
Господарський суд
Житомирської області
_________
____________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" лютого 2021 р. м. Житомир Справа № 906/982/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Васько І.П. - адвокат, довіреність від 19.02.2020;
від відповідача-1: не прибув;
від відповідача-2: не прибув;
від відповідача-3: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстал Полісся"
2) ОСОБА_1
3) ОСОБА_2
про стягнення 2319191,61 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 2108356,01 грн. заборгованості за поставлений товар та 210835,60 грн. штрафу.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.08.2020 (суддя Давидюк В.К.) витребувано з Відділу обліку та моніторингу інформацію про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (м. Житомир, вул. Леха Качинського, 20)
- фізичної особи ОСОБА_3 (відома суду адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
- ОСОБА_2 (відома суду адреса проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
08.09.2020 на електронну пошту суду надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформацію про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (без ЕПЦ), відповідно до якої:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.11.2019 зареєстрована по АДРЕСА_3 ;
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_3 .
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області № 145/2020 від 08.09.2020, у зв`язку перебуванням судді Давидюка В.К. з 07.09.2020 по 23.09.2020, матеріали судової справи №906/72/20 передано на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020, справу №906/982/20 передано на розгляд судді Кудряшовій Ю.В.
14.09.2020 на адресу суду надійшов оригінал зазначеної вище відповіді Відділу обліку та моніторингу інформацію про реєстрацію місця проживання Управління ДМС України в Житомирській області.
В подальшому суд ухвалою від 14.09.2020 позовну заяву залишив без руху; Товариству з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" надав строк (протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду) для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду доказів відправлення відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу: АДРЕСА_3 .
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Отже, ухвалою суду від 29.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/982/20 до судового розгляду по суті на "09" лютого 2021 р. о 15:00.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.
Представник відповідача-1 в судове засідання не прибув, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не прибули і не направили належним чином уповноважених представників.
Ухвали, що направлялися на адреси відповідача-2 та відповідача-3 повернулися до суду з відміткою працівника пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення (в тому числі ухвали суду) чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідачів -2 та -3 про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останніх у судове засідання для реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2016 між ТОВ "Ромстал Україна" (Сторона 1) та ТОВ "Інстал Полісся" (Сторона 2) укладено договір співробітництва №0104/16-9 (а.с. 65-69 том 1), відповідно до п. 2.1 якого сторони здійснюють діяльність, предметом якої є співробітництво з ведення Стороною 2 бізнесу по системі Сторони 1, а також використання комплексу об`єктів інтелектуальної власності, в тому числі комплексу прав на використання знака для товарів і послуг та інформації про комерційний досвід (ноу-хау), а також реалізації Стороною 2 обладнання для систем опалення, водопостачання та сантехнічного призначення (Товар).
На виконання даного договору укладено ряд договорів, які є невід`ємною частиною договору співробітництва.
01.04.2016 року між ТОВ "Ромстал Україна" (Поклажодавець) та ТОВ "Інстал Полісся" (Зберігач) укладено договір відповідального зберігання №0104/16-93 (а.с. 70-74 том 1), який є Додатком №8 до Договору співробітництва.
Даний договір є договором змішаним, який містить у собі як умови договору зберігання, так і умови договору поставки.
Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору відповідального зберігання Поклажодавець передає Зберігачу на зберігання майно, а Зберігач зобов`язується зберігати майно та повернути його у схоронності.
Згідно пунктів 6.1.-6.6. Договору, Зберігач має переважне Право на придбання майна/його частини, переданого йому на зберігання. Для реалізації свого переважного права на придбання Майна Зберігач зобов`язаний завчасно надати Поклажодавцеві заявку на придбання Товару. У випадку погодження Поклажодавцем заявки на придбання Товару, майно передається Поклажодавцем Зберігачеві за видатковою накладною.
Відповідно до п. 8.8 Договору оплата за майно, поставлене на умовах відстрочення платежу має бути здійснена не пізніше п`яти днів з дати продажу майна за видаткового накладною Зберігачеві.
Пунктом 8.14 Договору відповідального зберігання передбачено, що всі здійснені Зберігачем оплати будуть зараховуватись у рахунок погашенні за придбане, проте неоплачене майно за попередній період.
