Постанова № 94841420, 11.02.2021, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2062/20

3/287/616/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 12.11.2004 року, жителя АДРЕСА_1 , який працював секретарем Олевської міської ради Житомирської області,

у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

До Олевського районного суду Житомирської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 328 від 20.11.2020 року та № 329 від 20.11.2020 року відносно ОСОБА_1 за частинами 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до постанови Олевського районного суду від 09.02.2020 року матеріали вищезазначених справ об`єднані в одне провадження.

З протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , будучи у період з 04.06.2020 року по 02.08.2020 року на посаді виконуючого обов`язки голови Олевської міської ради Житомирської області та будучи, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ст. 28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що передбачають нормативний обов`язок вживати заходи щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, вживати заходи щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

З матеріалів перевірки встановлено, що ОСОБА_1 будучи відповідно до розпорядження міського голови від 05.06.2020 року № 56-к та ч.2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в.о. Олевського міського голови на період відсторонення ОСОБА_2 від посади, маючи відповідні повноваження доповнив порядок денний засідання виконавчого комітету питанням «Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди».

Відповідно до наявних матеріалів, серед громадян, яким надавалось таке право була гр. ОСОБА_3 , яка є матір`ю дружини ОСОБА_1 ОСОБА_4 , тобто являється близькою особою в розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив присутніх про наявний в нього реальний конфлікт інтересів та проголосував за позитивне вирішення даного питання, тобто за надання дозволу близькій особі на встановлення тимчасової споруди на території Олевської міської ради.

Отже, ОСОБА_1 не вжив передбачених законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, письмово (або іншим способом) не повідомив присутніх на засіданні виконавчого комітету Олевської міської ради від 26.06.2020 року про наявний у нього потенційний та реальний конфлікт інтересів в частині розгляду питання «Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Також, проголосувавши за дане питання ОСОБА_1 порушив вимоги, що передбачені ст. 28 Закону та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів).

Таким чином, встановлено наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу під час виконання представницьких повноважень, який полягає у неповідомленні присутніх на засіданні виконавчого комітету Олевської міської ради від 26.06.2020 року про наявний потенційний та реальний конфлікт інтересів та вчиненням дій в умовах реального конфлікту інтересів у зв`язку з розглядом питання «Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди», вищевказана суперечність полягає у голосуванні ОСОБА_1 за позитивне вирішення даного питання, тобто надання своїй тещі ОСОБА_3 права на встановлення тимчасової споруди особисто використовуючи свої представницькі повноваження.

У судовому засіданні прокурор Горпиніч В.В. надав пояснення по суті справи, підтримав обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, посилаючись на наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу при обставинах, викладених у матеріалах справи та накласти на нього стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за більш серйозне правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вказаних адміністративних правопорушеннях визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 172-7 КУпАП, а зокрема ч.1 та ч.2 передбачає відповідальність за неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Диспозиції цих статей є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Об`єктивна сторона ч. 1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона ч. 2 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона даних правопорушень полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення нею дій при здійсненні представницьких повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Згідно з приміткою ст.172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься і у ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції», де розкривається зміст такого терміну як приватний інтерес, яким є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Виходячи із системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити, що а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і в) така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Для встановлення ж наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов`язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено як у протоколі про правопорушення, пов`язане з корупцією, так і у судовому рішенні.

Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

За змістом ст.172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження міського голови від 05.06.2020 року № 56-к на виконання ухвали слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 04.06.2020 року у справі № 287/66/20 ОСОБА_2 відсторонено від посади Олевського міського голови строком на два місяці до 02.08.2020 року. Відповідно до пункту 2 вищевказаного розпорядження ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків Олевського міського голови на період відсторонення ОСОБА_2 від посади.

Відтак, відповідно до підп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, в тому числі вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності, серед інших, міських, сільських, селищних голів визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Так, ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності, зокрема, і міського голови. Так, міський голова бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання (ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до примітки до ст. 59-1 зазначеного вище Закону терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".

Відповідно до протоколу чергового засідання виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області від 26.06.2020 року, одним із питань порядку денного був розгляд питання «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Олевської міської ради від 30.03.2018 року № 50 «Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди» та надання дозволу на встановлення тимчасових споруд», інформував ОСОБА_1 .

На засіданні чергового засідання виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області від 26.06.2020 року були присутні секретар ради: ОСОБА_1 , який на той час виконував обов`язки Олевського міського голови, керуючий справами виконавчого комітету, заступники міського голови та 19 членів виконкому.

Як вбачається з копії рішення виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області від 26.06.2020 року № 98 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Олевської міської ради від 30.03.2018 року № 50 «Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди» та надання дозволу на встановлення тимчасових споруд», прийнятого за результатами голосування на зазначеному засіданні, внесено зміни до вищезазначеного рішення виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області, а саме: в п.1 в частині площі земельних ділянок 18, 5 м.кв. замінено на 30 м.кв., а також надано дозвіл ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_5 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, площею 30 м.кв. кожна, на земельній ділянці по АДРЕСА_2 . Виконавцям робіт ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у місячний термін заключити договір особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди. Термін розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності становить 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців з дня реєстрації паспорту прив`язки.

За вказане рішення проголосували «За» - 23.

З диску відеозапису, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 особисто доповнив порядок денний питанням «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Олевської міської ради від 30.03.2018 року № 50 «Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди» та надання дозволу на встановлення тимчасових споруд», не повідомив присутніх про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме: що серед осіб, яким надавався дозвіл на встановлення тимчасової споруди була його теща ОСОБА_3 та безпосередньо приймав участь у голосуванні при розгляді даного питання порядку денного засідання виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області від 26.06.2020 року та проголосував «За».

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 Закону близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

На підтвердження належності ОСОБА_3 до членів сім`ї ОСОБА_1 у розумінні ст. 1 Закону до протоколу додано відповіді начальника Олевського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 24.09.2020 року №Ел/п-877/21.11-23 та від 24.09.2020 року № Ел/п-871/21.11-23 відповідно до яких у відділі знаходиться актовий запис про народження № 13, складений 10.04.1979 року виконавчим комітетом Руднє-Бистрянської сільської ради Олевського району Житомирської області на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в графі «відомості про матір» зазначена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, у відділі знаходить актовий запис про шлюб № 15, складений 23.11.1996 року виконавчим комітетом Руднє-Бистрянської сільської ради Олевського району Житомирської області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 після державної реєстрації - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною першою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» встановлені вимоги до осіб, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті З цього Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що передбачають нормативний обов`язок вживати заходи щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Згідно частини першої статті 1 вищенаведеного нормативно-правового акту реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 липня 2016 року №2 (далі - Методичні рекомендації), щодо приватного інтересу першим питанням для кожного суб`єкта відповідальності завжди є правильна оцінка, що таке приватний інтерес і який із них власне може спричинити конфлікт інтересів. Зазначене свідчить про те, що для оцінки наявності приватного інтересу обов`язковим є розуміння службовця (суб`єктивне його відношення).

Зокрема, зі змісту пункту 3 підрозділу 2.1. розділу 2 Методичних рекомендацій вбачається, що наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку шляхом порівняння повноважень та існуючого інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об`єктивність чи неупереджені прийняття рішення, чинення діяння службовою особою. Конфлікт інтересів існуватиме в усіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об`єктивність або неупередженість його рішення або дії під час виконання службових або представницьких повноважень. Навіть тоді, коли прийняті ним рішення, вчинені чи не вчинені дії за наявності приватного інтересу відповідають закону.

Незважаючи на встановлені наведеними вище правовими нормами вимоги, ОСОБА_1 самостійно публічно не оголосив під час засідання виконавчого комітету про наявність у нього реального конфлікту інтересів та не вжив передбачених законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а вчиняв дії та приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів, який виник під час голосування «За» при розгляді питання порядку денного засідання виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області від 26.06.2020 року про внесення змін до рішення виконавчого комітету Олевської міської ради від 30.03.2018 року № 50 «Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди» та надання дозволу на встановлення тимчасових споруд, яким надавалося право на встановлення тимчасової споруди тещі ОСОБА_1 . ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено статтею 28 Закону України "Про запобігання корупції", частиною 1, 2 статті 172-7 КУпАП

У відповідності з вимогами ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення..

Як вбачається із матеріалів справи, правопорушення вчинено 26 червня 2020 року, днем виявлення адміністративного правопорушення є дата одержання Національним агентством з питань запобігання корупції заяви Олевської міської ради Житомирської області про здійснення правопорушення, тобто 25 серпня 2020 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції, у зв`язку з чим, станом на день розгляду справи про адміністративне правопорушення строк притягнення особи до відповідальності не закінчився.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , крім того враховуються обставини вчинення правопорушення, його вік, майновий стан, і у зв`язку з чим приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за більш серйозне правопорушення, у вигляді штрафу на користь держави, що є достатньою, справедливою та необхідною мірою відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 33, 34, 36, 40-1, 172-7, 245, 247, 251, 252, 255, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень, які перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA048999980313020106000006741, Отримувач ГУК у Жит.обл/ТГ м.Олевськ/21081100, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37976485, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454,00 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Л.В.Винар