
Справа № 431/4532/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2021 року м. Сватове
Колегія суддів Сватівського районного суду Луганської області у складі:
головуючого - судді Реки А.С.,
суддів – Скрипника С.М., Бабічевої Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,
прокурора Самойленко Т.О.,
потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника потерпілої ОСОБА_1 – адвоката Кузнєцової Т.А.,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого – адвоката Заїка В.К.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань в м. Сватове Луганської області, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Встановила:
У провадженні Сватівського районного суду Луганської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115, п.13 ч. 2 ст. 115 КК України.
У відповідності до ухвали Луганського апеляційного суду від 29 січня 2021 року кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115, п. 13 ч.2 ст. 115 КК України було передано на розгляд Сватівського районного суду Луганської області.
03 лютого 2021 року згідно автоматизованого розподілу справ для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено колегію у складі суддів Скрипника С.М., Бабічевої Л.П. та головуючої судді Реки А.С. та призначено до підготовчого судового засідання на 11 лютого 2021 року.
Під час підготовчого судового засідання прокурор зазначила, що підстав для закриття, зупинення кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. Просила суд призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в судове засідання викликати потерпілих та свідків, вказаних в реєстрі матеріалів досудового розслідування. Також, прокурором у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є підстави вважати, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115, п.13 ч. 2 ст. 115 КК України, ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, які з урахуванням обставин кримінального провадження, з моменту обрання та продовження запобіжного заходу, не зменшились та не зникли. На даний час відсутні будь-які інші підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу.
Потерпілий ОСОБА_2 підтримав думку прокурора.
Представник потерпілої ОСОБА_1 – адвокат Кузнєцова Т.А. заявила клопотання про прийняття до провадження цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, не заперечувала проти призначення до судового розгляду кримінального провадження, та задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу.
Потерпіла ОСОБА_1 підтримала думку свого представника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат Заїка В.К. не заперечував проти призначення справи до судового розгляду та виклику у судове засідання свідків згідно реєстру досудового розслідування. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати обвинуваченому ОСОБА_3 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки останній має проблеми зі здоров`ям.
Обвинувачений ОСОБА_3 залишив вирішення питання щодо обрання стосовно нього запобіжного заходу на розсуд суду, не заперечував проти призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні. Клопотань про розгляд справи судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних, обвинуваченим не заявлено.
Вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів дійшла наступного.
Підстав для закриття кримінального провадження згідно п.п. 4-8 ч.1,2 ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, і не підлягає поверненню прокурору.
Підстави для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засідання відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду суд, зокрема, розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.
Таким чином, з метою повного, всебічного розгляду справи, суд вважає за необхідне викликати в судове засідання свідків, вказаних в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Щодо заявленого представником потерпілої ОСОБА_1 – адвокатом Кузнєцовою Т.А. цивільного позову необхідно вказати, що відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно положень ч.1 ст.61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.
Згідно ч.1 ст.62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) обвинуваченого, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
У відповідності до ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Таким чином, пред`явлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди слід прийняти до розгляду та вирішити питання щодо визнання потерпілої ОСОБА_1 - цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_3 - цивільним відповідачем.
Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених частиною 1 даної статті. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу.
Необхідно зазначити, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
ОСОБА_3 обвинувачується у закінченому замаху на вбивство (протиправному заподіянні смерті іншій особі), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, тобто у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України.
15 травня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.
02 лютого 2020 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
03 лютого 2020 року слідчим суддею Старобільського районного суду Луганської області обрано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, котрий неодноразово було продовжено ухвалами Старобільського районного суду Луганської області.
Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 22.04.2020 року кримінальні провадження за № 12018130580000341 від 14.05.2018 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та за № 12020130580000053 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України було об`єднано в одне провадження.
Стороною обвинувачення було доведене існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Про наявність зазначених ризиків свідчить тяжкість злочину, а саме, згідно з ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_3 відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та за їх вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Свідки у даному кримінальному провадженні є місцевими мешканцями с. Половинкине Старобільського району Луганської області, в якому народився ОСОБА_3 та постійно мешкав, вони між собою знайомі, тобто ОСОБА_3 має реальну можливість незаконно впливати на свідків. Також, знайшов підтвердження ризик, що обвинувачений має реальну можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки офіційно не працевлаштований, живе за рахунок випадкових заробітків, раніше засуджений, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в період застосування відносно нього запобіжного заходу в вигляду особистого зобов`язання.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справах «Ілійков проти Болгарії» та «Летельє проти Франції», Європейський суд з прав людини, зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Таким чином, з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, з метою забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а також за відсутності вагомих підстав для скасування або зміни запобіжного заходу на більш м`який, та відсутності обставин, що свідчать про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за доцільне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 176, 177, 315, 369- 372 КПК України, колегія суддів
Постановила:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115, п.13 ч. 2 ст. 115 КК Україниу відкритому судовому засіданні у залі судового засідання Сватівського районного суду Луганської області за адресою: Луганська область, м. Сватове, пл. 50-річчя Перемоги, 34 на 19 лютого 2021року о 14-00 годині.
Здійснювати розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.
Про час розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.
В судове засідання викликати свідків згідно реєстру матеріалів кримінального провадження.
Прийняти до розгляду цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, визнавши потерпілу ОСОБА_1 – цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_3 –цивільним відповідачем.
Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Половинкине, Старобільського району Луганської області, громадянину України, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 12 квітня 2021 року включно.
Копію ухвали направити начальнику СІЗО м. Старобільськ.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині обрання запобіжного заходу може бути подана до Луганського апеляційного суду безпосередньо протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий: Судді:
_____ ______ _____
А.С. Река С.М. Скрипник Л.П. Бабічева
Судове рішення № 94842390, Сватівський районний суд Луганської області було прийнято 12.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 431/4532/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: