Ухвала суду № 94840426, 11.02.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/135/21

Провадження №1-кп/157/72/21

УХВАЛА

11 лютого 2021 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря судового засідання Семенюк О.В.,

прокурора Багнюк О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Мазурика П.А.,

розглянувши клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030090000404, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Піщане, жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,

встановив:

У провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, в якому призначено підготовче судове засідання на 22 лютого 2021 року.

До підготовчого судового засідання прокурор подав клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на строк 2 місяці з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років. Так, ОСОБА_2 обвинувачується в незаконній порубці дев`яти сироростучих дерев породи сосна в лісовому масиві виділу 31 кварталу 13 Боровненського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», що спричинило тяжкі наслідки державі в особі лісового господарства на суму 97 081 грн. 05 коп. Прокурор вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доводиться зібраними під час досудового розслідування доказами, а тому існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, вчиняти інші злочини та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Без застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання запобігти вказаним ризикам неможливо.

Посилаючись на викладене вище, прокурор просить застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці, поклавши на нього обов`язки: 1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із с. Боровне Камінь-Каширського району Волинської області без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками в кримінальному провадженні.

Прокурор Багнюк О.В. в судовому засіданні клопотання підтримала із зазначених у ньому підстав.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо клопотання прокурора про застосування щодо нього запобіжного заходу заперечив. Пояснив, що наміру переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення у нього немає, оскільки інкримінованого йому злочину він не вчиняв, а зібрані у справі докази є сумнівними. Крім того, вважає безпідставними твердження прокурора про можливий вплив з боку обвинуваченого на свідків, оскільки особа з інвалідністю 2 групи, яким він є, не здатна вплинути на фізично здорових людей.

Захисник підтримав позицію обвинуваченого та додав, що в клопотанні прокурора не наведено доказів існування зазначених ним ризиків.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання є безпідставним і до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно зі ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання мотивоване наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиком, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проте ні в клопотанні, ні в доданих до нього документах не зазначено доказів, що підтверджують існування хоча б одного із вказаних прокурором ризиків. Лише зазначення передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків без надання суду належних доказів їх існування не може бути підставою для застосування до особи запобіжного заходу. При цьому тяжкість злочину, в якому обвинувачується особа, не є визначальною обставиною.

За частинами 1 та 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

На думку суду, прокурор не довів існування зазначених ним у клопотанні ризиків невиконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись статтями 193, 194 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання в кримінальному провадженні №12020030090000404 щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

Головуючий: Б. С. Гамула