Рішення № 94841734, 09.02.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5831/20

2/357/1266/21

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Тодосієнко О. А.,

за участі:

представника позивача – прокурора Самборука О.С.,

представника відповідача – Кузьменка Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Пашин С. в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» до ОСОБА_1 , третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» із цивільним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, посилаючись на те, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2018 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Разом із тим, судом встановлено, що 23.09.2018 близько 19 години 50 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись зі сторони с. Фурси Білоцерківського район) Київської області в напрямку м. Біла Церква Київської області, в порушення вимог п.1.2 Правил дорожнього руху України, де вказано, що в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п.1.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п.1.5 Правил дорожнього руху України, де вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.3(6) Правил дорожнього руху України, де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.10.1 Правил дорожнього руху України, де вказано, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.11.2 Правил дорожнього руху України, де вказано, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися як найближче до правого краю проїзної частини; п.12.1 Правил дорожнього руху України, де вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, проявив неуважність та безпечність, не рухався ближче до правого краю проїзної частини, невірно оцінив дорожню обстановку, змінивши напрямку руху ліворуч, перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 та виїхав на смугу зустрічного для нього руху, де допустив зіткнення із зустрічним мопедом «Сузукі» без д.н.з. під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по своїй смузі та мав перевагу в русі. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій мопеда «Сузукі» без' д.н.з. ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів обох великогомілкових кісток, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так як для повного зрощення переломів необхідно тривалий строк - більш ніж З тижні. Сукупність допущених водієм ОСОБА_1 вимог п. п. 1.2, 1.3, 1.5, 2.3 (б), 10.1, 11.2, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 з 23.09.2018 по 24.10.2018 знаходилася на стаціонарному лікуванні в КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», що підтверджується довідкою, виданою лікарнею за №03-05/881 від 24.04.2020. Фактичні витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_2 становлять 17 538 гривень 06 копійок. Проведено на лікуванні 31 ліжко-днів. Оскільки витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені КЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину в розмірі 17 538 грн. 06 коп. та перерахувати їх на відповідний рахунок на користь КЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня №2».

Ухвалою суду від 07.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Пашин С. є неналежним позивачем у даній справі. Крім того, пояснив, що відповідач ОСОБА_1 відшкодував потерпілому витрати на лікування у повному обсязі.

Білоцерківська міська рада Київської області направила клопотання про розгляд справи без участі її представника, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Третя особа міське фінансове управління Білоцерківської міської ради подала клопотання, в якому просить розглядати справу без участі його представника, позов підтримує в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2018 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Разом із тим, судом встановлено, що 23.09.2018 близько 19 години 50 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись зі сторони с. Фурси Білоцерківського район) Київської області в напрямку м. Біла Церква Київської області, в порушення вимог п.1.2 Правил дорожнього руху України, де вказано, що в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п.1.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п.1.5 Правил дорожнього руху України, де вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.3(6) Правил дорожнього руху України, де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.10.1 Правил дорожнього руху України, де вказано, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.11.2 Правил дорожнього руху України, де вказано, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися як найближче до правого краю проїзної частини; п.12.1 Правил дорожнього руху України, де вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, проявив неуважність та безпечність, не рухався ближче до правого краю проїзної частини, невірно оцінив дорожню обстановку, змінивши напрямку руху ліворуч, перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 та виїхав на смугу зустрічного для нього руху, де допустив зіткнення із зустрічним мопедом «Сузукі» без д.н.з. під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по своїй смузі та мав перевагу в русі. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій мопеда «Сузукі» без' д.н.з. ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів обох великогомілкових кісток, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» у період з 23.09.2018 року по 24.10.2018 року, що підтверджується довідкою, виданою лікарнею від 24.04.2020 року за №03-05/881. Фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 становлять 17 538 грн. 06 коп., проведено 31 ліжко-днів.

Відповідно до ч. З ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України, видатки на фінансування лікарні широкого профілю здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави, в зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров`я.

КЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» належить до комунальної власності, тобто перебуває у власності територіальної громади м. Біла Церква.

Положеннями ст. 1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

П. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року вказує, що визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Відповідно п. 3 вищезазначеного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоровя або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представник позивача в судовому засіданні пояснював, що відповідачем були відшкодовані кошти, які витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 , проте, суд критично оціонює такі пояснення представника, оскільки, всупереч положень ст.76-81 ЦПК України, ним не надано будь-яких доказів на їх підтрвердження.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що витрати, понесені КЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» на лікування потерпілого підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_1 , а тому, суд, вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, позивач, на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з вказаним позовом був звільнений від сплати судового збору, тому згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1206 Цивільного кодексу України, ст. 89 Бюджетного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 277-279, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Пашин С. (адреса: вул. Шолом-Алейхема, буд. 38-А, м. Біла Церква, Київська обл., 09100) в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради (адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 26376300), Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» (адреса: вул. Семашка, буд. 9, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 01994586) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради (місце проживання: б-р. Олександрійський, буд. 113, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 02317988) про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» (адреса: вул. Семашка, буд. 9, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 01994586) на рахунок №UA898999980314060544000010002, отримувач БЦ ЦК/Біла Церква, банк отримувча – Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) – 38009832, код банку (МФО) – 899998, призначення платежу – ККД 24060300 «Інші надходження» (на стаціонарне лікування потерпілого від злочину) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 17 538 (сімнадцять тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.02.2021 року.

СуддяБ. І. Кошель