22.03.2019 між ТОВ "Ромстал Україна" та ТОВ "Інстал Полісся" укладено додаткову угоду до Договору відповідального зберігання (а.с. 75 том 1), згідно якої Сторони внесли зміни до Договору відповідального зберігання та виклали п. 8.8 в наступній редакції: "8.8. Оплата за Майно, поставлене на умовах відстрочення платежу, має бути здійснена не пізніше 45 календарних днів з дати продажу Майна за видатковою накладною Зберігачеві".
17.07.2019 між ТОВ "Ромстал Україна" та ТОВ "Інстал Полісся" укладено додаткову угоду до Договору відповідального зберігання (а.с. 76 том 1), згідно якої Відповідач підтвердив та визнав, що станом на 12.07.2019 заборгованість перед Поклажодавцем згідно Договору відповідального зберігання становить 1 777 829,95 грн. та зобов`язався здійснити оплату Простроченої заборгованості згідно графіку, який визначений пунктом 2 даної додаткової угоди.
24.04.2019 між Сторонами підписано Угоду про внесення змін (а.с. 77 том 1), відповідно до якої у зв`язку із зміною прізвища директора ТОВ "Інстал Полісся" з "Маліновська" на "Абделлатіф" сторони домовились, що всі договори, які підписані між Сторонами до моменту такої зміни, є чинними при використанні в реквізитах прізвища " ОСОБА_4 ". В разі укладення будь-яких змін та доповнень, Сторони будуть використовувати інформацію внесену в ЄДР та застосовувати прізвище "Абделлатіф" (п. 1 Угоди).
Домовленість, визначена в п. 1 стосується таких договорів включаючи будь-які додатки та додаткові угоди до вищезазначених договорів: Договір Співробітництва № 0104/16-9 від 01.04.2016: Договір про надання інформаційних та консультаційних послуг №0104/16-9К від 01.04.2016: Ліцензійний договір №0104/16-9Л від 01.04.2016; Договір про проведення аудиту №0104/16-9А: Договір поставки з відстроченням платежу №0104/16-9П7 від 01.04.2016: Договір поставки з відстроченням платежу №1207/17 від 12.07.2017; Договір поставки з відстроченням платежу №3008-3/18 від 30.08.2017: Договір поставки з відстроченням платежу №0604-1/16 від 06.01.2016; Договір поставки з відстроченням платежу №1608-2/17 від 16.08.2017; Договір поставки з відстроченням платежу №1603/18 від 16.03.2018; Договір поставки з відстроченням платежу №0603-1/18 від 06.03.2018; Договір поставки з попередньою оплатою №0104/16-9П від 01.04.2016; Договір (зберігання) №0104/16-93 від 01.04.2016; Договір суборенди №0104/16-9О від 04.04.2016; Договір поставки з відстроченням платежу №2505/18 ви 25.05.2018; Договір поставки з відстроченням платежу №2702/19-8 від 27.02.2019 (п. 2 Угоди).
За період з 01.04.2016 по 18.11.2019 ТОВ "Ромстал Україна" продано товарів покупцю ТОВ "Інстал Полісся" з відстроченням платежу на загальну суму 21 541 332,42 грн., що підтверджується підписаними сторонами в період з 01.04.2016 по 30.04.2019 видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Видаткові накладні за період з 01.05.2019 по 18.11.2019 (а.с. 110-226 том 11, а.с.1- 212 том 12, а.с.1-220 том 13, а.с. 1-159 том 14) підписані сторонами з допомогою електронного цифрового підпису, що передбачено сторонами умовами Угоди №2204/19-6 про врегулювання відносин електронного документообігу (а.с. 160-162 том 14).
На відносини, що виникають у процесі створення, відправленім, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електродних документів поширюється дія Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Статтею 5 згаданого Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
За змістом статей 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до ч. 3 ст. 96 ГПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом.
TOB "Ромстал Україна" отримано оплати від покупці ТОВ "Інстал Полісся" за придбаний товар за період з 01.04.2016 по 06.02.2020 у загальній сумі 19 128 379,87 грн., що підтверджується довідкою від 14.02.2020 р. вих. №358, виданою АТ "ІНГ Банк Україна" з додатком - випискою по рахунку, що стосуються надходжень від ТОВ "Інстал Полісся" (а.с. 163-183 том 14).
Частково Відповідачем придбаний товар був повернутий Позивачу, на загальну суму 290 854,30 грн., що підтверджується накладними на повернення (а.с. 184-222 том 14, а.с. 1-220 том 15, а.с. 1-249 том 16, а.с. 1-230 том 17, а.с. 1-228 том 18).
Також між сторонами підписано Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.12.2019 №16/12-19 (а.с. 1-2 том 19) та Договір бартеру від 16.12.2019 №1612-2/19 (а.с. 3-4 том 19), що припинення зобов`язань ТОВ "Інстал Полісся" перед ТОВ "Ромстал Україна" на загальну суму 13 742,24 грн.
Згідно актів звіряння взаємних розрахунків, підписаних сторонами договору за травень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2019 року (а.с. 60-100 том 19) за Відповідачем обліковувалась заборгованість за переданий товар.
Також на адресу ТОВ "Інстал Полісся" направлено ще один акт звірки станом на 12.05.2020, проте Відповідач його не підписав (а.с. 101-103 том 19).
Крім цього, на адресу ТОВ "Інстал Полісся" позивач направляв лист від 23.01.2020 за вих. №2301-2 з пропозицією підписання договору №1812/19-1 від 18.12.2019 р. про реструктуризацію заборгованості (а.с. 104-107 том 19).
Проте, відповідач у відповідь направив позивачу повідомлення за вих.№1 від 06.02.2020, згідно якого не погодився на таку пропозицію, запропонований договір не підписав та зазначив, що станом на 06.02.2020 заборгованість на думку відповідача відсутня (а.с. 108 том 19).
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, та ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, господарське зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону та умов договору; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних (договорів (змішаний Договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договорам або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, частина 1 ст. 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлено строк, його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (а.с. 629 ЦК України).
Також ст. 173 ГК України визначає, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Разом з тим, слід відзначити, що в матеріалах справи міститься копія висновку експерта №127-26/20 від 30.06.2020 (а.с. 5-59 том 19).
Даний висновок виготовлений ТОВ "Бюро економіко-правових експертиз" відповідно до заяви ТОВ "Ромстал Україна".
Згідно зазначеного висновку, експертом підтверджено наявність заборгованості згідно договору №0104/16-93 від 01.04.2016 за придбаний товар в сумі 2 108 356,01 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Отже, позивач, скориставшись наданим йому правом, подав суду висновок судово-економічної експертизи на підтвердження позовних вимог.
Відповідно до вищенаведеного, сума заборгованості за придбаний, але неоплачений товар становить 2 108 356,01 грн. (21 541 332,42 грн. (вартість переданого товару) - 19 128 379,87 грн. (сума здійсненої оплати) - 290 854,30 грн. (вартість повернутого товару) - 13 742,24 грн. (сума договору зарахування зустрічних однорідних вимог та договору бартеру)).
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, в частині стягнення основного боргу.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 210 835,60 грн. 10% штрафу.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до п. 9.6 договору відповідального зберігання крім пені, за порушення будь-яких грошових зобов`язань за цим Договором Зберігач спланує поклажодавцеві штраф у розмірі 10% від неоплаченої суми.
Згідно п. 9.7 Договору нарахування та сплата неустойки, штрафу, пені за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань за цим Договором здійснюється без обмеження певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов`язання повинні були виконані, до дня їх фактичного виконання.
За таких обставин, суд вважає вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 210835,60 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас на забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Інстал Полісся" перед ТОВ "Ромстал Україна" укладено договори поруки:
- 21.02.2019 між ОСОБА_5 (змінено прізвище на - ОСОБА_6 ) (Поручитель), ТОВ "Ромстал Україна" (Кредитор) та ТОВ "Інстал Полісся" (Боржник) укладено договір поруки (а.с. 109-111 том 19), згідно до умов якого Поручитель поручився за зобов`язаннями Боржника за договором відповідального зберігання №0104/16-93 від 01.04.2016 в тому числі, які виникли як до підписання договору поруки, а також ті що виникнуть після підписання даного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання Боржником в тому обсязі, що і Боржник (п.п. 1.3, 2.1, 2.2 Договору поруки).
На адресу поручителя цінним листом з описом вкладення, направлено вимогу вих. №2207-12 від 22.07.2020 про виконання зобов`язань, що виникли з договору відповідального зберігання, проте така вимога поручителем залишена без належного реагування (а.с. 112-114 том 19).
- 05.03.2019 між ОСОБА_2 (Поручитель) ТОВ "Ромстал Україна" (Кредитор) та ТОВ "Інстал Полісся" (Боржник) укладено договір поруки (а.с. 115-117 том 19), відповідно до якого Поручитель поручився за зобов`язаннями Боржника за договором відповідального зберігання №0104/16-93 від 01.04.2016 в тому числі, які виникли як до підписання договору поруки, а також ті що виникнуть теля підписання даного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання Боржником в тому обсязі, що і Боржник (п.п. 1.3, 2.1, 2.2 Договору поруки).
На адресу поручителя цінним листом з описом вкладення, направлено вимогу вих. №2207-11 від 22.07.2020 про виконання зобов`язань, що виникли з договору відповідального зберігання, проте така вимога поручителем залишена без належного реагування (а.с. 1118-120 том 19).
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2). Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3).
Внесені Законом України № 2478-VIII зміни до частини 3 статті 559 Цивільного кодексу України стали обов`язковими для суб`єктів господарювання з моменту введення даного закону в дію, тобто з 04.02.2019.
Також слід зазначити, що згідно з частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2478-VІІІ, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач-1, в порушення умов договору відповідального зберігання №0104/16-93 від 01.04.2016, зобов`язання щодо оплати поставленого майна не виконав, хоча строк їх виконання настав, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання, які забезпечені порукою відповідачів -2, -3.
Тому враховуючи вищезазначене, поручителі відповідають перед, позивачем солідарно, в повному обсязі за невиконані зобов`язання боржником за договором відповідального зберігання, включаючи сплату основного боргу та штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачі не подали до суду жодного доказів на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Відносно заявлених до стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 45 758,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем додано: договір про надання правової допомоги від 17.02.2020, додаткову угоду №1 від 18.02.2020 до договору про надання правової допомоги від 17.02.2020, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2072 від 29.09.2002 (а.с. 126-133 том 19), рахунок №1/10/20 від 19.10.2020, акт приймання-передачі наданих послуг до рахунку №1/10/20 від 30.10.2020, копію платіжного доручення 318944 від 22.10.2020.
Слід відзначити, що рахунок №1/10/20 від 19.10.2020 та акт приймання-передачі наданих послуг до рахунку №1/10/20 від 30.10.2020 містять детальний опис виконаних робіт.
Орієнтовний розрахунок вказаних витрат зазначено у позовній заяві та остаточний значно їх не перевищує, відтак, суд дійшов висновку про підтвердження вказаних судових витрат позивача та судом враховано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Крім цього, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Позивачем подано суду договір №257 від 01.06.2020 (а.с. 121-123 том 19), укладений між ТОВ "Бюро економіко-правових експертиз" (Виконавець) та ТОВ "Ромстал Україна" (Замовник), відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню експертного дослідження з питань бухгалтерського обліку ТОВ "Ромстал Україна" згідно Заяви Замовника від 01.06.2020. Згідно п. 2.1. договору №257 за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 50 000,00 грн.
30.06.2020 ТОВ "Бюро економіко-правових експертиз" (Виконавець) та ТОВ "Ромстал Україна" (Замовник) підписано акт №ОУ-0000015 за договором №257 від 01.06.2020 (а.с. 124 том 19) на підтвердження надання обумовлених договором послуг.
Згідно платіжного доручення №616 від 04.06.2020 (а.с. 125 том 19) Замовник ТОВ "Ромстал Україна" оплатив ТОВ "Бюро економіко-правових експертиз" надані послуги в сумі 50 000,00 грн.
Частиною 4 ст. 127 ГПК України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Враховуючи наведене, суд вважає підтвердженими витрати позивача для проведення експертизи та такими, що підлягають до стягнення.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстал Полісся" (10029, м. Житомир, вул. Грушевського, 91, ід. код 40284273), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_4 , ід. номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож.: АДРЕСА_4 , ід. номер НОМЕР_2 ) в солідарному порядку
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а, ід. код 32346937) 2 108 356,01 грн. заборгованості, 210 835,60 грн. штрафу, 34 787,87 грн. сплаченого судового збору, 45758,00 грн. витрат по сплаті професійної правничої допомоги, 50 000,00 грн. витрат на проведення експертизи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.02.21
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2 - позивачу (рек.)
3, 4, 5 - відповідачам (рек.)
Судове рішення № 94840020, Господарський суд Житомирської області було прийнято 09.02.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 906/982/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: