Ухвала суду № 94841390, 12.02.2021, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2667/20

Провадження №1-кп/283/71/2021

У Х В А Л А

12 лютого 2021 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., за участю прокурора Закірова Р.К., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Міхненка С.С., провівши у підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 29.03.2019 за №12019060080000179, по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 1 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2020 року до Малинського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019060080000179 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст.190 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою суду від 17.12.2020 за клопотання прокурора продовжено запобіжний захід – тримання під вартою на 60 днів – до 14 лютого 2021 року включно.

10.02.2021 прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу – тримання під вартою на 60 днів, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризик ухилення обвинуваченого від суду, на досудовому слідстві він двічі оголошувався в розшук, ризик скоєння нових кримінальних правопорушень, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих, а запобігти вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу не можливо.

Обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що клопотання прокурора не обґрунтоване, в ньому не міститься посилань на виняткові підстави для застосування такого запобіжного заходу, як того вимагає КПК. ЄСПЛ вимагає, щоб обрання такого запобіжного заходу відповідало інтересам суспільства. Посилання прокурора щодо наявності підозр є голослівним і надуманим. Просив врахувати, що він має постійне місце проживання, де проживають його рідні, повністю відшкодував шкоду потерпілим. Посилання прокурора на те, що він ухилявся від слідства є надуманим, нічим не обґрунтованим, формальним. Просив суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання або ж на домашній арешт (цілодобовий або нічний) з покладенням відповідних обов`язків. На запитання суду пояснив, що у нього є можливість проживати у Житомирській області і є зареєстроване місце проживання у Волинській області.

Захисник обвинуваченого Міхненко С.С. заперечив проти клопотання прокурора, просить змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід - особисте зобов`язання, оскільки вважає, що прокурором клопотання не обґрунтовано, доказів, які б підтверджували ризики, на які посилається прокурор, не надані. Клопотання прокурора є ідентичне попереднім. Прокурор вводить суд в оману, зазначаючи, що обвинувачений має судимості, оскільки жодних доказів про це не надано, а з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 не судимий. Відповідно до практики ЄСПЛ тримання під вартою є винятковим заходом. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні проступку та нетяжкого злочину, має родину і місце проживання, тобто, має міцні соціальні зв`язки, шкоду потерпілим відшкодував, а тому підстав для тримання його під вартою немає. Зміна запобіжного заходу обвинуваченому на особисте зобов`язання пришвидшить розгляд даної справи.

Потерпілі у підготовче судове засідання не з`явились, звернулись до суду із заявами про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.

Розглянувши клопотання, яке прокурором в судовому засіданні підтримане, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи клопотання по суті, суд керується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні двох кримінальних правопорушень, санкція статті за одне з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, він не допитаний з приводу обвинувачення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що існують ризики, передбачені п.п.1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на свідків та потерпілих, які ще не були допитані у даному кримінальному провадженні, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім того, з реєстру матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні судом встановлено, що постановами слідчого від 03.12.2019, 03.06.2020 та 03.07.2020 ОСОБА_1 оголошувався в розшук, ухвалами слідчих суддів від 04.06.2019, 06.12.2019, 17.06.2020 та 03.07.2020 на підставі клопотань слідчого надавався дозвіл на його затримання з метою приводу, при цьому датами вручення повідомлення про підозру зазначено 14 та 16 червня 2020 року.

А тому доводи обвинуваченого щодо надуманості таких обставин прокурором не відповідають дійсності та не спростовують висновків суду.

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам через існування вищевказаних обставин, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого доцільним та обґрунтованим є наразі продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому, обвинуваченому може бути змінений запобіжний захід у виді тримання під вартою в разі внесення застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого (не працює), розмір майнової шкоди, завданої правопорушеннями у вчиненні яких він обвинувачується, та те, що обвинувачується у скоєнні нетяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 314-316, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Закірова Р.К. задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу - тримання під вартою на 45 днів, до 28 березня 2021 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що пов`язані з застосуванням запобіжних заходів, тобто 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (р/р UA678201720355249002000000277, отримувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код отримувача за ЄДРПОУ 26278626, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення та обвинувачений підлягає звільненню з-під варти негайно та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України під зобов`язання прибувати за кожною вимогою до суду, а також повідомляти про зміну місця свого проживання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим – в той же строк з моменту її вручення.

Суддя В. М. Хомич