Рішення № 94838390, 11.02.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/5787/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод "Символ"доДержавної екологічної інспекції у Чернігівській областіпровизнання протиправним та скасування припису, У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод «Символ» (надалі також – позивач, ТОВ «Ливарний завод «Символ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (надалі також – відповідач, Інспекція) про визнання протиправним та скасування Припису Інспекції від 13.11.2020 № 104/08, складеного за результатами позапланової перевірки позивача в період з 10.11.2020 по 12.11.2020.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідач не здійснював ані відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей матеріалів, ані фото- чи відеофіксації. Відбір проб ґрунту, які здійснили представники відповідача було здійснено не на території ТОВ «Ливарний завод «Символ», а біля будівлі іншого підприємства. Отже, висновки відповідача в Акті перевірки та Приписі ґрунтуються на припущеннях. Пісок, який використовується у виробництві позивачем, не можна відносити до відходів, адже він не втрачає свої споживчі властивості та має подальше використання, а саме через комісіонера продається будівельним підприємствам як пісок сіяний (технічний), а сам пісок не несе ніякої небезпеки та може бути використано у подальшій діяльності. Позивач зазначає, що він використовує мастила у своїй діяльності, проте, через особливості процесу виготовлення ливарних виробів, мастила не виходять до циклу виготовлення товарів як складова частина цих товарів. У результаті мастильних відходів як таких у позивача немає, а виявлена під час перевірки невеличка пляма 20 на 20 см знаходилася на території іншого підприємства, яка залишилася після якогось автомобіля. Цей автомобіль та пляма ніякого відношення до ТОВ «Ливарний завод «Символ» немає. Окрім того, ємності (бочки), які були знайдені інспекторами, є пустими та також не мають ніякого відношення до позивача, а належать ТОВ «ЕКО ГРІН ТЕХНОЛОДЖИ». В орендованому позивачем приміщенні немає жодної люмінесцентні лампи, як зазначається в Акті перевірки. Крім того, позивач є орендатором лише частини будівлі (окремого приміщення) за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, будинок 25. У тому самому будинку здійснюють свою господарську діяльність й інші підприємства. Земельна ділянка за вказаною адресою належить державі та перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів», тому у позивача немає підстав займатися оформленням правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку. Натомість Товариство не здійснює господарської діяльності на земельній ділянці і не є її власником або користувачем. Вимоги п. 5, 6, 7, 9 Припису є незаконними, оскільки під час проведення перевірки відповідачем не було зафіксовано порушень вимог чинного законодавства в сфері поводження з відходами та мастилами. У діяльності позивача утворюються відходи, але пакувальні матеріали й тара не використовується. Отже, позивач не зобов`язаний здійснювати облік за формою 1-Вт. В силу вимог статті 1 Закону України «Про відходи» у позивача не виникає обов`язку подавати декларацію про відходи, оскільки показник загального утворення відходів у позивача менше ніж 50. Зазначає, що перевірка відбулася без участі керівника та уповноваженої на супроводження такої перевірки особи, а Акт і Припис не був вручений керівнику Товариства.

Представник відповідача у поданому до суду відзиві, просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що проводити фото - та відео-фіксацію при проведенні перевірок є його правом, а не обов`язком. Інспекція здійснила відбір проб ґрунту, що зафіксовано в Акті перевірки та оформлено актом відбору проб ґрунту, в якому поставив підпис представник позивача (головний інженер). Відбір проб відбувався з прилеглої території до виробничих приміщень, яка вказана на фотографіях звернення громадян, уповноважений представник позивача підтвердив, що це розміщені саме відходи виробництва ТОВ «Ливарний завод «Символ». Зауважень щодо місця відбору проб та його виконання від представників підприємства не надходило. Договір комісії та Договір купівлі-продажу, видаткова накладна, надані до суду позивачем, не можуть розглядатись як належні докази щодо безпечності відходів, оскільки вказані Договори укладені у жовтині 2019 року і діяли до 31.12.2019, відповідно до предмету та ціни Договору купівлі-продажу та видаткової накладної були виконані в повному об`ємі. А позапланова перевірка під час якої були виявлені відходи проводилася 10-12 листопада 2020 року. Із фотоматеріалів, які були додані до звернення громадян, чітко видно відходи ливарного виробництва у твердому вигляді, які містять у своєму складі суміш піску та хімічних речовин, які підлягають визначенню складу властивостей відходів, а саме класу небезпеки відпрацьованого піску. Позивачем не заперечується, що відходи, які було виявлено в ході перевірки є піском, який використовується у виробництві та для цього поєднується з хімічними речовинами. На відпрацьований пісок позивачем в ході перевірки не було надано Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, а отже не засвідчено відповідність (невідповідність) об`єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров`я і життя людини. При перевірці зафіксовано декілька розливів паливно-мастильних матеріалів, а ємності з відпрацьованим мастилом знаходились у відкритому вигляді у необладнаних для цього місцях, що становило загрозу для навколишнього природного середовища. Щодо власності пустих єдностей (бочок) ТОВ «ЕКО ГРИН ТЕХНОЛОДЖИ», Інспекцією встановлено, що вони не були пустими, як стверджує позивач, а були частково або повністю заповненні мастилами та використовувались ТОВ «Ливарний завод «Символ», що при огляді підтверджувалось представником підприємства. Позивач використовує для своїх потреб прилеглу до орендованого приміщення територію - навіс для розміщення відходів, де розміщує відходи безпосередньо на земельній ділянці, тому зобов`язаний виконувати всі вимоги природоохоронного законодавства, особливо в сфері поводження з відходами та охорони земель. Ведення журналу обліку відходів за формою 1-ВТ здійснюється юридичними особами всіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання, фізичними особами- підприємцями, у діяльності яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали й тара. Оскільки підприємством на момент перевірки не представлено розрахований показник утворення відходів Інспекцією винесено пункт припису для визначення щодо необхідності подання декларації про відходи. Щодо пункт 7 Припису зазначає, що надавати вказаний звіт зобов`язані суб`єкти господарювання, у процесі діяльності яких на території України утворюються відпрацьовані мастила (оливи). А наявність відпрацьованих мастил була виявлена державними інспекторами в процесі перевірки. Пункт 9 Припису, щодо подання статистичної звітності про відходи є законним, враховуючи вищевказану інформацію про наявність відходів. Крім того, зазначає, що позапланова перевірка 10-12 листопада 2021 року проводилась у присутності уповноваженої особи підприємства на підставі довіреності від 01 червня 2020 року № 1/06-01 .

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 позовну заяву ТОВ «Ливарний завод «Символ» до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про скасування припису залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліку.

У строк, встановлений судом, позивачем усунуто недоліки, допущені при поданні позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.12.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Ливарний завод «Символ»14.03.2016 зареєстровано як юридична особа, видами діяльності якого є: 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний); 24.51 Лиття чавуну; 24.52 Лиття сталі; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (а.с. 69-72).

05.10.2020 на адресу Інспекції надійшло колективне звернення мешканців будинку, що знаходиться за адресою: 3-ій провул. Кривоноса, 1, м. Чернігів, в якому викладено прохання вжити заходів щодо того, що на території ПрАТ «ЧеЗаРа» (вул. Захисників України, 25) з`явилося підприємство ТОВ «Ливарний завод «Символ» від діяльності якого люди потерпають від шуму та хімічного смороду. До вказаного звернення додано дві фотокопії на яких зображено бочки та інші ємності, а також купа з уламків матеріалів невизначеного походження (а.с. 132-134).

02.11.2020 Інспекцією, зокрема, на підставі колективного звернення мешканців 3-го провулку Кривоноса, 1, м. Чернігова від 29.09.2020 прийнято наказ № 621 згідно якого наказано в термін з 02-12.11.2020 провести позапланову перевірку фактів, вказаних у колективному зверненні з приводу порушень вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Ливарний завод «Символ» (а.с. 130). А також складено відповідне Направлення № 621 (а.с. 131).

На проведення вказаного позапланового заходу Державною екологічною інспекцією України надано Погодження № 08-06/2461, що датується 29.10.2020 (а.с. 135).

10.11.2020 представником Інспекції у присутності головного інженера ТОВ «Ливарний завод «Символ» Вербельчука Р.П. (що підтверджується його підписом в Акті) з метою перевірки вимог природоохоронного законодавства на території земельної ділянки біля паркану ТОВ «ЕКО ГРИН ТЕХНОЛОДЖИ», яка знаходиться у використанні ТОВ «Ливарний завод «Символ», за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, виконано відбір проб ґрунтів, про що складено Акт відбору проб ґрунтів № 38/09 (а.с. 137-138).

За результатами проведения Інспекцією з 10-12.11.2020 планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання (ТОВ «Ливарний завод «Символ») вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено Акт № 104/08 (надалі також – Акт перевірки), в якому, з поміж іншого зазначено, що при перевірці представлено договір оренди нежитлового приміщення № 0207-18 від 02 липня 2018 р. Також представлено договір про надання послуг спецтранспорту № 38 від 06.03.2020 для вивезення відходів виробництва. Акти виконаних робіт надано. Також наявний договір № УТ- МЕ 25 від 10.11.2020 на здійснення операцій у сфері поводження з безпечними та небезпечними відходами з ТОВ «ДСЛ-2010». Наявний наказ про призначення відповідальних осіб у сфері поводження з відходами № 1-К від 03.01.2020 (а.с. 145). Підприємством не визначено склад і властивості відходів, що утворюються, а саме не визначено клас небезпеки відпрацьованого піску, який використовується при виготовленні продукції. Не забезпечено укладення договорів на вивезення небезпечних відходів виробництва (відпрацьовані мастила, люмінесцентні лампи). Журнал обліку відходів за встановленою формою 1-ВТ не представлено. Не подано щорічну декларацію про відходи за формою та в порядку, затвердженими ПКМУ № 118. Не забезпечено подання до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області інформації про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) на підприємстві. Статистична звітність про відходи не подається. На прилеглій до виробничих приміщень території допущено розміщення відходів у невстановлених для цього місцях. На прилеглій до виробничих приміщень земельній ділянці відібрано проби ґрунту для визначення ймовірного забруднення відходами виробництва (акт № 38/09 від 10.11.2020). Під час обстеження території підприємства на твердому покритті зафіксовано розливи паливно-мастильних матеріалів та розміщення ємностей з відпрацьованим мастилом у невстановлених місцях. Документи, які підтверджують речові права на земельну ділянку відсутні.

Виявлено такі порушення вимог законодавства:

пункту «з» статті 17 Закону України «Про відходи» - допущено розміщення відходів у невстановлених для цього місцях;

частини першої стаття 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - на території підприємства допускаються розливи паливно-мастильних матеріалів на твердому покритті та розміщення ємностей з відпрацьованим мастилом у невстановлених місцях;

пункту «в» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» - не визначено склад і властивості відходів, що утворюються, а саме не визначено клас небезпеки відпрацьованого піску, який використовується при виготовленні продукції;

абзацу першого пункту 4 Порядку, затвердженого ПКМУ № 2034, пункт 1.1 Розділу 1 Інструкції, затвердженої наказом 342 – Журнал обліку відходів за встановленою формою 1-ВТ не представлено;

абзацу третього, шостого пункту 4, абзацу четвертого пункту 5, абзацу четвертого, п`ятого, восьмого пункту 6, Додатків 4, 5 Порядку, затвердженого ПКМУ № 1221 - не забезпечено подання до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області інформації про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) на підприємстві;

статей 125, 126 ЗКУ - речові права на земельну ділянку відсутні;

абзацу четвертого пункту 5 Порядку, затвердженого ПКМУ № 2034 - статистична звітність про відходи не подається.

В Акті перевірки від позивача наявні підписи директора Чернігівської виробничої бази ТОВ «Ливарний завод «Символ» ОСОБА_1 про те, що ним 12.11.2020 отримано примірник вказаного Акта, та головного інженера ТОВ «Ливарний завод «Символ» Вербельчука Р.П., як особи, яка брала участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю) (а.с. 73-92).

13.11.2020 Інспекцією складено Припис № 104/08 (надалі також – Припис), адресований позивачу, в якому приписано: не допускати розміщення відходів у невстановлених для цього місцях; не допускати розливів паливно-мастильних матеріалів на території підприємства, забезпечити обладнання місця зберігання відпрацьованих мастил; визначити склад і властивості відходів, що утворюються, а саме клас небезпеки відпрацьованого піску, який використовується при виготовленні продукції; організувати розроблення та ведення журналу обліку відходів згідно встановленої форми 1-BT; забезпечити складання та подання на реєстрацію декларації про відходи, якщо діяльність підприємства призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000; забезпечити подання до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області інформації про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) на підприємстві; забезпечити оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яку використовує підприємство; організувати подання статистичної звітності про відходи.

Припис до виконання прийняв директор Чернігівської виробничої бази ТОВ «Ливарний завод «Символ» ОСОБА_1 (а.с. 93-95).

01.10.2019 між позивачем (Комітент) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Комісіонер) укладено Договір комісії № 1, згідно пунктів 1.1, 7.1 якого Комісіонер зобов`язується за дорученнями Комітента за комісійну плату (винагороду) та за рахунок Комітента вчиняти від свого імені угоди з продажу (поставки) піску та інших будівельних матеріалів Комітента (далі - Товар) резидентам в Україні та нерезидентам за межі України. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року. У випадку, якщо жодна із Сторін за 1 місяць до його припинення не виявить бажання припинити дію Договору, Договір вважається продовженим до 31 грудня наступного року включно. Кількість продовжень не обмежується (а.с. 96-98).

25.10.2019 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Продавець) та ТОВ «Перша інвестиційна будівельна група» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 25.10, згідно пунктів 1.1, 2.1, 2.3, 2.4, 8.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати - пісок сіяний (технічний) (надалi за текстом «Товар»), загальна кількість, асортимент одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена у заявках, накладних та/або актах. Загальний об`єм поставки Товару - 800 (вісімсот) метрів кубічних. Загальна вартість Договору - 640000,00 грн без ПДВ. Ціна Товару зазначається в рахунках, накладних, які є невідємною частиною даного договору. Даний Договір набуває чинності з моменту, його укладення і діє до 30 грудня 2019 року. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в один рік кожен, якщо жодна з Сторін не повідомить іншу Сторону за 30 днів до закінчення кожного періоду дії цього Договору про намір припинити його дію (а.с. 99-100).

Копією Видаткової накладної від 10.12.2019 № 54 підтверджується поставка ФОП ОСОБА_2 (постачальник) ТОВ «Перша інвестиційна будівельна група» (Покупець) піску сіяного (технічного) у кількості 800 м. куб. на загальну суму 640000,00 грн (а.с. 101).

Листом від 13.11.2020 № 1/10-01 позивач звернувся до ТОВ «ЕКО ГРІН ТЕХНОЛОДЖИ» в якому повідомив про те, що під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 10-12.11.2020 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області виявлені порушення на території та біля виробництва його компанії, а саме: розлив паливно мастильних матеріалів; розміщення відходів у невстановлених для цього місцях (розміщення металевих та пластикових ємкостей з-під мастила поряд з його виробництвом). Та просив вжити заходів по усуненню зазначених зауважень (а.с. 102).

У відповідь листом від 17.11.2020 № 12/11-01 ТОВ «ЕКО ГРІН ТЕХНОЛОДЖИ» повідомило про те, що воно » наразі не веде виробничої діяльності на виробничої площадки за адресою: АДРЕСА_1 . Станов на 17.11.2020 ТОВ «ЕКО ГРІН ТЕХНОЛОДЖИ» здійснила монтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання з виробництва емульсії мазуту та індустріальних мастил об`ємом до 1000 т на місяць. Виробнича діяльність буде розпочата після отримання відповідних дозволів від контролюючих органів. Незначний розлив паливно мастильних матеріалів та наявність ємкостей виник в процесі пробного запуску обладнання, в термін до 20.11.2020 зобов`язується усунути усі зауваження (а.с. 103).

02.07.2018 між ТОВ «Завод «Символ» (Орендодавець) та ТОВ «Ливарний завод «Символ» укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 0207-18, згідно пунктів 1.1, 1.1.1, 1.1.2, 3.1 якого орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування на умовах цього Договору наступне нежитлове приміщення: Приміщення знаходиться на першому поверсі будинку, розташованому за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України. 25 корп. 37/1. Загальна площа орендованого Приміщення: 1 000,00 (одна тисяча) кв.м. Мета оренди - Об`єкт передається Орендарю для використання його у господарській діяльності в якості виробничих (ливарний цех) приміщень. Строк оренди складає 36 місяців. Обчислення строку оренди починається, з моменту передачі Приміщення Орендарю за Актом приймання-передачі (а.с. 104-106). 03.07.2018 складено зазначений Акт (а.с. 50-51).

Згідно Інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.11.2020 земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:02:016:0126, розташована за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вулиця Одинцова, 25 перебуває на праві постійного користування земельною ділянкою у Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів». Форма власності – державна (а.с. 107-108).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (надалі також - Закон № 1264-XII) завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку; й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (надалі також – Закон № 877-V).

В абз. 2, 3 частини першої статті 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно абз. 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (частина перша статті 4 Закону № 877-V).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (абз. 1 частини шостої статті 7 Закону № 877-V).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону № 877-V).

Відповідно до частини восьмої статті 7 припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Судом встановлено, що враховуючи звернення громадян, на підставі наказу Інспекції від 02.11.2020 № 621, за погодженням Державної екологічної інспекції України від 29.10.2020 № 08-06/2461, з 10-12.11.2020 працівниками відповідача у присутності представника позивача – головного інженера Вербельчука Р.П., був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «Ливарний завод «Символ» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якого встановлені порушення вказаного законодавства, які зафіксовано в Акті перевірки № 104/08. На підставі зазначеного Акта 13.11.2020 Інспекцією складено Припис № 104/08, який є предметом оскарження в даній судовій справі.

З приводу вимог, які згідно Припису Інспекцією приписано здійснити позивачу, суд зазначає таке.

Щодо пункту 1, 2 «не допускати розміщення відходів у невстановлених для цього місцях» та «не допускати розливів паливно-мастильних матеріалів на території підприємства, забезпечити обладнання місця зберігання відпрацьованих мастил» відповідно.

Відповідно до абз. 2 статті 1 Закону України «Про відходи» відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Пунктом «з» статті 17 вказаного Закону передбачено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція відповідної області проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Частина перша статті 52 Закону № 1264-XII закріплює обов`язок підприємств, установ, організацій та громадян додержуватися правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

Судом встановлено, що згідно Акту перевірки працівниками Інспекції виявлено, що на прилеглій до виробничих приміщень позивача території допущено розміщення відходів у невстановлених для цього місцях. Під час обстеження території підприємства на твердому покритті зафіксовано розливи паливно-мастильних матеріалів та розміщення ємностей з відпрацьованим мастилом у невстановлених місцях.

Однак, копіями листів ТОВ «Ливарний завод «Символ» від 13.11.2020 № 1/10-01 та ТОВ «ЕКО ГРІН ТЕХНОЛОДЖІ» від 17.11.2020 № 12/11-01 підтверджується, що саме остання вказана юридична особа допустила незначний розлив паливно-мастильних матеріалів та розміщення металевих і пластикових ємностей з-під мастила на території та біля її виробництва.

Також в Акті перевірки зазначено, що на прилеглій до виробничих приміщень позивача земельній ділянці відібрано проби ґрунту для визначення ймовірного забруднення відходами виробництва, що підтверджується Актом відбору проб ґрунтів від 10.11.2020 № 38/09.

Водночас, Протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, за формою затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.04.2013 № 179, або інших доказів, які б підтверджували забруднення позивачем ґрунту відходами від його господарської діяльності, Інспекцією до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні перевірки дійшов помилкових висновків щодо допущення позивачем порушень норм пункту «з» статті 17 Закону України «Про відходи» та частини першої статті 52 Закону № 1264-XII, а тому пункти 1 та 2 Припису підлягають скасуванню.

Щодо пункту 4 «визначити склад і властивості відходів, що утворюються, а саме клас небезпеки відпрацьованого піску, який використовується при виготовленні продукції»

Як зазначалося вище, відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (абз. 2 статті 1 Закону України «Про відходи»).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про відходи» у сфері поводження з відходами встановлюються такі нормативи: граничні показники утворення відходів у технологічних процесах; питомі показники утворення відходів, використання та втрат сировини у технологічних процесах; інші нормативи, передбачені законодавством.

Нормативи у сфері поводження з відходами розробляються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту «в» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров`я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Так, порядок визначення складу і властивостей відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності регламентується Державними санітарними правилами та нормами «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров`я населення», що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 № 29.

Між тим, рішенням Держпідприємства від 15.07.2015 № 33 було зупинено дію постанови Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 року № 29, якою затверджено ДСанПіН 2.2.7.029-99.

Відтак, нормативно-правовий акт, який би регламентував визначення складу і властивостей відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності відсутній.

Суд зазначає, що у рішенні по справі «Щокін проти України» ЄСПЛ зазначив, що відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до абз. 4 частини першої статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, має право: відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

В той же час, відповідачем не надано до суду доказів, які б підтверджували, що пісок, який використовується позивачем у процесі здійснення його господарської діяльності, після вказаного втрачає свої споживчі властивості в розумінні абз. 2 статті 1 Закону України «Про відходи».

Відтак, з огляду на відсутність на нормативному рівні деталізації виконання суб`єктами господарювання обов`язків пов`язаних з визначенням складу і властивостей відходів, що утворюються, а саме клас небезпеки відпрацьованого піску, а також на те, що Інспекцією не надано до суду доказів того, що від провадження господарської діяльності позивача утворюються відходи у вигляді піску, суд дійшов висновку щодо протиправності прийняття відповідачем вказаного вище пункту Припису.

Щодо пункту 5 «організувати розроблення та ведення журналу обліку відходів згідно встановленої форми 1-BT»

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про відходи» державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону. Державний облік та паспортизація відходів здійснюються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Система і форми звітності, порядок надання і використання відповідної інформації про відходи, а також порядок перегляду їх номенклатури розробляються на основі державного класифікатора відходів і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 № 2034 (надалі також – Порядок № 2034), державний облік відходів ґрунтується на даних спостережень за утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними і включає ведення первинного обліку відходів та державної статистичної звітності про них. Первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації. Відомості для первинного обліку відходів, що заносяться до зазначених документів, обумовлюються системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів.

Пунктом «г» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» встановлено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 № 342 затверджено типову форму первинної облікової документації

№ 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» (пункт 1).

Згідно пункту 3 зазначеного вище наказу первинний облік за типовою формою та Інструкцією, затвердженими цим наказом, здійснюється юридичними особами всіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання, фізичними особами-підприємцями, у діяльності яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали й тара.

Враховуючи те, що під час судового розгляду Інспекцією не надано доказів того, які саме відходи утворюються від провадження господарської діяльності позивача і чи утворюються вони взагалі, суд дійшов висновку, що даний пункт оскаржуваного Припису є таким, що не відповідає чинному законодавству.

Щодо пункту 6 «забезпечити складання та подання на реєстрацію декларації про відходи, якщо діяльність підприємства призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000».

Суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку (пункт «г» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи»).

Частиною другою статті 17 Закону України «Про відходи» передбачено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, зобов`язані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку подання декларації про відходи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 118 суб`єкти господарювання у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів становить від 50 до 1000 умовних одиниць, щороку подають декларацію про відходи (далі - декларація) за формою згідно з додатком до постанови від 18 лютого 2016 р. № 118.

Отже, виходячи з аналізу вказаної норми не всі суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані щороку подавати декларацію про відходи, а лише ті, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів для яких Пзув від 50 до 1000.

Відповідачем до суду не надано доказів того, які саме відходи утворюються від провадження позивачем господарської діяльності, в тому числі не зазначено їх обсяг. Актом перевірки не визначено показник загального утворення відходів.

Суд констатує, що визначення предметів як відходів має здійснюватися із урахуванням втрати їх можливості бути використаними в подальшому та наміру їх власника від них позбутися, що відповідає визначенню терміну відходи, наведеному у статті 1 Закону України «Про відходи».

Таким чином, доказів, які б підтверджували, що позивачем здійснюється діяльність, яка призводить виключно до утворення відходів для яких Пзув від 50 до 1000, відповідачем до суду не надано.

Крім того, відповідно до пункту 6 Порядку № 2034, номенклатура відходів, за якою ведеться державний статистичний облік відходів, розроблюється Міндовкіллям відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 «Класифікатор відходів» і затверджується Держстатом.

Суд зауважує, що Припис не містить відомостей щодо віднесенні предметів, які відповідач вважає відходами, до Класифікатору.

Таким чином, суд дійшов висновку що даний пункт Припису є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо пункту 7 «забезпечити подання до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області інформації про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) на підприємстві»

Відповідно до пункту «ї» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.

Механізм збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), що утворюються внаслідок використання вироблених або ввезених на територію України мастил (олив) за переліком згідно з додатком 1 визначає Порядок збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1221 (надалі також – Порядок № 1221).

Згідно з пунктом 3 указаного Порядку його дія поширюється на таких суб`єктів господарювання всіх форм власності: суб`єкти, що виробляють або ввозять на територію України для вільного використання мастила (оливи), внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи) за переліком згідно з додатком 2; суб`єкти, що провадять діяльність із збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив); суб`єкти, у процесі діяльності яких на території України утворюються відпрацьовані мастила (оливи); суб`єкти, які надають послуги з промислової заміни мастил (олив); суб`єкти, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни мастил (олив).

Відповідно до абз. 3, 6 пункту 4 Порядку № 1221 виробники та імпортери мастил (олив): ведуть первинний облік ввезених та вироблених мастил (олив) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію за звітний квартал про обсяги ввезених та вироблених мастил (олив) згідно з додатком 4. У разі самостійного забезпечення збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), які утворюються внаслідок використання вироблених або ввезених на територію України мастил (олив), їх виробники та імпортери ведуть первинний поточний облік кількості відпрацьованих мастил (олив) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5;

Переробники відпрацьованих мастил (олив) ведуть первинний поточний облік кількості відпрацьованих мастил (олив) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5 (абз. 4 пункту 5 Порядку № 1221).

Згідно з абз. 4, 5, 8 пункту 6 порядку № 1221 споживачі мастил (олив) здійснюють первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5 (крім суб`єктів господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни). Суб`єкти господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни в добровільному порядку подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5. У разі наявності власної матеріально-технічної бази та ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами споживачі мастил здійснюють первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5.

Додатками 4 і 5 Порядку № 1221 передбачені форми Інформації про обсяги ввезених та вироблених мастил (олив) та Інформації про стан провадження господарської діяльності у сфері поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) відповідно.

Судом встановлено, що незначний розлив паливно-мастильних матеріалів, який було виявлено під час перевірки позивача допустила ТОВ «ЕКО ГРІН ТЕХНОЛОДЖІ», якому також належать виявлені працівниками Інспекції металеві та пластикові ємності з-під мастила.

Суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано та не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що позивачем не виконано вимоги пункту «ї» частини статті 17 Закону України «Про відходи», у тому числі, не конкретизовано при якій господарській діяльності (на яких механізмах, в якому виробничому процесі) позивачем використовуються мастила або в результаті якої саме діяльності позивача утворюються відпрацьовані мастила.

За таких обставин вказаний пункт оскаржуваного Припису підлягає скасуванню.

Щодо пункту 9 «організувати подання статистичної звітності про відходи».

Абзац 4 пункту 5 Порядок № 2034 передбачає, що підприємства заповнюють форми державної статистичної звітності на підставі документів первинного обліку і подають їх в установленому порядку територіальним органам державної статистики.

Суд вважає, що вказаний пункт оскаржуваного Припису також є неправомірним та підлягає скасуванню, з огляду на те, що, як зазначалося вище, під час судового розгляду справи Інспекцією не надано доказів того, що від провадження господарської діяльності позивача які саме утворюються відходи. Крім того, вимога відповідача щодо складання статистичної звітності в повному обсязі не містить конкретних положень про усунення порушень законодавства, а має лише рекомендаційний характер та направлена на майбутнє.

Щодо пункту 8 «забезпечити оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яку використовує підприємство».

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 126 вказаного Кодексу закріплює, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 188 Земельного кодексу України виокремлює, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Аналогічні розмежування повноважень контролюючих органів визначені також і статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», згідно якої державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом «а» частини першої статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Відповідно до пункту «а» частини сьомої статті 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належать здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині: додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель; консервації деградованих і малопродуктивних земель; збереження водно-болотних угідь; виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; додержання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; додержання вимог екологічної безпеки при розробленні нової техніки і технологій для обробки ґрунтів, а також під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Держекоінспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275.

Відповідно до пункту 1, підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції. Здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону земель, надр, зокрема щодо: виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель.

Тобто, обставини, які перевірялися у межах спірної перевірки, та обов`язок позивача оформити правовстановлюючі документи на землю, встановлений в оскаржуваному Приписі, виходять за межі повноважень відповідача.

Верховний Суд у постановах від 29.04.2020 у справі № 816/1976/16, від 14.08.2020 у справі № 820/432/17 також наголошував на тому, що зобов`язання оформити правовстановлюючі документи на земельні ділянки не пов`язане із повноваженнями відповідача.

Суд звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини у пункті 23 рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Заява № 63566/00) зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Ливарний завод «Символ» до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжним дорученням від 23.11.2020 № 1203 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2102,00 грн (а.с. 113).

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод «Символ» до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Припис Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 13.11.2020 № 104/08, складений за результатами позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод «Символ» в період з 10.11.2020 по 12.11.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод «Символ» судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод "Символ", вул. Івана Гонти, буд. 39А, м. Вінниця, Вінницька область, 21017, код ЄДРПОУ 40340699.

Відповідач: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, вул. Малясова, б. 12, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 38053846.

Дата складення повного рішення суду - 11.02.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб