Ухвала суду № 94843584, 12.02.2021, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/334/21

Провадження № 1-кп/626/87/2021

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2021 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого–судді: Дудченка В.О.,

при секретарі: Зінченко Л.В.,

за участю прокурора: Крилевець Н.Ю.,

захисників обвинуваченого: Орєхової Н.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Краснограда, матеріали кримінального провадження №12020220350000336 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3, 5 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

11.02.2021 року до суду надійшли матеріали кримінального провадження №12020220350000336 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3, 5 ст.185 КК України. Матеріали надійшли з обвинувальним актом по справі. Відповідно до ст.35 КПК України головуючим суддею визначено суддю – Дудченко В.О.

При цьому, прокурор в підготовчому судовому засіданні було заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки існують ризики передбачені ст.177 КПК України, в якому він зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочинів за ч.3, 5 ст.185 КК України. Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 24.12.2020 року відносно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був в подальшому оскаржувався та ухвалою Харківського апеляційного суду, залишений без змін на підставі існуючих ризиків зазначених в ухвалі слідчого судді.

Враховуючи вищевикладене, сторона обвинувачення вбачає наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, відповідальність за вчинення найтяжчого з яких передбачена у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Також може незаконно впливати на свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ( п.3 ч.1 ст.177 КПК України), з тією метою, щоб вони не надавали викривальних показань стосовного нього.

Крім того ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки він раніше вже притягався до кримінальної відповідальності саме за вчинення крадіжки дорожніх плит, стосовно нього 12.06.2020 органом досудового розслідування кримінальне провадженні за № 12020220350000169 від 09.04.2020 за ч.3 ст.185 КК України направлено обвинувальний акт до суду. Наразі триває розгляд обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_1 . Знову ж таки за результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було встановлено факт викрадення ОСОБА_1 дорожніх залізобетонних плит. Отже, злочинна діяльність останнього є систематичною та свідчить про небажання ОСОБА_1 стати на шлях виправлення.

При цьому сам ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Орєхова Н.В. заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України.

В свою чергу захисник та обвинувачений заявили клопотання про обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як обвинувачений має постійне місце реєстрації та проживання, має міцні соціальні зв`язки.

Прокурор вважав, що клопотання захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який не підлягають задоволенню у зв`язку із необґрунтованістю.

Що стосується неявки представників потерпілих в підготовче судове засідання для розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , на чому наполягав захист і сам обвинувачений, то суд вважає їх явку саме при вирішенні даного клопотання не є обов`язковим, оскільки порядок розгляду клопотань про застосування міри запобіжного заходу обвинуваченому, передбачений ст.193 КПК України, яка взагалі не передбачає з`ясування думки потерпілих та їх явку при розгляді даного питання. В зв`язку з чим суд, вважав за можливе розглянути дане клопотання без участі потерпілих, т.к. його розгляд ніяким чином не порушує їх процесуальних прав.

Таки чином суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

В силу ст.ст.131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25. 04. 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці її постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у нього постійного місця роботи; репутацію , майновий стан; наявність судимостей.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні встановлено про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні вищезазначених ОСОБА_1 злочинів та наявність ризиків про які вказує слідчий та прокурор, а саме, суд вбачає наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, таких як:

ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки, 16.06.2020 року в провадження Красноградського районного суду надійшло кримінальне провадження №12020220350000169 від 09.04.2020 за ч.3 ст.185 КК України, яке ухвалою суду від 17.06.2020 року було призначено до підготовчого засідання на 03.07.2020 року, розгляд якого триває і на даний час. При цьому відповідно до нового обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується у нових злочинах за ч.3 та 5 ст.185 КК України, які були скоєні у період з 03.07 по 08.07.2020 року та в період з 10.11 по 14.11.2020 року, тобто в період коли перше кримінальне провадження вже перебувало в провадженні суду, про що ОСОБА_1 було достеменно відомо. При цьому за результатами досудового розслідування у обох кримінальних провадженнях було встановлено факт викрадення ОСОБА_1 аналогічних дорожніх залізобетонних плит(п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

Також ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, відповідальність за вчинення найтяжчого з яких передбачена у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з конфіскацією майна (п.1 ст.177 КПК України);

При цьому, при розгляді кримінального провадження №12020220350000169 від 09.04.2020 за ч.3 ст.185 КК України, яке перебуває в суді з 16.06.2020 року, неодноразово було констатовано неявку обвинуваченого до суду без поважних причин, при належному його повідомленні.

Поряд з цим, ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 24.12.2020 року, в рамках даного кримінального провадження, відносно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був оскаржений до апеляційної інстанції. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.02.2021 року вказана ухвала районного суду залишена без змін, тобто станом на день розгляду даного клопотання після ухвали апеляційного суду, минуло лише 4 дня, за які зазначені ризики в ухвалі районного суду від 24.12.2020 року та ухвалі апеляційної інстанції від 08.02.2021 року – не відпали та не перестали існувати, а навпаки з`явилися дещо нові.

Аналізуючи дані про особу, суд бере до уваги, що підозрюваний не надав в суді доказів про офіційне працевлаштування, стан здоров`я його задовільний, майновий стан підозрюваного достатнього рівня, неповнолітніх дітей не має, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий.

Також суд приймає до уваги і суму завданих збитків ОСОБА_1 , яка відповідно до обвинувального акту за ч.5 ст.185 КК України, складає 764256,00грн., що є особливо великим розміром, яка на даний час не відшкодована.

При цьому, що стосується ризику, зазначеного прокурором про те, що ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з тією метою, щоб вони не надавали викривальних показань стосовного нього, то суд вважає його необґрунтованим, оскільки будь яких реальних даних, стороною обвинувачення, даному ризику не надано. В судовому засіданні прокурор повідомив, що реальних фактів цього не було.

З огляду на викладене, суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, а щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, з урахуванням поведінки підозрюваного, характеру скоєного та його особи, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а також забезпеченню спробам переховування від суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з моменту її обрання, тобто з 12.02.2021 року, строком на 60 днів.

Поряд з цим, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

За змістом ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, майнової шкоди спричиненої протиправною поведінкою підозрюваного, що становить 765 973,6 грн, суд визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, покладених на нього обов`язків і тому суд визначає заставу у розмірі завданих збитків, тобто 766 000 (сімсот шістдесят шість тисяч) гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 193, 314, 334 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Первомайської місцевої прокуратури Крилевця Н.Ю.задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 квітня 2021 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 766 000 (сімсот шістдесят шість тисяч) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок UA208201720355299002000006674 , МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249 , банк одержувач ДКСУ, м. Київ, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокуратуру і слідчого суддю Красноградського районного суду Харківської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Крилевця Н.Ю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: