктам державної реєстрації проводити будь-які реєстраційні дії, пов`язані зі зміною та відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Лисичанський пивоварний завод».

В іншій частині заяви відмовити.

Дані про стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос», код ЄДРПОУ 42322556, адреса: м. Київ, вул. Нижній Вал, 7-9 .

Дані про боржника: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрваного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня постановлення

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали суду складено 08 лютого 2021 року.

Суддя Н.О. Яровенко